В основному цей пост для двох людей, які минулої п'ятниці накинулись разом на мою столицю жадібними очима у пошуках нових вражень. Не затримуватимусь на об'єктах, для студентів Московської юридичної академії цікавих, але для мене досить буденних, як то Печерське відділення СЕБ-банку на вулиці Панаса Мирного - споруда сучасна, а от будівля на Пушкінській 24-а з вузькими і крутими сходами, до якої потрапити легко, важче звідти вийти неушкодженим в сенсі моральному і фізичному - то вже інша річ. Я вийшов, бо на мене чекали. Робочий день закінчився на Володимирському узвозі, яким колись простував перший київський електричний трамвай. Тепер там колії давно вже нема. У відомій пісні співається "Як тебе не любити, Києве мій", а в Київраді над такими словами посміхаються презирливо. Такі часи.
Український травень – явище непередбачуване, з самого ранку ллє дощ, а вчора небо відрепетирувало типову літню спеку. Майдан Незалежності охоплений музичним святом. Діти ловлять прозорі блиски водограю, ліхтарі оперезались в нарядні зелені спідниці