Не только характер жилища на Буковине другой, хотя в плане это все та же «хата на две половины», иная здесь и культовая архитектура.санаторий Женева Трускавец Она принадлежит буковинской школе народного зодчества. Изучая план буковинского трехчастного храма, трудно уловить, чем он отличается от храмов других школ украинского деревянного зодчества. Все те же три квадратных сруба - большой, средний и два меньших с востока и запада Но, глядя на храм, можно сразу уловить его особенности: здесь иная объемно-пространственная композиция. Тут нет опасанья на кронштейнах или пиддашшя на столбах и срубы накрыты довольно высокой кровлей. И даже в том случае, когда над средним помещением сделана баня, благодаря тому что она низкая, силуэт храма издали напоминает хату. В интерьере изредка все три сруба имеют плоский потолок. Такова церковь св. Николая в Берегомете, возведенная в 1786 г. Но возможо, что ее бабинец относится ко второй половине XVII в. Ибо только на северной стене бабинца были росписи, которые по уцелевшим фрагментам можно отнести к XVII в.Санатории Трускавца Они представляют большой интерес для истории украинского искусства. Это редкостный образец буковинской настенной живописи, которая украшает деревянные храмы.
Сохранившаяся композиция «Страшный суд» исполнена темперой по слабо загрунтованному срубу. Поражает необычайное сходство стиля этой росписи с живописью центрального нефа церкви св. Юрия в Дрогобыче. Здесь также на охристом светлом фоне в верхней части четко выделяются силуэты фигур, обведенные черным контуром. Персонажи изображены в красных, синих, коричневых и бледно-зеленых одеждах, написанных размашисто, широкими плоскостями. Особенно мастер любит сочетать красные и синие цвета.Санатории Сходница Так же уверенно и энергично коричнево-черной краской очерчивает он глаза, уста, нос и руки действующих лиц. Фон постепенно переходит от охристо-белого вверху к яркому оранжево-красному в нижнем правом углу, где изображен ад.
Композиция строго симметрична. В верхней части она почти точно наследует канонические схемы изображений Страшного суда. В нижней же представлено много эпизодов, связанных с местными злободневными темами, которые хотели видеть заказчики, а, возможно, и исполнители. Здесь и шинкарка, как образ пьянства, и разбойники, и клятвопреступники, и нечестные ремесленники.
Вся сцена написана с большим мастерством и, судя по всему, одним художником. Типаж персонажей народный, украинский; лица у них круглые, с крупными чертами.Трускавец санатории
Иконостас, расположенный в центральном нефе церкви св. Николая, также представляет большой интерес. Особенно великолепны его царские врата. Их створки украшены сквозной резьбой, состоящей из крупных стеблей виноградной лозы, которые, изгибаясь, образуют выразительный рисунок. В медальонах, как обычно, изображены «Благовещение» и четыре евангелиста.
На северной стене нефа висит наместная икона «Св. Николай» конца XVII в. Поразительно красиво цветовое сочетание нежно-зеленых и красно-розовых тонов одежды святого с серебряным орнаментированным фоном и золоченой сочной резьбой колонок обрамления. Лик Николая напоминает лица буковинских благообразных старцев.трускавец цены
По мнению исследователей, бабинец более старый, второй половины XVII в. Памятник служит примером характерных для Буковины построек «хатнего» типа. Деревянная, трехсрубная. В плане приближается к архаичным образцам с граненой апсидой и квадратными, почти одинаковыми по ширине центром и бабинцем, но в отличие от большинства, только центр перекрыт невысоким восьмигранным верхом, спрятанным под высокой четырехскатной крытой гонтом крышей.Санатории Трускавца
Завершается тремя декоративными главками по коньку крыши, центральная из которых большая двухъярусная. Интерьер отличается глубинным раскрытием пространства. В бабинце сохранилась настенная темперная роспись XVII в., по своей манере близкая к росписям церкви св. Юра в Дрогобыче.
От более ранних образцов памятник отличает значительная высота срубов, иные пропорциональные соотношения.Трускавец санатории
Колокольня построена в XVIII в., поставлена в юго-западной части комплекса. Деревянная, квадратная в плане, двухъярусная. Первый ярус рубленый с поддашием, второй - открытая галерея. Завершена невысокой шатровой крышей.
Памятник характеризует этап развития украинской деревянной архитектуры на Буковине.трускавец цены

В 1922 г. подведен каменный фундамент. Памятник представляет наиболее архаичный образец буковинских церквей бескупольного типа. санаторий Алмаз ТрускавецДеревянная, трехсрубная. Все срубы равны по ширине, в плане бабинец и неф квадратные, апсида граненая. Накрыт высокой четырехскатной крытой гонтом крышей, скрывающей перекрытия срубов. Сильный вынос крыши поддерживают мощные ступенчатые кронштейны-выпуски верхних венцов срубов, украшенные порезкой. санаторий Алмаз Трускавец Пересекаясь на гранях апсиды, они образуют своеобразные арки. Бабинец перекрыт четырехгранным срезанным пирамидальным верхом, апсида - низким восьмигранным верхом, а неф - восьмигранным верхом с заломом. Переход от четверика сруба к восьмиграннику верха осуществлен с помощью плоских угловых парусов. В интерьере срубы объединяются арками-вырезами, украшенными несложной резьбой. Сохранился образец деревянной резьбы XVII в.санаторий Шахтер Трускавец Приземистый монументальный облик здания подчеркивают очень крупные дубовые брусья срубов, нерасчлененность объема придает ему сходство с обычной деревенской хатой. Колокольня включена в кольцо деревянной ограды, служит главным входом на территорию комплекса. Деревянная, квадратная в плане, двухъярусная, каркасная. Памятник является наиболее древним образцом буковинской школы украинской деревянной архитектуры.
Древнейшим буковинским храмом, сохранившим свою первозданную архитектуру, является церковь св. Николая в селе Поляне, построенная в 1618 г.
Далекой седой стариной веет от облика Полянского храма. План его, как в самых архаичных церквах, - трехцветный, бабинец одной ширины с алтарем, а вход устроен с южной стороны. Только алтарь и неф освещаются миниатюрными окошками, будто бойницами в крепостных сооружениях.Санатории Трускавца Вынос кровли храма покоится на могучих фигурных кронштейнах, украшенных зубчатой порезкой. На граненой апсиде кронштейны вверху сходятся и образуют три причудливых арочки, плоскости которых пересекаются под прямым углом, как в храме в селе Крупянское. Накрыта церковь простой четырехскатной кровлей невысокого подъема и поэтому ничем не отличается от обычной хаты. Это сходство усиливается еще и тем, что кресты на коньке кровли почти незаметны. Мощные стены, черные от патины времени и сложенные из громадных размеров бревен, придают нижним частям храма весомость и грузность. Неподвижность массива здания подчеркивается и протяженной кровлей. В облике храма доминирует приземистость, горизонтальные пинии простых членений.Санатории ТрускавцаПерекрытие церкви аналогично храму в селе Крупянское. Интерьер ее, освещенный только двумя малюсенькими южными оконцами, на которые всегда падает тень нависающей кровли, выглядит романтичным и таинственным. Он самый своеобразный и необыкновенный по силе впечатления: в полумраке почти исчезают контуры пространства, и зенит бани совершенно тонет в темноте; причудливо мерцает слабым светом позолота иконостаса да изредка чуть видны белые вышитые полотенца. Строили церковь в селе Поляне руки чудесного народного мастера, чуждого всего нарочитого, вычурного. Его поэтическому взору виделись привычные с детства формы милой буковинской хаты.
Трускавец санатории
Деревянная Николаевская церковь (1618) в плане трехчастная, с квадратными нефом (5,75 х 5,75 м), бабинцем (4,25 х 4,25 м) и граненым пятистенным алтарем (4 х 4 м). Верхи в церкви разные: над бабинцем - четырехгранный, над алтарем - восьмигранный без залома, а над нефом - восьмигранный с одним заломом. Переход к восьмигранным верхам в нефе и в прямоугольной части алтарного сруба осуществлен при помощи плоских парусов. Все верхи накрыты одной четырехскатной кровлей с огромным выносом на кронштейнах, которые имеют мелкую ступенчатую порезку на концах бревен. Кронштейны алтарного сруба сходятся в вершине и образуют треугольную арку.трускавец цены Слабо расчлененный невысокий сруб церкви и высокая, с широким выносом четырехскатная кровля придают небольшому зданию монументальность.
Внутри бабинец и алтарь открываются в неф фигурными арками-вырезами. Сквозь два маленьких оконца проникает мало света, и в полумраке он производит чарующее впечатление.
Загальний виглядТрускавец санатории
Кронштейни зрубу
Интерьер здания прост, уютен, и только великолепная живопись икон и позолоченная резьба невысокого четырехъярусного иконостаса в стиле барокко придают ему нарядную праздничность. Николаевская церковь принадлежит к наиболее ярким произведениям буковинской школы украинской деревянной архитектуры.трускавец цены

Позднее под нее подведен фундамент, крыша покрыта жестью.Санатории Трускавца Представляет образец распространенных на Буковине церквей бескупольного типа, деревянная на каменном фундаменте, трехсрубная. Имеет прямоугольный в плане неф, более широкий, чем пятигранные апсида и бабинец. Неф перекрыт восьмигранным срезанным пирамидальным верхом с заломом, апсида и бабинец - невысокими пирамидальными срезанными верхами.Трускавец санаторииПерекрытия срубов спрятаны под высокой, вдвое выше стен четырехскатной крышей. На южной стене нефа сохранились фрагменты темперной живописи. Интерьер отличается глубинным раскрытием внутреннего пространства. Особую выразительность памятнику придают массивные дубовые брусья срубов, живописный характер врубки и резные коньки, завершающие мощные кронштейны выноса крыши - мотив, излюбленный в народном искусстве. Колокольня расположена к югу от церкви, прежде служила входом на подворье. Квадратная в плане. Первый ярус каменный, оштукатуренный, со сквозным арочным проходом, второй - каркасный деревянный. Памятник характерен для буковинской школы деревянной архитектуры XVIII в.
трускавец цены
В Герцаевском районе Черновицкой области, в селах Крупянское, Поляна, Петрашевка, Байраки и Великая Буда сохранились первоклассные памятники буковинской архитектуры. Чтобы посмотреть эти села, необходимо из Черновцов выехать на дорогу, ведущую в Герцу, и, доехав до села Цурень, свернуть вправо на Крупянское, а затем через села Великая и Малая Буда, Байраки и Петрашевку ехать до Поляны.Санатории Трускавца
Церковь Благовещения (1772) в селе Крупянское - трехчастная в плане, с граненой апсидой. Вход в храм расположен с юга. Отличается эта церковь от рассмотренных выше тем, что у нее очень низенький сруб, сложенный из исполинских дубовых брусьев, которых по высоте до обреза нижнего края кровли укладывается всего четыре. Вынос кровли опирается на громаднейшие фигурные кронштейны, начинающиеся сразу же с нижнего венца. В граненой части апсиды смежные встречные кронштейны сходятся под обвязкой обрешетки кровли, образуя фигурные арочки. К сожалению, поздняя железная кровля испортила теперь облик храма. На южном фасаде нефа сохранились фрагменты росписей.Трускавец санатории
Апсида церкви Благовещения перекрыта сомкнутым срезанным сводом, центральный сруб - баней с одним заломом, а бабинец - зеркальным сводом. В храме находится низенький миниатюрный четырехъярусный иконостас с оригинальной резьбой, напоминающей орнаменты иконостаса в церкви в Дубовцах. Особенно прелестна наместная икона «Богоматерь с младенцем». Художник написал ее с цветком в руке.трускавец цены

остроена в бывшем с. Горячий Урбан, впоследствии вошедшем в городскую зону. Подверглась позднейшим перестройкам.Трускавец санатории
Деревянная, западный и центральный срубы обшиты досками, восточный - оштукатурен. Представляет классический образец «хатнего» типа, трехсрубная с пятигранной в плане апсидой и квадратными одной ширины бабинцем и центром. Высокая покрытая гонтом скатная крыша увенчана декоративной главкой, скрывает перекрытия срубов. Вынос крыши поддерживают ступенчатые кронштейны - выпуски бревен верхних венцов срубов.трускавец цены
Бабинец перекрыт четырехгранным срезанным пирамидальным верхом, центр - восьмигранным верхом, который несут две пары опорных столбов, поставленных по оси боковых стен апсиды. Переход к нему осуществляется с помощью плоских угловых парусов и невысокого восьмигранного барабана. Апсида перекрыта низким восьмигранным верхом. В интерьере срубы объединяются арками-вырезами.Санатории Трускавца
Небольшая деревянная колокольня поставлена к юго-востоку от церкви. Двухъярусная, каркасная, обшита тесом, с открытыми проемами верхнего яруса, завершена невысоким шатром. Ансамбль является интересным памятником украинского деревянного зодчества
Пам’ятка архітектури республіканського значення, охор. № 1735
(Чернівці, вул. Бориспільська, 13)Санатории Трускавца
Стоїть на околиці міста, на цвинтарі колишнього села Гарячий Урбан, у мальовничій місцевості, серед ярів та пагорбів.
Маленька, дерев’яна, один із найцікавіших зразків культових споруд хатнього типу, поширеного на Буковині в XV - XVIII століттях. Три пірамідальні верхи її, що покривають квадратні бабинець і центральний зруб та гранчастий вівтар, сховані під високим чотирисхилим дахом. Стіни вівтарної частини потиньковано й побілено.
Дзвіниця - двохярусний четверик каркасної конструкції.Трускавец санатории
Вилучена з користування релігійної громади у 1980-х роках, передана на баланс новоствореного місцевого музею народної архітектури, який через брак коштів та віддаленість не в змозі загосподарити її. Постійно зачинена, бездоглядна, руйнується: протікає дах, деформуються зруби, без провітрювання основні конструкції уражені грибком.
Площа - 60 квадратних метрів. Після реставрації доцільно передати її місцевій релігійній громаді.трускавец цены

Один з найбільш ранніх дерев’яних храмів на території області, в ньому втілено найголовніші ознаки буковинської архітектурно-будівельної школи.Трускавец санатории
За переказами, як пише Г.Логвин, за часів турецького влодарювання церква була єпископською і знаходилася в центрі міста, а згодом була перенесена на теперішнє місце, де при її "збірці" була збільшена довжина бабинця. Щоб уявити її первісний вигляд, слід подумки вкоротити
Фото Анастасії Удовіченко, квітень 2008 р.трускавец цены
бабинець на 2,5 м, тоді пропорції споруди зміняться, і вона не буде здаватися такою довгастою і приземкуватою. Архітектурні особливості церкви детально описані в численних літературних джерелах, деякі з них наведені нижче. Цікаво, що в кін. 1960-х, як пише П.Г.Юрченко (нижче наведено повний текст і порівняно фото), зруби церкви були побілені, і споруда на перший погляд справляла враження мурованої.санаторий Шахтер Трускавец
На жаль, ту церкву, яку ми бачимо сьогодні, не зовсім "та", яку бачимо на старих фото. 1992 року пожежа (кажуть, результат навмисного підпалу) на дві третини знищила її. 1996 року пам'ятку відновили. Нині - діючий храм УПЦ КП.
Церковна брама, вигляд з вулиці Сагайдачного
Санатории Трускавца
Інтер'єр церкви
Переделана в XVIII в. Реставрирована в 1954 г. Памятник является образцом характерного для Буковины архаичного «хатнего» типа.
Деревянный, трехсрубный с квадратным более широким центральным срубом и пятигранными апсидой и бабинцем.Трускавец санатории Накрыт высокой, крутой, гонтовой, скатной крышей, под которой скрыты низкие пирамидальные верхи срубов: западный - четырехгранный, восточный - восьмигранный и центральный - восьмигранный с заломом. Переход сруба в восьмерик перекрытия осуществляется при помощи плоских парусов. Высотно раскрытое внутреннее пространство объединяется фигурными арками-вырезами. Характерной особенностью подобных памятников является сильный вынос крыши и вход с южной стороны. На стене бабинца четко прослеживается стык старых бревен с позднейшей достройкой. Компактная композиция и нерасчлененность объемов придают сооружению монументальность при сравнительно небольших размерах.
Памятник - старейший из дошедших до нас, один из лучших образцов деревянной архитектуры Буковины.
трускавец цены
Деревянная Николаевская церковь (1607) в плане трехчастная, с квадратными бабинцем (4,5 х 4,5 м), нефом (7 х 7 м) и граненым пятистенным алтарем (4 х 4,5 м). Бабинец перекрыт четырехгранным пирамидальным очень низким верхом, неф - восьмигранным верхом с одним заломом, алтарь - восьмигранным верхом, также очень низеньким, переход к которому в прямоугольной части алтаря осуществлен при помощи парусов. Все три верха покрыты одной высокой скатной крышей. Срубы алтаря и бабинца соединяются с нефом фигурными арками-вырезами. Высота среднего верха 6 м. В XIX в. бабинец был расширен. Внешний облик церкви производит монументальное впечатление неподвижностью нерасчлененного массива, но интерьер отличается гармонией и уютом. Церковь является древнейшим произведением буковинской школы деревянной архитектуры.Санатории Сходница

Серед місцевих різновидів тризрубних церков XVII ст. особливо виділяються деякі дерев’яні храми Бойківщини і Буковини. Типовим зразком буковинської церкви можна вважати церкву Миколи у Чернівцях (1607 р.).
Вона складається з трьох великих зрубів (середній більший за інші), складених з дубових брусів. Кути рублені без залишку, високих кронштейнів теж немає, будинок зовні побілений, і складається враження, що це не дерев’яна, а кам’яна будівля. Особливо цікавим є те, що наметове восьмикутне перекриття над нефом не розвинуте вгору. Зовні його не видно, бо воно закрите високим дахом, який має великі виноси стріхи та закруглені кути. В цілому буковинські церкви зі своїми великими дахами й простими окресленнями стін нагадують відомі молдавські кам’яні храми XV-XVI ст. у Сучаві, Радавці. санаторий АлмазІсторична доля Буковини довгий час була тісно пов’язана з життям Молдавії, що й зумовило виникнення тут подібних дерев’яних будов. Заборона в свій час турецькими загарбниками будувати високі храми призвела до того, що почали зменшувати висоту традиційного намету над нефом і ховати його під дахом.

