Він - закрита людина, яка не впускає в своє життя нікого і ніхто не знає, що в нього насправді в душі.... Людина, яка ніколи не мала друзів... Людина, яка жила з самим собою 26 років. Дивно, жити з батьками, братами і сестрами і бути на стільки самотнім, закритим і відірваним від життя в кольорі. Це, як чорно-біле кіно. Ніколи не поговорити по душам з батьками чи з сестрами, вже не говорячи про друзів. Зі школи повертався додому, з братом грали ігри, проводив час за компютером і так прийшло дитинство.
Юність... Так, Його цікавили дівчата, але нічого немогло й бути, бо він не відважний.
Мовчання...Завжди тримати в собі всі роздуми, інтереси, почуття, біль, радість... Боляче і сумно. Чому його брати і сестри такі жваві, як бджілки, а Він?...
Коли хочеться поговорити по душам, обнімаєш його, гладиш волосся, цілуєш і заводиш тему життя. Хочеться дискусії, а получається монолог. Хочеться Йому допомогти, відкрити Його душу і викинути все наболіло, яке перетворюється з часом в хвороби, але Йому так важко за 26 років життя в тишині і з самим собою відкритися. І - сльози.
Як боляче дивитися, як людина заходиться плачем від болю в душі...
І самій стає боляче... Починаєш шкодувати, що заводиш ці життєві теми, теми спільного майбутнього...І так що разу. Хочеться зробити Його сильним, мужнім, відкритим... Але Йому важко переступити через себе. Можливо, з часом, все стане на свої місця і зрозуміє, що краще говорити, краще виговоритися і стає краще, легше і зникають хвороби і негаразди.
Його найбільший страх - що Його залишить кохана людина. Він хоче завжди бути з Нею, кожної хвилини, кожного дня і на завжди. Йому не потрібні друзі, не потрібний ніхто, лише Вона. Але й у Неї життя до Нього було бурхливим і завжди поряд з друзями. І коли почали перший раз говорити, що Вона хоче мати друзів, гуляти з ними, що, інколи, не вистачає їх, - він погодився, але що здивувало, він сказав, що гулятиме з ними разом. Нічого й дивного б не було у цьому, якщо Він не завжди гулятиме з ними. Проте, Він хоче завжди бути поруч з Нею і якщо виходити кудись чи з кимось, то тільки разом. Можна зрозуміти все, але, якщо ВИ кохаєте один одного, то невже не можна 2-3 години раз на тиждень відпустити свою половинку, щоб розвіятися чи навіть ще більше скучити за Ним (Нею) і зрозуміти, що ніхто не може замінити кохану людину!?
Після довгих роздумів і проплаканої з ним ночі Вона зрозуміла, що кохання має бути завжди на першому місці. Адже Він живе лише Нею і лише для Неї. Що можна більшого хотіти? Потрібно ростити кохання і цінувати те, що маєм. Воно приходить не часто, але ми так прагнемо кохати і бути коханими. Друзі, - й не так вже важливо виходити з друзями. Друзі сьогодні є, а завтра нема, а життя йде вперед. Потрібно будувати свій міст, по якому ти йтимеш разом з Ним, тримаючи за міцну і ніжну руку твого коханого. Те, що ти хотіла робити з друзями, можна й робити з Ним, коханим, єдиним і неповторимим.
Бережіть Ваші почуття і Ваше кохання! (звісно, якщо це взаємно)
