С чего начинается разработка проекта дизайна интерьера |
http://apx.org.ua/books/13868-s-chego-nachinaetsya-razrabotka-proekta-dizayna-interera.html
|
Метки: Справочник заказчика |
Проект для коттеджного поселка. Система электроснабжения |
http://apx.org.ua/books/13867-proekt-dlya-kottedzhnogo-poselka-sistema-elektrosnabzheniya.html
|
Метки: Справочник заказчика |
Порядок та умови вступу до докторантура |
Порядок та умови вступу до докторантура
28. Для уможливлення проведення заключних досліджень та/або оформлення результатів у вигляді дисертації, монографії або сукупності статей, які подаватимуться до захисту наукового ступеня доктора наук, особа має право вступити в докторантуру вищого навчального закладу (наукової установи). Виконання наукової програми докторантури не є обов’язковою умовою подання наукового доробку до захисту в спеціалізованій вченій раді для здобуття наукового ступеня доктора наук.
До докторантури приймаються особи, які мають науковий ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема публікації в закордонних реферованих журналах, індексованих в науково-метричних базах визначених в Умовах прийому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки), і які продемонстрували свою здатність проводити наукові дослідження на високому рівні.
29. Докторантура відкривається за рішенням вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи), що затверджується наказом керівника, за умови наявності штатного доктора наук з відповідної спеціальності, який має вчене звання професора. Наявність підстав для відкриття докторантури перевіряється державним замовником під час проведення конкурсу на розміщення державного замовлення.
30. Строк перебування в докторантурі вищого навчального закладу (наукової установи) становить два роки. Враховуючи обсяг наукового доробку докторанта, вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) має право прийняти рішення про продовження його перебування в докторантурі понад встановлений строк. Продовжене перебування в докторантурі не може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.
31. Для вступу в докторантуру, не менше ніж за два місяці до початку вступних випробувань, абітурієнт подає кафедрі, відділу, лабораторії чи іншому структурному підрозділу вищого навчального закладу (наукової установи), до якого він бажає прикріпитися в докторантурі розгорнуту пропозицію, в якій вказує план дослідницької роботи та/або об’єм наукової роботи, необхідної для підготовки результатів вже проведених досліджень до захисту. Протягом місяця з дня отримання документів від всіх вступників відповідний структурний підрозділ заслуховує їх наукові доповіді і шляхом голосування визначає можливість зарахування кожного вступника до докторантури.
Перелік документів, необхідних для вступу в докторантуру, крім необхідних для вступу в аспірантуру (ад’юнктуру), повинен також включати:
1) копію диплому доктора філософії;
2) особовий листок обліку кадрів;
3) список опублікованих наукових праць і винаходів;
4) розгорнутий план дисертації (монографії) або детальний план необхідних публікацій для формування тієї сукупності статей, на базі якої планується здобуття наукового ступеня доктора наук;
5) характеристику вступника написану доктором наук, який є штатним науково-педагогічним або науковим працівником відповідного вищого навчального закладу (наукової установи), із згодою надати абітурієнту наукову консультацію в разі його вступу в докторантуру.
32. Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) в місячний строк розглядає висновки кафедри, відділу, лабораторії щодо кожного вступника і приймає рішення про його зарахування до докторантури та призначає докторанту наукового консультанта, який є доктором наук з відповідної спеціальності та має вчене звання професора і який працює штатним науково-педагогічним або науковим працівником відповідного вищого навчального закладу (наукової установи). Рішення вченої ради затверджується і оформляється наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи).
На здійснення наукового консультування відводиться щороку 50 академічних годин навантаження на одного докторанта. Призначення більше ніж одного докторанта одному науковому консультанту забороняється.
33.Державне замовлення на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів в докторантурі за спеціальностями, розподіляється на конкурсній основі між вищими навчальними закладами та науковими установами відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
http://apx.org.ua/teaching/13866-poryadok-ta-umovi-vstupu-do-doktorantura.html
|
Метки: Педагогическая деятельность |
Порядок та умови вступу до аспірантури (ад’юнктури) |
Порядок та умови вступу до аспірантури (ад’юнктури)
21. До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту на рівні магістра. До вступних випробувань допускаються абітурієнти, які вчасно подали всі необхідні документи для вступу згідно з Правилами прийому в аспірантуру (ад’юнктуру) вищого навчального закладу (наукової установи). Приймальна комісія може відмовити абітурієнту у допуску до проходження вступних випробувань в аспірантуру (ад’юнктуру) виключно у зв’язку з неподанням у встановлений термін всіх або окремих документів, визначених Правилами прийому.
