Без заголовка |
Ну от, останній день цієї зими… Місто розтануло, дощ змив з хіднику більшість снігу. Попереду 3 місяці весни :) Дивно.
Не віриться, що час минає так швидко.
Я стану на цей тонкий лід
Буду іти не випадково
Бо протягом п’яті століть
Я завмирав щоразу знову
Я вірив у тендітний світ
Що так вабив мене до світла
Та тепер я готов на лід
Стать на тонке прозоре срібло
Я тільки тепер знаю одне:
За краєм поля
Біль, жаль промине,
І не зустрінусь з минулим ніколи!
Нехай відходить вже зима
Тануть сніги, вітер в квартирі.
Так краще: тане світ оман
І залишається озима віра
Давно уже нема мостів
Я знаю, що пора в дорогу.
Можливо, так я і хотів
Я не візьму з собов тривогу.
Нехай весняний тонкий лід
Когось лякає, я все знаю
І серце більше не болить
Я маю крила й відлітаю.
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |