Живем чтобы любоваться небом. звездами. целоваться. влюбляться. ходить под дождем. купаться в морских волнах. найти ракушку. улыбаться солнцу. читать книги. ходить на концерты. общаться с интересными людьми. путешествовать. фотографировать. есть мороженое. ходить в цирк. смотреть фильмы. снимать их. бегать. смеяться. учиться. забывать то что выучили. благодарить. даже плакать. чет кому-то дарить. убегать из дома. обнимать. ездить на велосипеде. ездить в горы. кататься на лыжах. лезть на крышу соседнего дома покурить чтобы родоки не запалили. нарожать кучу детей. полетать на самолете. пригнуть с парашюта. понять что это круто и прыгнуть еще раз. потерять телефон. найти чужой. болеть, но радоваться что прогуляли школу. научиться плавать. посмотреть Титаник. напиться. посцать с балкона. завести собаку. продать кота. построить дом (на дереве тоже считается). голосовать на выборах. забивать голосовать на выборах. икать. рисовать. писать стихи. сломать какую-то кость. поиграть в прятки. покупать хлеб. заниматься сексом. получать двойки. терять пульт. понять что солист группы Tokio Hotel - мальчик. возненавидеть свою стрижку. ходить на роботу. прыгать. пойти на свадьбу. сказать после свадьбы "тоже такую хочу". праздновать кучу дней рождений. верить в чудо. худеть. поправляться. делать пирсинг. делать омлет. играть в футбол. посмотреть как играют в футбол. пойти в зоопарк. учиться жарить картошку. поцеловаться опять. убить какое-то насекомое. увидеть НЛО. понять что это самолет. поссориться с друзьями. смотреть новости. помериться с друзьями. получить по морде защищая любимого человека... ну или свой кошелек. ух... да сидеть пол ночи и не спать и просто быть счастливыми .... это вот и есть жизнь, все ради чего мы живем...ну почти;-)

Найдёшь меня ты на высоких зелёных холмах,
В безумно изумрудных своих глазах,
И в серо-розовом вечернем небе
На густых пушистых облаках.
Где-то там, где никогда еще ты не был.

А может поищи меня в своём любимом фильме,
Или на страницах неизвестной книги,
В красках не нарисованной картины,
Или в белом сигаретном дыме.
Я буду там, где тонкой нитью музыка
Рождается с под клавиш пианино,
В том месте, где умерла судьба-разлука,
Там над нею шьётся шелком паутина.

А если все-таки меня найдёшь
Просто улыбнись и помаши рукою,
И так. надеюсь, ты поймёшь,
Как любят чистою любовью
Тебя, густые облака,
И те же далёкие зелёные холмы
И те места, где будем мы...
...счастливы всегда...

P.S. Я буду с тобой до конца, даже если далеко мы друг от друга... вот только буду ли я там, где уже больше года живешь у меня ты? Впустишь ли ты меня в СВОЁ сердце? - Ответ зависит от тебя....

Представь,
что капельки холодного дождя,
невинно на ресницах наших тая,
стекая по моим щекам
дарили вкус устам твоим пьянящий рая.

Допустим,
дождь не зная ничего: хорошего, плохого,
тихонько падал и желал покоя
узнал, что слово есть "любовь".
И в поцелуе нашем было от него так много.

Мечтай,
о том мгновении осеннего утра,
о сыром ветре, дожде, на удивление, приятном,
о нас с тобой, где я - твой, а ты навечно - мой.
Мечтай,
что был тот вкус до боли сладким
губ наших, невыносимо горьких для нас самих порой.

потому что...

... ты такой как герой моих мечтаний... загадочный, романтичный
...смешной, умный... красивый, как я знаю? а потому что зеленые глаза бывают только у красивых людей....)
...ты как из фильма...точней наша история как из фильма.... и я не хочу чтобы он окончился... не хочу досматривать до конца....
...потому что ты как воздух... я его не вижу но все же дышу им, он меня питает и так я чувствую что я жив...так же и с тобой...
потому что ты заставляешь меня улыбаться все время... и сейчас тоже)).....

не хочу терять...

...потому что мне будет опять плохо...
опять скучно и одиноко...
меня будет бесить этот контакт и все кто в нем...
...потому что я не буду больше верить в мечту и улыбаться при каждой мысли о ней (о тебе)...
...потому что меня не будет носить на крыльях целый день от одного твоего сообщения...
...потому что у меня пропадет интерес ко всем интригам, им просто будет тяжело с тобой сравнится....
...потому что все романтичные фильмы станут бессмысленными....
...потому что я буду спать по ночам....)

Woke up... all my head is just like a big fruit...
But I still get up in three in the morning to check my mail.
There is one guy on-line.. and the other one isn't. Two guys - two different stories, two different characters, two different feelings... but both dear and close to me, even though I know one of them for a few years and the other - for a few days.