Перелік документів, необхідних для вступу до аспірантури (ад’юнктури), повинен включати:
2) медичну довідку про стан здоров’я за формою №286-у (або за іншою формою з аналогічним змістом, якщо абітурієнт знаходиться закордоном на момент подачі документів для вступу в аспірантуру (ад’юнктуру));
3) копію диплома магістра із зазначенням здобутої спеціальності.
У разі, якщо диплом магістра, на основі якого абітурієнт вступає в аспірантуру (ад’юнктуру), здобутий у іноземному вищому навчальному закладі, абітурієнт допускається до вступних випробувань на рівні з іншими абітурієнтами. У разі успішного складання вступних випробувань вчена рада відповідного вищого навчального (наукової установи) закладу має одночасно із зарахуванням абітурієнта прийняти рішення про визнання його диплому, або надати обґрунтоване пояснення причин відмови у такому визнанні.
У Правилах прийому в аспірантуру (ад’юнктуру) вищі навчальні заклади (наукові установи) можуть встановити додатковий перелік документів, зокрема:
1) список опублікованих наукових праць і винаходів;
2) науковий текст (доповідь реферат, дослідницька пропозиція, проект) з обраної абітурієнтом спеціальності;
3) рекомендаційний лист(и) (зокрема, від потенційного роботодавця та/або вченого, зацікавленого у науковій співпраці з абітурієнтом у разі його вступу до аспірантури (ад’юнктури) відповідного вищого навчального закладу (наукової установи));
4) інші докази спроможності абітурієнта проводити наукові дослідження за обраною спеціальністю.
22. Вступні випробування до аспірантури (ад’юнктури) вищого навчального закладу (наукової установи) складаються з:
вступного іспиту із спеціальності (в обсязі навчальної програми освітнього рівня магістра відповідної спеціальності);
вступного іспиту із однієї іноземної мови (на вибір вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) в обсязі, який відповідає необхідному вступному рівню для подальшого навчання (вдосконалення) цієї іноземної мови в аспірантурі (ад’юнктурі));
інших форм вступних випробувань (іспити, співбесіди, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень тощо).
Вага кожного вступного випробування при вирахуванні результатів конкурсу визначається в Правилах прийому в аспірантуру (ад’юнктуру).
Відповідно до Правил прийому до вищого навчального закладу (наукової установи) абітурієнтам, які вступають до аспірантури (ад’юнктури) на іншу спеціальність ніж та, яка зазначена в їх дипломі магістра, можуть бути призначені додаткові вступні випробування.
Результати вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури) дійсні для вступу до відповідного вищого навчального закладу (наукової установи) протягом одного календарного року.
23. Вступні випробування до аспірантури (ад’юнктури) проводиться предметними комісіями, як правило, у кількості 3-5 осіб, які призначаються керівником вищого навчального закладу (наукової установи), і до складу яких включаються доктори філософії та доктори наук, які здійснюють наукові дослідження у відповідній спеціальності та відповідають за виконання відповідної освітньо-наукової програми. До предметних комісій можуть також бути призначені потенційні наукові керівники вступників.
До складу предметної комісії з іноземної мови можуть включатися також штатні співробітники вищого навчального закладу (наукової установи), які не мають наукового ступеня і вченого звання, але за рішенням вченої ради можуть кваліфіковано оцінити рівень знання відповідної мови вступником.
24. За результатами проведення вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури) приймальна комісія приймає рішення щодо кожного вступника за процедурою, визначеною Правилами прийому відповідного вищого навчального закладу (наукової установи).
Зарахування до аспірантури (ад’юнктури) проводиться наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи).
Про зарахування до аспірантури (ад’юнктури) або про відмову в зарахуванні до аспірантури (ад’юнктури) вступнику повідомляється в п’ятиденний строк з дня прийняття приймальною комісією відповідного рішення.
25. Кожному аспіранту (ад’юнкту)одночасно з його зарахуванням відповідним наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи) призначається науковий керівник – штатний науковий або науково-педагогічний працівник з науковим ступенем.
Науковий керівник аспіранта(ад’юнкта) здійснює наукове керівництво роботою над дисертацією, контролює виконання затвердженого вченою радою індивідуального плану наукової роботи та несе особисту відповідальність за якісне і вчасне виконання аспірантом (ад’юнктом) дисертаційного дослідження.
Кількість аспірантів (ад’юнктів), прикріплених до наукового керівника – доктора наук, не повинна перевищувати 5 осіб одночасно (разом з докторантами), а для наукового керівника – доктора філософії – 3 осіб, включаючи аспірантів (ад’юнктів), підготовка яких здійснюється поза державним замовленням.
На здійснення наукового керівництва одного аспіранта (ад’юнкта) керівникові відводиться щороку 50 академічних годин навчального навантаження.
Рішенням вченої ради одному аспіранту (ад’юнкту)може бути призначено два або більше наукових керівників з відповідним розподілом годин навчального навантаження між ними.
26. Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою), зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми.
Такі особи прикріплюються строком до 5 років до вищого навчального закладу (наукової установи), у якого є ліцензія на здійснення освітньої діяльності на третьому рівні вищої освіти за відповідною спеціальністю. Прикріплення до такого вищого навчального закладу (наукової установи) передбачає виконання індивідуального плану наукової роботи, затвердженого вченою радою відповідного навчального закладу (наукової установи), а також виконання навчального плану, визначеного вищим навчальним закладом (науковою установою) для навчання на третьому рівні вищої освіти за даною освітньо-науковою програмою відповідної спеціальності.
Особи, які раніше навчалися в аспірантурі (ад’юнктурі) за державним замовленням, правом прикріплення до вищого навчального закладу (наукової установи) з метою навчання на третьому рівні вищої освіти не користуються.
Особи, які не захистили дисертацію впродовж строку прикріплення до вищого навчального закладу (наукової установи) з метою здобуття ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою), не можуть отримувати стипендії за рахунок державного бюджету і правом повторного прикріплення не користуються.
27. Правила та процедури прикріплення до вищого навчального закладу з метою здобуття ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою) для осіб, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи визначаються вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи).
Особи, прикріплені до вищого навчального закладу (наукової установи) з метою здобуття ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою), користуються всіма правами і обов’язками, визначеними пунктами 7 і 8 цього Положення.
http://apx.org.ua/teaching/13865-poryadok-ta-umovi-vstupu-do-aspranturi-adyunkturi.html
|
Метки: Педагогическая деятельность |
Порядок навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) вищого навчального закладу (наукової установи) |
Порядок навчання в аспірантурі (ад’юнктурі)
вищого навчального закладу (наукової установи)
13.На третьому рівні вищої освіти здобувачі ступеня доктора філософії можуть навчатися в аспірантурі (ад’юнктурі) за денною або заочною формою навчання. Навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) передбачає виконання освітньо-наукової програми вищого навчального закладу (наукової установи) за певною спеціальністю та самостійне проведення наукового дослідження під керівництвом одного або декількох наукових керівників. Усі аспіранти (ад’юнкти), незалежно від форми навчання, зобов’язані відвідувати аудиторні заняття (під час сесійних періодів) і проходити усі форми поточного та підсумкового контролю, передбачені навчальним планом та освітньо-науковою програмою аспірантури (ад’юнктури) вищого навчального закладу (наукової установи).
14.Освітньо-наукова програма аспірантури (ад’юнктури) затверджується вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) для кожної спеціальності. На підставі освітньо-наукової програми вищий навчальний заклад (наукова установа) розробляє навчальний план за кожною спеціальністю, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Успішне виконання навчального плану аспірантури (ад’юнктури) є обов’язковою умовою навчання на третьому рівні вищої освіти.
Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) має право прийняти рішення про визнання набутих аспірантом (ад’юнктом) до або поза аспірантурою (ад’юнктурою) компетентностей з однієї чи декількох дисциплін (зарахувати кредити ЄКТС), обов’язкове здобуття яких передбачено навчальним планом аспірантури (ад’юнктури).
15.Освітньо-наукова програма на третьому рівні вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. Обов’язковою складовою освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури)є підготовка та публікація не менше однієї статті в науковому виданні, яке включене до міжнародної наукометричної бази Scopus (або до іншої міжнародної бази, визначеної для окремої спеціальності Науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки на підставі подання відповідної науково-методичної комісії).
Освітня складова (навчальний план) освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури) складається з 30-60 кредитів ЄКТС і повинна містити не менше трьох навчальних складових, в результаті засвоєння яких аспірант (ад’юнкт) повинен:
1) оволодітиглибинними професійними знаннями, науковим і культурним кругозором рівня здобувача наукового ступеня доктора філософії, зокрема шляхом засвоєння знань основних концепцій, теоретичних та практичних проблем, історії розвитку галузі науки та сучасним станом розвитку наукової літератури за обраною спеціальністю (обсяг цієї навчальної складової становить не менше 12 кредитів ЄКТС);
2)набути мовних компетентностей, достатніх для представлення наукових результатів іноземною мовою в усній та письмовій формі, а також для повного розуміння іншомовних наукових текстів (обсяг цієї навчальної складової становить не менше 12 кредитів ЄКТС);
3) оволодіти універсальними навичками дослідника, зокрема методологією і методами наукового аналізу, усної та письмової презентації результатів дослідження, підготовкою та проведення навчальних занять (педагогічною діяльністю), управління науковими проектами та/або написання пропозицій на фінансування наукових досліджень тощо (обсяг цієї навчальної складової становить не менше 6 кредитів ЄКТС).