Церква на фотографіях кін. 1960-х і 2008 р.

Згідно з літературними джерелам, церкву зведено в 1607 р. Вона є однією з найбільш ранніх пам’яток дерев’яної архітектури на території Буковини. Серед пізніших перебудов храму найзначнішим було розширення в XIX ст. первісного бабинця, внаслідок чого це приміщення набуло дещо нетрадиційної гранчастої, витягнутої в поздовжньому напрямку форми. Незважаючи на це, а також на втрату первісного рубленого перекриття над бабинцем, початкова об’ємно-просторова схема споруди та всі визначальні елементи її архітектурного вирішення залишилися незмінними. Санаторий Весна Трускавец
Композиційну основу Миколаївської церкви становлять три послідовно розташовані по осі захід - схід зруби: гранчастого, витягнутого в поздовжньому напрямку бабинця з головним входом у південній стіні, трохи більшої за розмірами квадратної в плані нави та гранчастого вівтаря. Відповідно до традицій буковинської архітектурно-будівельної школи, Санатории Трускавца, в ці зруби об’єднані високим ґонтовим дахом, виноси якого утримуються на тесаних фігурних кронштейнах і дорівнюють майже 1 м. Приміщення бабинця перекрите плоскою стелею на сволоках, нава - невеликим двозаломним, а вівтар - однозаломним восьмигранними верхами (аналогічна склепінчаста конструкція існувала первісне і над бабинцем). Особливий інтерес викликає перекриття нави, нижній ярус якого є чотиригранним, а верхній - восьмигранним, причому перехід між ними виконано за допомогою чотирьох плоских пандатив. Цей спосіб влаштування рубленого перекриття притаманний більшості дерев’яних храмів Буковини незалежно від їхнього об’ємно-просторового вирішення та часу зведення. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Отже, в архітектурі Миколаївської церкви чи не вперше втілилися найголовніші ознаки буковинської архітектурно-будівельної школи, в чому й полягає неповторна наукова та мистецька цінність пам’ятки.
В.Т.Завада

Деревянные храмы Черновцов представляют собой типы буковинской школы деревянного народного украинского зодчества. Самым древним из них является церковь св. Николая, сооруженная в 1607 г. и расположенная на ныне Волгоградской улице. По преданию, во времена турецкого владычества она была епископской церковью и находилась в центре города, а затем была перенесена на нынешнее место, где при ее возведении по длине был увеличен бабинец. Чтобы восстановить ее первоначальный облик, необходимо мысленно укоротить бабинец на 2,5 м, и тогда пропорции храма станут иными, его объем не будет казаться таким приплюснутым и стелющимся по земле.санаторий Женева
Некогда церковь св. Николая выглядела более гармоничной по массам и совершенной в художественном отношении. Невысокие стены ее срубов и очень большого выноса кровля не вызывали необходимости устройства опасанья для защиты от дождей нижних венцов; кроме того, опасанье при общем восприятии здания в целом дробило бы и без того его небольшие массы и ухудшало бы его архитектурно-художественный облик. В плане церковь св. Николая представляет собой классический образец украинского трехчастного храма с гранеными апсидой и бабинцем. Бабинец и апсида имеют плоские потолки, устроенные на невысоких срезанных пирамидальных сводах. Неф перекрыт верхом, покоящемся на восьмерике, переход к которому санаторий Карпаты,осуществлен при помощи парусов. Вертикальные размеры всех составных бани - парусов, восьмерика и шатрового восьмигранного свода до предела малы.

Влітку 2005 року ми знайшли седнівську церкву в дещо дивному стані. Основний зруб стояв у риштуваннях, всередині і ззовні, з табличкою "Пам'ятка архітектури перебуває в аварійному стані, ходити заборонено". Зате просто до цього основного об'єму щойно були прибудовані вежі-слупи, які теж стояли в риштуваннях і ще пахли свіжим деревом.Трускавец санатории Поруч із церквою, під навісом, були складені старі конструктивні елементи: зрубини із "зубом" чи навпаки, з пазами, шматки лат із гонтом, різні облямування вікон і дверей. Оскільки розпитати не було кого, висновки довелося робити методом дедукції. Скоріше за все, церкву, яка довший час знаходилася в катастрофічному стані, позбавлена верху, взялися таки реставрувати. Припускаю, що увагу до неї могли привернути митці, що приїздять відпочивати у місцевий Будинок творчості Союзу художників. Та чи інакше, церкву відбудовують, причому у такому вигляді, який вона мала до перебудови 1852, коли розібрали вежі-слупи. Напевно, реставратори взяли за основу давні креслення або малюнки, але які саме - поки що ми не з'ясували.трускавец цены
Вежі-слупи в дерев'яному храмовому будівництві Наддніпрянщини зустрічаються дуже рідко, але вони відомі в мурованому будівництві князівських часів (Спаський собор у Чернігові) та XVII ст. (Троїцький собор у Чернігові), поширені високі вежі на західних фасадах кам'яних і дерев'яних костелів Волині та Білорусі.
У 1930-х роках було знищено унікальний в світовому масштабі шедевр дерев'яного зодчества - Вознесенську церкву (1759-1761) у селищі Березна Менського р-ну. Свого часу її докладно дослідив Степан Таранушенко. Вознесенська церква, 35 метрів заввишки, якраз мала вежі-слупи.
Тепер церква у Седневі - єдина, що має подібну рідкісну конструкцію, хоч і свіжозбудовану.
Санатории Сходница
Конструктор "Лего" та й годі. Це складені під навісом старі деталі від церкви. Вочевидь, церкву довелося частково розібрати, пронумерувавши, як годиться, всі деталі, а потім замінити вітхі або зогнилі елементи на нові "дублікати". Фото зроблене у червні 2005 р.
Ця тридільна, прикрашена різьбленням церква, побудована у XVIII ст., вважається одним з кращих творів української народної архітектури. Вона стоїть на найстарішому седнівському городищі, з трьох боків оточеному крутими схилами до ярів та річки.Санатории Трускавца Назва - Георгіївська або Юр'єва, - вказує на велику давність існування церков на цьому місці, оскільки зазвичай освячення храмів у такі суто грецькі імена сягає ще доординських часів. Спадковість тут непорушна, а сам Георгій (Юрій) Змієборець завжди символізував звитягу захисників рідної землі. Недаремно найпочесніша військова відзнака в старі часи - Георгіївський хрест, або відзнака Військового ордена, мав оранжево-чорну стрічку (полум'я і порох), яка перейшла у спадок радянському солдатському ордену Слави та медалі "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.". [...] Отож і в Юр'євій церкві висвячувало зброю перед військовими походами козацтво Седнівської сотні Чернігівського полку в XVII-XVIII століттях.
Трускавец санатории
На іншому краю тієї самої гори знаходиться дерев'яна Георгіївська (Юріївська) церква, побудована в 40-х рр. XVIII ст. (рис.21). Старих дерев'яних храмів, яких колись було по декілька в кожному селі, зараз залишилось зовсім мало. Ця церква має індивідуальні особливості, що роблять її високооригінальним, майже унікальним, твором української архітектури.
Середній об'єм цього тридільного храму, восьмикутний у плані, має стіни, влаштовані зі значним нахилом до середини. Завершує його єдина струнка баня з двома заломами. Висота храму майже втричі перевищує його ширину. До бабинця прибудовані маленькі зрубики сходів на хори, а до вівтаря - ризниця та паламарня. Дуже гарний інтер'єр храму - просторий і світлий, розкритий догори.трускавец цены
Церква дивом збереглася до нашого часу, адже добре відомо, як легко розібрати або спалити дерев'яну будівлю. У 1975 р. в храмі починали робити реставрацію: розібрали прибудований у ХІХ ст.санаторий Женева великий бабинець із дзвіницею, замінили деякі спорохнявілі бруси стін, але роботи не закінчили через відсутність коштів (а потрібно було лише 7 тис. крб.). І зараз церква в катастрофічному стані: без вікон і дверей, без покриття над бабинцем. Стіни обшили дошками тільки з боку вівтаря (таке можна бачити на фотографіях 1982 р., так і зараз), і тепер з північного боку майже всі бруси стін уражені грибком та гнилизною, стіна втратила стійкістьі вигнулась назовні більше ніж на півметра. Тримається вся будівля тільки завдяки оригінальним з'єднанням брусів "замками" з потаємним "зубом" та внутрішнім підпоркам-риштуванням, влаштованим реставраторами. Ще трохи - і пам'ятка загине.
Санатории Сходница

Ця доля вже спіткала другу дерев'яну церкву в Седневі - Покровську, збудовану в 1715 р. Вона була у плані тридільною з гранчастим вівтарем і квадратною залою та бабинцем. Церква мала широкий верх, увінчаний прекрасної роботи залізним кованим хрестом із лілеями і променями. У кінці ХІХ ст. над бабинцем спорудили квадратну наметову дзвіницю. Ця пам'ятка загинула в 1962-63 рр.

санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья), Значительно перестроена в 1852 г., в том числе, как показали исследования М.М. Говденко, разобраны до половины башни-«слупы». Сооружение в традиционных формах деревянной народной архитектуры, имеет стилевые признаки барокко. Трехсрубное, трехверхое. Бабинец - квадратный в плане, неф - восьмигранный, алтарь - пятигранный, стены центрального и восточного срубов наклонены внутрь, ошалеваны. Венцы сруба бабинца и центрального объема соединены в «замок» без остатка. В северной части - следы лестницы, ведущей на хоры. Верх центрального сруба с двумя заломами, увенчан световым фонарем, перекрытым плоским плафоном. Перекрытия четверика бабинца и восточного сруба плоское на сволоках, они завершаются скатной крышей. В интерьере доминирующим является центральный объем, хорошо освещенный благодаря окнам в северной и южной гранях, четырем окнам барабана и светового фонаря. Ригели, размещенные в узких гранях на границе переходов стен в заломы, обработаны резьбой.
Резьба наличников окон и дверей одинакова в экстерьере и интерьере. Центральная часть многоярусная, высота боковых срубов вдвое превышает ширину, западный фасад фланкирован двумя башнями. Санаторий Весна Трускавец,
Памятник представляет редкий тип монументальных деревянных сооружений на Левобережье Украины периода барокко.
Пам’ятка тризрубна, одноверха, з великим восьмигранним зрубом в центрі і набагато меншими квадратним бабинцем і гранчастим вівтарем. Обіч вівтаря - маленькі зрубики ризниці і паламарні, а біля бабинця - сходові клітки. санаторий Алмаз
Церква соснова. Головний вхід - з заходу через дзвіницю та двостінок, що сполучає нову дзвіницю з старим бабинцем. В старому бабинці під час ремонту 1852 р. випиляли західну стіну майже на всю її ширину, залишивши з боків тільки маленькі заплечики, вверх вийняли її аж до хор, зроблених теж у 1852 р.
Старі західні двері тоді ж переставлено; зараз вони ведуть з дзвіниці до двостінка. Яку вони мали спочатку форму, зараз сказати важко. І тепер двері дуже високі (понад 3 м), певно, мали вони чотирикутну форму. Одвірки їх оздоблено різьбленим бордюром, а внутрішній замок дверей прикрашає майстерно викована залізна накладка.
Весь інтер’єр церкви витриманий в витягнутих пропорціях, в ньому панує вертикаль. Висота стін вдвоє перевищує довжину плану бабинця. Він перекритий стелею по сволоках, освітлює його троє вікон, які розміщені дуже високо, тому освітлення верхнє, м’яке. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
З бабинця через двері в південній стіні потрапляємо в квадратну темну комірку. Стіни комірки зберігають сліди міток: цифри і насічки. Другі двері в північній стіні бабинця (навпроти щойно згаданих) ведуть в іншу комірку, майже таку за розміром і формою, як і перша. На її стінах збереглися врубки від дерев’яних мостин гвинтових сходів, що вели на хори.
Вінці зрубу бабинця і центра внизу в’яжуться замком без остатку, а вище вінці зрубу стін бабинця пропущені наскрізь через зруб західної стіни центральної дільниці будови. Вгорі східну стіну бабинця прорізує шестикутний просвіт - голосник.

Центр будівлі - просторе і енергійно витягнуте вверх приміщення. Дуже високі стіни восьмигранної призми легко і струнко підносяться вверх, помітно звужуючись. Грані зрубу, крім східної та західної, мало різняться між собою шириною і м’яко переливаються одна в другу. Ригелі майстер розміщає лише при вузьких гранях на межі переходу стін в залом. Зруб складено настільки технічно досконало, що ригелі не стільки виконують конструктивну роль, скільки служать скромним декоративним завершенням стін, позначкою переходу їх у залом. Перший залом помірної висоти і стрімкості несе на собі восьмерик спокійних пропорцій. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Ригелі на початку другого залому ритмічно повторюють акцент, створений ригелями на межі першого залому і стін. Другий залом на вигляд здається більш енергійним і крутим, ніж перший. Над ним підноситься світловий ліхтар, перекритий плафоном, який завершує величну композицію просторових об’ємів центральної дільниці будови. Центр освітлено верхнім світлом. Південна і північна грані зрубу стін мають у верхній половині по одному подвійному вікну.
У восьмерику четверо вікон з масивними лутками по сторонам світу. Ліхтар має також чотири вузьких вікна, але вони вставлені вже без луток. В південній і північній гранях зрубу стін центра внизу прорізано просвіти, що сполучають його з пізніше добудованими приділами.
Гранчастий в плані вівтар має, як і бабинець, висоту, що вдвоє перевищує його ширину. Нахил стін всередину явно відчувається, особливо вужчих граней вівтаря. Перекрито вівтар, як і бабинець, стелею по сволоках. Освітлюють вівтар три вікна, прорізаних високо, мало не під стелею. В східній стіні - хрещате без луток вікно. В південній і північній гранях вікна вузькі. Санаторий Весна Трускавец Лутки цих вікон оздоблено зсередини різьбленою лиштвою (як у церкві в Малих Будках). Мотив різьблення той же, що і на вхідних дверях, тільки дрібніший за масштабом. З центром вівтар в нижній частині сполучається невисоким (близько 3 м) просвітом. Тут вінці зрубу вівтаря та центра пов’язані замком без остатку. Над просвітом підноситься стіна центра. Вона має просвіт - голосник, розміром втроє ширшим за вікно. Кінці вінців південної та північної стін вівтаря вище нижнього просвіту навскрізь прорізають вінці зрубу стіни центра. З вівтаря на південь двері ведуть в паламарню, а на північ - у ризницю. Ризниця і паламарня - невеликі квадратні приміщення, розташовані обабіч вівтаря симетрично комірці та сходовій клітці бабинця. Вони перекриті стелею по сволоках, покладених в напрямку схід - захід. Внутрішні одвірки паламарні прикрашено різьбленням.санаторий Алмаз
Зараз у дзвіниці, південному і північному притворах значно порушений первісний вигляд. Основна маса будови-центральна дільниця, яка домінує. Вівтар і бабинець відіграють другорядну роль, їх маси підпорядковані центру (як у церковних будовах баштового типу). Зруб стін центра впевнено несе гармонійно сполучений з ним стрункий верх. Солідна округлість форм зрубу стін не різко, але виразно відмінна [28]від досконало знайдених форм верху. Ритм хвилястих дахів перемежовується з прямолінійними формами гранчастих призм восьмерика та ліхтаря і завершується ефектним шоломом главки та кованим хрестом прекрасного рисунка. Форми верха мужні та нарядні.
Крім високої художньої майстерності, будова привертає увагу також елементом, який ставить її в ряд унікальних. Маються на увазі скомпоновані симетрично обабіч бабинця і вівтаря чотири квадратні зрубики, зовні перекриті дуже високими крутими односхилими дахами. санаторий Шахтер,
Паламарні і ризниці при церквах зустрічаються нерідко, але на Лівобережжі вони низькі, вкриваються звичайно невисокими дахами і посідають дуже скромне місце в загальному вигляді будови, тоді як в седнівській церкві Юрія ці чотири виступи відіграють важливу роль як у побудові плану, так і в композиції просторових об’ємів зовнішнього вигляду, де їм відведено дуже помітне місце. Ні в друкованих джерелах, ні в натурі автор не зустрічав подібної пам’ятки. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
Аналіз обмірних креслеників церкви Юрія в Седневі показав, що вихідний розмір при побудові плану - ширина центральної дільниці; довжина тої ж дільниці - апофема рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині центра. санаторий Шале Грааль,
Довжина бабинця дорівнює половині довжини плану центральної дільниці, а ширина - його довжині. Ширина вівтаря дорівнює ширині [29]бабинця. Ширина бабинця, зрубу, в якому містяться спіральні сходи на хори, та комірки при південній грані бабинця разом дорівнює ширині плану центральної дільниці. Таку ж ширину має вівтар разом з ризницею та паламарнею. Західна й східна грані центральної дільниці дорівнюють діагоналі бабинця, а південна й північна грані тої ж дільниці - стороні квадрата бабинця.
Висота зрубу стін бабинця дорівнює подвоєній довжині плану дільниці, а зрубу стін вівтаря - подвоєній довжині плану бабинця.
Висота зрубу стін центральної дільниці дорівнює довжині плану центра плюс половина довжини плану вівтаря. Висота першого залому і зрубу стін разом дорівнює сумі довжини плану центра і вівтаря.
Довжина і ширина восьмерика дорівнюють довжині плану вівтаря, а висота восьмерика й першого залому, разом узятих, дорівнює половині висоти зрубу стін дільниці. санаторий Карпаты
Висота другого залому і восьмерика разом дорівнює діагоналі чотирикутника, утвореного південною половиною плану вівтаря.
Довжина і ширина ліхтаря дорівнюють половині довжини плану бабинця. Висота ліхтаря дорівнює діагоналі квадрата з стороною, рівною довжині ліхтаря. Висота верху центральної дільниці дорівнює подвоєній довжині плану вівтаря. Внутрішня висота центральної дільниці більша за довжину плану будови, вона дорівнює сумі довжини плану будови і довжини плану бабинця. санаторий Женева
Низ просвіту вікон бабинця і лутки вікон вівтаря лежать на висоті, що дорівнює довжині плану вівтаря. Низ луток вікон в зрубі стін центральної дільниці закладено на висоті, що дорівнює половині висоти зрубу стін центра (верх луток - на висоті, що дорівнює довжині плану дільниці). Низ вікон восьмерика над верхнім вінцем зрубу стін закладено на висоті, що дорівнює половині діагоналі плану бабинця. Низ вікна в ліхтарі знаходиться над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює довжині плану центральної дільниці.

