-Музыка

 -Подписка по e-mail

 

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Shpendi

 -Сообщества

Читатель сообществ (Всего в списке: 3) Design_by_Voloschka DesignWorld LVIV

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 05.01.2007
Записей:
Комментариев:
Написано: 674


Без заголовка

Суббота, 24 Мая 2008 г. 19:56 + в цитатник
 (622x464, 65Kb)
***

Я знаю, що так,
Я знаю, - намарне.
Повір, що вірші
Бувають бездарні...

Проте я пишу,
Повіривши в казку,
Хоч як не проси
Не зніму я маску...

Мене не благай
Лишитись живою...
Ти просто знай, -
Буду завжди з тобою!

Мене не проси,
Щоби жила вічно.
Ти вірив у вірші,
Хоч були трагічні.

Ти знов написав,
Що любиш безмежно...
Я вірю тобі,
Бо від тебе залежна...

Іра Вовк

Gil   обратиться по имени Воскресенье, 25 Мая 2008 г. 16:22 (ссылка)

Скажи, що любов наче тінь на піску,
Скажи, що лиш слАбкий роняє сльозу.
Та мрія, то всьо, що залишиться жити,
Щасливий лиш той, хто навчився любити.

Невже ти не чуєш ту музику в небі,
Що л'ється крізь вікна, в зачинені двері,
Що мріє залишитись в серці назавжди,
Бо всюди брехня, а їй хочеться правди.

Вона наче дим, наче сон, наче хмарка
Літає по світу мов жовта канарка
Дарує життя та приносить весну,
І бракне повітря, і вже не до сну.

Вірші лиш слова, що зникають даремно
Вони лише тіні того, що безмежно
Любов начє сон, начє вир, начє мара.
Вона мОє життя і вона моя кара...

(с)
Ответить С цитатой В цитатник
 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку