Поети поділяються на дві основні категорії — ситих та голодних. Практично всі голодні поети прагнуть перейти в категорію ситих, але досвідчених читачів в переважній більшості випадків цікавлять тільки голодні поети.
В колонках играет - My Own Private Alaska - Die For Me Мне как-то похуй на твой образ жизни
Как-то похуй на марку твоих кедов
Меня убили этим вечером
Чистым лезвием вдоль тела
Вкус метала и оттенки красного
Всплески экстаза на белых плитах сортиров
Афте-пати на все средства передвижения
Торможение без сопротивления
Итс джаст бикоз ай ем слипинг
сни погана штука, як не крути. і найгірше, коли не можеш прокинутися, коли тебе крамсають, а дивишся, як чужі руки шарять по розрізах твоїх рук і спини
В колонках играет - Death Cab For Cutie - Stability Вечір жаління себе
вечір одкровень
вечір трішки розібралася в собі
несподіваних передзвонів
і підтримок
гойдалки знову і собаки, які не люблять, коли їм заважають
цікаво, я завжди несу по телефону такі нісенітниці?
насправді люди не остаточне лайно, а тільки частково - це радує і гріє
фраза поїздки - не туди заїхала
готипорваніколготи фу, хотя піджей був няшка ще з тих
саксон і повний винос мозгу
я бачила Дніпро, а мене бачив 5 станцій метро дядінька в чорному пальто і в чорній шляпі
ходіння-бродіння-їздки-поїздки
і жовта трава
і всі галереї закриті по понеділкам!
і хто мене тільки не клеїв від підстаркуватого дядіньки до п*яної в какульку готеси. кіл йо селф
а ще поїзди з бритоголовими і радіошансон, який чути через навушники.
от так воно все і вийшло.
а і п.с. сука, перестань лазити по моєму жж, таваріщ, а потім мені це випоминати!!!
я ще нічого не зробила, а воно вже все зберегло
хороша пам*ять створює засторогу
хеловін де?
Київ
Львів
Луцьк
Рівне?
костюм
скоріше всього Київ
зачастила щось я.
а і ще - я ненавиджу аплікації!
В колонках играет - The End Is Part Of The Dance - Enough хворі стіни, хвора ковдра, хвора я
порожня квартира, мовчазний телефон і аж занадто гучна тиша, яка вбирає музику з колонок як губка.
сігарєт нєт
мінєт
в галавє
а мнє би
гарячого супчику, покормити б мене з ложечки і погріти збоку вмєста грєлкі
думаю багато
інагда ат етава вирастают кактуси в галавє, но нє пейоти
а жаль
мєжду намі нічіво нєт
мальчік-мальчік
чого ж так багато спільного випливає, а?
ніпанятна
Понедельник, 17 Октября 2011 г. 16:36
+ в цитатник
В колонках играет - DJ Shadow & UNKLE feat. Thom Yorke - Rabbit In Your Headlights і так
хороший концерт з хорошими допінгами, музика малювала кольоромв трансекспресивній манері
рольові ігри в дитинство на гойдалках
і стрьомні розетки на чужих кухнях.
я спала між двома людьми-холодильниками, а я думала таких немає
фастфуд з ананасами, дощ і барахолки
пошуки галерей закінчилися невдачами
гаражі з укуреними лицями
стрьомні пацанчики, виганяючі з чужих квартир, при тому дєвачькі могут астатца
треш-тріп-тріп-треш-треш-треш-треш
запуталася конкретно
люди-соціальні хамелеони не можуть бути на довірі
додому приїхала з якимось новим відчуттям в середині
what are you doing, my darling?
Понедельник, 10 Октября 2011 г. 21:38
+ в цитатник
В колонках играет - Ryan Star - Brand New Day вихідні незрозумілі
майже весь час була тиша, яка часами вбивала напрягами, часами була просто приємна.
я завжди можу знайти про що поговорити, а тут просто майже не хотілося розказувати чи розпитувати. випадкові фрази чи питання, як неадекватні звертання.
була на себе майже не схожа або ж навпаки - не грала жодної ролі - сама ще не розібралася
дякую, що відволік від забивання голови пережованими міркуваннями з останьої виїздки. це мені справді було потрібно.
після вчорашнього мені мали снитися ахуєтітільні сни, а я нічого не пам*ятаю, хоч майже завжди знаю, що мені снилося. ще один колапс. цікаво що могло на це вплинути?
хлопчик-телевізор в пустій квартирі, щоб не боятися тиші.
хз що
а ще я загорілася бажанням поїхати на концерт, бо музики таки не вистачає
Воскресенье, 09 Октября 2011 г. 19:14
+ в цитатник
сьогодні я ледь не втопилася у своїх снах. це справді страшно, коли пригаєш від сну в сон і ніяк не можеш прокинутися, я прокидалася надцять раз, але все було лише ілюзія.