Of course I have two different feelings to them, but as the matter of fact, both of them are my friends. I am in love with my friend, and almost at the edge - with another.
Funny? Yes, it is. And I think this story sounds even funnier, when the person who tells it, is not in bed at this fucking late (or I would say now - early) time, but stares at the monitor and tries to type something stupid, something nobody will care about anyways... nobody but this stupid person. Me.
Tell me why, am I so-into-live person? Why am I so fucking romantic and make up stories I better not take part in? Cause it will hurt in the end, it always does. But I am in them all the time. Can't tell ya.
Few days ago I wrote that I am happy. And it's true. I am happy and love my life the way it is. But i don't think life likes me the same way I like it. Cause it always sending me all those love confusions. Or maybe those are gifts... hm, never thought of that. Can be!

Anyways, it's late and I am kinda tired... only one thing I wanted to write down to free my head from thinking it over and over again, is that there will be a time (I'm sure) of making choices, explaining decisions to myself and others, taking one way not the other... For now, I guess, I know what will be the topic of my decisions. There are few of them actually, hanging above me already. There is one which is on today's agenda, most vivid of all: What do i want from life?.. or let me correct myself, WHOM do I want from life? It is not the question of gender (but in some case this is also included) but the question of my future, my love. Will I wait forever for him to understand that i am hear and need him? Or will I chose to be with someone like this my new friend who listens to my heart and knows what he wants. In his case he wants to be with his boyfriend. In my case I would love to be with someone like he is (don't get scared if you read it, I mean that you are very nice and it's in general, an example) but I respect his choice.

Time's killing me. Because it's filled with emptiness? it is not filled with someone' hands tenderly robbing my skin, it is, unfortunately, not filled with someone's lips touching my lips. This time goes nowhere and taking nothing to remember in the future.

But I'm fine. And will be fine. I'm sure.

Вот уже сколько... да, только второй день как знаю тебя. Но кажется что мы с тобой вместе еще с детства, с одного двора; что мы мечтали о том как когда-то построим свой маленький домик на дереве и будем играться там с утра до ночи, пока мамы не позовут нас ужинать и ложиться спать... кажется что впервые в своей жизни мы напились вместе.. потом впервые серьезно поссорились, не помню, через ерунду какую-то...
Ты все время нравился девушкам больше чем я. Но тебе было все ровно их внимание, как и мне, потому что вполне хорошо чувствовал себя находясь вместе со мной...

Но на самом деле знаю тебя только дни, а вовсе не годы...
За такое короткое время ты мне стал очень близок и я сам с трудом понимаю почему так близко подпустил тебя зная так мало о тебе. Хотя...почему мало?
Ты интригуешь... пишешь мне такие сообщения, что когда я открываю их мысль не успевает за глазами, глаза уже жадно читают, а мысль переваривает твои слова, и затихает, понимая что такого человека как ты нужно еще хорошо поискать. Понимает, что отпускать тебя никуда потом не сможет.
Понимаю, что не мой... понимаю что ты далеко...

Ты что-то новое и не привычное, ты как запутанная загадка, которую я разгадываю с каждым твоим принятым сообщением...

В последнее время в голове только ты, и я боюсь что бы только ты был и в моем сердце. Знаешь почему боюсь? Потому что не знаю ли увижу тебя когда-то, а любить одни сообщения, не имея малейшей возможности взять тебя за руку, будет трудней всего.
Ты тот с кем безумно интересно... ты особенный... а там посмотрим куда приведет наша с тобой переписка.
Не покидай.

Если быть с вами честным... то в последнее время я чувствую себя счастливым!
В моей голове иногда пролетает мысль о нем, о нас, а том как все несправедливо и больно... но в один момент, я спросил сам себя, сколько может это продолжаться и сколько можно терзать себя тем, что и так вряд ли когда нибудь измениться?...
Теперь я любуюсь каждой звездой, дышу каждой улыбкой на лицах моих друзей (в том числе и его), люблю любить его, радуюсь снегу... чувствую ветер и понимаю дождь. Все очень сильно изменилось... руки уже не дрожат когда я вспоминаю о том как он их касался, теперь при мысли об этом им просто стает теплее, и я улыбаюсь как мальчик какому дали конфетку; в моих глаза не появляются слезы когда я вижу как он целует не меня... они просто закрываются и представляют как он со мной и что пусть это только мечты... но они мои и они прекрасны... Да, я все еще слушаю грустную музыку, но это только потому что она мне нравилась всегда. Все изменилось... мое сердце все еще начинает стучать быстрее когда он закуривает сигарету, выпускает дым... подмигивает, шутит и мило улыбается... но сердцу уже не больно, что его улыбку будет целовать другая, что его шутки будет слушать не он, что подмигивает он только потому что ты его друг. Все изменилось... изменился я, ну может чуток, но все же я немного другой, я - сильнее, благодаря всему тому времени... всем этим чувствам которые не погасли - они превратились в облако терпения.
Мечты? Да, только они остались прежними. Но вместо того что бы долбить мой мозг, они теперь приносят мне счастье, тепло и уют внутри. У меня пробегают мурашки о мысли, что хотя бы одна из них может когда-то осуществиться! Не знаю, гонюсь я за ними или же наоборот, стою и жду когда же появиться добрый волшебник, который скажет пару слов и все что я загадал сбудется. Скорее всего - ни то ни другое. Просто я иду к ним, не спеша, с уверенностью и поднятой головой и не замечаю что делаю это, потому как в моем мире, и без того, есть на что тратить свое внимание.