Серед Чернігівських церков особливе місце займає церква у Седневі, збудована в 1740 р. Вона відрізняється дуже великими розмірами восьмикутного нефа з маленькими прибудовами прямокутного зруба бабинця та шестикутного вівтаря. Це цїкавий приклад великої церкви-ротонди восьмикутного окреслення.Санатории Трускавца

Враження від нашого візиту у 17 червня 2000 року.Трускавец санатории Незважаючи на свіжу синю фарбу, якою було помальовано стіни церкви, її поважний вік одразу ж кидався в очі. Храми такого віку і такої архітектури, як у Новому Білоусі, зазвичай називають козацькими. А прибудовані у ХІХ ст. портики з "іграшковими" колонадами не псують враження, а лише викликають посмішку - настільки наївно-провінційно вони виглядають.трускавец цены
Місцевий мешканець, якого ми зустріли біля церкви, виявився надзвичайно привітним - запросив сфотографуватися разом з ним та його улюбленцями - коником та песиком (тримає у лівій руці).
На сайті подано наступний коментар: "Церква була збудована у 1646.
У 1739 поруч з церквою була збудована дзвіниця.
У ХІХ ст. до первісного тридільного об'єму церкви з півночі, півдня і заходу зроблені прямокутні прируби із входами, оформленими портиками. Так само портиком оформили вхід до дзвіниці."
На світлині справа добре видно цікаві конструктивні елементи, що "стягують" грані заломів. Якщо подивитися на фото у більшому масштабі, видно, що вони різьблені. Ці деталі називаються "пов'язи", або "ригелі".
Санатории Сходница
У селі Новий Білоус, що на північ від Чернігова, на правому березі річки Білоуса збереглась пам'ятка храмової архітектури першої половини ХVIII ст. - Троїцька церква з окремо розташованою невисокою дзвіницею. Це своєрідний архітектурно-просторовий ансамбль дерев'яного монументального зодчества, де дуже яскраво прослідковуються народні традиції. Усередині церкви в оновленому іконостасі вкомпоновані фрагменти старовинного іконостаса, а над ним і над головами віруючих здіймається вгору вишукана восьмигранна баня, що завершує внутрішній простір за методом заломів з використанням у конструкції різьблених пов'язів, які є органічною окрасою інтер'єру.
Перестроена, вероятно, в XIX в. К первоначальному трехчастному объему с северной, южной и западной сторон сделаны прямоугольные прирубы со входами, оформленными в виде провинциально решенных портиков с треугольными фронтонами и спаренными колоннами.Трускавец санаторииИмеет стилевые признаки барокко. Срублена из сосновых тесаных бревен, ошалевана горизонтально. Центральный сруб - четверик - доминирует над остальными, с запада к нему примыкает квадратный объем, а с востока - шестигранный, имеющий небольшие прирубы с севера и юга. Верх с тремя заломами, широкие грани которых стянуты резными связями. Боковые ветви перекрыты плоскими деревянными потолками и трехскатной крышей с металлической кровлей.трускавец цены Памятник является произведением чернигово-северской школы деревянной монументальной архитектуры.
Колокольня деревянная, прямоугольная в плане, двухъярусная с шатровым завершением, увенчанным глухим фонарем с главкой, ошалеванная. Ярус звонов имеет четыре шестиугольных проема, ориентированных по сторонам света.Санатории Сходница

Фотографії та інформацію, що її дістав від своєї матері Антоніни Михайлівни Радченко, надіслав нам уроженець села Сильченкове Юрій Миколайович Писаренко. Він пише:санаторий Алмаз Трускавец
"До революції це село називалось Талалаївка, потім його назву взяли для сусіднього села і зробили з нього райцентр, а нову назву утворили від прізвища революціонера Сильченка, який "запроваджував" тут радянську владу. В різні часи село належало до Полтавської губернії, потім, зовсім недавно - Сумської області, і зараз нарешті Чернігівської. Тут минули дитячі роки видатного українського скульптора, режисера і драматурга Івана Петровича Кавалерідзе (1887-1978), про що свідчить недавно встановлена меморіальна дошка на місцевій школі.Санатории Трускавца
За інформацією, яку розшукав місцевий священик в архівах м. Прилуки у 2008 р. (є ксерокопія відповідного записку), церква побудована у 1775 році братами Мазараками. Хоча в реєстрі В.Слободяна і у виданні [Чернігівщина. - К., 1990] зазначено датування кінцем ХІХ-поч. ХХ ст. і вказано майстра - І.Будовського чи Бузовського.
Інтер'єр церкви
Церква розташована на горбі, біля ставка. 8-купольна, вівтар орієнтований на схід, дзвіниця знаходиться в одному з верхів.Санатории Трускавца Збереглися іконостас і настінні малювання. Огорожа навколо церкви і брама - металеві.
Церква унікальна тим, що служба в ній не припинялася з давніх часів. Зі слів старожилів, під час війни в ній зберігали зерно, щоб запобігти її знищенню. За радянських часів це була єдина постійно діюча церква в радіусі близько 50 км. Нині належить УПЦ МП.
Іконостас і розписи церкви добре збереглися
Наразі стан церкви далеко не найкращий. Серйозної реставрації там, мабуть, ніколи не проводилось. Весь ремонт зводився до фарбування даху і куполів. Останній раз це було влітку 2008 р.Трускавец санатории Парафіяни пишуть листи до різних інстанцій (рай- і облдержадміністрацію, різні фонди, комітети, народним депутатам і т.п.), але назбирати коштів на відновлення церкви поки що не вдається.
Настоятель церкви - протоієрей о. Феодосій (Юрцун Феодосій Миколайович), проводить службу тут вже близько 20 років. Дом. тел. +38(04634)24148."
[Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. За ред. А.В. Кудрицького - К., Українська Радянська Енциклопедія, 1990. - С. 824]:
Успенська церква в с. Сильченковому Талалаївського району зведена в кінці XIX - на початку XX ст. майстром Бузовським. Це дерев'яна, дев'ятидільна споруда з притвором із заходу і аркадою понад входом, до якого ведуть сходи. Обабіч - дві восьмигранні башти (у південній частині - дзвіниця і сходи, що ведуть на хори).трускавец цены Храм увінчаний п'ятьма наметовими верхами на восьмериках і трьома невеликими наметами над баштами й головним входом. В інтер'єрі хори у вигляді балкона на кованих кронштейнах розміщено вздовж західних, південних і північних стін майже впритул до лінії іконостаса, який встановлено в 1941-1943 рр. Збереглися ікони ХVШ-ХІХ ст., олійні розписи початку XX ст., дзвони, серед яких один зроблений на заводі братів Усачових на Валдаї. В оздобленні інтер'єру і фасадів використано художнє різьблення по дереву, металу.
Санатории Сходница Успенська церква в с. Сильченковому - визначна пам'ятка дерев'яного культового будівництва кінця XIX - початку XX ст.
Цікаву інформацію надіслав Сергій Козлов, якого хрестили, як і його батьків та численних предків, в Успенській церкві. Діяльність його прапрадіда та прадіда була пов'язана з церквою, а село назване "Сильченкове" на честь його прапрадіда, про що можна прочитати нижче:
В "Атласе Речи Посполитой XVI-XVII веков на Земли Русские. Издан 1899-1904" у селі Талалаївка позначено церкву.Трускавец санатории
У 1771 році Андрій Мазаракі згадує про місце під нову церкву: "1771 года, февраля 14, родный племенник мой, Григорий Иванович Мазаракий, полковой прилуцкий асаул, волею Божею заболел в 1770 году, декабря последних числ, а умре вышеписанных года и числа в день понеделковый, которого тело погребено обычаем христианским, в дубовом склепу, при месту обранном на ново строящую церковь, в селе Талалаевке." А у 1783 році Андрій Мазаракі говорить про церкву, як про діючу: "Любезный внук мой, Степан Семенович Мазаракий, 1783 года, июля 27 дня, преставился, а Марфа Семеновна Мазаракиевна 1787 года, генваря 17 дня, преставилася, коих тела погребены в притворе церковном, с правом стороны, в склепах дубовых." Гробівець і надгробки Мазаракі й досі знаходяться біля церкви. трускавец цены
Наприкінці XIX ст. церкву перебудовував майстер Бузовський, у будівництві брав участь і прапрадід Сергія Козлова Сергій Рой. З відходів будівництва (дошок і брусів), які він отримав як оплату, він поставив собі дім. Прадід Сергія Козлова Дмитро Сергійович Рой під старість служив при церкві, і у спогадах малого Сергійка залишилося, як вони піднімалися на хори й на дзвіницю.
Станція Талалаївка заснована у 1870 як одна зі станцій новозбудованої залізниці, і названа на честь найближчого села. Районний центр з 1932 року. Село Талалаївка перейменовано на Сильченкове на честь Севаcтьяна Митрофановича Сильченка, прапрадіда Сергія Козлова.
"В апреле 1921 г. в село ворвалась банда Махно и убила председателя волостного ревкома С. М. Сильченко, милиционеров Хвилько, Зайцева, других активистов. Им в селе сооружен памятник."Санатории Сходница
У листопаді 2010 р. Сергій Козлов надіслав для нашого сайту більш детальнуу розвідку з історії села та церкви:

Історія села
Талалаївка - старовинне козацьке село, яке виникло на Вишневетчині (територія Речі Посполитої на Лівому березі Дніпра з особливим правовим, військовим та конфесійним режимом (центр - м. Лубни) на початку XVII ст. Люблінська унія 1569 розширила район переселення на Україну: крім переселень з півночі на південь з литовських областей іде тепер багато переселенців і з півн.-заходу, з польських областей, тим більше, що уряд практикувало в широких розмірах роздачу шляхті земель на Україну. Отримавши землі, шляхта намагалася колонізувати їх, викликаючи з різних місць колоністів і обіцяючи їм пільги. Спочатку заселялися спорожнілі внаслідок татарських набігів поселення; потім ґрунтувалися і нові поселення, причому колонізація посувалася поступово в степу з півночі на південь.Санаторий Весна Трускавец Наприкінці XVI ст. і особливо в XVII ст. колонізація переходить з правого берега Дніпра на лівий. Князі Вишневецькі, які володіли більшою частиною нин. Полтавської області, починають заселяти Посулля. До середини XVII ст. як правобережна, так і лівобережна Україна вже достатньою мірою була заселена колоністами, головним чином, малоруського племені; між ними, втім, особливо на правому березі, зустрічалися також чимало поляків, волохів, вірмен і євреїв, на лівому березі - білорусів.
Відомий дослідник В.В. Кривошея також стверджує, що багато козаків прийшло з Білорусії. Саме серед білорусів поширені прізвища Дроз, Сильченко, Рой. В Могильові існував відомий рід Талалаїв.
Село Талалаївка згадується польським істориком О. Пшездецьким в описі володінь покатоличеного українського магната Яреми Вишневецького (1640-і роки) ("манускрипт кн. Михайла Сервація Вишневецького"). Згадку періоду Речі Посполитої наводить історик Михайло Грушевський у своїй фундаментальній праці "Історя України-Руси": "... Талалаївка 60 госп. ... ".
Село Талалаївка, це ранговий маєток на утримання полкових асаулів Прилуцького полку. В 1648 році село входить в Талалаївський курінь Красноколядинської сотні Прилуцького полку. А 1687 року село надано гетьманом Мазепою красноколядинскому сотнику Тимофію Андрієнко, після смерті якого селом володіли його сини.
Перша будівля церкви, 1711-1771 рр.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья),
В 1711 універсалом гетьмана Скоропадського село Талалаївка передано полковому асаулу Прилуцького полку Михайлу Федоровичу Мовчану. Можливо саме за Михайла Федоровича і була побудована перша церква. Дата побудови - приблизно 1711 або раніше (2) та місце знаходження невідоме. В селі було дві церкви, друга була розібрана та продана в село Мольки (Мільки) (1677). (1) "Діяла дерев. Успенська ц-ва, збудована до 1725" (8) Також Михайло Федорович надав землю для протоієрея Андрій. Андрій Некислович був із польських шляхтичів. О. Андрій прийшов із Старого Острога після посилення уніатства. Помер о. Андрій не пізніше 1729, року але ще в продовж 100 років настоятелями храму були його сини та онуки. Спочатку Олександр (Андріїв син) потім Петро (Андріїв син).
Друга будівля, 1775-1890 рр.санаторий Женева
Після смерті Михайла Федоровича Мовчана в 1742 село перейшло в спадок його онукам Андрію та Івану Мазаракі, тому що їх батьки Катерина Михайлівна Мовчан та Дем'ян Іванович Мазаракі померли в 1722(24) та 1734(36) роках. Дем'ян Іванович Мазаракі народився у Львові, а загинув 1722(24) на Північному Кавказі, був військовим товаришем Прилуцького полку. Його сини - Андрій Дем'янович Мазаракі (1717-після 1787) - військовий канцелярист Генеральної військової канцелярії, бунчуковий товариш Прилуцького полку, а Іван Дем'янович Мазаракі (1717 р.н.) - військовий товариш Прилуцького полку. Саме Андрія і Івана Мазаракі прийняли рішення про побудову нової церкви на новому місці в 1771 (2) і в 1775 році церква була побудована. Місце для будівницва церкви було виділене на Дем'янівці. (Дем'ян Іванович Мазаракі у 1717 був уже одружений на дочці Мовчана, Катерині Михайлівні. Того року він купив у одного з козаків Талалаївський "грунт, хату, з плацом, з городом, з гребелкою і гаєм за 200 золотих лічби литовське" і виклопотав у гетьмана Скоропадського затвердження цієї покупки універсалом від 21 січня 1719 року.) (2)санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
Церква з одним куполом, при церкві погост та дзвіниця в один ярус. На дзвіниці дзвони: 1 - 26 пудів и 10 фун., 2 - 6 пудів и 31 фун., 3 - 1 пуд и 23 фун., 4 - 1 пуд и 3 фун., 3 - 33 фун.(1).
З 1768 настоятелем храму був Василь, як він написав в розписці "Умершего иерея талалаевского Свято-Успенской церкви Петра Андреева сын, Василь Петров Андреевский". Саме в цей час з'явилися унікальні документи - розписки, які надавали священики власникам і парафіянам села Талалаївка, що містить зобов'язання отримувати винагороду за працю.
До 1827 року священиком церкві був Кирило, син Олександра Андрієва. В 1827 році за указом епископа Полтавського та Переяславського Григорія була проведена ревізія церкви та виданий документ, в якому і збереглася історія цієї церкви.
Третя будівля, з 1890 р. і донинісанаторий Карпаты,
Простоявши більше 100 років, церква почала вітшати, і заможний селяни Василь Федорович Бузовський розпочав збір коштів на будівництво нової церкви. Церква була побудована на тому ж самому місці, що і попередня. Будівництво велося з 1890 по 1893. Василь Федорович Бузовський контролював будівництво, наглядаючи на ним у підзорну трубу. З робітниками розрахувалися лісом. Василь Слободян чомусь у своєму дослідженні вказує, що Бузовський був майстром (10). Одним із будівників церкви був Сергій Рой.
Це дерев'яна, дев'ятидільна споруда з притвором із заходу і аркадою понад входом, до якого ведуть сходи. Обабіч - дві восьмигранні башти (у південній частині - дзвіниця і сходи, що ведуть на хори). Храм увінчаний п'ятьма наметовими верхами на восьмериках і трьома невеликими наметами над баштами й головним входом. В інтер'єрі хори у вигляді балкона на кованих кронштейнах розміщено вздовж західних, південних і північних стін майже впритул до лінії іконостаса, який встановлено у 1941-1943 рр. Збереглися ікони ХVІІІ-ХІХ ст., олійні розписи початку XX ст., дзвони, серед яких один, зроблений на заводі братів Усачових на Валдаї.санаторий Шахтер В оздобленні інтер'єру і фасадів використано художнє різьблення по дереву, металу. (14).
Церква мала 7 десятин церковної землі (під забудову і погост) та 12 десятин ружної землі ( ріллі для утримання церкви ).
1895 рік
Капітал приходу - 950 карбованців. Землі: церковної -7 десятин , 12 десятин руги. Платня 140,36 та 30 крб. та % з капіталу. Жителів 1727 - 1691, козаки та селяни, 3 хутори. Народилося 93-77, померло 82-69, вступило в брак 35. Священник Костянтин Георгієвич Трипольский, дьякон Козьма Григорович Зимбалевський, псаломщик Дмитро Білоус.
1902 ріксанаторий Алмаз
В приході земське народне училище, дві змішані школи грамоти, одна жіноча школа грамоти, цкрковно-приходське піклування. Землі церковної 6 дес. 1355 кв. саженів в.ч. під погостами теперішної та колишньої церков 1 дес. 1355 кв. саженів. Ружної землі 12 десятин 500 кв. Саженів. Платня в рік священнику - 140 крб. Псаломщикам 1-му - 36 крб. , другому 30 - крб. Прихожан 1891 д.ч.р. - 1901 д.ж.р. В приході хутори : Сенчаний. Санаторий Весна Трускавец Ново-Петрівський, Олава, Королівщина. Священик Костянтин Георгієвич Трипольский в сані з 1888, скуфья 1896. Церковний староста Петро Куркович.
1910 рік
При церкві: бібліотека, жіноча однокласна школа, школа грамоти, квартира священика 4 кімнати та кімната псаломщика. В приході: дворян - 11 чол., міщан - 13 , козаків - 634, селян 2071. Диякон Козьма Григорович Зимбалевський, псаломщики Іван Васильович Мартиновський, Тимофій Якович Самойленко. Церковний староста Михайло Георгійович Дрозд.санаторий Женева