така кричуща безвихідь, від якої досі не можна відійти.
а сьогодні знову буде тріп і знову буде стрендж тайм
Воскресенье, 09 Октября 2011 г. 03:41
+ в цитатник
В колонках играет - Devil Sold His Soul - Tides сьогодні все починається на "дивно"
дивний вечір
дивне товариство
дивні таблетки
дивні заклади, дивні знайомства
неадекватна і дивна я
плавання між людьми, музика з чужого плеєра і небажання говорити
краще б вже був пам*ятник культури, там хоч була просто музична тиша
бридкі всі люди
В колонках играет - Esthetic Education - unbelivable я прожила одне з своїх тисяч життів у кілька годин, але ще ніяк не можу відійти.
мені снився сон. сон ликий і стрімкий. хтось їхав назавжди далеко-далеко без квитка назад. було тяжко усвідомити, що ніколи не побачиш і не почуєш цю людину. і через увесь неспокій, баламут всередині, треба було показувати байдужість до такого вчинку і навіть радість за нього. я не мала права навіть намагатися відмовляти.
я прокидалася кілька разів, ходила по кімнаті колами в надії, що коли засну знову, такого вже не буде, але мене ніяк не відпускало. тут була безвихідь. вона перекривала подих, відривало частину мене, яку вже ніколи не зустрінеш.
то була - вся в нитках, які тягнуться звідусіль, обмотують мене і рушають далі. нитки, які зв*язують моє минуле, теперішнє, майбутнє і тримають все вкупі. їх не можна рвати всі, бо все просто розлетиться. можливо саме ці нитки не дозволяють мені викреслити щось в моєму житті повністю і назавжди.
що колись було рідне - вже ніколи не стане повністю байдужим. і це зовсім не кохання чи прив*язаність, чи звичка. кожен вже на своїй власній дорозі і не схильний звертати. це просто минуле, яке вже є частиною мене і якби воно враз зникло, то мені було б не радісно.
і це зовсім не погано, що я цікавлюся чи переживаю за це колись рідне. жаль, що не можна це так просто сказати.
ну от. все повертається до стіни і тихо посопує, щоб не загризти. так і моє інсайд рве і мичить, але туди - до стіни.
чомусь дуже не спокійно, хоч і ясно, як небо без хмаринок.
Дана, забери до свого Космосу або ж угрій битою з розмаху, щоб вся пилюка враз зірвалася танцем і вискочила вухаминіздрямиротом. навіть якщо ми про це не говоримо, воно мене всеодно мучить, шкребе і підточує водою.
мій мозок стріляє раптовими полюціями думок - непотрібними і вже прожованими до безкінечності. чи то передпокій зими. може заморозить мій запах, щоб не тягнув за собою неспокій іншим, щоб не шукали його скрізь, щоб не виникали раптові полюції. вже не радує і не турбує. нічого це всеодно не змінить
хочу кота, щоб воно гріло тебе збоку і мурчало над вухом і мняло живота. я заради нього таки навчилася б смачно готувати або закормила б його кексами, але він би зрозумів, бо я б то з усією душею.
В колонках играет - BEAT CRUSADERS - MOON ON THE WATER щоб отримати роботу, треба написати 3 статті, а воно ніяк не лізе в голову розумні слова і літературні звороти,
а ще завтра приїздить кохана і треба протриматися до завтра, щоб не заглядати в список онлайн і перебороти бажання шось написати - просто так, без підтекстів і ілюзій в обидві сторони, просто запитати як і що робиться і чи добре спиться, бо мені сняться сни і мерзнуть ноги
приємно всістися в своє м*яке крісло перед компом і жувати пічєньки після довгих прогулянок їздів-переїздів, опер - мильних і не дуже, спокус, розчарувань і хз ще купу чого
правди інколи краще незнати, бо коли вона вже засідає в голові, то призводить до спотворених думок і відраз до нещодавно дорогих людей
навіщо?
здавалося по всім правилам людей не маю права злитися чи зневажати, але всередині все просто випльовує при одній думці. не хотілося навіть дивити і чути поряд себе
так не правильно і байдуже скільки часу пройшло
хочеться блювати
а так хотілося щиро допомогти, а тобі насрали як завжди
ночі і справді холодні, нічого не рятує, як би не старатися.
Прогуляла свої ноженята, нахапала книжок про живопис і французьких імпресіоністів, подивилася "Жовтий Дім", закохалася в Ван Гога..