А на улице лежит белый пушистый снег. Холод пробирает до костей и ты даже не можешь нормально покурить. Сердишься. А потом думаешь "какой я дурак... ведь это все так чертовски красиво, это все настоящее и оно все сейчас мое...и неужели я хочу просидеть в своих проблемах всю свою жизнь, проплакать все свои слезы и мучиться от боли сжимая руки, закрыться так сильно в себе, что больше никто и никогда не сможет ко мне достучаться... а потом умереть от курения??? нет! лучше я буду как дурак миловаться снегом и улыбаться"...
То что я теперь и делаю, и буду продолжать, день за днем... а потом буду улыбаться цветущим веткам, яркому солнцу, жаркой погоде, опалой листве, дождю, опять снегу и его улыбке.

В нього, можливо, була найвишуканіша маска. Усмішка не зникала з її намальованого обличчя. Глибокі прорізи очей були оздобленими шовком та покритими блискучими каменями. Біла - просто, але зі смаком. Маскарад вже розпочався. Він запізнився. Його друзі, також у надзвичайно дивакуватих, венеціанських костюмах, нарешті дочекалися свого друга. Музика віденського вальсу кружляє людей, одягнених в шикарні костюми. Їхні маски по своєму унікальні. Приховують справжнє, але нікому це не цікаво.
Зимовий бал-маскарад в розпалі. Яскраві сукні, шовкові костюми... і знову ж ті самі маскарадні маски.
Він стоїть, а на його обличчі застигла усмішка. Під маскою горе, розчарування, біль. мука, розпач... самотність і розбите серце. Він кружляє в танці. Весела музика грайливо колихає пари у вальсі фальшу - пустої марноти часу. Невже крім цього балу їм всім більше нема чим зайнятись. Він подивився на дівчину в кутку, яка стояла одна. Її маска передавала грайливість і спокусу. А сама подумки думала тільки про одного... і не потрібні їй інші щоб їх спокушати. Їй байдуже на них. Він перевів погляд на хлопця, стрункого, з маскою щирої усмішки. Насправді щирості в ньому було мало. Наш герой пізнав його справжнє обличчя ще не так давно. Розраховував на його щирість і був покинутим. Фальшива маска.



Дивно, але на бал маскарад прийшла тільки одна людина без маски. Маленька дівчинка, яку чомусь взяли з собою заклопотані танцем батьки. Вона не мала маски... тому що вона була справжньою, наївною, довірливою, дитиною, без комплексів, секретів, підлих задумів чи незрозумілого і невзаїімного кохання.
"От би і мені так..." - подумав він.
Він - це наш герой, продовжував танцювати. Рухався він вміло і дуже граціозно. Схопився за талію красивої дівчини. Його маска ніби загравала до неї. Дівчині здавалося ніби маска підморгує їй. Але під маскою засльозилися очі. Він побачив його. Того хто завжди запізнюється, під маскою носить зелені очі, найкраще у світі усміхається, і може розсмішити його до щирого дитячого сміху за декілька секунд. Стояв той, ким він дихав. Стояв в масці байдужості з самовдоволеною усмішкою.
В нашого героя покотилися сльози... хоча він ні на секунду не переставав танцювати. Його маска не припиняла усміхатися. Вона смішила інших і всі симпатизували йому. Але вимовити слова подяки сил в нього не було.Він тільки повільно погойдував головою. Занадто вже сильно лилися сльози і тремтів голос. Ніхто цього не бачив, або не хотів бачити. Всі тільки й казали: "От б мені ним бути... Подивіться який він завжди веселий і щасливий... От молодець! мені б його проблеми, якщо вони в нього взагалі є!"
Вони нічого не знали... і не треба.
А сльози все ще текли і прийшов момент коли стримувати їх вже не було сил. Він вийшов на двір - покурити. Падав сніг. Було дуже холодно, але це напевно найостанніше за що він переймався. З під маски вислизнула сльоза. "Байдуже, - подумав він - ніхто і так не бачить." А вона скотилася по його щоці і зіскользнула вниз. Вона падала так повільно, що для нього, здавалося, пройшло кілька хвилин. Але це була доля секунди. Сльоза впала на мертвий і ще не засніжений асфальт. Вона вмить заледеніла. Він зрозумів, що так як вона він не хотів до смерті замерзнути в своїй масці. Його рука, чомусь, піднялася, кинувши сигарету в сніг, і доторкнулася до шовкового краю маски. Він зняв її. Сніжинки ніжно торкалися його вій. Вони танули на його теплих губах. Холодом торкалися його щік.
"Зараз, або ніколи!" - сказав він собі. Він кинув маску на асфальт, німо повернувшись до неї спиною.
Ноги, здавалось, самі несли його назад до музики віденського вальсу. Він знову серед безлічі масок, які посміхалися, кружляли і байдуже дивилися на нього. Він провів поглядом заллу. Знову побачив того, ким він жив. Той все ще не танцював, а тільки спостерігав з непорушною усмішкою.
Наш герой зробив крок... ще один. Підійшов до нього. Його заплакане, але таке щире, обляччя віддзеркалювалося в масці того хлопця.
Зараз, або ніколи!
Без маски він вже відчув свободу... він вдихнув прохолодне, зсаніжене повітря, яке так надало йому сил. На його обличчі був справжній він. І тут його губи поворухнулись...
" Я тебе... я..."
Не зміг.
Очі чужих давили його.
Не сказав.
Вибіг на двір.
Підняв тремтячими руками свою, заношену до крові на висках, маску... і одягнув її. Він тільки іронічно усміхнувся і закрив очі.