Покровська церква у Сосниці була збудована у 1724 році на місці старенької, струхнявілої церкви-попередниці. І хоч у середині ХІХ ст. храм повністю перебудували, у ньому збереглися риси козацьких церков XVIII ст. - традиційне п'ятидільне планування, криволінійні барокові звершення зрубів.
Санатории Сходница Взагалі, споруда мала дуже архаїчний вигляд, і завдяки загальним "кремезним" пропорціям, і завдяки нахилу і кривизні стін, що їх часто зустрічаємо у більш давніх пам'яток. Покровська - єдина з численних церков Сосниці, що збереглася до нашого часу. Найдревніший храм Вознесіння (1657-59) у передмісті В'юнищі розібрали у 1935 р., Троїцький собор у стилі українського барокко підірвали у 1950-х, муровану Воскресенську церкву (1756 р.) розібрали у 1930-ті. Не збереглися дерев'яні Митрофанівська (1841 р.) та Михайлівська церкви.трускавец цены
У 2010 році Покровську церкву було ПО-ВАРВАРСЬКОМУ ЗНИЩЕНО під маркою розібрання з метою реставрації. Знищено останній давній храм Сосниці, що пам'ятав, зокрема, і малого Сашка, у майбутньому - генія світового кінематографа Олександра Довженка.
Нижче наведено фотодокази скоєного, зйомка зроблена у листопаді 2010 року:
Від храму лишилася тільки псевдоросійська дзвіниця, а власне церква розібрана до грунту. Вже зроблено новий фундамент. Місцеві мешканці розповідають, що старовинний храм розвалити було дуже тяжко, що рвалися троси, коли стіни розтягували важкими гусеничними тракторами (!!!). Це "розбирання з метою реставрації"???Трускавец санатории
Ще навесні я зверталася із "сигналами" щодо намірів сосничан до своїх колег у Чернігові, вони дзвонили до Сосниці, і їм відповідали: "Ні-ні, ніхто нічого не розбиратиме!" Але це був порожній звук. Тепер вони написали до Сосницької райдержадміністрації офіційний запит від приватної особи щодо ситуації з церквою, і ось що їм відписали (повний текст нижче).трускавец цены Виявляється, виключно благі наміри стали причиною того, що старовинну церкву розібрали до грунту "з метою її подальшої реконструкції", щоб "капітально відремонтувати Свято-Покровську церкву, починаючи з фундаменту до куполів". Тож за відсутності будь-яких фахівців-реставраторів розламувати споруду, розтягати її зруби тракторами - це тепер формулюється "На сьогодні вже розпочато проведення реставраційних робіт" (!!!!) Зате вся громадськість району доклалася, і архієпископ власноруч освятив хрест на місці будівництва (читай "на місці знищеної пам'ятки, що їй понад півтори сотні років") й заклав капсулу у фундамент.Трускавец санатории
Слід зауважити, що пам'ятку знищили НЕ незаконно, тому працівникам райдержадміністрації Сосницького району вистачило лінощів і невігластва, щоб не подати АНІ ОДИН об'єкт свого району, в тому числі і сосницьку церкву, до списку на отримання статусу "пам'ятка архітектури", коли 1991 року по всіх районах області збиралися відповідні документи. Сосницький район їх не надав взагалі.
Тому нарікати на нелегальне знесення не можна, а от на вандалізм і неосвіченість, коли людям незрозуміла різниця між збереженням історико-архітектурної спадщини і її підміною новозбудованими копіями - цілком.
Повний текст відповіді з Сосницької РДА див. внизу сторінки після фотографій.Санатории Трускавца
Єдина церква в Сосниці, що збереглась до нашого часу, - Покровська (рис.49). Вона дерев'яна, споруджена на заміну спорохнявілої в 1724 р., а в 1847 р. повністю перебудована.
Церква має традиційну п'ятидільну структуру "козацького" храму із завершеннями зрубів криволінійними бароковими фронтонами. Центральний четверик храму увінчаний гранчастою банею на восьмерику. Всередині широкі стрункі прямокутні прорізи, що з'єднують західний та східний зруби (притвор та вівтар) із центральним четвериком, фланковані стрункими круглими колонами з дерева. На стінах зберігся олійний живопис, що ілюструє біблійні сюжети, він має мистецьку цінність. Санатории Трускавца
Покровську церкву, так само, як й інші, закрили в другій половині 1930-х рр. Під час німецької окупації богослужіння в цій церкві відновилось. Другий раз цю єдину в місті церкву закрили на початку 1960-х рр. У приміщенні храму організували автошколу. Для того, щоб сюди заїжджали автомашини, у стіні випиляли великий проріз. Потім тут був склад. У часи перебудови церкву повернули громаді віруючих, які своїми силами зуміли привести її до ладу, і 24 лютого 1989 р. в храмі відновлено службу Божу.санаторий Алмаз Трускавец

Відповідь з Сосницької РДА на запит щодо причин руйнації церкви:
"Повідомляємо Вас про те, що в районі вже не перший рік обговорювалось питання щодо проведення капітального ремонту Свято-Покровської церкви в смт. Сосниця. Дана церква є осередком духовності для багатьох сосничан, жителів та гостей району, яка простояла не одне століття, побачила на своєму віку вдосталь лиха і вже давно потребує ремонту.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), Для вирішення даного питання розглядалися декілька варіантів, зокрема настоятель Свято-Покровської церкви отець Іоанн був схильний до думки, щоб на церковній території звести новий храм, для якого вже заготовлено чимало будівельних матеріалів. У відповідь добре знана на Сосниччині людина з активною життєвою позицією, член Спілки письменників України Микола Адаменко був проти зведення нового храму, аргументуючи тим, що цього робити не можна, оскільки для сосничан Свято-Покровська церква значить набагато більше, ніж просто нова культова споруда.
Тож як бути, коли роки зробили свою справу і храм нині тримається лише на Божій вірі? Це питання хвилює і керівництво району і прихожан даної релігійної громади. Неодноразово проводилися збори та обговорювались оптимальні варіанти і компроміс було знайдено - прийнято рішення капітально відремонтувати Свято-Покровську церкву, починаючи з фундаменту до куполів.
В районній газеті "Вісті Сосниччини" було оприлюднено відкритий рахунок ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" для перерахування коштів на ремонтні роботи Свято - Покровського храму. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Грошову допомогу для ремонтних робіт надавали підприємства, установи і організації району, народні депутати України, політичні партії, громадські організації, місцеві підприємці, а також неодноразово проводився благодійний збір коштів у мешканців району на проведення ремонтних робіт Свято-Покровського храму.
В жовтні 2010 року в Сосниці побував Архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій, щоб власноруч освятити хрест на місці будівництва храму та закласти капсулу і камінь в його фундамент. Урочиста церемонія проходила при безпосередній участі настоятеля Свято-Покровської церкви, Благочинного Сосницького округу, протоієрея Іоана Кузьовича, священників, а також керівництва району, приїжджих і місцевих мешканців. Присутні пройнялись вірою в швидке оновлення Покровського храму.
На сьогодні вже розпочато проведення реставраційних робіт. В зв'язку з цим, поки що, не працює єдина в районі недільна школа, що відкрита при Свято-Покровській церкві і налічує до 30 слухачів. санаторий Алмаз
Органи виконавчої влади і місцевого самоврядування Сосниччини забезпечують дотримання законодавства України "Про свободу совісті та релігійні організації", здійснення державної політики у сфері державно-церковних відносин, створюють умови для функціонування релігійних організацій чотирьох конфесій, що є гарантією для всіх громадян району у використанні ними свого конституційного права на свободу совісті, забезпечення міжконфесійного миру і злагоди."Санаторий Весна Трускавец

На північ від [Успенського] собору, на окремому виступі давнього санаторий Алмаз ТрускавецПередграддя, де так зручно й приємно було будь-якому перехожому відпочити на крутосхилому пагорбі край дороги, здавна стояло древньослов'янське божество. Після прийняття християнства замість ідола споруджено муровану церкву (1086 р.), а на її післяординських руїнах, згодом, - дерев'яну на честь святого Миколи (1720 р.) - покровителя всіх мандрівників, мореплавців та торговців. Вершина та вимагала виключно висотно скерованої будівлі, отож і поставили новгород-сіверські теслі найбільш виразну для такого місця споруду - хрещату однобанний багатоярусний храм.санаторий Женева Трускавец Його пірамідальний силует логічно довершує обриси пагорба. М'які форми критих гонтом дахів і заломів, прямовисне шалювання площин надають Миколаївській церкві одночасно з урочистою піднесеністю рис людяності. Впадає в око характерна для українського народного зодчества деталь - скошені кути одвірків.
Інтер'єр церкви. Фото Олени Крушинської, червень 2009 р.
Ще одне порівняння: фото "до" (2007 р., Володимир Новгородов) та
"після" (2009 р., Олена Крушинська)
[В.Д.Віроцький, А.А.Карнабіда, В.Г.Киркевич. Монастирі та храми землі сіверської. К., Техніка, 1999 р. с. 116-118]:
Із цих храмів зараз крім [Успенського] собору існує тільки церква Миколая Угодника (Миколаївська, Микільська), побудована в 1764 р. (рис.25). Вона дерев'яна, хрещата в плані, одноверха.Санатории Трускавца Гілки планувального хреста в ній для того, щоб підкреслити висоту середнього зрубу, зроблені низькими, приміщення в них перекриті підшивними стелями на різьблених сволоках. Напівтемрява в цих приміщеннях створює ефект контрасту яскраво освітленому приміщенню, куди виходять вікна, зроблені в трьох ярусах високого восьмерика завершення.Трускавец санатории
Храм збудований на місці церкви ХІ ст. - на горі, що височить поряд із горою, на якій споруджено Успенський собор. В описі 1767 р. про нього написано: "...Заміський у 65 сажнях від фортеці на місці ледь доступному... при храмі школа та богадільня" [Историко-статистическое описание Черниговской епархии: в 7 кн. - Чернигов: Зем. тип., 1873-1874. Кн.6, с.19]. Церкву Миколая Угодника можна вважати однією з найкращих дерев'яних барокових храмових споруд Сіверщини, що збереглася у лихоліттях ХХ ст. і дійшла до нас у цілісному стані. трускавец цены
Знавець української архітектури Г.Н.Логвин у захопленні пише про неї [далі йде довга цитата з книги "Чернигов. Новгород-Северский. Глухов. Путивль", яку нижче ми наводимо в оригіналі]
У ХІХ ст. церква Миколая набула рис ампірної споруди завдяки прибудованим портикам та окремо розташованій двоярусній дзвіниці. Проте храм зберіг притаманну саме йому первинну композицію основного об'єму, що завершується стрункою банею із заломами, увінчаною хрестом.Санатории Сходница
У 1955-1957 рр. аварійний стан храму, що стався через довготривалий період запустіння, вдалося ліквідувати (ще раніше розібрали прибудови-портики, західний притвор та дзвіницю ХІХ ст.). У 1970-х рр. церкву відреставрували і в 1980 р. відкрили оригінальну виставку Новгород-Сіверського філіалу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника. Зараз Миколаївська (Микільська) церква - видатний твір народного теслярського мистецтва чернігівської архітектурної школи XVIII ст., незамінна окраса Новгорода-Сіверського - є діючим храмом.санаторий Шахтер Трускавец
[ПГА, т.4, с.315]: Сооружение деревянное, ошалеванное, пятисрубное, крестовое в плане, одноверхое. Центральный сруб перекрыт восьмигранным верхом с двумя заломами, южный и северный срубы - восьмигранными шатрами, западный и восточный - плоским перекрытием на балках, украшенных резьбой.
Кровля на всех срубах, кроме центрального - скатная, с небольшими фронтончиками. Дверные проемы с трапециевидным верхом характерны для украинской архитектуры XVII-XVIII вв. Наличники окон, дверей и карнизов украшены резьбой. Трускавец санатории
В интерьере высотно раскрытое пространство центрального сруба подчеркнуто низкими перекрытиями боковых ветвей. Конструктивной особенностью завершения среднего сруба является переход от квадратного основания к восьмерику через плоские паруса, расположенные на разной высоте, поэтому восьмерик верха асимметричен. трускавец цены
По памятнику проведены реставрационные работы: сделан новый цоколь, отремонтирована и покрыта гонтом крыша, частично заменены отдельные венцы срубов, восстановлен по прежним образцам резной декор и пр. Памятник принадлежит к лучшим сооружениям черниговской школы деревянной народной архитектуры XVIII в. Санатории Сходница
Используется Новгород-Северским филиалом Черниговского государственного архитектурно-исторического заповедника.

Церква Миколи стоїть на краю високого плато, що мисом вдається і крутими сходами спускається в придеснянську долину.
Майстер оцінив красу місцевості і збудував церкву, що органічно вписалася в неї.
Центральна дільниця має в інтер’єрі особливість, якої в інших пам’ятках нам спостерігати не доводилося:санаторий Рубин чотиригранний зруб стін дільниці переходить у шестигранник в західній частині на висоті, на якій завершуються зруби стін бабинця (на висоті, що дорівнює 1/2 довжини плану дільниці). В південно-західній і північно-західній гранях зрубу стін прорізано по одному вікну. В східній же частині чотиригранний зруб стін центра переходить у восьмигранник значно вище, трохи не на межі з заломом. Східні кути зрубу стін центра лише верхніми чотирма брусами переходять у восьмигранник. Цей перехід позначають два короткі різьблені ригелі: перший являє собою початок південно-східної (чи північно-східної) грані; другий ригель закладено перед цією короткою гранню на межі зрубу стін і першого залому.
Перший залом, на вигляд стрімкий, переводить об’єм зрубу стін центральної дільниці в інтер’єрі в розлогий, яскраво освітлений чотирма вікнами помірної висоти восьмерик. Внизу і вгорі восьмерика закладено по одному сволоку (нижній помережаний різьбленням) в напрямку схід-захід. Енергійно засклеплений другий восьмерик різко звужує об’єм верху і переходить в зовсім невеликий за об’ємом, високий (на вигляд), витягнутих пропорцій, стрункий і яскраво освітлений ліхтар, перекритий плоским плафоном.
Вікна в зрубах стін усіх дільниць закладено на висоті, що дорівнює 1/2 довжині плану бабинця; вікна в південно-західній та північно-західній гранях зрубу стін центральної дільниці - на висоті, що дорівнює довжині плану дільниці, вікна в восьмерику - над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює 1/2 довжини восьмерика, або 1/4 ширини плану дільниці. На такій же висоті над верхнім вінцем восьме[201]рика закладено вікна в ліхтарі. Четверики зрубів стін бабинця і вівтаря перекрито в інтер’єрі плоскою стелею, насланою по двох навхрест покладених, помережаних різьбленням сволоках.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Четверики зрубів стін південного і північного рукавів завершуються стрімкими стіжкової форми восьмигранними заломами. Зверху заломи перекриває плоска стеля-плафон у вигляді витягнутого по лінії південь - північ восьмигранника.
Зовні бабинець, вівтар, південний і північний рукави перекриті двосхилими дахами з маленькими димничками на торцях. Над бабинцем дах дещо нижчий і менш крутий.
Об’єм зрубу стін центральної дільниці зовні хвилястим дахом першого залому переходить у восьмерик спокійних пропорцій (висота його помітно менша від довжини). Дах над другим заломом - також хвилястого контура - переходить в кубічний за пропорціями світловий ліхтар. Завершує дільницю грушоподібна з відливом глава, маленький глухий ліхтарик і кулька з хрестом.
Вихідний розмір для побудови плану-ширина центральної дільниці. Центральна дільниця - чотирикутник; довжина його - апофема рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює повній ширині. Бабинець - квадрат, сторона його дорівнює ширині центра. Вівтар - чотиригранник; ширина його дорівнює ширині центра, а довжина - апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині центра. Південний і північний рукави - чотирикутники; їх довжина дорівнює довжині центра, а ширина - апофемі трикутника з стороною, що дорівнює довжині центра.
Зруби стін вівтаря, бабинця і південного та північного рукавів невисокі, їх висота менша за довжину плану і дорівнює половині діагоналі плану бабинця. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), Зруб стін центральної дільниці високий, стрункий; він вдвоє вищий за зруби стін вівтаря й бабинця. Висота зрубу стін центра дорівнює діагоналі плану дільниці. При складанні на землі східної [202]і західної граней залому використовувався шаблон, у якого основа - довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань дорівнює 1/2 ширини плану дільниці, а висота - 1/4 повної довжини плану дільниці; висота першого залому і зрубу стін разом дорівнюють діагоналі плану бабинця.
Довжина восьмерика дорівнює 1/2 ширини плану дільниці, а висота восьмерика і першого залому разом - 1/2 діагоналі плану центра. Висота центральної дільниці до початку другого залому дорівнює повній довжині плану центра і вівтаря, взятих разом.
Грані другого залому засклеплені під кутом в 65° (тобто для складання зрубу другого залому майстер використав як шаблон нижню частину трикутника, у якого висота дорівнює основі). санаторий АлмазЗаготовляючи на землі зруб другого залому (східну і західну грані), майстер використав шаблон-трапецію, у якого основа - довжина восьмерика (вгорі), верхня грань становить 1/2 основи, висота - також 1/2 основи і дорівнює висоті першого залому. У ліхтаря довжина і висота дорівнюють 1/2 довжини восьмерика. Внутрішня висота центральної дільниці дорівнює сумі діагоналі і повної ширини плану дільниці.
За планом Покровська церква в Ромнах належала до хрещатих з не-виділеним центром церков, тобто складалася з двох пересічених під прямим кутом довгих чотирикутників зі зрізаними зовнішніми кутами. Ширина гранчастого хрещатого плану будівлі була дещо менша за його довжину.