хочу олійні фарби
і кудись в поле
В колонках играет - Штраус - Dreamcather (Slow Waltz) колись все таки стирається
і зникають ті, хто ще недавно були поруч
від яких ще недавно не хотілося йти, а курити на балконах, кухнях, закаулках з подертими вікнами-вставками, заасфальтованих провулках
тихо-тихо входить осінь
її дихання вже по моїй спині косою - забава у візерунки
Рвануло
як по скрипці лезом по руці
у віці не так щоб народися, але ще й не померти
Заточило, як олівець, скидаючи останні свої стружки, немов засоромлена цнотою дівиця
ця оказія не така вже й незвична, але занадто звично шматує літерами по голові чи то по глибше
ще б трошки притримати віяло, щоб не змести всю ідеально сплановану форму мого неповернення
ня
передивилася, перевидивилася і не вбилася
адресат застав зненацька
поцятковану теплу личинку, що ледь-ледь почала вилазити з шкарлупи і матюкати свою подобу безпорадності
просто все в середині пищало, кипіло, шкребло, червоніло під атаками його слів без жодного прояву пунктуації
і щоб це мало означати?
Воскресенье, 07 Августа 2011 г. 19:28
+ в цитатник
В колонках играет - 4The Best Pessimist - I Just Want To Be Your Everything За вікно сліпуче сонце, кольорові діти на скакалках по траві.
а в паркій, розжареній сонцем і плитою кухні народжується запашний кекс.
сидиш у клітці, без єдиної можливості вибратися.
Воскресенье, 07 Августа 2011 г. 17:57
+ в цитатник
Для того, чтобы искренне верить в вечность, надо было, чтобы эту веру разделяли другие, — потому что вера, которую не разделяет никто, называется шизофренией.
(Generation «П»)
Лучшая мимикрия - когда становишься похож на других не только лицом, но и ходом мыслей. Впрочем, мимикрия это только для лис. Для человека это судьба.
(Священная книга оборотня)
Находясь в жопе, ты можешь сделать 2 вещи. Во-первых, постараться понять, почему ты в ней находишься. Во-вторых, вылезти оттуда. Ошибка отдельных людей и целых народов в том, что они думают, будто эти два действия как-то связаны между собой. А это не так. И вылезти из жопы гораздо проще, чем понять, почему ты в ней находишься. Вылезти из жопы надо всего один раз и после этого про нее можно забыть. А чтобы понять, почему ты в ней находишься, нужна вся жизнь, которую ты в ней и проведешь.
(Священная книга оборотня)
Воскресенье, 07 Августа 2011 г. 17:44
+ в цитатник
"Вороны утверждают, что одна-единственная ворона способна уничтожить небо. Это не подлежит сомнению, но не может служить доводом против неба, ибо небо-то как раз и означает невозможность ворон."
"Животное отнимает плетку у хозяина и стегает себя, чтобы стать хозяином, но оно не знает, что это — только фантазия, вызванная новым узлом на плетке хозяина."
"Нужно было посредничество змея: зло может соблазнить человека, но не может стать человеком."
В колонках играет - нічого слово дня - афігєть
шо робиться на світі?
слизькі мури, білі шнури, алкогольні галюцинації. ти ж не індіана джонс, дура!
маленька руда п*яна дівчинка в клітчастій рубашці по мурам 600-річного укріплення гуляє з купою украдених чупачюпсів по карманах.
результат - розбитий ніс, губа, локті штукі так дві, колінця теж парні ну і на десерт - розтягнені сухожилля на щиколотці.
МАЛАДЦА!
больовий шок у вигляді нєпрілічних розмов, дивних цілунків і корвалольних снів.
паркурщик з мене нікудишній
занавєс упал
бум бум бум
барабани йопта
твій час вистукують у ритмі ска-панку
вікно-ветеран в інвалідній калясці
і ангели сьогодні знову плювали на моє чисте волосся
а вдома - смачна вечеря вперше за довгий час і невимушена атмосфера
а в вухах - ностальгічний J-rock...
В колонках играет - Fever Ray - Keep The Streets Empty For Me Обдерті лікті та синці по колінах
Брудний одяг і ржаві труби на темних балках
високе подвір*я і чисте небо
навушники з скотчем і недоступність цигарки
чи просто недоСТОПність
Адреналін під шкіру і в очі пісок
відступ
демілітаризація
В колонках играет - Explosions In The Sky - First Breath After Coma Холодні згустки невипитого часу ще частково лоскочуть легені
Скоро виплюнеш
і замреш
як той мрець у червоних обладунках дерев*яних точил
Гаряче струмове гасло запечеться у горлі як клеймо
ніколи не злічиш
кількість відраз чи зраз?
Діагноз твій - карієс душі.
чорні діри з присмаком сірки
бджолині нектари і пафосні стерви
типові залежності і нові моделі
астральних коханців й блювотних рефлексів.
Кінотеатр твій - кодло загублених душ
і використаних шприців
уламків стрічок законсервованих думок
кіноплівка у сто тисяч ярдів чи
одна безкінечна хвилина.
Ремісія пройде беззвучно,
бо тиша - єдиний засіб від слів.
"Baby, did you forget to take your meds?"