Come up to meet you, tell you I'm sorry
You don't know how lovely you are

I had to find you
Tell you I need you
Tell you I've set you apart

Tell me your secrets
And ask me your questions
Oh, let's go back to the start

Running in circles
Coming up tails
Heads on the science apart

Nobody said it was easy
It's such a shame for us to part
Nobody said it was easy
No one ever said it would be this hard

Oh take me back to the start



I was just guessing
At numbers and figures
Pulling the puzzles apart

Questions of science
Science and progress
Do not speak as loud as my heart

Oh tell me you love me
Come back and haunt me
Oh and I rush to the start

Running in circles
Chasing our tails
Coming back as we are

Nobody said it was easy
Oh, it's such a shame for us to part
Nobody said it was easy
No one ever said it would be so hard

I’m going back to the start

Oh ooh ooh ooh ooh
Ah ooh ooh ooh ooh
Oh ooh ooh ooh ooh
Oh ooh ooh ooh ooh

Ну що ж... зима. Друга зима відколи кохаю, дихаю, бачу, слухаю... живу. А головне кохаю. Дуже сильно. Скоріше сліпо. Але кохаю. Ще одна холодна зима і сам, в душі з ним. Питань в голові немає, їх ніби замело першим снігом. Але зараз ця дурна тепла погода, яка чомусь з'явилася посеред зими, розтопить його і знову вони будуть довбати мене своїми знаками питання. Але про це я не хочу думати. Зараз чомусь паде дощ. Зараз чомусь грає Coldplay. Чомусь всі сплять. Чомусь я не сплю. Чомусь 3:21. Чомусь сам. Якщо б мене запитали, що я буду робити 26.12.2009 о 3:21, то я б точно відповів, що буду спати. Ніколи не знаєш.
Пишу те що думаю, на те і щоденник.
Банально. Чому? Тому що кохання завжди банальне. З нею. Чому? Тому що він кохає її. Сам. Чому? Все просто... тому що.
Дощ угамувався. Затих. Покурити? Чому б і ні? Лінь встати.
Тільки його ніжний дотик, голос - все що існує в моїй голові ось уже другу зиму. Найболючіше це те, що в мене зима триває круглий рік, в моєму серці. Набрид вічний холод.
Він не винен в тому, що не розуміє мене, не знає що я відчуваю, кричу кожен день всередині, тихо і непомітно для інших, чужих; плачу... без сліз, затоптую почуття перетворюючи їх в болото; ненавижу себе через себе самого, свою дурість, наївність, романтичність... ненавижу через ту казку в яку я вірив, і досі вірю; він не винен що я сам. Прорвало.
Добре що хоча б одна єдина річ яка тепер перестала мене терзати - це сумнів. Я тепер точно для себе знаю... не любить. Не любив, не хоче і не буде. Його провини тут немає. А от що зробити з собою?
Я розумію, що не я один закоханий і що не так вже й важко забути ту людину, якщо сильно захотіти, але коли ти бачиш його кожен день і не дуже хочеш забути... важко.
Сьогодні йшов по Шевченківському парку, було лиш багато снігу, голі дерева, стежка і я. І я йшов веселий (прикидався), навіть наспівував собі якусь мелодію... і в один момент мені стало так погано... точніше мені було погано весь час, просто це був, певне, якийсь епіцентр, коли я все ще наспівуючи мелодію просто ледь не розривівся як дівчинка. Стримався. Але легше не стало.
Відчуваю його хоча він зовсім на іншій стороні міста... дихаю його сигаретним димом... дивлюся в його очі... торкаюсь його руки... слухаю шепіт його губ... Далеко. Ну і нехай! Я розлюблю, це пройде. Зараз тільки хочу щоб лишалося так як є. Якщо біль заставляє мене відчувати його і думати про нього ... я тоді не буду боятися болю. Це поки все що в мене є. Обераю біль. Я не сам.