Санаторий Весна Трускавец

Необходимо обогнуть выступ горы и спуститься на нижнюю террасу большого холма, чтобы увидеть выдающееся произведение украинского деревянного зодчества - церковь Николая, построенную в 1760 году на месте древней каменной церкви 1086 года (илл.65). Это место в документах всегда именуется заградьем или предгородьем. Как о том повествуют легенды, в древности на этом холме находился идол древнеславянского божества; после принятия христианства здесь был построен храм Николая, покровителя мореплавателей и торговцев.
Идя от Успенского собора к Николаевской церкви, прежде всего увидим "зачарованную" Десну, образующую в этом месте плавный поворот. У крутых обрывистых берегов изгибается сверкающая голубая лента реки, вдали четко вырисовывается многоярусный барочный верх Николаевского храма. Но постепенно дорога опускается к подножию холма, и храм совсем скрывают высокие деревья. С западной стороны церковь виднеется в сильном ракурсе. Ее широкие боковые помещения как бы "распластываются" по холму, чтобы затем в косых линиях кровель плавно подняться к центральному восьмигранному верху и динамично взлететь в причудливых линиях заломов.
Выше уже отмечалась характерная особенность украинских деревянных храмов - высотное раскрытие внутреннего пространства. В Николаевской церкви верх имеет два залома и завершен маковкой с фонариком.санаторий Алмаз Обшивка сруба вертикальными досками усиливает иллюзию движения масс, придает храму легкость и изящество. Тонкая и разнообразная по мотивам резьба карнизов, фронтончиков и наличников окон выглядит ажурной, подобно затейливой мережке на украинских холщовых рубахах. Храм поражает безукоризненной композицией масс, каким-то особым органическим слиянием с окружающей средой. Он является частицей пейзажа, неотъемлемой частью холма, из которого будто вырастает. В нем как бы воплощена жизненная энергия и сила земли, которая поднимается, тянется ввысь, трепеща и колеблясь в мягких, таких живых и пластичных линиях заломов и венчания верха.
В Николаевскую церковь ведут три оригинальные двери со срезанными углами - образец, излюбленный на Украине. Подобные двери применяли всюду - и в храмах, и в хатах, и в коморах, и в мельницах, и в иконостасах. Боковые помещения церкви невысоки и очень масштабны по отношению к человеку. Их плоские потолки, подобно хатам, имеют "сволоки" - главные потолочные балки, покрытые затейливой резьбой (илл.66). Санаторий Весна Трускавец Боковые срубы открываются в храм фигурными арками; в них мало света, все тонет в мягкой полумгле. Но зато в центральное помещение свет льется из многочисленных окон, расположенных во всех трех ярусах восьмерика. Ввиду такого светового контраста центральная "баня" кажется особенно ярко освещенной.
Главной частью интерьера является средний высокий, открытый до самого зенита "верх", к восточной стене которого приставлен иконостас. Эта стена значительно выше, чем противоположная ей западная, а восточные и западные паруса, образующие переход к восьмерику, находятся в разных уровнях. Поэтому "баня" имеет несимметричную форму. Иконостас как бы создает "тягу" и тем "деформирует" пространство.санаторий Шахтер, Любопытно, что фигурная арка, находящаяся прямо против иконостаса, обладает симметричным относительно центральной оси фигурным вырезом. В то же время вырезы боковых арок, ввиду их расположения под прямым углом к иконостасу и как бы смещения "притяжением" иконостаса, не симметричны. Их рисунок обусловлен положением парусов на неодинаковой высоте на северной и южной стенах центральной "бани". Начинаясь низко у западных парусов, вырезы затем поднимаются в направлении иконостаса, к высоко поднятым восточным парусам. Стремительный взлет граней центрального восьмерика, его изгибы в заломах усиливают энергию движения, как бы преодолевшего мертвую инертную материальную массу боковых помещений.

[Юрченко П.Г. Дерев'яна архітектура України. К., "Будівельник", 1970. С.124-126]:
На Чернігівщині переважали п'ятизрубні церкви з однією банею в центрі. Особливої уваги заслуговує церква Миколая в Новгород-Сіверському, збудована в 1720 р. Вона має п'ять зрубів і одну високу баню в центрі.санаторий Женева Великий інтерес являє собою інтер'єр церкви. Південний та північний зруби завершені восьмикутними шатровими покриттями без восьмериків, а західний та східний мають звичайну стелю з дощок на сволоках, прикрашених оригінальним різьбленням, і по кутах різьблені скоби. Намети над південним та північним зрубами зовні закриті дахами і позначені невеличкими ліхтарями. Тип Миколаївської церкви в Новгород-Сіверському або церкви в Свіржі властивий Чернігівщині та деякою мірою північній Полтавщині. Будови цього типу становлять окрему групу й характеризуються дуже високою банею над середнім зрубом. У п'ятибанних же церквах бані над бічними зрубами були порівняно малі й являли собою маленькі ліхтарі (церкви в Коропі, Свіржі, Березні тощо).
Зруби мають різноманітні форми прямокутників, шести- і восьмикутників, але помітно різняться між собою пропорціями. Стіни зрубів по висоті дорівнюють половині загальної висоти церкви разом з банями, а в окремих випадках навіть перевищують половину і цим вони наближаються до кам'яних церков тих часів.санаторий Карпаты Враження від високих стін порівняно з загальною висотою церкви посилювалося завдяки ракурсам. Площини стін мали відповідно трактовані архітектурні деталі. В контрасті з глухим полем стіни виразного вирішення набули шестикутні двері з багато різьбленими одвірками, вікна, що мали форму хреста з прямокутними або округленими раменами, круглі, розвинуті профільовані карнизи, оздоблені різьбою, тощо.

Праворуч майдану, тех за річечкою, виглядають три бані з дещо непропорційними великими главками. Це - Покровська церква (1775 р.), теж тридільний дерев'яний храм у стилі українського барокко.Санатории Сходница В його конструкції є риси, що, безумовно, були взяті за взірець від сусідньої городищенської Миколаївської церкви, дещо більшої, правда. Так само, як в Городищі, тут пізніше з'явилися прируби з трьох боків, проте невеличкі, і основний об'єм будівлі залишився чітко виявленим у просторі.
В інтер'єрі Покровської церкви, розкритому в усю висоту й щедро прикрашеному відповідним розписом, привертажє увагу розкішне бронзове панікадило - багатоярусна ажурна й урочиста церковна люстра.
Сусіднє подвір'я займає Синявська середня школа - акуратна й практична будівля з цегли, зведена, судячи з модерністського порталу, на початку 1900-х років. Теж ознака доби.трускавец цены
[В.Д.Віроцький, А.А.Карнабіда, В.Г.Киркевич. Монастирі та храми землі сіверської. К., Техніка, 1999 р. с. 218]: Синявка того ж району теж відома із XVII ст. За Деулінським перемиррям 1618 р. село віддане до Польщі, а з 1654 р. воно належало Лівобережній Україні. У кінці ХІХ ст. тут мешкало 2688 жителів, які відвідували три церкви - Троїцьку (1875 р.), Миколаївську (1748 р.) та Покровську (1775 р.) Перші два храми знищені в 1930-х рр. Покровська церква, що збереглась, як взірець народної архітектури описана в розділі "Храмове будівництво Сіверщини".Трускавец санатории
[В.Г.Киркевич. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. К., Техніка, 1999 р. с. 30]: Особливість національної української архітектури - це створення величних, небачених розмірів, просторих храмів (як кам'яних, так і дерев'яних). До останніх належить й одна з найстаріших (1706 р.) Покровська церква в с. Синявка Менського району Чернігівської області.
Санатории Трускавца
Вона побудована у формах, традиційних для народної архітектури Лівобережжя України XVII-XVIIІ ст. періоду бароко. Зрублена з соснових брусків, триверха, шальована. Бабинець у плані прямокутний; центральний восьмигранний зруб домінує в композиції, східний зруб - шестикутний. ПОздовжні осі їх у напрямку захід-схід не співпадають, що свідчить про різний час розбивки їхніх планів. Бабинець перекритий верхом із заломом, світловий ліхтар - плоским плафоном. Форми маківок - барокові. Значну роль у композиції відіграють віконні прорізи різноманітної форми.
Церква належить до рідкісних зразків дерев'яних будов початку XVIІI ст., що збереглися у первісному вигляді.
трускавец цены
[ПГА, т.4, с.313]: В объемах сохранилась, в основном, в первоначальном виде (широкие прирубы с юга, севера и запада - позднего происхождения). В интерьере имеются некоторые перемены: зашит световой фонарь центрального сруба, в бабинце возведены хоры, зашита значительная часть проема между бабинцем и центральным срубом. Сооружение в формах, традиционных для народной деревянной архитектуры Левобережья Украины XVII-XVIII вв. периода барокко. Срублено из сосновых брусьев, трехверхое, ошалевано.
Бабинец в плане прямоугольный, центральный сруб восьмигранный, восточный - шестиугольный. Продольные оси срубов, идущие в направлении запад-восток, не совмещаются, что свидетельствует о разновременной разбивке их планов.
Доминирующее место в композиции сооружения занимает центральный сруб. Его восьмерик имеет своеобразные пропорции (поперечная ось относится к продольной как 3:2), перекрыт восьмигранным верхом с двумя заломами, верхний залом зашит плоским плафоном.
Триверха церква Покрови за типом плану належить до групи поширених на Лівобережжі тризрубних пам’яток, що складаються з чотирикутного бабинця, восьмигранної центральної дільниці та шестигранного вівтаря. Первісний план пам’ятка зберегла без змін. Принципи композиції мас у зовнішньому вигляді пам’ятка зберегла добре. Зруби стін мають первісний вигляд. Можливо, що й оформлення верхів зовні в якійсь мірі зберегло первісні форми, хоч ремонти сильно огрубили їх. Пізніше добудовано південний і північний приділи та тамбур перед вхідними дверима бабинця. Цілком зберігся внутрішній вигляд пам’ятки.
Санатории Трускавца Дахи їхніх заломів - масивні за формою - різко звужують об’єми дільниць і переводять їх в світлові ліхтарі; за розмірами вони близькі до ліхтаря центрального верху. Стрімко зведені грані заломів кожної дільниці посилюють енергійне розгортання об’ємів вгору по вертикалі.
У церквах Покрови в Синявці і Миколи в Городищі один тип плану, обидві тризрубні, триверхі, у обох особлива конструкція першого залому та восьмерика центральної дільниці, широко застосовано різьблені трямки та ригелі і тільки за пропорційними системами вони мають відміни.
В бабинці всередині зберігся зруб стін, вхідні західні двері з різьбленим написом. На середині висоти зрубу було наслано хори (на кресленику не показані), а разом з тим зашито значну частину просвіту з бабинця до центральної дільниці. Низ бабинця став темним. Ці переробки знівечили інтер’єр бабинця. Вгорі зрубу стін по кутках закладено чотири різьблені ригелі. Енергійно заломлені грані залому переходять у стрункий, добре освітлений ліхтар, перекритий плоским плафоном.санаторий Шахтер Трускавец

Праворуч майдану, тех за річечкою, виглядають три бані з дещо непропорційними великими главками. Це - Покровська церква (1775 р.), теж тридільний дерев'яний храм у стилі українського барокко. В його конструкції є риси, що, безумовно, були взяті за взірець від сусідньої городищенської Миколаївської церкви, дещо більшої, правда. Так само, як в Городищі, тут пізніше з'явилися прируби з трьох боків, проте невеличкі, і основний об'єм будівлі залишився чітко виявленим у просторі.
В інтер'єрі Покровської церкви, розкритому в усю висоту й щедро прикрашеному відповідним розписом, привертажє увагу розкішне бронзове панікадило - багатоярусна ажурна й урочиста церковна люстра.
Сусіднє подвір'я займає Синявська середня школа - акуратна й практична будівля з цегли, зведена, судячи з модерністського порталу, на початку 1900-х років. Теж ознака доби.

[В.Д.Віроцький, А.А.Карнабіда, В.Г.Киркевич. Монастирі та храми землі сіверської. К., Техніка, 1999 р. с. 218]: Синявка того ж району теж відома із XVII ст. За Деулінським перемиррям 1618 р. село віддане до Польщі, а з 1654 р. воно належало Лівобережній Україні. У кінці ХІХ ст. тут мешкало 2688 жителів, які відвідували три церкви - Троїцьку (1875 р.), Миколаївську (1748 р.) та Покровську (1775 р.) Перші два храми знищені в 1930-х рр. Покровська церква, що збереглась, як взірець народної архітектури описана в розділі "Храмове будівництво Сіверщини".

[В.Г.Киркевич. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. К., Техніка, 1999 р. с. 30]: Особливість національної української архітектури - це створення величних, небачених розмірів, просторих храмів (як кам'яних, так і дерев'яних). До останніх належить й одна з найстаріших (1706 р.) Покровська церква в с. Синявка Менського району Чернігівської області. Вона побудована у формах, традиційних для народної архітектури Лівобережжя України XVII-XVIIІ ст. періоду бароко. Зрублена з соснових брусків, триверха, шальована. Бабинець у плані прямокутний; центральний восьмигранний зруб домінує в композиції, східний зруб - шестикутний. ПОздовжні осі їх у напрямку захід-схід не співпадають, що свідчить про різний час розбивки їхніх планів. Бабинець перекритий верхом із заломом, світловий ліхтар - плоским плафоном. Форми маківок - барокові. Значну роль у композиції відіграють віконні прорізи різноманітної форми.
Церква належить до рідкісних зразків дерев'яних будов початку XVIІI ст., що збереглися у первісному вигляді. Санаторий Весна Трускавец

[ПГА, т.4, с.313]: В объемах сохранилась, в основном, в первоначальном виде (широкие прирубы с юга, севера и запада - позднего происхождения). В интерьере имеются некоторые перемены: зашит световой фонарь центрального сруба, в бабинце возведены хоры, зашита значительная часть проема между бабинцем и центральным срубом. Сооружение в формах, традиционных для народной деревянной архитектуры Левобережья Украины XVII-XVIII вв. периода барокко. Срублено из сосновых брусьев, трехверхое, ошалевано.
Бабинец в плане прямоугольный, центральный сруб восьмигранный, восточный - шестиугольный. Продольные оси срубов, идущие в направлении запад-восток, не совмещаются, что свидетельствует о разновременной разбивке их планов.
Доминирующее место в композиции сооружения занимает центральный сруб. Его восьмерик имеет своеобразные пропорции (поперечная ось относится к продольной как 3:2), перекрыт восьмигранным верхом с двумя заломами, верхний залом зашит плоским плафоном. Для придания жесткости конструкции применены ригели, украшенные резьбой, а также специальная конструкция: западная и восточная грань центрального объема в уровне верхних венцов соединяются параллельно расположенными двумя врубленными брусьями, которые, наращиваясь в высоту, врубываются в грани первого залома и образуют с юга и севера пазухи с трапециевидными проемами. Бабинец перекрыт верхом с одним заломом, световой фонарь - плоским плафоном, наверху сруба стен, по углам, заложено четыре резных ригеля. Сохранились западные двери с резными наличниками. Восточный сруб перекрыт верхом с одним заломом, завершается световым фонарем.
Формы главок - барочные. Значительную роль в композиции сооружения играют оконные проемы разнообразной формы. Памятник относится к редким примерам построек из дерева начала XVIII в., сохранившихся в первоначальном виде и имеющих отличительные конструктивные особенности.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. - К. : 1976 р., с. 180 - 185]: санаторий Алмаз

Триверха церква Покрови за типом плану належить до групи поширених на Лівобережжі тризрубних пам’яток, що складаються з чотирикутного бабинця, восьмигранної центральної дільниці та шестигранного вівтаря. Первісний план пам’ятка зберегла без змін. Принципи композиції мас у зовнішньому вигляді пам’ятка зберегла добре. Зруби стін мають первісний вигляд. Можливо, що й оформлення верхів зовні в якійсь мірі зберегло первісні форми, хоч ремонти сильно огрубили їх. Пізніше добудовано південний і північний приділи та тамбур перед вхідними дверима бабинця. Цілком зберігся внутрішній вигляд пам’ятки.
Зовні форми зрубів стін підкреслено вагомі. Верх центральної дільниці починається високим і важким «підперезаним» дахом першого залому. Грані його переходять в низький і просторий світловий восьмерик. Його висота майже вдвічі менша за ширину (чи довжину). Круто заломлений дах другого залому переводить об’єм дільниці у світловий ліхтар спокійних пропорцій. Завершує дільницю важка за формою і розмірами глава. Верхи вівтаря і бабинця зовні на третину нижчі за центральний. Дахи їхніх заломів - масивні за формою - різко звужують об’єми дільниць і переводять їх в світлові ліхтарі; за розмірами вони близькі до ліхтаря центрального верху. В цілому форми верхів всіх дільниць також вагомі.
Архітектурні форми мають зовсім інший вигляд всередині будови. Зруби стін і верхів усіх трьох дільниць високі, стрункі, підкреслено виявляють устремління вверх. Восьмерик центральної дільниці зовні сприймається як низенький і більш ніж спокійних пропорцій, а в інтер’єрі він стрункий і загонисто злітає високо вгору. Стрімко зведені грані заломів кожної дільниці посилюють енергійне розгортання об’ємів вгору по вертикалі.
У церквах Покрови в Синявці і Миколи в Городищі один тип плану, обидві тризрубні, триверхі, у обох особлива конструкція першого залому та восьмерика центральної дільниці, широко застосовано різьблені трямки та ригелі і тільки за пропорційними системами вони мають відміни. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья),
В бабинці всередині зберігся зруб стін, вхідні західні двері з різьбленим написом. На середині висоти зрубу було наслано хори (на кресленику не показані), а разом з тим зашито значну частину просвіту з бабинця до центральної дільниці. Низ бабинця став темним. Ці переробки знівечили інтер’єр бабинця. Вгорі зрубу стін по кутках закладено чотири різьблені ригелі. Енергійно заломлені грані залому переходять у стрункий, добре освітлений ліхтар, перекритий плоским плафоном.

