навіщо ти плюєш мені в душу?
такою тепер ціна стала за дружбу?

десь збоку, побродивши по душах,
я тримаю тебе за руку, невимушено.

просто мовити слова тут безнадійно,
але я ще нікого не називав другом щиро...

я вимовив практично все
я став пустим, але не пусто в тобі
просто ти любиш бути незрячим
а я не люблю бути не зрозумілим

наші розмови не пусті, і ти це розумієш
ти просто ніколи не цінуєш мене
опускаєш, та не пускаєш