Oh my love, my darling
I've hungered for your touch
A long lonely time
Time goes by so slowly
and time can do so much
Are you still mine?
I need your love, I
I need your love
God speed your love to me

Lonely rivers flow to the sea
To the sea
To the open arms of the sea
yeah yeah
Lonely rivers sigh "Wait for me"
Wait for me
I'll be coming home
Wait for me

Oh my love, my darling
I've hungered,
Hungered for your touch
A long lonely time
And time goes by so slowly
And time can do so much
Are you still mine
I need your love, I,
I need your love
God speed your love to me
Ooh


P.S. Don't know if you've seen this movie "Ghost", but if you didn't then you have to watch it! Music from this movie can touch your soul for once and never let it slip away...

П'яний.
Ну вже не такий, яким був кілька годин назад. День народження, класне свято... коли воно твоє. А коли ні... то й тоді не погане, якщо так подумати. Юлічці 18. Ех, пам'ятаю я свої 18, свій день народження. Ооооо.... він в мене довго не тривав, але хоча б я щось з нього пам'ятав і це вже добре.
Сиджу. Клацаю пальцями по клавіатурі ніби чогось чекаючи... а чого? Дивне відчуття, коли ти п'янієш. В тебе зникають "ні", "так не можна", як тобі не стидно?", "тримай себе в руках"... я це пишу не того, щоб підвести вас до того факту що я когось вбив під дією алкоголю, просто хочу сказати, що коли ти п'яний твоя голова починає думати зовсім у іншому напрямку і всі кордони кудись одразу зникають. Але ще коли ти п'яний є ризик відчути себе самотнім... але це вже пізніше, так як це сталося зі мною коли я повертався назад додому з тієї гулянки. Мені не далеко було йти, але думок перекрутилося в моїй голові більше ніж сумарна кількість за останній тиждень. Я думав про те і про інше, про самотню вулицю, світло ліхтарів та його відсутність у деяких провулках, життя, смерть, кохання, спокій, вітер, про дощ хоча його не було але чомусь так хотілось щоб був, чи то так навколо волого було, що по логіці мало крапати з неба чи що; думав про вік, про те, що прийду додому і ляжу спати, чого так і не зробив, думав про те, який я п'яний і про те, що я міг зараз зробити, що не наважувався зробити тверезим... Я думав що дідько з тим домом і спанням, мене краще би втішили вулички Лондону, туман, пустота і тиша; десь донісся дзвін курантів... але це мій рідний Калуський годинник на будівлі поштового відділу... а шкода, бо я вже був подумав.... Перша година ночі, не так вже й пізно, темно прохолодно. Люди проходять мимо... одна - дві на кожні 5 хв. Я думав, що втрачаю його, що не хочу повертати сліз і жити далі... згадував дивовижну людину яку я зустрів на одному сайті знайомств (привіт тобі, якщо читаєш), згадав, що я таки довго не писав у своєму електронному щоденнику, тому що за простий навіть боюся згадувати. "А чому б мені не сісти сьогодні і не надрукувати щось..." - думка. Сьогодні багато сміявся (та я взагалі багато сміюся... завжди) але зараз сижу як кусок каменюки яка скотилася зі скали і думає, що ось тепер ще тут кілька тисяч років стерчати не ворушачись поки щось або хтось не підштовхне... от так і я, не рухаюсь. Після того як перестав тут писати (та і до того) не ворушуся ні в перед ні назад... завис, немає руху. РОМА!!!! Зроби хоч кудись крок! Невже тебе влаштовує так от стояти на місці, на самоті і весь час дорікати що доля не справедлива???... Довго ти ще будеш тратити гроші на гулянки, сигарети, одяг??? Довго ти будеш шукати роботу яку так і не знаходиш, тому що насправді цього не хочеш??? Довго ти будеш переконувати себе, що ти не кохаєш??? Довго ти будеш мріяти, мріяти і нічого для здійснення цих мрій не робити??? Довго ти будеш себе переконувати, що ти тверезий, і не тільки зараз після свята, а й тверезо мислиш в житті??? Довго ти будеш шукати себе....??? Довго???..... так, довго. Тому що я не знаю, я не знаю чого я насправді хочу від життя, колись знав, колись добивався.... а зараз, а зараз це явний приклад, що з людьми робить кохання, в моєму випадку, що воно з мене ВЖЕ встигло зробити. А найгірше з цього всього, не розумієш, чи воно тут залишилось, тут в серці, чи кудись поділося.
Люблю пожалітися, але це моє право тут, адже в житті я багато не жаліюся, нема кому... Я щаслива людина і я це усвідомлюю. Коли тверезий чи п'яний, коли самотній чи в компанії. Я щасливий тому, що я ще маю одну річ, яка ще трішки залишилась в мене в запасі... це час, байдуже який, той що на Біг Бені чи той що на простому поштовому годиннику, байдуже де він буде проведений, тут чи в Лондоні, Нью-Йорку, Парижі, будь де.. я надіюся тільки на нього. Він покаже - так, він буде очима, але я буду залишатися ногами і крокувати в те що мене чекає, сміливим... та щасливим! Усмішка буде моїм обличчям, і я не дам жодній падлюці скалічити його! З цього моменту мій дар часу буде проведений з користю, я хоча б старатимусь=)
Як в мене це получиться? А ніяк... тому що я це собі казав уже 1000 000 разів!!! Але якщо взагалі нічого не планувати, то буде ще гірше.
Реальність є такою... кохання існує, час приходить з нікуди і туди ж повертається, алкогольні напої не можна змішувати, а коли чуєш, що п'яний або вимучений - йдеш спати, те що я зараз і зроболю, Sweet dreams!