Центральна дільниця, зруб її стін, незважаючи на гранчастість плану, справляє всередині враження просторого, спокійних пропорцій залу, підкреслено витягнутого по осі південь-північ. Західна і східна грані зрубу стін стрімко (76 і 74°) і м’яко заокруглено переходять в грані першого залому. Південна і північна грані першого залому в нижній половині спочатку підносяться стрімко (під кутами 73 і 67°), а в верхній половині залому заламуються круто (під кутами 21 і 23°) і верхнім своїм краєм впираються в подовжені вниз потім південну й північну грані восьмерика. Вінці згаданих південної й північної граней восьмерика кінцями врубані в східну грань першого залому. Таким чином, вони виділяють з об’єму першого залому чотиригранник. В верхній половині кожного кута цього чотиригранника закладено один над одним по два пишно помережані ригелі, що переводять чотиригранник залому в восьмерик. Продовжені вниз південна і північна грані восьмерика утворюють по боках дві пазухи, освітлені вирізами в південній і північній гранях восьмерика. Знизу ребра цих граней закінчуються помережаними різьбленням трямками.
Просторий восьмерик виглядає помірної висоти, якщо не брати до уваги південної і північної граней. Він прорізаний чотирма великими хрещатої форми вікнами [вікна хрещатої форми зустрічаються в обміряних автором пам’ятках, починаючи з початку XVIII ст. (церква в Пакулі, Вознесенська в Березні, церква в Нових Млинах, в Сосниці-В’юнище), але не в восьмериках, а в корпусі зрубів стін]. Восьмерик переходить у енергійно заломлені грані другого залому. З них одні мають середину, вигнуту вверх, у сусідніх навпаки, середина прогинається донизу. Границя між гранями завдяки цьому не прямолінійна; боки одних трапецієподібних граней посередині випинаються, других, навпаки, западають, утворюючи світлотіньову гру. Над другим заломом підносився світловий ліхтар, який тепер всередині будови знизу зашитий. санаторий Карпаты
При вузьких гранях зрубу стін центральної дільниці вгорі і навколо верху восьмерика закладено помережані різьбленням ригелі.
Всередині зруб стін вівтаря високий, стрункий, витягнутий вверх. Струнким виглядає і верх вівтаря. Стрімким заломом зруб стін переходить у високий, стрункий світловий ліхтар. У вівтарі немає жодного ригеля. Слід відзначити, що на границі переходу зрубу стін у зруб залому в західній грані вівтаря і східній грані бабинця закладено міцні, товстіші за звичайні вінці зрубу, бруси, що ребром виступають за площу зрубу стін.
Трикутні клини, які переводять чотиригранник першого залому центральної дільниці у восьмерик, чотиригранник зрубу бабинця та [183]шестигранний зруб вівтаря у заломи, не рублені, а дощаті. Вони закривають пазухи в кутах зрубів.
Пам’ятка дуже щедро освітлена. Віконні просвіти, їх форма відіграють помітну роль у композиції зовнішнього вигляду церкви. Зруб стін бабинця прорізають три одинарних вікна. Зруб стін центральної дільниці має по одному подвійному вікну в південній і північній гранях та по одному одинарному в кожній вузькій грані. У зрубі стін вівтаря три одинарних вікна. Восьмерик центральної дільниці прорізають чотири великих вікна хрещатої форми. Ліхтарі вівтаря і бабинця освітлюються високими вузькими вікнами, по чотири вікна в кожному. Крім хрещатих рівнораменних вікон, решта мають витягнуті вверх пропорції, підсилюючи цим стрункість граней.
Аналіз обмірних креслеників церкви показав, що вихідним розміром при побудові плану є довжина центральної дільниці. 
План церкви складається з чотирикутного бабинця, чотирикутної з обрізаними кутами центральної дільниці та чотирикутного з обрізаними зовнішніми кутами вівтаря. Чотирикутник центральної дільниці побудовано за принципом: ширина відноситься до довжини як 3:2. Половина ширини плану центральної дільниці визначає довжину плану вівтаря; внутрішня ширина плану вівтаря перевершує його довжину на товщину двох брусів. Внутрішня ширина плану бабинця дорівнює [184]довжині плану вівтаря, а внутрішня довжина плану бабинця - ширині плану вівтаря. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
При розбивці в натурі плану церкви восьмикутник центральної дільниці деформовано. Крім того, план центра відносно плану бабинця зсунуто на південь; план вівтаря також зсунуто на південь відносно центра і ще більше відносно бабинця. Отже, єдиної поздовжньої осі план будови не має. Це означає, що в натурі спочатку розбивався план однієї дільниці (центра), далі послідовно план другої і, нарешті, третьої.
Висота зрубів стін усіх дільниць однакова, вона дорівнює половині внутрішньої довжини плану цілої будови.
Верх центральної дільниці побудовано так: східну й західну грані першого залому зведено під кутами 74 і 76° з розрахунку, щоб довжина восьмерика в основі своїй дорівнювала повній довжині плану вівтаря. Південну й північну грані заломлено з такого розрахунку, щоб звести ширину зрубу першого залому до ширини основи восьмерика, тобто до довжини плану вівтаря. Східна и західна грані першого залому центрального верху складалися на землі за допомогою шаблона-трапеції, у якого основа - довжина зрубу стін дільниці вгорі, верхня грань дорівнює довжині плану вівтаря і висота - половині довжини плану бабинця. Складніше зводилися південна і північна грані залому. Ширину зрубу стін вгорі майстер поділив на 4 долі; на границі другої і третьої та третьої і четвертої доль в верхній вінець західної і східної граней зрубу стін він врубав перші бруси-трямки, що починали нижню чотиригранну частину зрубу восьмерика. Вище бруси чотиригранника нарощувались, і бруси врубувались уже в похилі східну і західну грані першого залому. Ширина четверика, таким чином, дорівнює половині ширини зрубу стін вгорі. Як уже згадувалось, південну і північну грані першого залому спочатку зводили під кутами 73 і 67°, поки зруб не досягнув висоти, що дорівнює повній ширині плану центра (ця частина залому складалася за допомогою трапеції, у якої основа - ширина зрубу стін дільниці вгорі, верхня грань дорівнює половині довжини будови на рівні верхніх вінців зрубів стін). Вище південна й північна грані, заломлені під кутами 21 і 23°, підносяться до висоти, яка дорівнює відстані між східним кінцем північної грані і західним кінцем південної грані плану центра, де перший залом і завершується. санаторий Шахтер,
Висота першого залому дорівнює половині довжини плану бабинця, а висота першого залому і зрубу стін разом - повній подвоєній довжині плану бабинця. Висота восьмерика разом з першим заломом (або висота південної й північної граней восьмерика) дорівнює довжині зрубу стін центральної дільниці вгорі (висота центрального восьмерика - апофема трикутника з стороною, що дорівнює ширині основи його). Висота другого залому визначається також і тим, що висота верху центральної дільниці без ліхтаря дорівнює половині внутрішньої висоти центральної дільниці, або половині довжини плану будови. Внутрішня висота центральної дільниці без ліхтаря дорівнює довжині плану будови. У ліхтаря довжина і ширина дорівнюють висоті другого залому. Виміряти його автор не зміг, бо він знизу зашитий. Якщо припустити, що ліхтар мав висоту таку саму, як і ліхтарі вівтаря та бабинця (довжина і ширина ліхтарів усіх трьох дільниць однакова), то внутрішня висота центральної дільниці дорівнює сумі довжини плану будови і половини довжини плану вівтаря. Внутрішня висота центральної дільниці дорівнює сумі довжини плану будови і половини довжини бабинця.
Висота залому вівтаря дорівнює висоті першого залому центральної дільниці, тобто половині довжини плану бабинця.
Висота верху вівтаря дорівнює довжині плану бабинця.
Висота залому бабинця на товщину вінця менша за висоту залому вівтаря.Санатории Трускавца Ліхтарі бабинця і вівтаря однакові.
Вікна в зрубах стін закладено на висоті, що дорівнює довжині плану вівтаря, а верх їх - на висоті, що дорівнює довжині плану центральної [185]дільниці. Низ вікон восьмерика центральної дільниці закладено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює довжині південної грані плану центра, або на висоті, що дорівнює повній довжині плану бабинця і центра, разом взятих, а центр того самого вікна - на висоті, що дорівнює подвійній довжині плану центральної дільниці. Низ вікна ліхтаря бабинця лежить над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює половині довжини плану центра; низ вікна ліхтаря у вівтарі закладено на товщину бруса вище, ніж у бабинці, або на висоті, що дорівнює сумі повної довжини плану вівтаря і центра.

Церква в Дяговій, збудована в стилі історизму, виглядає заважкою і завеликою. трускавец цены З нею пов'язаний епізод під час подорожі Чернігівщиною мистецтвознавця, академіка Григорія Логвіна, про який можна прочитати у спогадах Віктора Вечерського. Тільки от, на відміну від пам'ятки в сусідньому Городищі, церква в Дяговій викликала у Логвина зовсім протилежні почуття... Втім, не наважуся цитувати його відверті слова на цій сторінці. Читайте вищезгадану статтю.
Зате цілком гармонійними є поширені в селі "малі форми" дерев'яного зодчества, а саме колодязі, оформлені неабиякою фантазією.Санатории Трускавца
Фото Тетяни Турейської, березень 2009 р.
Фото Владислава Філя ("Мандрівка Україною"), 2009 р.
[В.Д.Віроцький, А.А.Карнабіда, В.Г.Киркевич. Монастирі та храми землі сіверської. К., Техніка, 1999 р. с. 218]: Село Дягова Менського району вперше згадується під 1671 р. Наприкінці ХІХ ст. тут мешкали 2058 жителів, і для них руками невідомих будівничих була споруджена дерев'яна одноверха Покровська церква. Вона є пам'яткою архітектури і діючим храмом. Це хрещата у плані одноверха церква з традиційною для ХІХ ст. дзвіницею в три яруси, що увінчується високим шатровим верхом.санаторий Шахтер Трускавец
[В.Г.Киркевич. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. К., Техніка, 1999 р. с. 44]: У 1896 р. в с.Дягова Менського району Чернігівської області була зрублена з сосни Покровська церква в стилі історизму, врубки - "ластівчин хвіст". Вона обшита дошками, хрестова у плані, з прирубами між гілками основних об'ємів. Фасади північної та південної гілок завершуються шпилями. Церква одноверха, двозаломна, з куполом на восьмигранному барабані, перекритому плоским плафоном. Фасади декоровані трикутними сандриками, розвиненими зубчастими та ламаного обрису карнизами. Трускавец санаторииВ інтер'єрі всі зруби з'єднуються між собою шестикутними прорізами, тому церква сприймається водночас і як хрестова, і як тринавна. На стінах притвору зберігся монументальний масляний живопис.
[ПГА, т.4, с.312]: Сооружение в формах "историзма".
Срублена из сосны, врубки - "в ласточкин хвост", обшита досками, крестовая в плане, с прирубами между ветвями основных объемов. Фасады южной и северной ветвей завершаются щипцами.
Сооружение одноверхое, двухзаломное, с куполом на восьмигранном барабане, перекрытом плоским плафоном. В остальных объемах перекрытия плоские, в прирубах сделаны арочные перекрытия.
Декор фасадов составляют треугольные сандрики, развитые зубчатые и ломаного очертания карнизы. трускавец цены
В интерьере все срубы сообщаются между собой при помощи больших шестиугольных прорезей, поэтому сооружение воспринимается одновременно и как крестовое, и как трехнефное. На стенах притвора сохранилась монументальная масляная живопись. Памятник представляет интересное сочетание украинских народных традиций и профессиональных приемов конца XIX в., отразивших направление поисков "русского стиля".Санатории Сходница

Храм в селі Городище - безперечно, один з наймальовничніших на Чернігівщині, та й в Україні взагалі. Під час нашого візиту у 2001 р. храм стояв з риштуваннями та підпірками всередині. Сьогодні все так само, тільки ще гірше: церква повністю у підпірках всередині, підлога зогнила, вікна вибиті. трускавец цены
З храмом пов'язаний цікавий епізод з біографії мистецтвознавця-"патріарха", академіка Григорія Логвіна, про який читаємо у спогадах Віктора Вечерського:
"Десь 1985 року Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури в м. Києві (у цьому інституті Г.Логвин пропрацював майже 50 років) організував автомобільну експедицію по Лівобережній Україні для вивчення і фіксації пам'яток архітектури. Заїхали в село Городище Менського району, до Миколаївської церкви 1763 року.Трускавец санатории З великими труднощами добились, щоб нам відкрили храм, у якому тоді був склад комбікорму... Ходимо, дивимось, фотографуємо (у Логвина - чудовий німецький фотоапарат "Лінгоф", який всі сприймають за кінокамеру, і який коштує більше, ніж наш автомобіль). Раптом Сергій Верговський каже: "Дивись, як дід труситься!" І справді, наш "Никонович" продовжує фотографувати, і при цьому весь аж тремтить від емоційного збудження і внутрішньої напруги. Коли процес фотографування завершився, він, нарешті, заговорив. І стала зрозумілою причина його нервового збудження. Він сказав, що перед нами - досі незнаний шедевр архітектури світового рівня. Пояснивши дуже образно поетику архітектурних форм і архітектурного простору, він справді довів нам, що ми маємо справу з пам'яткою рівня афінського Парфенону. Я спіймав себе на думці про те, що і я бачив те ж саме, що і "Никонович", але зовсім не так поетично й емоційно наснажено, як він (у свої 75 років!). Санатории Сходница
Після того упродовж понад 10 років мало не в кожній своїй статті, у кожному своєму виступі Г.Логвин співав натхненний дифірамб Миколаївській церкві в селі Городищі як пам'ятці світового значення, не менше!"
Над вікном дивом збереглися рештки стінопису
В церкві оселилися сови - одну навіть вдалося зазнімкувати "на місці злочину"
Фото Владислава Філя ("Мандрівка Україною"), травень 2008 р.санаторий Шахтер Трускавец
Центральна сільська вулиця - давній шлях, що веде на північ, до сусіднього села Синявка.Санатории Трускавца
[ПГА, т.4, с.312]: Перестраивалась в 1888 г.: первоначально трехсрубное сооружение расширено за счет прирубов с юга, севера и запада с крыльцами под навесами на стойках. Изменено оформление верхов, прорезана западная стена бабинца, утрачены западные двери, ведшие в бабинец. Основы первоначальной композиции сохранены, они наследуют традиции деревянной архитектуры Левобережья Украины XVII-XVIII вв.
Сооружение деревянное. Три основных объема расположены по оси запад-восток. Шестигранный восточный сруб и западный четверик имеют верх с двумя заломами, перекрытый плоским плафоном с глухой восьмигранной главкой. Восьмерик центрального сруба также с двухзаломным верхом, увенчан световым барабаном с куполом. Первоначальные проемы; тройное окно в восточной грани алтаря, спаренные окна на северной и южной стенах бабинца и алтаря, по четыре окна - в барабанах.Санатории Сходница В интерьере кроме украшенных резьбой ригелей, стягивающих широкие грани восьмериков (расположенные поперек их узких граней), и связей-ригелей, заложенных в сруб основных объемов на уровне оконных проемов, для усиления жесткости применен редко встречающийся прием, при помощи которого образуется четверик внутри нижнего залома центрального сруба. Памятник принадлежит к немногочисленным сохранившимся сооружениям Левобережной Украины, типичным для XVII-XVIII вв. Конструктивные приемы иллюстрируют развитие строительной мысли на Левобережье в XVIII в. (имеет аналог в с. Синявка).
[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. - К. : 1976 р., с. 177-180]:
Церква соснова. В 1888 р. вона була капітально відремонтована. Південний і північний рукави прибудовано в 1888 р.
За типом плану церква тризрубна, триверха, складається з чотирикутного бабинця, восьмигранної центральної дільниці та шестигранного вівтаря і належить до поширеного на Лівобережжі типу пам’яток [до цього типу належать церкви: Преображенська в Межирічі, Покровська в Синявці, Покровська в Новгороді-Сіверському, церкви в Хмелеві, Груні та ін]. трускавец ценыСучасне зовнішнє оформлення її верхів (заломів, бань, ліхтарів) відбиває смаки єпархіальних архітекторів другої половини XIX ст. і значно відходить від первісного вигляду пам’ятки. Проте основи композиції мас (гранчастість зрубів вівтаря і центральної дільниці, триверхість з домінуючим центральним верхом, восьмерики, у яких висота перевершує ширину, характер розміщення віконних просвітів) все ж збереглися. В інтер’єрі первісний вигляд церкви зберігся значно краще, ніж зовні, і в основних частинах доніс форми 60-х років XVIII ст. непорушно.
Бабинець всередині зберіг план і основні форми зрубу стін і верху, але в 80-х рр. XIX ст. до бабинця з заходу добудували приділ, в західній грані бабинця вирізали великий просвіт, а разом з тим зникли старі вхідні двері, зашито старе потрійне західне вікно, подібне до збереженого в східній грані вівтаря. Подвійні вікна в південній і північній гранях бабинця збереглися. В зруб стін бабинця на висоті середини просвіту вікон вздовж південної, північної й західної граней закладено мережані бруси (подібно до ригелів). Зате вгорі зрубу стін ригелів немає. Зруб стін бабинця спокійних пропорцій, верх виглядає стрункішим. Трускавец санатории Короткими, круто заломленими гранями першого залому зруб стін переходить у доволі широкий і стрункий (його висота дорівнює довжині) восьмерик, прорізаний чотирма вікнами, а вгорі при вузьких гранях стягнутий чотирма мережаними ригелями. Другий залом зверху перекритий плоским плафоном.
Центр церкви, завдяки гранчастості зрубу стін, виглядає стрункішим за бабинець, доволі просторим. В південній і північній гранях зрубу стін трійчасті вікна зараз зашито, а під ними прорізано просвіти до прибудованих рукавів. Санатории Трускавца
Звертає на себе увагу конструкція першого залому центрального верху і восьмерика, відмінна від загальновживаної, класичної