Навчальний план аспірантури (ад’юнктури) повинен також містити перелік дисциплін вільного вибору аспіранта (ад’юнкта) в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених навчальним планом. При цьому аспіранти (ад’юнкти) мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням зі своїм науковим керівником.
16. Для здійснення освітньої діяльності на третьому рівні вищої освіти вищі навчальні заклади (наукові установи) зобов’язані отримати відповідну ліцензію на підставі підтвердження їх відповідності стандартам освітньої діяльності, що включають мінімальні вимоги до:
кадрового забезпечення освітньої діяльності (зокрема, кількість науково-педагогічних працівників з науковим ступенем, здатних забезпечувати належну освітню підготовку докторів філософії за відповідною спеціальністю);
кадрового забезпечення наукової підготовки (зокрема, кількість науково-педагогічних та/або наукових працівників з науковим ступенем, які проводять наукові дослідження і мають публікації з відповідної спеціальності у фахових виданнях та/або провідних реферованих журналах інших країн);
матеріально-технічної та інформаційної бази (зокрема вимоги до оснащення лабораторій, аудиторного та бібліотечного фонду, комп’ютеризації вищого навчального закладу (наукової установи));
навчально-методичного забезпечення відповідної освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури) за спеціальністю;
забезпечення права на академічну мобільність аспірантів (ад’юнктів), зокрема наявність підписаних договорів між вищим навчальним закладом (науковою установою), де навчається аспірант (ад’юнкт) та іншими вищими навчальними закладами (науковими установами) про ведення спільної наукової діяльності, та/або спільного керівництва дослідженнями аспірантів (ад’юнктів), та/або викладання частини навчального плану, передбаченого освітньо-науковою програмою в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі), зокрема за кордоном, з відповідним зарахуванням кредитів ЄКТС.
17. У разі підготовки докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою між вищим навчальним закладом і науковою установою, реалізація навчального плану здійснюється вищим навчальним закладом, а забезпечення проведення наукових досліджень згідно з індивідуальним планом наукової роботи реалізується науковою установою або вищим навчальним закладом спільно з науковою установою. У такому випадку під час ліцензування освітньої діяльності вищого навчального закладу на третьому рівні вищої освіти за відповідною спеціальністю та під час акредитації відповідної освітньо-наукової програми враховуються показники спільного наукового потенціалу вищого навчального закладу і відповідної наукової установи (зокрема, показники кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення).
18. Підготовка докторів філософії за державним замовленням здійснюється виключно в аспірантурі (ад’юнктурі) за денною формою навчання.
Особам, зарахованим за державним замовленням до аспірантури (ад’юнктури), стипендія призначається з дня їх зарахування.
19 Державне замовлення на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів в аспірантурі (ад’юнктурі) за спеціальностями, розподіляється на конкурсній основі між вищими навчальними закладами та науковими установами. До участі у конкурсі на розміщення державного замовлення допускаються лише вищі навчальні заклади та наукові установи, які на момент проведення конкурсу мають чинний сертифікат про акредитацію відповідної освітньо-наукової програми.
20. Кількість аспірантів (ад’юнктів), підготовка яких здійснюється поза державним замовленням, визначається вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) з урахуванням можливостей забезпечення кваліфікованого наукового керівництва та освітніх потреб аспірантів (ад’юнктів).
|
Метки: Педагогическая деятельность |
Права і обов’язки аспірантів (ад’юнктів) і докторантів |
Права і обов’язки аспірантів (ад’юнктів)і докторантів
9.Аспіранти (ад’юнкти)і докторанти мають право на:
1)отримання всіх видів відкритої наукової інформації і наукового консультування;
2)безпечні та нешкідливі умови навчання та проведення наукових досліджень;
3)участь у науковій діяльності кафедри, відділу, лабораторії, фахової групи вчених вищого навчального закладу (наукової установи), які здійснюють наукове керівництво аспірантами (ад’юнктами) та/або консультування докторантів, а також у діяльності Наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених;
4)академічну мобільність, зокрема міжнародну, для отримання додаткової консультації, необхідної для якісного проведення наукового дослідження та/або для успішного виконання частини освітньо-наукової (наукової) програми;
5)отримання державної стипендії встановленого розміру у разі зарахування на навчання за державним замовленням;
6)переривання навчання з поважних причин з подальшим його продовженням. Тривалість і кількість переривань навчання, а також поважність причин визначаються вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи);
7)забезпечення впорядкованим житлом - у разі зарахування на навчання за державним замовленням - на час навчання за умови оплати вартості користування житлом самим аспірантом(ад’юнктом) або докторантом (іногороднім);
10.Аспіранти(ад’юнкти) і докторанти зобов’язані:
1)дотримуватися вимог законодавства, моральних та етичних норм поведінки, встановлених вищим навчальним закладом (науковою установою) та/або професійними чи громадськими органами (організаціями), які згідно з законом мають право встановлювати стандарти поведінки дослідників у відповідній галузі (професії);
2) виконувати освітньо-наукову (наукову) програму та навчальний план (для аспірантів (ад’юнктів));
3)виконувати індивідуальний план наукової роботи та систематично звітувати про хід його виконання на засіданні кафедри, відділу, лабораторії, вченої ради чи іншого колегіального органу вищого навчального закладу (наукової установи);
4)у встановлений термін захистити дисертацію (для аспірантів і ад’юнктів) або результати своїх наукових досягнень (дисертацію, або монографію, або сукупність опублікованих статей – для докторантів) у спеціалізованій вченій раді вищого навчального закладу (наукової установи);
5)дотримуватися статуту, правил внутрішнього розпорядку, інших документів вищого навчального закладу (наукової установи), що регулюють підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів.