Щасливий і .

tired
as always, tired
headache
thoughts like a slow motion in the movies... slow but still cannot catch them and ask why don't they get a fuck out of my head????!!!!!!....
I will get in bed in a minute. CRAP!!! I hate when my fingers stop typing cause they have no idea what to type at the time when your head wants to blow up but still you feel like to type although your brain says no.
there is just one thing which I understood today... and I was happy to figure out that idea, I looked on myself from aside and BINGO!... come on I am 18 fucking years old, I have a lot of fucking time infront of me, I don't need fucking relationship so fast, I have time, I have a hell of that fucking time! So, no hurrying up somewhere for somebody... no thoughts about my aweful love story cause I've already had thrown that away back in the past... now here is a new ME! So what that I am alone?...I am free that way! Nothing else metters... at least for now!!!
So
I
will
go
to
bed...
knowing that I still will think of him... in some time...
fuck!

Have you ever asked yourself: Who da hell am I, and what I have to do with all this mass that is going on around me??... I am sure you did...or some day you will. It can sound a bit different but still, the case stays the same... confusion. Each one of us had felt it some day. Lately I do too.
I have a headache, cause my head is full of shit which makes me feel sometimes very aweful, sometimes even happy, sometimes makes me feel the way I hardly can explane.
OK, the point is that I got this stupid idea in my head that everybody is happy around me and I feel miserable cause I am lonely... I need somebody to make me smile, I am sick and tired to make smile the others, I need somebody to make me happy, have no ideas how to make happy all the others any more, I need somebody to love ME, cause I hate that I love now and don't recieve that back...
Who am I?...Again these stupid questions. Well, I am a boy, a man, a guy, who loves the other boy, man, guy...and I am a boy, a man, a guy who cannot answer you if it's ok, if it's right thing to do... Am I gay? I guess, but I hope that I am BIsexual, at least=) I love women... I find them attrective.
But, oh well, few days ago, I found that one guy in the internet "find-yourself-a-couple" site, and I found him a really pleasent and interesting person... and he knows about this my diary, (maybe you read it now=)... so, hope you write or call!)
To tell you the truth, I am trying to forget that V. who stucked in my head... I try to confuse myself that I am not in love anymore and that I don't need all that shit! Does it work? Don't know... I guess not, I guess yes...confused - all I can say. Or maybe I need to find a girlfriend? Yes, I surely do if I would be a normal dude!)... Or should I just wait?
Hell!! These questions drive me crazy!!!! All I know for sure...I want to be loved... and I want this so desperate that find all the possible ways to solve this, yeah! Here is the point, I want to be loved! Who doesn't?!

Any ways, tomorrow I leave my city to get some rest, where there is no internet and no him, no others, whom I want or don't want to see or hear. Hope this will be a good rest and I will be happy to be alone for some time!
Today I went to the river side with my mom, don't think that I spend all my time with her, nope, I have friends!=)But I wanted to go with her, so I did. But my cellphone got fucking wet!!! I put it in my sweem-shrts( why da hell they make pockets in those???) and forgot to put it out and went to sweem! Gosh, I am an idiot! So it doesn't work now but I hope it will get fixed)
Hot weather is killing me! The chocolate that I've put near me had melted already!
Oh and just finished 3rd season of Sex and the City... the last, 18th, episode was awesome, you were right Edgar;-)
I want to smoke so bad! But I don't have any ciggarretes!!(...here is another good thing which happenes with me!!!! Hell!! Not even one!!!...and I want to smoke soooo bad!
Frankly? I am tired and cannot think of anything to write about anymore...so I guess I will just finish here...and don't bother to comment it, that's ok)
My head is so full that rediculously I feel that it is ampty!! I don't know why, but now I think about so many things and I cannot put it down here( sorry, or maybe I do you a favior)
Tired... need rest...need silence...no, need music...no silence!... see! confused in everything... but one thing I know for sure...is that...I want LOVE...cause it's like...when you are like a ten-year-old don't think about problems, cause you actually don't have them...when you feel those butterflies in you stomack when loved and loving person touches you...when you forget about the world and that you are confused...or you were...that you are getting older and meet new problems...when you are not afraid of that cause you meet them with somebody who will not leave you alone with them!
Confused? Yeap...but who cares....YOU?...I don't. I let it be the way it is and life will show what's going to happen next. And here's the dot.