Ці додаткові стінки значно зміцнюють, роблять більш жорсткою конструкцію першого залому, але разом з тим і порушують класичну форму відкритого залому. Завдяки цій конструкції вага верхів вівтаря і бабинця припадає не лише на східну і західну грані, а розподіляється також і на південну та північну грані зрубу стін центра. Проте запобігти і цілком нейтралізувати просадку східної та західної граней центрального зрубу стін цей засіб не зміг. Верхи вівтаря і бабинця дали крен в напрямку до центра. санаторий Алмаз,Запобігти осіданню східної грані зрубу центра пощастило лише майстрові березинської Вознесенської церкви П. Шолудку. Перед вузькими гранями зрубу стін центра вгорі закладено різьблені ригелі. Таким самим різьбленням, як і ригелі, прикрашено знизу згадані вище продовжені вниз південну і північну грані восьмерика. Сам восьмерик центрального верху - просторий, щедро освітлений, помірно стрункий на вигляд (його фактична висота незначно більша за довжину). Верх зрубу восьмерика зміцнюють чотири навхрест закладені різьблені сволоки: два між кутами південної і північної граней та два між кутами східної і західної граней. Вони також збільшують жорсткість конструкції верху.
Енергійно зведені грані другого залому переводять внутрішній об’єм центральної дільниці в стрункий світловий ліхтар. В цілому центральна дільниця в інтер’єрі сприймається стримано стрункою. Найбільш напружено витягнутим виглядає восьмерик з його підкреслено подовженими південною і північною гранями.
Вівтар, його внутрішній простір, завдяки гранчастості зрубу стін здається стрункішим за бабинець, хоч відміни їх розмірів незначні. Верх вівтаря за формою і розмірами сприймається як схожий до верху бабинця. Санаторий Весна Трускавец
Треба підкреслити, що бажання створити нову, більш жорстку конструкцію центрального верху (першого залому і восьмерика), яке спостерігається в церкві Миколи в Городищі, не викликало загального визнання і поширення, а залишилося локальною спробою.
Конструктивні засоби майстра Вознесенської церкви в Березні, збудованої кількома роками раніше, і конструктивні засоби майстра церкви Миколи в Городищі [Також церкви Покрови в Синявці і Миколи в Нових Млинах] репрезентують дві відокремлені школи, що не знайшли послідовників. 
Аналіз обмірних креслеників церкви Миколи показав, що в основі побудови плану лежить ширина центральної дільниці. Схема плану складається з трьох чотирикутників: в центрі - більший чотирикутник з відсіченими кутами; його довжина і ширина дають відношення 3 : 4. Вівтар - квадрат, у якого відсічені зовнішні кути; його сторона дорівнює 3/4 довжини центра. Бабинець - чотирикутник; його ширина дорівнює ширині вівтаря, а довжина - половині ширини центра.
Довжина плану вівтаря та довжина плану бабинця - катети прямокутного трикутника; гіпотенуза цього трикутника дорівнює довжині плану центра.
Висота зрубів стін усіх трьох дільниць однакова; вона дорівнює ширині плану центральної дільниці.
При побудові верху центральної дільниці найскладніше було складати зруби першого залому і восьмерика. Східна і західна грані першого залому центрального верху заломлені під кутом 70°,санаторий Карпаты а південна і північна - під кутом 51°. Такі кути були продиктовані настановою звести об’єм дільниці до розміру, який мав би довжину і ширину, що дорівнюють довжині плану бабинця. Висота східної і західної граней восьмерика, а значить і висота восьмерика і першого залому разом, дорівнює повній довжині зрубу стін центра вгорі. Висота другого залому і восьмерика разом - довжині плану центра. Висота верху без ліхтаря дорівнює висоті зрубу стін. Ліхтар - майже правильна восьмигранна призма. Внутрішня висота центральної дільниці більша за довжину плану будови і дорівнює сумі довжини плану будови і половини довжини плану бабинця.
Перший залом бабинця нижчий за залом вівтаря і центральної дільниці. Східна грань засклеплена крутіше (45°), західна - стрімкіше (54°), і залом в західній частині вищий, а в східній - нижчий. У восьмерика довжина дорівнює половині повної ширини плану вівтаря, ширина - сумі його довжини і товщини бруса, висота - довжині восьмерика. Висота другого залому бабинця дорівнює середній висоті першого залому тої ж дільниці. Висота верху бабинця дорівнює довжині західної грані плану бабинця. Санаторий Весна Трускавец
Перший залом вівтаря вищий, ніж заломи бабинця і нижчий, ніж центрального верху. У поздовжньому розрізі східна грань має нахил 60°, західна - 47°. Висота восьмерика вівтаря така сама, як і у восьмерика бабинця. Східна грань другого залому засклеплена під кутом 55°, західна - під кутом 47°. Висота верху вівтаря дорівнює довжині (чи ширині) плану дільниці.
Вікна в зрубах стін закладено на висоті, що дорівнює ширині плану бабинця, а верх їх - на висоті, що дорівнює довжині плану центра. Вікно у восьмерику центрального верху закладено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює половині ширини зрубу стін дільниці (вгорі). Вікно в ліхтарі над верхнім вінцем восьмерика закладено на висоті, що дорівнює половині повної ширини вівтаря. Вікна в восьмериках вівтаря і бабинця закладено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює половині довжини зрубу стін дільниці (вгорі). Бруси-стяжки в зрубах стін розміщені на висоті, що дорівнює півсумі довжини плану центра і вівтаря.санаторий Алмаз

Наступна зупинка - придорожнє село Волосківці, де можна оглянути дерев'яну Успенську церкву (1765 р.) - хрещату, однобанну, типову для архітектури Лівобережжя XVII-XVIII століть. Від первісного об'ємно-просторового рішення добре зберігся п'ятикамерний зруб з досить високим центральним восьмериком, увінчаним барокковою банею з заломом та главкою, характерні двері із зрізаними верхніми кутами.трускавец цены Решта ж деталей - результат прибудови минулого століття: дещо грубувата дзвіниця з рисами провінційного класицизму, сполучена, за відомою традицією, з бабинцем, а також тридільні величезні вікна, ганки з колонками й фронтончиками тощо.
Фото Владислава Філя ("Мандрівка Україною"), 2009 р.
Трускавец санатории
[ПГА, т.4, с.311-312]: Перестраивалась и достраивалась в XIX в,-в результате появились колокольня с крытым переходом с западной стороны, невысокие пристройки-тамбуры с северной и южной сторон с крыльцами под двускатной крышей, поддерживаемой двумя колонками. Перестройки повлекли за собой и некоторые конструктивные изменения в интерьере. Решена в формах, характерных для деревянной архитектуры Левобережья Украины периода барокко. Сооружение из дерева, обшито горизонтально досками, крестовое в плане. Ветви прямоугольные, за исключением восточной - пятигранной. трускавец ценыОдноглавое с одним заломом. Восьмигранный барабан перекрыт сомкнутым усеченным сводом и увенчан главой с глухим фонарем и барочным по форме небольшим куполом. Перекрытия ветвей плоские деревянные под трехскатной металлической кровлей. В западной ветви устроены хоры. В интерьере два кирпичных столба подпирают места сопряжения венцов западного сруба с северным и южным (результаты перестроек). Бабинец соединен со средним срубом двухъярусным вырезом. Внутреннее пространство высотно раскрыто. На лобовых гранях срубов - трехчастные окна. Дверные проемы с характерным для Украины трапециевидным завершением и карнизы фасадов украшены резьбой с использованием традиционных народных мотивов (веревочка и др.).
Памятник отражает типичное для Левобережья Украины XVII-XVIII вв. объемно-пространственное решение пятикамерного сооружения, воплощенного в дереве.
Санатории Сходница
Фото Миколи Жарких, 1993 р.
Ця світлина була представлена на фотовиставці Миколи Жарких "Застигла музика століть" з наступним коментарем:
Церква дуже виразно представляє хрещатий тип храму. На перетині чотирьох високих бічних зрубів-рукавів поставлено восьмигранний верх. Зверніть увагу, що сіни рукавів мають виразний нахил до центру споруди. У такий спосіб наші майстри підсилювали перспективу і створювали ілюзію більш високої споруди.санаторий Шахтер Трускавец

Релікт, яких в усій Україні збереглися одиниці (якщо збереглися взагалі) - пам'ятка дерев'янної садибної архітектури періоду бароко, дійшла до нас з XVIII ст. Ансамбль включає дерев'яні потиньковані головний будинок і флігель, а також муровану комору.Санатории Сходница
Фото Олени Крушинської, травень 2005 р.
Про цю садибу я писала у своїй статті "Життя як диво" ("Міжнародний туризм", 2005, №6(66), с.92-96) про славнозвісне містечко Козелець і його околиці. Наводжу цей фрагмент:
"ПОКОРЩИНА" І ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
З перехрестя в центрі Козельця звертаємо за дороговказом на Данівку. Вулиця веде нас на східну околицю Козельця, де, праворуч від дороги, розташована садиба "Покорщина", що походить з XVIII ст.трускавец цены Поширене досить сумнівне, хоча і романтичне, трактування цієї назви - ніби то це нагадування про те, як цариця Єлизавета "покорилася" Олексі Розуму. Садиба належала його сестрі, Вірі Григорівні, яка, теж завдяки щасливому випадкові, з простих козачок стала дружиною полковника Дарагана.
Знайде садибу лише той, хто знає, що саме і де шукати. Непоганий орієнтир - обеліск. Через дорогу від нього - невиразна брама, за якою ледь-ледь проглядають крізь дерева "підозрілі" споруди в глибині старого парку. Садибний будиночок виглядає наївно і зворушливо зі своєю іграшковою колонадою - так, тосканського ордеру, але ж зроблену...Трускавец санатории з обтесаних липових стовбурів. Дерев'яний, в один поверх, будинок навіть на той час був досить скромною оселею, хоча й гарно оздобленою розписом, шпалерами, гарними меблями та кахляними печами. Наличники вікон прикрашені, за місцевою традицією, колами-сонечками і ромбами. Ці начебто простенькі і суто декоративні елементи насправді - забуті язичницькі символи, покликані охороняти оселю від злих духів. З духами "сонечка", може, і впоралися, але з руйнівною силою часу - не зовсім. Дивом простояв будинок більше двох століть, але, на жаль, ще більшим дивом не валиться він зараз. Будівля настільки обвітшала, що навіть на ганок ставати небезпечно.санаторий Шахтер Трускавец
Чомусь набагато грунтовніше підійшли колись господарі до побудови скарбниці, зробивши її такою собі маленькою приземкуватою фортечкою з грубезними мурованими стінами. Може, то проявилася риса національного характеру - дбати про добро більше, ніж про самих себе? Як там не було, але скарбниця, на півстоліття старша за панський будинок, досі не піддалася суттєвій руйнації й виглядає бадьоро. Застосувавши певні акробатичні вміння та навички, можна відвідати другий поверх споруди, дослідити графітті кінця ХХ - початку ХХІ ст. і визирнути через невеличкі загратовані віконця.Санатории Сходница
[ПГА, т.4, с.303-304]: УСАДЬБА, вторая половина XVIII в. (ул. Свердлова, 41). Возникла на территории бывшего с. Покорщина, которая включена в мастоящее время в границы пгт Козельца. Находится на окраине поселка.
Со времени основания комплекс претерпел изменения. Санатории Трускавца
Композиция усадьбы включала элементы ландшафтной и регулярной планировки. Парадный двор и обособленный хозяйственный двор находятся на одной продольной оси. Центральноосевая планировка главного участка усадьбы подчеркнута аллеей, ведущей от ворот к дому. Главный дом, замыкающий перспективу со стороны въезда, и вынесенные вперед симметрично расположенные отдельно стоящие объемы флигелей (один сохранился) образуют парадный двор.трускавец цены
Вблизи главного дома с восточной стороны находится каменная кладовая («комора»), с западной стороны дома парк с ландшафтной планировкой.
Ансамбль - один из немногих сохранившихся памятников деревянной усадебной архитектуры периода барокко и является редким памятником такого рода на Украине.
Главный дом, вторая половина XVIII в. Здание сохранилось до наших дней с некоторыми утратами и достройками. Ампирные портики главного и восточного фасадов относятся к началу XIX в.Трускавец санатории так же, как и оформление наличников на окнах и ставни. Деревянное, оштукатуренное с каменным подвалом, прямоугольное в плане, одноэтажное. Композиция здания рассчитана на восприятие главного южного фасада, акцентированного портиком с четырьмя круглыми деревянными колоннами. Северный фасад, по центру которого располагалась веранда, решен более интимно, у восточного фасада, обращенного в сторону кладовой (каменицы), - крыльцо с небольшим двухколонным портиком. Перекрытия балочные, плоские, крыша с металлической кровлей, четырехскатная, конструкции - деревянные. Памятник представляет редкий образец деревянного усадебного дома XVIII в. на Украине.
Кладовая, первая половина XVIII в. В литературе встречается под названием каменица. Здание сохранилось в первоначальном объеме. Декор относится к 1750-1770 гг., деревянная лестница, ведущая на второй этаж, - современная. Постройка имеет стилевые признаки барокко и ампира.санаторий Шахтер Трускавец
Из кирпича, квадратная в плане, однокамерная, двухэтажная с глубоким подвалом, который повторяет по размерам наземные этажи. Перекрытия - сомкнутые своды, крыша четырехскатная, кровля железная.
Входы на первый и второй этажи со стороны западного фасада. Окна и двери с трехцентровыми перемычками и ушастыми наличниками. В окнах - решетки. Стены увенчаны развитыми карнизами, раскрепованными на пилястрах, членящих фасады и подчеркивающих раскрепованные углы здания, по горизонтали членятся междуэтажным также раскрепованным карнизом.
Пространственное решение интерьера обогащено наличием большого количества ниш, имевших функциональное назначение. Композиция сооружения отличается цельностью и простотой архитектурного замысла, лаконизмом форм и хорошими пропорциями. Памятник - одна из немногих сохранившихся каменных хозяйственных построек 18 в. на Левобережной Украине.Санатории Трускавца

Храм построен в 1758 году стараниями мещан г. Шаргорода и жителей окрестных сёл. До революции храм Рождества Богородицы был знаменит своим 2-ярусным иконостасом с иконами греческого письма. В 1860 году священником о. Петром Янковским при храме была открыта церковно-приходская школа. Тяжёлые испытания 30-х годов ХХ века не миновали священства и прихожан храма. Трускавец санатории Последним священником перед тем, как храм был закрыт властями, здесь служил о. Антоний Сорочинский. 2 декабря 1937 года решением тройки НКВД осуждён на 10 лет лагерей. В 1964 году о. Антоний был посмертно реабилитирован.

[Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.104-105]:  А от прежних времен кроме столпа осталась еще деревянная церковь Рождества Богородицы, построенная на средства прихожан в 1750 году.Трускавец санатории
Это сооружение, несмотря на сравнительно позднее время возведения, можно отнести к наиболее раннему типу подольских деревянных храмов. Оно представляет традиционную украинскую схему поставленных по оси восток — запад трех квадратных срубов.
Стены среднего сруба, именуемого нава, наклоненные, как и все другие стены, несколько внутрь — для придания большей устойчивости и одновременно для создания впечатления большей высоты, — поднимаясь над свесом кровли нижнего яруса алтаря и притвора-бабинца, за счет наклонно срезанных углов переходят в восьмерик верхнего яруса. Суровым плоскостям, отвесно зашелеванным досками с нащельниками нижнего яруса монументальных квадратных срубов, Трускавец санаторий Шахтер противопоставлен плавно убывающий по высоте за счет заломов восьмерик, увенчанный барочным куполом-баней с фонариком и главкой, словно вырастающий из массива постройки. С запада к притвору пристроена колокольня, завершенная аналогичного рисунка куполом. Такой прием — церковь и колокольня в одном объеме — принесен сюда много позднее и не является характерным для Подолья.
Пути развития деревянного культового зодчества в крае прослеживаются в соседних с Шаргородом селах, где сохранилось несколько таких построек. Несмотря на единый инженерно-конструктивный принцип, церкви эти отличаются и порой весьма существенно в объемно-пространственном и образном выражении.

