Останній жовтий листок, кружлясь на землю впав
До нитки Харків промок, сезон дощів знов настав.
Сезон дощів кожен рік, в серця розлуку знову нам несе
І треба тільки гадать, кого нам завтра проводжать, кого чекать

І як що вірить дощам, не за горами сніг
І по змореним очам, ти зрозумієш все вмить
Не варто вірить словам, вони як водиться завжди одна вода
Гримлять промоклим дощем, а ми в них вірим і за ними вслід ідем

Ці рядки з пісні, яку я написав більш ніж 10 років тому.
Хочу Вас завірити що цей, так би мовити «віршик», ні в якому разі не характерізує мого плаксиво-аппатичного ставлення до цієї пори року. На сам перед, осінь для мене це час початку енергійного пошуку нових можливостей розвитку, та втілення у життя ідей та мрій, народившихся у літку.

До речі, про літо у таки дні згадуєш доволі часто. Бо ще свіжі в пам'яті теплі, сонячні деньки. Мандри, тепли водойми, оголені дівчата, тощо… ;)
Ось такий кліп про поїздку до Ростова-на-Дону, я зробив одного осіннього дня, згадуя про літо.
7мин; 109Mb



Ця коротенька замальовка, дуже надихає, та підіймає мій настрій.
Сподіваюсь що натхнення, та оптимізм, цієї осені, будуть завжди поруч також і з вами.
Ну а зараз готуймося до мандрівки у зиму.



Я дуже полюбляю різного роду естафети, ось і ця була люб’язно передана мені заочно-віртуальним другом мого сина Ромки, Вованом - зі славетного міста Вишневий.
Ще хочеться подякувати блогу Всеобщее самообучение, за організацію цього заходу, та стимуляцію до подальшого розвитку.
Я ж, у свою чергу, хочу познайомити вас з однією дуже творчою, та музикально розвиненою людиною. Тому естафетна паличка продовжує свою мандрівку до Dj Lost’s Blog у Гуково.

Хотите вернуться к материалу позже? Рекомендую добавить его в закладки

А так-же, Подписаться на RSS, чтобы первыми получать свежие публикации!

http://technologies-lesure.blogspot.com/2009/10/ostannj-zhovtij-listok-kruzhljas-na.html