133 слушали 3 копий [+ в свой плеер]

(Shake it up) I never loved nobody fully Always one foot on the ground And by protecting my heart truly I got lost in the sounds I hear in my mind All these voices I hear in my mind all these words I hear in my mind all this music And it breaks my heart And it breaks my heart And it breaks my heart It breaks my heart And suppose I never met you Suppose we never fell in love Suppose I never ever let you kiss me so sweet and so soft Suppose I never ever saw you Suppose we never ever called Suppose I kept on singing love songs just to break my own fall Just to break my fall Just to break my fall Break my fall Break my fall All my friends say that of course its gonna get better Gonna get better Better better better better Better better better I never love nobody fully Always one foot on the ground And by protecting my heart truly I got lost In the sounds I hear in my mind All these voices I hear in my mind all these words I hear in my mind All this music And it breaks my heart It breaks my heart Breaks my Heart Breaks my heart P.S. I am just in love with this song... I heard it on my friend's myspace page, and just fell in love with it, thank you Jerri!!! Btw, he loves it too... we love same stuff... wish we wouldn't... do I really?

Hm, I love movies, love them cause I consider them to be the best way that humanity found to express our thoughts, feelings and show how life can lead each one of us to the roads we thought we would never take... The movie is a fun way to spend your time if you are bored, the best way to spend with your lovemate if you want to have some romantic moments on your own, movies are the little mirrors of your reality... and that's cool!
Even though I like (I love) music more than movies, still I cannot help watching the movie which is funny or romantic... Drama, that's the thing! I am a guy but believe me that I can burst into tears only if I watch the movie for those who likes to cry in the end)... I cried when I watched Titanic...
By the way, I have just watched the new movie, type of a family movie, I guess.... well the actors are pretty much the same like in Titanic, Kate Winslet, my lovely Kattie, love her!! She is awesome, I love how she acts and love how she lives her life, she says she doesn't mind any diets, she smokes, swears and does not give a shit about what other people think about her, and that is great... And of course, our pretty American boy, Leonardo Dicaprio, he was great in Catch Me If You Can, by Martin Scorsese, and Titanic by Cameron was one of his bests, and that was when he started for his big Hollywood career. Nice actors, means that it should be a nice movie... it was, kinda, I would say family drama where main charecters smoked every freaking second like trains (no really, you could watch it and that would remind you of some kind of the commercial about the cigarretes, frankly in the end I thought that some of them would die of cancer) and what they did a lot was yelling at each other... but they did it very proffesionaly, it was a good part - for both of them. I love to watch how the actors play and how they try to make people believe that all what is going on there on the screen is true... and they did in this one=)
this movie is about dreams, love, family, work and how sometimes each of us would want to do something sponteniousely, or even planning on doing this, but that it would change your life so much... it is about how bored we can get if our life is just the same day, Monday, which goes on and on like the tape which stucked in an old music recorder.
Sad at the end, but if you want your movie to be good as hell and get an Oscar or something (at least nomination for the best make up or costumes) you should make your movie with the sad final, I think (just remember the same Titanic, or a Million Girl, or Bareback Mountain... all have the sad endings, so they have become the best movies of the year... oh! Munich also) or you should invite Kate or Leonardo, spend on it not less than $23 million or something, but even if it gets Oscar or not, if people don't watch it then to hel all of that - it's no good.. I think this movie is ok without any nominations (even though it got some).
When I was a little boy, my dream was to film the movies, be a director... but now I would rather be an actor.

My day was ok, I had the best nap ever, and had a weird dream, like I was in the middle of an ocean swimming and you know what, I got that horrible feeling that there is no bottom down there, that it was sooo deep... it was very scary, don't know what that can mean...
I have my Latin exam in a day and I konw nothing! I have no clue how I'll pass it...
Waiting for him to enter kontakt... he doesn't, invited me to come to his place... I would like to spend whole my life with him and here is a chance to be for a few hours with V. how could I refuse?
I have heard a wonderful saying about love:
Angels say - it's a sin,
Demons say - it's a gift...
Well I say - it's a drug!
Well, I wish you all were gifted with this full of euphoria sin, cause it is really cool, even you have to be hurt and down sometimes, but even if he or she doesn't love you, be happy you have somebody to love in this life... for yourself. And who knows, maybe they will turn their faces to you and take you to the revolutionary road of a new unpredictible life...

Hmm...here i am here again. Did you miss me? well you can at least lie just to do me a favior. What the hell made me to sit at 2 at night and write what ever comes to my mind... well either me have no answer. Maybe it is just my weird personality.
Ok then, my day today was kinda like the others... not really if to be frankly. The first and very important thing about this day is that I had my English exam and I have passed it with B, which is like 4, and that is very good! The next thing is that I had an awesome time with my friends while the exam before we go to answer... God we had so much laughter and I was like Hyper Energetic and jumpy today... maybe it was just the cause of the exam?
And he was very nice to me today... like too nice! Well he and his girlfreind are both together AGAIN and they have had 6 month since they have started dating last weekend... I think he may love her, i guess he does. But at the same time... i just don't get him!!! Sorry for the same topic... I know it keeps going all over and over and over again but sorry( His attitude makes me feel uncomfortable and do not know what to expect. This person keeps stealing my free time, even though he doesn't know it, I waste my time only on thinking about him, he took away my own space and put himself into it too, he drives me nuts when he does those jokes and he drives me sooo crazy when he smiles cause his smile is like the best in the world for me!! oh... what ever it doesn't metter anymore.
i should probably add that the day before that I had was very aweful. Tell you why? cause I felt like left out somewhere..I felt like a piece of shit! like when my best friends if anything has bad happened to them they complain to me cause I will try to help some how... but when thy feel happy and that they have something good to tell you for sure they don't do that and it is just simply cause they care only when you have some kind of advice for them... in bad cases... like when they broke up and it is so sad, or when they cannot pass their grade, or when they cannot find a girlfriend/boyfriend! Do I look like a napcking which you can dry your tears with??? Noooo!! I do not. And it is very hard indeed when she tells you how she loves him and you think that it is sooooo fucking funny cause, guess what?, yeah, you love him too!! ha ha!!!

