Чомусь пишу тут тільки тоді коли дійсно немає що писати. Хоча чого ж. Такий важкий період зараз, так хочеться щоб він пошвидше пройшов і забувся.
Але потім він буде згадуватись із посмішкою на губах. Завжди так. Проте бувають і такі моменти в житті коли, навіть із часом легше зовсім не стає. Інколи навіть здається що це саме твоя провина, ти починаєш себе винити, і тоді довгі ночі ти лежиш і думаєш. Думаєш ні про що. Тому що це вже пройдено і ти нічого в свій час не зробив. І це твоя провина, тому що, зараз так по крайній мірі здається, вистачило би всього то навсього ще трошечки постаратись і все було би добре.... Ех..
А потім зранку ти просипаєш все на світі, ти злий, злий сам на себе, але все ж...
Не буду більше просипати.....

Не зрзуміло чому, ае вчора получилоась якась дивна ситуація. Чому вон так получилось я сам собі пяснити не можу. Нічог не передбачал такого розвитку подій, але все чомусь так сталось.
Блін, як вийти тепр із цієї ситуації?? Не знаю...

Мабуть мене ЦЕ тривожить.. Чому саме не знаю, але не дає спокою. Здається все вже відомоЮ, немає чого остерігатись, але воно постійно крутиться в мене в голові. Чого..?? Мене це напрягає. Невже це так важко. Це ж із глибини душі, від серця. так аж проситься.

Настав, настав той момент коли вже здається все досягнуто. Ну по крайній мірі те що плагувалось на найближчий період. Саме те, чого я намагався досягти останніх кілька місяців.
Але якось воно не так все як я думав, хоча що я міг думати. Не знаю ж я як воно повинно бути. Мабуть все добре, навіть більше, ПРОСТО ЧУДОВО.
А решту ми побачиом як воно буде далі.
Саме основне буде трохи пізніше. Вже зовсім мало часу залишилось до того коли ВСЕ відбудеться. І тоді почнеться новий відрізок мого життєвого шляху. Хоча ні ))) не мого. НАШОГО!!!!!
Отоді то і буде все те довгоочікуване.....
Буду чекати із нетерпінням.

Заходив сюди із твердим наміром щось написати. але поки дійшло до діла - розхотілось. Інколи отаке буває. хочеться не зрозуміло чому, а потім так тільки раз і все. Немає ніякого бажання. Чому воно так??...

От сиджу собі я на роботі і думаю....
Далі думаю...
і вже майже придумав.
От чого мені не хочеться щоб мінялося до мене відношення.
Мені на стільки подобається те відношення яке я маю до себе зараз, що єдине чого я хочу, щоб воно отак і залишалось назавжди.
Е-Ех. Мрії-мрії. Побачимо, як воно буде.
Але якби так і було, то мабуть більшого щастя я й не хочу.

Настроение сейчас - Блядський настрій... в голові повна нісенітниця.

Інколи життя нам наносить такі важкі удари. Фігово це чи ні. В той момент коли потрібно пройти нове випробування звісно що так.
Але потім, а хто його зна як буде потім.
Важко, дуже важко.
Проте я це повинен пережити.
Все ж буде добре, правда???
Є дуже добрі нюанси, як же я цього хотів, як довго чекав. Нарешті, ЄЄЄЄ!!!!
От блін, не знаю радіти мені чи плакати. Сліз вже було пролито чимало. Ще зовсім трошки терпіти залишилось, тоді тільки радість....

Настроение сейчас - Нормальне

В даний момент якось все так більш-менш вже врівноважилось і починає ставати звичним. Це мабуть добре. Хоча і досі в підвішеному стані залишаються кілька не вирішених запитань. Цікаво як же і коли вони стануть вирішеними? Ну нічого буду чекати. Основне щоб все було не гірше чим є зараз.

Мабуть все стає не погано.

Я навіть задоволений, "місцями".
Хе.
Отаке то воно життя...!!!!

Вже третій день я просто сяю від щастя.
І ЦЕ НЕ ПРОСТО ТАК.
все супер, по іншому ж і не могло би бути.
Я вірив в це, хоча дуже боявся.
Страшенно просто було навіть самому признатись в цьому.
зате тепер коли я знаю, Ооооооооооо, що може бути краще.
Я НАЙЩАСЛИВІША людина в світі.......
Отака .... малята.
;D

В основному зараз останніх ....ть місяців всі мої думки ідуть тільки із однієї сторони. Це так якось дивно для мене. По крайній мірі такого ніколи не було. І я от не можу зрозуміти добре це чи погано.
Якось досить таки це не звично для мене.Чому саме так??? чому саме такі думки??
Бля...
Ото біда ;))
ЦЕ мене досить таки бісить.
Мені не дуже подобається, я злюсь на себе.
Чого вона так.
Мабуть це набагато сильніше за мене, взагалі за всі людські заморочки.
Ех. так і буде.
Кохаю я, і цим все сказано.

Інколи ми не все знаємо і не все розуміємо.... фігово це.... Мабуть...

В колонках играет - Тишина
Настроение сейчас - немає ніякого настрою. Пусто в голові.

Чи бачив хтось як плачуть чоловіки. Не просто ниють чи страждають по якихось проблемах. Я маю на увазі саме безсилий скупий чоловічий плач. Я бачив. сьогодні вранці в мене із татом була розмова, важка розмова. Я якраз снідав.
Блять - це ужас. На скільки то важко все і складно. Як ми інколи самі того не підозрюючи заставляємо страждати інших.
В такі моменти хочеться бути самотнім, повністю одним на цілій планеті Земля. Нехай краще мучитись все життя одному чим заставляти страждати когось.
Я так не хочу цього робити, але це само по собі якось виходить.
буду намагатись більше ніколи нікому не створювати проблем. Бачити як хтось страждає - це важче чим страждати самому.
Отаке то воно. Процес становлення свого майбутнього навіть досить недалекого такий важкий.

