В колонках играет - банита байда - Колискова длja вовка«Люди, як порох, убогі і ниці
Лиш тільки матір співає вночі..
Встань, встань, діво Маріє
Візьми на руки божеє дитя..
Різня за різнею, чума за чумой
Війна за війною, за холодом мор
Розкинули крила чорні прокляття -
Темні вбивають, байдужі мовчать.
Жорстокі вбивають, байдужі мовчать
Встань, встань, діво Маріє
Візьми на руки божеє дитя…»
(Banita Baida - Різдвяна балада)
В центр Березнівського району нас повезли пообідати. Шкодуючи на це час, я вирішив накласти обідом, щоб побачити місто Березне зсередини. Інтуіція підказувала, що я не буду розчарований. Сьогоднішнє 15-тисячне Березне налічує понад півтисячі років лише за офіційними згадками. Нащадки дулібів та підданих короля Данила у 15 столітті познайомились з помірними литовцями, у 16 – з чванливою польською шляхтою, а в 17 з дикими татарами, які перервали історію міста років на сто. За Російської імперії (1793) почалось відродження з нуля, а після поділу Європи Ризькою угодою 1921 року Березне стає переважно єврейським, Rzeczpospolita Polska систематично зганяла євреїв на свої далекі околиці, українці посунулись в села. Існують докладні описи міста, зроблені місцевими краєзнавцями, тільки найтаємніші часи – це новітня історія з 1939 року. Немає докладних свідчень та досліджень, свої спомини люди передають лише близьким. Тотальний страх перед «татарами ХХ століття» не викорінений повністю. Те, що не розповідають гіди, розповідають пам'ятники, встановлені в центрі міста.
Читать далее