Alright, enough for you, I mean the sad stuff, you know what?Some fun stuff comes!!! Let me tell you how I got home today. After the exam I have made up my mind to go to my hometown till the next one starts (the exam), so, I had bought the tickets for the train beforehand and was just waiting for it to arrive smoking the cigarette at the railway station... Well the quality of the trains in our country you know even without my description=) I got on and took my seat. I forgot to mation that the day today was like the hottest in my whole life... even when I went down to Florida it wasn't so boiling there, still it was soooooo hot and stuffy in the train that I could hardly breath. Here comes the interesting part: I took my seat and after the stop in one of the villages some people got on the train and what do you think? YES, they found their seats right next to me! Gosh that was aweful... I don't want to offend anyone here, but sorry, that smell of the cow' shit was like \"OH MY GOD!!!\" and their language... seemed like they all wanted me to commit a suecide or something. Nevertheless, I could not stand those: \"прієзджєв\", \"віходила\", \"п'єтниця\"....I am very sorry but I can hardly stand it.. I mean, my Ukrainian is not so perfect, I know, but come on!!! And I don't even write about their topics.. but that was a \"something\" too. Some time had passed and I have decided very quickly, that my brain cannot take any more of \"village people\" and I should go and have a smoke while the train stopped... took a little break and remembered that I have got funny like hell book that my friend (him) gave me to read, and it was in English. Perfect! So that killed some of my time... like 1-2 hours. The book is just holerious! I love it. The author is Jeremy Clarkson, and the name of the book is \"The World According To Clarkson\". Guys, this book is like number one to read who likes English, sarcasm and irony!
So let's see what we got here out of my story:
- too hot in the train
- the \"village people\"
- long way
- hungry as hell (forgot that one)
And what can we say at the end... yeah I am a hell of complainer!!! ha ha! I know, I do like to complain.. it makes feel better sometimes.. and hey! I did not make you to read it... and I don't think you did anyways=)
So the conclusion of that all is - Something in this world really loves me!
You think that was over? OH NO! I still got the bus ride, which was not much of a fun trip too. But I can only say that the wrost thing there was that the music was really aweful - золотые купола...and stuff like that... SHooT ME! The time today seemed not to care that you are hungry, tired, want to get some good sleep and a shower! It was so slow and when I once looked at my watch, it was 4:20 and then I looked again and it was 4:22 when it seemed that half an hour had passed!
Neither way... day was good, aweful, relaxing and full of work! NICE! Which kept me thinking that i am alive and I live, do, stuy, having rest, and being a human and a friend... even though I hate \"village people\"=)

P.S. had just watched one episode of Sex in the City and still did not log out from my Kontakt page... now thinking what the picture would go with this report? I'll see... u'll see! Oh! Have decided - it's the author, and he shows really what I would like to do... but I would also add shouting out loud!
Love you all...
love him
even though
it doesn't
make
any
sense
at
all...<3

"Streets of Love"
You're awful bright, you're awful smart
I must admit you broke my heart
The awful truth is really sad
I must admit I was awful bad

While lovers laugh and music plays
I stumble by and I hide my pain
The lamps are lit the moon is gone
I think I've crossed the Rubicon

And I, I, I, I, I, I, I
Walked the streets of love
And they're full of tears
And I, I, I, I, I, I, I
Walked the streets of love
And they are full of fears

While music pumps from passing cars
A couple watched me from a bar
A band just played the wedding march
and the cornerstore mends broken hearts
A woman asked me for a dance
Oh, It's free of charge just one more chance

Oh I, I, I, I, I, I, I
Walked the streets of love
And they are full of tears
And I, I, I, I, I, I, I
Walked the streets of love
For a thousand years

You had the moves, you had the cards
I must admit you were awful smart
The awful truth is awful sad
I must admit I was awful bad

And I, I, I, I, I, I, I
I walked the streets of love
for a thousand years

And I, I, I, I, I, I, I
I walked the streets of love
and they're drenched with tears
And I, I, I, I, I, I, I
Walked the streets of love
For a thousand years

P.S. I know that you love this group and when I listen to this song the only one thing I can think bout is... you. Please, make this step I'm praying for.