11.Аспірантам (ад’юнктам) і докторантам можуть бути призначені в установленому порядку іменні стипендії, засновані на честь видатних діячів науки, культури, освіти, громадських діячів, а також засновані Президентом України, Кабінетом Міністрів України, а також державними і недержавними органами, підприємствами, установами і організаціями.
12. Для реалізації права на академічну мобільність аспіранти (ад’юнкти) та докторанти можуть бути направлені вищим навчальним закладом (науковою установою) на стажування (отримання додаткових наукових консультацій та/або керівництва щодо наукової діяльності та/або засвоєння навчальних дисциплін в рамках виконання освітньо-наукової програми аспіранта (ад’юнкта)) до інших вітчизняних та/або закордонних вищих навчальних закладів або наукових центрів. Таке стажування здійснюється за рахунок:
1)державного бюджету, в межах відповідних загальнодержавних програм фінансування обміну або стажування вчених;
2)бюджету вищого навчального закладу (наукової установи), в якому зарахований або до якого спрямований аспірант (ад’юнкт)чи докторант;
3)міжнародних договорів про обміни та/або стажування вчених, які підписані між вищими навчальними закладами (науковими установами) або між відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;
4) коштів юридичних або фізичних осіб на умовах договору з приймаючою стороною.
http://apx.org.ua/teaching/13863-prava-obovyazki-asprantv-adyunktv-doktorantv.html
|
Метки: Педагогическая деятельность |
ПОЛОЖЕННЯ про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів (наукових установ) |
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів (наукових установ)
Це Положення регламентує порядок підготовки фахівців освітньо-наукового ступеня доктора філософії та наукового ступеня доктора наук на, відповідно, третьому та науковому рівнях вищої освіти і є обов’язковим для виконання всіма вищими навчальними закладами (науковими установами) незалежно від їх підпорядкованості та форми власності.
Загальні положення
1.Основною формою підготовки фахівців освітньо-наукового ступеня доктора філософії на третьому рівні вищої освіти є аспірантура (ад’юнктура). Нормативний строк навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки, протягом яких аспірант (ад’юнкт) зобов’язаний виконати всі вимоги освітньо-наукової програми, визначеної вищим навчальним закладом для підготовки доктора філософії з відповідної спеціальності, а також підготувати дисертацію на основі самостійно проведених досліджень та захистити її у спеціалізованій вченій раді вищого навчального закладу (наукової установи).
2.З метою завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів та/або для підготовки публікацій до захисту для здобуття наукового ступеня доктора наук особа має право вступити в докторантуру вищого навчального закладу (наукової установи). Строк перебування в докторантурі становить не більше двох років, протягом яких докторант зобов’язаний подати до спеціалізованої вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) результати своїх наукових досягнень (дисертацію, або монографію, або сукупність опублікованих статей) для їх подальшого публічного захисту.
3.Підготовка громадян України в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (за державним замовленням) або за рахунок коштів юридичних чи фізичних осіб (на умовах контракту).
4.Підготовка іноземців та осіб без громадянства в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється:
на підставі міжнародних договорів України та/або міжнародних програм обміну чи мобільності;
на підставі договорів, укладених між вищими навчальними закладами (науковими установами) України та вищими навчальними закладами (науковими установами) інших країн, щодо обміну вченими чи академічної мобільності;
за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб (на умовах контракту).
5.Науково-методичне забезпечення та організацію діяльності аспірантури (ад’юнктури) і докторантури вищих навчальних закладів (наукових установ) здійснюють їх вчені ради.Покладання вищим навчальним закладом (науковою установою) на аспіранта (ад’юнкта) чи докторанта обов’язків, не пов’язаних з виконанням відповідної освітньо-наукової (наукової) програми та підготовкою дисертації (монографії, сукупності статей), забороняється.
