Автостоп. У кожного з вас відразу виникає ряд асоціацій – міфів про автостоп, які я зараз постараюся розвіяти.
1.Автостоп – це небезпека. Чомусь всі починають говорити про маньяків, злочинців, психів, які начебто всі ходять по дорогах і на вас чатують. Нічого подібного. Повірте, у місті імовірність того, що вас переїде машина, вкрадуть гаманець, обматюкають на вулиці, на вас впаде балкон, трапиться цунамі чи армагедон, набагато вища, ніж що це могло б трапитись у подорожі. Тому якщо ви боїтеся маньяків – не виходьте взагалі з дому, бо він може стояти і у вашому під”їзді.
2.Нахаляву ніхто не возить. З власного досвіду переконався, що це не так. Для більшості водіїв ви будете просто компанією в дорозі, думаєте їм цікаво постійно одним в машині? За час моєї пНаближаєтсья літо – пора пригод, подорожей та незабутніх вражень. Часто дивуюся, наскільки одноманітно проводять влітку вільний час більшість з нас, завжди одне і теж: „їздив до бабці на село...”, „був з батьками на морі, нічого цікавого...”, „були на озероі пили пиво...”, „взялі тьолак і паєхалі в брюховічі...”. Я зараз не буду розказувати куди можна поїхати влітку, зате поділюся власним досвідом як це можна зробити максимально цікаво і весело.одорожі по Чехії та Польщі жодного разу про гроші мова не йшла. В Україні ж було кілька випадків, коли водії відмовлялися везти задарма, ну то й нехай, їм ж гірше
3.Автостопом довго добиратися. Тут, друзі, все залежить від вашої удачі та дотримання правил, про які згодом. Одного разу я проспав електричку до Тернополя, в найближчі години жодного потяга не було і я довго не роздумуючи пішов „на трасу”. Три години – і я вже жував канапки на головній площі Тернополя. З Чехії мені з товаришем довелося потратити добу щоб добратися до Львова. Швидко це чи ні, оцінюйте самі.
4.Автостоп для „обраних”. Насправді будь-хто може так мандрувати. Головне – це віра у власні сили, хороший настрій, знання елементарних правил та „шило в дупі”, як каже моя мама.

Сподіваюся, мені вдалося розвіяти хибні уявлення про автостоп і якщо ви таки наважитесь колись так помандрувати, то наступні правила та поради вам обов”язково допоможуть:
1.З ким їхати? Ідеальна, як на мене, кількість стоперів це двоє. Найкраще – хлопець-дівчина. Двоє хлопаків теж добре, а от двом дівчатам без досвіду в цій спарві в далеку дорогу рушати не радив би. Якщо вас четверо – не біда, розділяєтесь по двоє і вперед навипередки! Коли стопиш один – тут є свої переваги і недоліки: побільше екстріму але менше спілкування і компанії.
2.Як їхати? Спершу потрібно вибратись із міста на кільцеву дорогу або велику трасу у потрібному напрямку. Можете змайструвати собі табличку з кінцевим пунктом призначення, так відсіютсья усі, кому не по дорозі. Я собі такої не робив – розглядав усі варіанти  Пам”ятайте, якщо намагаєтесь якомога швидше дістатись до цілі, в жодному разі в міста не заїжджайте. Розпитуйте водіїв де знаходитсья потрібна вам магістраль або ж кільцева дорога. Якщо опинетесь у місті – потрібно буде корирстуватись громадським транспортом, а це зайвий час і гроші.
Також пам”ятайте, не завжди коротша дорога – краща. Вибирайте великі магістральні дороги, там більше шансів зловити машину.
3.Що брати із собою? Тут все залежить від часу, на який ви вибралися з дому. Обов”язковим є „туристичний” вигляд – наплічник, кросівки і т.д., бажано в яскравих тонах. Дівчина на підборах та в міні-спідниці буде викликати в водіїв асоціації аж ніяк не пов”язані з туризмом Ніколи не завадять в дорозі карта, ліхтарик, компас, дощовик. Якщо їдете за кордон – розмовник, прапор України. Так, саме прапор! Завдяки йому мене вночі в Польщі підібрав українець на фурі, свої вас в біді не лишуть!
4.Ніколи не зневірюйтесь. Дорога любить сміливих і впевнених. Згадую, як ми з колєгою три години вночі стояли біля одинокої заправки десь перед Жешувом, ніхто не зупинявся. Потім у всій околиці вимкнули світло – стало ще веселіше! Але все-таки нас підібрав файний дядько, який розвозив в ту ніч газети.
Тому ніколи не хнюпте носа, не опускайте руки і ви обов”язково доїдете!

Досвідом ділився Святік