Перша закарпатська ніч, як і друга минула в готелі Водограй. Не даватиму йому реклами, хоч жити там можна, всі зручності – вода різних температур, безтурботний сон під шумовиння невеличкої річки Синявки, правої притоки р. Іршави басейну Тиси, що протікає під самими вікнами, але є деякі недоліки, характерні для закладів, які розраховують на совкову публіку.


продовження

В колонках играет - Ephyra - Ти сон
Не бажаючи чути фанфарів цинічного дійства в столиці, де вшановували залишки ветеранів НКВД і російські збройні сили, 8 травня зранку я зійшов з потяга в місті Мукачеве. За кілька хвилин перебігши до автобуса, який одразу ж рушив, розпочав триденний відпочинок для душі і тіла. Технологічна зупинка дорогою до Хуста – Красне Поле.
Красне Поле… Досвід Поля…
Не дається безкоштовно Воля!
Споконвік вона в такій ціні,
Що не купиш просто лиш любов'ю
(Софія Малильо)
Його ще звуть Карпатськими Крутами. В середині березня 1939 року оборонці новоутвореної незалежної держави у цьому місці відбивали угорців-хортистів, яким Гітлер скомандував «Фас». Такі самі молоді добровольці і переважаючи (чи не стократно у людях і техніці) сили завойовника, такі ж способи розправи ошаленілого від крові переможця. І таки ніколи не варто в чомусь звинувачувати нації. За схожих обставин представники різних національних спільнот діють схоже. Решта подробиць певно буде неполіткоректною.

Далі

Розсіявся туман над Сіллю. Кам'яна квітка Едельвейс заграла ранковими фарбами, а в чисте повітря домішався панський дух примх і невдоволення. Це голосно репетував кремезний київський дядько, якому не вистачило смаженого яйця на сніданок. Дивно спочатку було спостерігати, з якою насолодою і почуттям власної переваги над навколишнім світом він голосно сварив готельний персонал, але згадалось, як ще Дмитро Донцов 1924 року одним словом окреслював мету ленінської соціальної революції – травлення, тобто шлунок понад усе


Але досить про погане

В колонках играет - Віскула - Дикий Захід
Передостанніми вихідними знову тікав на Захід. Від кого і за чим, більше ніколи вголос не зізнаюсь тому, що не люблять у нас буржуїв, а я буржуй, і не треба мені любові пролетаріату. Вранішній туман м'яко огортає перонні ліхтарі і сіру будівлю сколівського касового залу, за якою купка людей вантажиться в маршрутку і вирушає до Верецького перевалу. Осінь в Закарпатті в такі дні відчувається лише ранками і вечорами, зі сходом вересневого сонця швидко повертається на літо. Верецький перевал – сумний рубіж, з якого вже більше 1000 років починаються незрозумілі нам амбіції вихідців з півночі – угрів, теперішніх угорців, серед яких також трапляються схильні бачити власні біди в самому факті існування сусідніх народів

втикать дальші