Проте в цій всій історії є й інша сторона медалі. Я розумію що це все складно для батьків, проте ж я надіюсь ощасливити когось іншого. Я все хочу зробити для цього. І надіюсь що це все оціниться. Я не хочу щоб мені це памятали, щоб робили щось у відповідь, але я хочу щоб ВОНА була щаслива і цінила те що я роблю для того щоб бути поруч.
Ех, пишу -пишу, а як завжди получається якась фігня така що ужас просто.
ні вмію я цього робити, зате є можливість трохи облешити душу. а то так важко вже там. Вона в мене така забруднена всілякою фігнею, думками, проблемами.
Ех душа, душа це така справа яка буде мучитись постійно.

Інколи бувають чудні деньки...
Рідко дуже рідко, але сьогодні один із них. Перший в році.
Мабуть це треба відмітити.
Не знаю скільки ще таких в році буде, але сьогодні все класно.
було звичайно кілька неприємностей, але приємні моменти перекрили все.


I feel gooooooooooooooooooooooood... ;))))

В колонках играет - YANN TIERSEN-frida
Настроение сейчас - Хреновий

От інколи сам того не чекаючи і не сподіваючись навіть на таку западляну нариваєшся на неприємності. Чомусь завжди те чого ти чекаєш менше за все трапляється в такі не підходящі моменти. Чому воно так..?? Хто його зна. Мабуть в цьому і проявляється найбільший западлізм ситуації.
Не приємна справа, отаке із самого ранку, і саме основне в свято.
Весь святковий настрій одразу пропадає. І крім того пробему не можлво ніяк вирішити, тому що все зачинено.
Еееее-ех...
сука життя.

Ваш характер

ЛИДЕР

Ваша отличительные черты - очень сильный характер и огромная работоспособность. Именно это позволяет вам всегда быть над ситуацией и успешно разруливать сложные моменты.
Железная воля придаёт всему, что вас окружает организованность и порядок.
Природная агрессивность и требовательность как по отношению к себе, так и окружающим людям, в сочетании с неимоверной амбициозностью помогают осуществлять самые дерзкие планы и проекты. Вы прирождённый лидер.


http://trinixy.ru/poll14.php#

Як це не дивно, але не зважаючи на всі життєві незгоди я буваю особливо щасливий. Є така собі в мене ПРИЧИНА, яку я дууже люблю просто. І от завдякі цій причині мені добре.
прикольно. Супер просто. Якби не вона, е-ех, пропав би я мабуть. А так як не дивно хороший настрій...

Навіть на таке згоден, тільки щоб разом...
а насправді не те що навіть на таке, а на будь що. Основне щоб від мене ніколи не відвернулась Вона...
Цього я не переживу. Тільки її прихильність тримає мене зараз.

Блять я ненавиджу УкрЗалізницю із її поїзами, маршрутами, провідниками, контролерами. Ненавиджу всіх їх разом узятих.
Залізниця приносить або максимум задоволення або максимум відчаю, болю, розстроєних почуттів. Нервозний стан.
Не хочу навіть чути про них...

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні -
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці - минаєш,
Вклонюся - навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити -
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, -
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріх

таке відчуття, що збожеволів. Не маю сили більше впиратись цьому. В шоці. все життя був впевнений, що це просто видумки тих людей, яким щось не вистачає, для повноти життя.

А все ж виявляється я жорстоко помилявся.

Вже от який день підряд, не важливо який(рахую) я не можу із собою нічого зробити.
Сьогодні дуже важкий день, я ледве "існую", але все ж таки коли трохи є часу і відводжу очі від монітора, я сіяю від щастя. ото прикольно як. Це єдине що мене тримає зараз на плаву. тому що фізично це відчувається дуже рідко. На жаль немає можливості.
Але як класно.
Дуже вдячний, тобі за те що ти є.

Настроение сейчас - не найгірше

Спеціально для.... ЦІЛІ!!

Девушка спросила парня, считает ли он ее симпатичной. Он сказал нет. Она
спросила, хотел бы он быть с ней навсегда,и он снова сказал нет. Тогда она
спросила его, если бы она ушла, заплакал бы он и ответом было нет . Она
услышала достаточно. Она повернулась, чтобы уйти, слезы бежали по ее лицу.
Парень взял ее за руку и сказал: Ты не симпатична, ты - прекрасна. Я не
хотел бы быть с тобой навсегда, мне это НУЖНО! И я бы не плакал, Если бы
ты ушла, я бы умер. Не сладкие ли это слова!!!

В колонках играет - HIM
Настроение сейчас - А немає ніякого настрою. Взагалі.

Блять, блять, блять.....
Ото і все що можу сказати. Якась херня повна.
Чого так не зрозуміло. В даний момент маю все про що міг тільки мріяти, а не вистачає чогось тільки одного. Самого основного.
Чого воно так. Блять все свою коротке життя йшов до одного, єдина маєйже ціль була. І от.. є.
І що?А ніхуя., Блять. Мене цек просто вбиває. Ціль так близько, вона моя. І водночас така недосяжна.
Ото і все.
Фігєю із себе. ЩО робити.
Інколи такий щасливий. А інколи. Оте друге інколи це сьогодні.