Scilence, аналогічно, щоправда хлопчина був зі Львова.
і нікуди не зникав. просто припинив всіляке спілкування. але я думаю, що то на краще. бо все хороше зосталось в пам*яті і не перекрилось ніяким негативом, котрий міг би бути потім. бо навіть найпрекрасніше не може тривати вічно.
в мене ситуація тільки схожа тим... що переписувався з одним хлопцем.
я навіть не знав як його звати, скільки йому років... але спілкування з ним було шикарне! він був і моєю музою... і на деякий період він став всім для мене... хоча і жив у Києві.
і одного дня він просто зник. не те щоб видалився... просто не заходить і приховав деякі дані на сторінці... не відповідає на мої повідомлення. і от я залишився голодний.. без прекрасного спілкування по ночам до самого рожевого ранку..(
ось.
це дійсно було так?! справді?!!
які ж брєдові історії просто смішні і сумні одночасно виходять, коли ми щось відтягуємо.
яка нісенітниця. яка несправедливість.
легко так, змушує посміхатись)
щасливий той, хто може так думати про реальність\сон...а ще щасливіший той, хто вміє їх розділяти, ну а накрутіший той,хто може це все поєднати в одне ціле в розумних пропорціях.
не знаю... чомусь вирішив писати такі маленькі прозові штучки... а тобі ткий мій новий стиль не подобається?...
а чому на рос? просто чомусь так вони для мене краще звучать...
якщо нема взаємності і ти все ще не можеш забути Його, то перетвори свої почуття на щось чисте.
не думай про те що він би міг бути з тобою просто люби.
я завжди захоплювалась закоханими людьми, вони ніби розквітають перед очима, коли ти закоханий ти можеш гори звернути, головне щоб тебе помічали.
я сподіваюсь ви спілкуєтесь хоча б...
ти не сам. це вже точно.
аааа сонячний повернувся!))) як же я сумувала за твоїми довжелезними повідомленнями, які читаєш і в одних місцях смієшся а в інших плачеш... як же мені тебе не вистачало)
добре що дав про себе знати...
цигарки і алкоголь то далеко не вихід, але з ним бува іноді легше.
я колись спитала в одного знайомого "чому ти п*єш, через своє кохання?" а він мені відповів " я п*ю не через неї, а через те що іноді бува весело випити". і все тут я збавила.
взагалі ти кажеш про бажання, плани, роботу... може досить себе картати? мо ти просто ще не готовий, або просто тобі ще треба небагато часу щоб до цього прийти\захотіти.
а моооже тобі потрібні банальні зміни.
бути закоханим це як не крути класно.
нехай іноді цей стан не дуже звеселя в силу деяких обставин, та все ж... я люблю мріяти. може іноді від цих мрій нема толку, але почуваєшся з ними впевненіше, і більш захищеним.
тому, мій вердикт: живи в своє задоволення! але іноді, бери себе в руки ;)