Ти не знав, що декілька слів можуть так все змінити. Ти просто не знав… А для мене це була остання капля…
Ти був так далеко, хоча голос лунав в телефонній трубці. «Ти знаєш правду»… Якби ти знав, як я зненавиділа ці слова! Хотілося кричати, та сльози не давали навіть промовити слово… Вони безладно та швидко злітали з обличчя на холодний паркет, голосно розбиваючись… Та ти не чув… Їм набридло розбиватися, а мені набридло мовчати… Та все ж я мовчала… Трохи заспокоїлась. Хотілося б сказати, що ти мене заспокоїв, та ні… ти мовчав… Ця мовчанка сказала мені більше, ніж слова…