6.Вступ в аспірантуру (ад’юнктуру) та докторантуру здійснюється на конкурсній основі відповідно до цього Положення, Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів (наукових установ), а також згідно з Правилами прийому до відповідного вищого навчального закладу (наукової установи).
Умови прийому в аспірантуру (ад’юнктуру) і докторантуру у вищих навчальних закладах (наукових установах) затверджуються щороку центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки і оприлюднюються на його офіційному веб-сайті відповідно з законом. На основі цих Умов прийому, вчені ради вищих навчальних закладів (наукових установ) розробляють і затверджують власні Правила прийому в аспірантуру (ад’юнктуру) і докторантуру, та оприлюднюють їх на своїх веб-сайтах у встановлені Умовами прийому строки.
Правила прийому діють протягом відповідного навчального року і визначають процедуру, перелік і строки подання документів для вступу в аспірантуру (ад’юнктуру) та докторантуру вищого навчального закладу (наукової установи), а також встановлюють зміст, форму і строки вступних випробувань для конкурсного відбору абітурієнтів за кожною спеціальністю.
7.Аспіранти (ад’юнкти) і докторанти проводять наукові дослідження згідно з індивідуальним планом наукової роботи, який затверджується вченою радою не пізніше ніж через 3 місяці після вступу здобувача наукового ступеня до вищого навчального закладу (наукової установи).
Індивідуальний план наукової роботи є окремим документом, який розробляється на основі освітньо-наукової (наукової) програми та використовується для оцінювання успішності виконання запланованої наукової роботи. Відставання від передбачених індивідуальним планом наукової роботи строків її виконання без обґрунтування наявності об’єктивних і поважних причин, може бути підставою для ухвалення вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) рішення про відрахування аспіранта (ад’юнкта) або докторанта.
Обов’язковою складовою освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури)є підготовка та публікація не менше однієї статті в науковому виданні, яке включене до міжнародної наукометричної бази Scopus (для аспірантів і ад’юнктів)/Web of Science (для докторантів) (або до іншої міжнародної бази, визначеної для окремої спеціальності Науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки на підставі подання відповідної науково-методичної комісії).
Індивідуальний план наукової роботи повинен завершуватися захистом дисертації або наукових результатів (монографії, сукупності статей) у спеціалізованій вченій раді. Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) має право продовжити строк навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) чи перебування в докторантурі понад визначений строк у випадку, якщо спеціалізована вчена рада невчасно розглянула подану до захисту дисертацію або наукові результати (монографію, сукупність статей) здобувача наукового ступеня. Продовжене навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) або перебування в докторантурі не може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.
8. Аспірант (ад’юнкт)або докторант, який успішно виконав освітньо-наукову або наукову програму і захистив дисертацію (монографію, або наукові досягнення у вигляді сукупності статей) до закінчення строку навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) або перебування в докторантурі, вважається таким, що повністю виконав індивідуальний план наукової роботи і успішно завершив навчання на відповідному рівні вищої освіти. Такий аспірант (ад’юнкт) або докторант відраховується з аспірантури (ад’юнктури) або докторантури вищим навчальним закладом (науковою установою) з дня захисту і може бути рекомендований для відзначення (з відповідною відміткою в дипломі та/або додатку до диплому) спеціалізованою вченою радою, в якій проходив захист.
|
Метки: Педагогическая деятельность |
Мaтрaц или мaтрaс — мягкoе лoже для крoвaти с жёстким кaркaсoм или без негo; мягкaя стёгaнaя пoдстилкa. |
|
Метки: Справочник заказчика |
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування |
|
Метки: Инвентаризация и оценка недвижимости |
Методичні рекомендації щодо підготовки територіальними органами Держземагентства до продажу на земельних торгах прав на земельні ділянки |
|
Метки: Земельные отношения |
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ |
|
Метки: Земельные отношения |
КОНЦЕПЦІЯ боротьби з деградацією земель та опустелюванням |
http://apx.org.ua/land/13857-koncepcya-borotbi-z-degradacyeyu-zemel-ta-opustelyuvannyam.html
|
Метки: Земельные отношения |
ПОРЯДОК реєстрації виноградних насаджень та ведення державного реєстру виноградників |
|
Метки: Земельные отношения |
ПОРЯДОК підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства |
|
Метки: Земельные отношения |
Пeрeгoрoдки — стeны, прeднaзнaчeнныe для рaздeлeния здaния в прeдeлaх этaжeй нa oтдeльныe пoмeщeния. |
|
Метки: --- |
Розміщення ТС самовільно забороняється. |
Розміщення ТС самовільно забороняється.
2.30. Власники (користувачі) ТС зобов'язані підтримувати належний експлуатаційний стан ТС та відповідного технологічного обладнання, що використовується разом з ТС.
2.31. У разі, коли власник (користувач) має намір змінити естетичний вигляд ТС, він звертається до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через міський дозвільний центр з письмовою заявою щодо внесення змін до паспорта прив'язки в частині ескізів фасадів.
Департамент містобудування та архітектури розглядає нові ескізи фасадів ТС впродовж десяти робочих днів з дня отримання такої заяви від державного адміністратора, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі, та за відсутності обґрунтованих заперечень погоджує нові ескізи фасадів ТС.
2.32. Режим роботи ТС встановлюється суб'єктом господарювання відповідно до законодавства.
2.33. Документація щодо встановлення ТС, видана до набрання чинності цим Порядком, дійсна до закінчення її терміну дії.
http://apx.org.ua/cabinet-decision/13853-rozmschennya-ts-samovlno-zaboronyayetsya.html
|
Метки: Решения Киеврады |
Паспорт прив'язки ТС оформлюється Департаментом містобудування та архітектури |
Паспорт прив'язки ТС оформлюється Департаментом містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.
2.11. Паспорт прив'язки включає:
- схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;
- креслення фасадів ТС у кольорі М 1: 50, М 1:100;
- технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;
- реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Цей перелік документів є вичерпним.
2.12. При оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком.
2.13. Паспорт прив'язки ТС не надається за умов:
- подання неповного пакета документів, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку;
- виявлення в документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, недостовірних відомостей.
Ненадання паспорта прив'язки з інших підстав не допускається.
2.14. Паспорт прив'язки видається на безоплатній основі.
2.15. Паспорт прив'язки підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив'язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру та єдиної електронної бази даних ТС в м. Києві.
2.16. Строк дії паспорта прив'язки складає 5 років.
2.17. Продовження строку дії паспорта прив'язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки Департаментом містобудування та архітектури.
2.18. У разі змін, які відбулися у містобудівній документації м. Києва, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб'єкта господарювання, паспорт прив'язки може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив'язки або на новий строк.
2.19. Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки. Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.
2.20. Відновлення благоустрою замовником під час встановлення ТС є обов'язковим.
2.21. Після розміщення ТС замовник подає до Департаменту містобудування та архітектури письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки.
2.22. Паспорт прив'язки виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий – в Департаменті містобудування та архітектури.
2.23. Відомості паспорта прив'язки вносяться Департаментом містобудування та архітектури в інформаційну базу містобудівного кадастру та єдину електронну базу даних ТС в м. Києві (для всіх видів ТС).
2.24. Дія паспорта прив'язки призупиняється за таких умов:
- необхідність проведення планових ремонтних (будівельних) робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - з обов'язковим попередженням власника ТС за 1 місяць та наданням тимчасового місця для розміщення такої ТС;
- необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - без попередження.
2.25. Дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов:
- недотримання вимог паспорта прив'язки при встановленні ТС;
- невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки;- оформлення у встановленому порядку права користування земельною ділянкою;
- надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.
2.26. У разі проведення балансоутримувачем планових ремонтних (будівельних) робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах власнику ТС надається тимчасове місце для розміщення ТС з перенесенням ТС (у тому числі з перенесенням на попереднє місце) за рахунок балансоутримувача у місячний строк (при аварійних роботах – у тижневий строк) з дати прийняття відповідного рішення щодо проведення планових ремонтних (будівельних) робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах.
На період до надання замовнику тимчасового місця розташування ТС така ТС розташовується в межах місця проведення ремонтних (будівельних) робіт.
2.27. Підставами для відновлення дії паспорта прив'язки ТС є завершення планових ремонтних (будівельних) робіт або аварійних ремонтних робіт.
2.28. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу протягом 10 днів за рахунок власника такої ТС.
|
Метки: Решения Киеврады |
Порядок отримання паспорта прив'язки ТС |
Порядок отримання паспорта прив'язки ТС
2.1. Підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).
2.2. Замовник або уповноважена ним особа подає до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через міський дозвільний центр, заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» (із змінами і доповненнями).
2.3. До заяви додаються:
- графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком), виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості;
- реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Цей перелік документів є вичерпним.
2.4. Відповідність намірів щодо місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком) комплексній схемі розміщення ТС, будівельним нормам визначає Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Департамент містобудування та архітектури) протягом десяти робочих днів з дня отримання зазначеної заяви від державного адміністратора, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі.
2.5. Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком) комплексній схемі розміщення ТС,будівельним нормам замовнику письмово повідомляється Департаментом містобудування та архітектури протягом трьох робочих днів з дня визначення такої відповідності або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
2.6. Після отримання від Департаменту містобудування та архітектури письмового повідомлення про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком) комплексній схемі розміщення ТС, замовником здійснюється оформлення паспорта прив’язки ТС.
Для оформлення паспорта прив'язки замовник або уповноважена ним особа подає державному адміністратору, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі, додаткову заяву щодо оформлення паспорта прив'язки ТС за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» (із змінами і доповненнями), до якої додає:
- письмове повідомлення Департаменту містобудування та архітектури про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком) комплексній схемі розміщення ТС;
- схему розміщення ТС на чинній топографо-геодезичній підоснові М 1:500 (додаток 1);
- креслення фасадів ТС (або витяг з технічного паспорту, у випадку прив’язки серійного об’єкту заводського виготовлення) у кольорі М 1:50 (для всіх видів ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);
- схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України";
- технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
2.7. Паспорт прив'язки ТС оформлюється Департаментом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня отримання зазначеної заяви від державного адміністратора, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі.
2.8. Час, витрачений на підготовку та подачу до державного адміністратора, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі, схеми розміщення ТС, ескізів (креслення) фасадів ТС та отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення (за наявності), схеми благоустрою прилеглої території, не входить в строк підготовки паспорта прив'язки ТС.
2.9. Для підготовки паспорта прив'язки ТС містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються.
http://apx.org.ua/cabinet-decision/13851-poryadok-otrimannya-pasporta-privyazki-ts.html
|
Метки: Решения Киеврады |
Для розміщення групи ТС (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки ТС |
Для розміщення групи ТС (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки ТС з прив'язкою кожної окремої ТС з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).
Розміщення ТС має здійснюватись на підставі спільної проектної документації на розташування групиТС, яка має містити єдину схему генерального плану та заходи з благоустрою, а також креслення модульних секцій із узагальненням архітектурно-планувального рішення щодо габаритних розмірів (висоти та ширини), застосовуваних опоряджувальних матеріалів, габаритів, як самої споруди, так і рекламно-інформаційних елементів.
1.11. Розміщення ТС під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів здійснюється у порядку, встановленому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
1.12. При розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.
|
Метки: Решения Киеврады |
Комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці |
Комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), району, міста Києва - текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.
1.6. Розміщення окремих ТС здійснюється згідно з цим Порядком.
Розміщення ТС у м. Києві здійснюється відповідно до Комплексної схеми розміщення ТС та архітипів, погоджених архітектурно-містобудівною радою та опрацьованих за такими уніфікованими модифікаціями:
- ТС відповідного архітектурно-планувального вирішення для продажу продовольчої, непродовольчої групи товарів та надання послуг, а також окремої спеціалізації з продажу квітів, друкованих видань, прохолоджувальних напоїв, комунікаційно-інформаційних товарів тощо;
- ТС дизайну особистого фірмового стилю виробників, виготовлені за окремим замовленням підприємств для реалізації продукції власного виробництва.
1.7. При плануванні розміщення ТС враховувати, що відповідно до ДБН В.2.3-7-2010 "Споруди транспорту. Метрополітен" та інших нормативно-правових актів забороняється розміщення ТС на відстані 20 метрів від площини дверей у напрямку евакуації з центром у середині дверної групи, яка включає всі двері з написом "Вхід" та "Вихід" (на виходах із підземних переходів, які не мають дверей, відлік слід виконувати від центра площини краю останньої сходинки), та розміщення ТС на зупинках громадського транспорту ближче ніж 20 метрів у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку.
1.8. Торговельне обладнання, що розміщується поряд з ТС, потребує оформлення дозволу, якщо загальна площа, яку займає таке обладнання, перевищує25% від площі цієї ТС, і має розміщуватися у створі з ТС.
Обладнання, необхідне для забезпечення санітарних заходів чи дотримання вимог санітарних норм, не потребує отримання дозволу. При цьому місця розміщення усіх видів зазначеного обладнання мають бути включені до схеми благоустрою з прив’язкою габаритних розмірів.
1.9. Дообладнання (переобладнання) приміщень усередині будинків та споруд здійснюється на частині їх площі залежно від функціонального призначення та бажаного місця розміщення ТС, а також Комплексної схеми розміщення ТС на підставі договору оренди з власником (користувачем) приміщення будинку, споруди за погодженням з органами державного нагляду, необхідність отримання яких передбачено законами України, з дотриманням будівельних, санітарних та пожежних норм. При дообладнанні (переобладнанні) приміщень усередині будинків та споруд IV або V категорій складності розміщення таких приміщень здійснюється відповідно до Комплексної схеми розміщення ТС.
Розміщення ТС на території ринку як торговельного об'єкта визначається планувальною документацією території цього ринку або проектною документацією його споруди.
http://apx.org.ua/cabinet-decision/13849-kompleksna-shema-rozmschennya-ts-v-mezhah-vulic.html
|
Метки: Решения Киеврады |