Церковь Рождества богородицы, 1750 г. Перестроена и поднята на каменный фундамент в 1877 г. Деревянная, трехсрубная, одноглавая, с позднее пристроенными помещениями и двухъярусной колокольней. Основные срубы - квадратные в плане; прямоугольный сруб колокольни по ширине равен бабинцу. Центральный сруб перекрыт восьмигранной шатровой главой, увенчанной изящной главкой на высоком восьмерике с двумя заломами. Колокольня (вытянутый восьмерик на четверике) перекрыта главой такого же абриса. В композиции масс господствуют вытянутые вверх пропорции основного сруба и восьмериков. Цены Трускавец Внутреннее пространство динамично раскрыто ввысь, иллюзорно повышено ритмом светотеневой игры заломов и сужающимися кверху восьмериками. Высокая фигурная арка-вырез объединяет центральное пространство с бабинцем. В интерьере настенная масляная живопись XIX в. Памятник относится к оригинальным образцам подольской школы народной деревянной архитектуры.

[Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.106-108]: Это все тот же тип подольской деревянной церкви, что и в Слободе-Шаргородской. Трускавец санатории Однако здесь уже над каждым из трех квадратных срубов поставлен невысокий восьмерик, увенчанный осадистым шлемовидным куполом, мягко и незаметно перепоясанным понизу. Восьмерики поставлены плотно, создавая единый, пластично проработанный объем. Венчают сооружение луковки главок на точеных фонариках. По периметру всех трех срубов, средний из которых по обычаю шире крайних, устроен широко свешивающийся пояс (опасанье), опирающийся на кронштейны. Его назначение — отвести дождевую воду дальше от фундамента.
Одним из любимых, повсеместно почитаемых святых на Украине считался Микола (Николай), хранящий от пожаров, помогающий странствующим и путешествующим, покровительствующий морякам и плотникам. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) На фронтоне более позднего притвора с гранеными стеклянными фонарями по углам изображен масляными красками в полный рост Микола, слева от него — крошечная церковка, трехъярусная, привычных для Украины очертаний, а справа — аллегорический корабль спасения — парусник, лихо мчащийся по волнам «житейского моря». Для усиления эффекта сельский живописец «плеснул» волнами прямо к ногам святого.
Деревянная трехъярусная колокольня стоит отдельно, с восточной стороны церковного подворья, что хотя и является некоторым отступлением от традиции, но вполне объяснимо самим расположением церкви, обращенной канонически главным фасадом и входом на запад, а здесь — в поле; подходы к храму из села — с противоположной стороны, где и поставлена колокольня.

По преданию перевезена из Шаргорода. Интерьер церкви перестроен в 1796 г. В 1862 г. к восточной части пристроено с севера прямоугольное в плане помещение. Деревянная, трехсрубная, трехглавая, Цены Трускавец путевка с поддашием на приставных кронштейнах. Основные срубы одной высоты, перекрыты шатровыми главами с перехватами на высоких восьмериках с одним заломом и завершены маковками. В компоновке масс подчеркнута приземистость храма, усиленная горизонтальным ярусным членением. В интерьере высотное пространство всех объемов открыто до основания главок. Бабинец отделен от центрального сруба арочным вырезом. На восток от церкви расположена деревянная квадратная в плане, трехъярусная (четверик на четверике), завершенная восьмигранным шатром с перехватом, увенчанным фонариком, колокольня. Оба сооружения, окруженные низкой деревянной и частично каменной оградой, образуют ансамбль памятника подольской школы народной архитектуры.

[Зінченко А.Л. Акти візитації монастирів і костьолів 18 - 1 п.19 ст. як історичне джерело. - "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с.211]: Стосовно іншої лозовської церкви в честь Миколи Мірлікійського візита вказує на дату благословення єпископа А.Шептицького - 1733 р. Є.Сіцинський пише про те, що церква ця була збудована коштом княгині Любомирської 1752 р.

Дмитро Малаков пише: "В селе Лозовая, живописно раскинувшемся на берегах запруженной одноименной речки, стоят в обрамлении старых акаций две деревянные церкви.
Одна из них, скрытая от глаз сельской застройкой и зеленью, находится недалеко от плотины с водяной мельницей в конце сельской улицы, поднимающейся в гору. Там, уже в поле, за стеной кукурузы и подсолнухов и стоит Николаевская церковь (1752), Санатории Трускавца перевезенная, как говорят старожилы, из Шаргорода, когда село Лозовая разрослось в эту сторону" [Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.105].
Старша з двох церков Лозової, Покровська, розташована в самому центрі села.
        

[Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.108-109]: Полностью соблюдены все условия традиции в другой деревянной церкви, находящейся в самом центре села Лозовая. Покровская церковь поставлена на полвека раньше двух описанных выше церквей (1700—1702) и, несомненно, типологически восходит к трехчастным трехглавым подольским храмам XVII века, а то и более ранним. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Разросшиеся сейчас насаждения плотно окутывают сооружение и, превосходя его по высоте, способствуют восприятию храма, будто бы находящегося в некоем интерьере. Прежде, когда Покровская церковь монопольно высилась среди хат и садочков с низенькими вишнями, выглядела она куда величественнее. Но и сейчас, предоставляя возможность осматривать себя только вблизи, Покровская церковь поражает зрителя тонким вкусом неизвестного мастера, подобно скульптору, изваявшему дивное творение. Безупречно соразмерное соотношение объемов, их взаимная подчиненность и величественность всего образа в целом создают то впечатление, которое у самого неискушенного зрителя вызывает чувство восхищения.
Кроме второго яруса — восьмерики, поставленные на три квадратных сруба, — возносится и третий ярус - восьмерики меньшего за счет залома размера, чем достигается и без того безупречный эффект всефасадной монументальности. Впечатление приподнятости, некоего парения здания над землей усиливается широченным опасаньем, резко оттеняющим основание сооружения. Опасанье опирается на специально выпущенные ряды колод сруба, выпиленных ступенькой. Конечно, ґонтовая кровля, позже замененная обычным кровельным железом, более пластично обрисовывала форму куполов-бань и опасанья. Отводя дождевую воду от фундамента, свес кровли опасанья давал уютное укрытие в непогоду. Тут обыкновенно стояли нищие и калеки, стеснявшиеся войти в храм; здесь же устраивали скромные трапезы богомольцы, пришедшие издалека. Создавая глубокую тень, опасанье одновременно усиливает художественно-эстетическое восприятие сооружения.
Небольшие изящные главки увенчаны коваными крестами, традиционно декорированными цветками и волнистыми линиями — «змейками».
Легкий, законченный силуэт замечательного памятника чуть перегружен пристроенным, как гласит надпись на одвірку — дверном косяке, в 1838 году притвором.
Против западного фасада — здесь уже по традиции — строго по оси церкви поставлена массивная трехъярусная колокольня со сквозной калиткой — проходом в нижнем ярусе, ведущим на прежде огороженное стеной церковное подворье. Здесь тоже заметно убывание по высоте чуть наклоненных внутрь стен четвериков, и опасанье опирается на выпущенные по углам и подрезанные фигурным кронштейном ряды брусьев. В верхнем ярусе устроены небольшие проемы-окна, по одному на фасад. Колокольня (дзвіниця) получила в украинском языке свое название от звонкого слова дзвін, означающего одновременно и собственно колокол и колокольный звон. Сооружение это выполняло обычно несколько важных функций: служило кладовой для хранения церковного имущества, старых икон, меда с церковной пасеки; являлось воротной башней на церковном подворье; наконец, широко разносило звон подвешенных в верхнем ярусе колоколов — «уст церкви».
На подворье Покровской церкви сохранился каменный обелиск с крестом, прежде ярко раскрашенный. Это — памятник отмены крепостного права, воздвигнутый в 1865 году.

[ПГА, т.2, с.40]: :

В 1838 г. сделаны пристройки. Деревянная, трехсрубная, трехглавая, с поддашием на фигурных выразительного рисунка кронштейнах-выпусках венцов срубов. Основные срубы одной высоты, перекрыты барочными верхами на восьмериках с двумя заломами, увенчаны главками. Компоновка масс динамична, ритмика членений развивается вверх и выявляет стройный силуэт компактно объединенных объемов с развитыми восьмериками. Бабинец отделен от центрального пространства трапециевидным вырезом. В интерьере высотное пространство всех срубов открыто до основания главок. На запад от церкви размещена деревянная, квадратная в плане, Трускавец санатории трехъярусная, увенчанная барочной главой с перехватом колокольня, первый ярус которой окружен поддашием на фигурных кронштейнах. Первый ярус срубный, верхние (четверик на четверике) - каркасные. Это - один из ансамблей памятников подольской школы народной архитектуры.

[Зінченко А.Л. Акти візитації монастирів і костьолів 18 - 1 п.19 ст. як історичне джерело. - "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с.]: Церква Покрови Богородиці в с. Лозовій, яка збереглася дотепер, за описом візитації 1782 - 1783 рр. - «ціла з дерева дубового, з трьома верхами, обмальована. Двері дубові, окуті на пасах залізних»,- читаємо про цю перлину подільської архітектури. За свідченням пароха церкви, її було закладено з благословення єпископа Львівського Анастасія Шептицького, а освячено шаргородським деканом Андрієм Ковпаковичем. Візита описує великий вівтар, на якому містилися три образи «один швабський, а два місцевої роботи полотна». Санаторий Весна Трускавец Можливо, що частина ікон тієї давньої роботи збереглася і до цього часу. На жаль, після недавньої реставрації, малярі, запрошені духовенством Російської православної церкви, так «обновляли» розписи цієї церкви, що від української барочної стилістики не лишилося й сліду. Візита коротко описує образи, фіранки, ліхтарі, хоругви, плащаниці й інші предмети церковної належності. Окремо виділено церковні книги. Зазначено, що в церкві одна з Євангелій була почаївського, а інша - київського друку. Були й книги львівського друку (Служебник, Часослов, Требник та ін.). Це є свідченням того, що в широкій церковній практиці греко-католицької церкви XVIII ст. православна книга (як і загалом православна традиція) не розглядалася як чужа. Описано й церковні грунти. Вони були надані 1781 р. Юзефом Сосновським, який був тоді польсько-литовським гетьманом. В акті надання (він називався ерекцією) визначалося одне поле, площею сорок шнурів, вказувалося право пароха на «вільне мливо без черги і мірки», варіння пива, викурювання горілки й меду на «орендарських котлах без жодної оплати». Для власної потреби парох мас право, також, на вируб в лісі дерева для опалення. Церковна пасіка звільнялася від десятини на користь власника мастку. Парох мав право на свято санаторий Шахтер, продавати горілку й мед («na praznik y przez dwa dni szynkowania»).Там же знаходимо й свідчення, які стосуються повної життєвої конкретики. Візитатор наказував, щоб надалі не стягувати 3 гроші на паламаря, за сповідь від дорослих не вимагати більше трьох грошів, а від менших - скільки хто дасть. Церковному братству вказано належно записувати приходи й видатки. Трускавец санатории

[В.Г.Киркевич. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. К., Техніка, 1999 р. с. 30-31]: Тяжкий стан простого люду Лівобережжя України першої половини XVІII ст. позначився і на архітектурі Покровських церков. Вони невеликі, дерев'яні, дещо убогі. ОДна з церков цього періоду - церква у с.Лозова Шаргородського району Вінницької області (1700-1702 рр.). Дерев'яна, тризрубна, триверха, з піддашшям на фігурних, виразного малюнку кронштейнах - випусках вінців зрубу. Основні зруби одної висоти, перекриті бароковими верхами на восьмериках із двома заломами, увінчані маківками. Компоновка мас динамічна, ритміка членувань розвивається догори і виявляє стрункий силует компактно з'єднаних об'ємів з розвиненими восьмериками. Бабинець відділений від центрального простору трапецієвидним отвором. В інтер'єрі висотний простір усіх зрубів відкритий до основ маківок.
На захід від церкви розміщена дерев'яна, квадратна в плані, триярусна, увінчана бароковим верхом з перехватом дзвіниця, перший ярус якої оточений піддашшям на фігурних кронштейнах. Перший ярус зрубовий, верхні (четверик на четверику) - каркасні. Церква Покрови в с.Лозова - одна з небагатьох дерев'яних церков Поділля того періоду, що збереглися.

[Малаков Д.В. По Восточному Подолью. М., Искусство, 1988, с.115-117]: Чтобы повидать еще один прекрасный образец трехчастной деревянной церкви, стоит пройти полевыми дорогами, наслаждаясь уже самим походом этим меж хлебов и подсолнухов, в соседнее село Конатковцы. Здесь, в пяти километрах от Лозовой (дорога идет от Николаевской церкви),Путевки в Трускавец околица села начинается с ярких фасадов добротнейших домов, большущих клунь и нарядных ворот, расписанных яркими красками.
...
И вот внизу, «в долині», показывается стройный, как трехмачтовый парусник, силуэт церкви.
Широченное опасанье обнимает срубы и подчеркивает устремленный ввысь изящный силуэт. Оттененный ярким южным солнцем, нижний ярус с концами толстенных брусьев сруба, выпущенных лесенкой под опасаньем, но не подпиленных мелкими ступеньками, как в Лозовой, а пущенных полным сечением, создает резкий контраст с убывающими объемами, зашелеванными отвесно и разделенными по горизонтали заломами. За нижними четвериками следуют два яруса восьмериков, за ними — купола, а там — главки, кажущиеся крошечными. Пластичность мягких обтекаемых форм, собранных в компактный объем, создает законченный, выразительныый образ.
Конатковецкая церковь повторяет тип Покровской церкви из Лозовой далеко не полностью. Учитывая низинное расположение объекта, мастер постарался поднять повыше каждый ярус, не стал дробить концы массивных колод-выпусков, Трускавец санатории мягче обрисовал формы куполов. Все три сруба-башни получились легкими и стройными, словно вырастающими прямо на глазах, и это впечатление усиливается вертикальной шелевкой, подчеркивается раскраской граней срубов, отчетливо читаемой на фоне побеленных плоскостей здания.
Интерьер повторяет торжественность внешнего образа — раскрытый в высоту, тонированный в спокойный серый цвет, с разбросанными по стенам зелеными, синими, коричневыми крестиками. Санатории Трускавца Объем бабинца сообщается с навой при помощи фигурной арки-выреза в срубе. Как заведено, по периметру дверного косяка идет резная надпись: "Сооружися храм сей Воздвижения креста господня року божия 1775 месяца июня 1 дня..."

Церква знаходиться у фантастичному місці, без перебільшення - в одному з найгарніших в Україні. Заросле травою плато на високій горі понад Південним Бугом з давніх-давен вподобали люди. На стратегічно вигідному місці колись було велике городище. А десь у товщі скелястої гори заховані входи до древніх печер-сховищ, які й дали назву містечку. Трускавец санаторий Шахтер На цьому ж плато, зовсім поруч з місцем, де стоїть тепер церква, у 1682-1685 рр. побудував свій замок молдавський господар Дука. Після перевороту в Молдавії Дука втік, а його наступник Юрій Хмельницький, призначений турками, переніс резиденцію до Немирова. Покинутий Дукою мурований замок швидко занепав, і у 1764 році камінь з нього пішов на фундаменти і
огорожу церкви Різдва Богородиці, а століттям пізніше із залишків збудували дзвіницю. Тому недивно, що до реставрації дзвіниця без верху нагадувала вона не культову споруду, а, скоріше, оборонну вежу. Такою ми ще застали її, відвідавши Печеру у серпні 2002.

Церква і руїни дзвіниці в Печері. Рисунок Анатолія Крушинського, 2001 рік

Фото Сергія Дементьєва, вересень 2006 р.
На пізніших фото, які нам довелося бачити, видно, що дзвіницю добудували, накрили бляхою і потинькували. На жаль, втрачено неповторний колорит чепурної церкви поруч з "дикою", масивною дзвіницею-вежею.
Під час нашого візиту над створенням цілком нових розписів всередині церкви якраз працював художник, з яким ми із задоволенням поспілкувалися.

Кам'яний хрест (1786), про який пише Малаков

Краєвид гори з церквою з боку Південного Бугу

Побудована у ХІХ ст. із залишків замку Дуки, дзвіниця до реставрації нагадувала оборонну вежу. 2002 рік

Краєвид усіяного валунами Південного Бугу з гори, де знаходиться церква

Ще один печерський краєвид

Фото Дмитра Антонюка, серпень 2008 р.

[Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.120-122] :
Следы валов, рвов, въездных ворот легко угадываются на вершине утеса, нависшего над рекой. В 1764 году камень дворца пошел на устройство фундаментов и ограды деревянной церкви Рождества Богородицы, поставленной рядом с древним городищем.Трускавец санаторий Карпаты 
Церковь в Печере того же типа, что и винницкая или ганщинская. От последней ее отличает несколько повышенный первый ярус и отсутствие навеса. Со временем гонтовую кровлю заменила железная, а к западному и южному фасадам были пристроены ампирные тамбуры с полуколонками и фронтончиками - в духе времени (1838).
Интерьер печерского храма раскрыт на всю высоту, но в декоративном отношении уступает ганщинскому. Привлекает внимание гризайльная роспись, выполненная в 1830-е годы в виде архитектурных мотивов на внутренней поверхности второго яруса навы, колоритны гротескные орнаменты в серо-сиреневых тонах на плоскостях срезанного шатра.
Очень живописна колокольня (1865), поставленная отдельно по оси храма, с западной стороны. Осыпавшаяся штукатурка обнажает камни, взятые из разобранного господарского дворца.
Потемневшие от времени камни придают колокольне несколько архаический вид. Конструктивное решение этой восьмиугольной двухъярусной башни во многом восходит к традициям народной деревянной архитектуры.
Рядом с церковью, на мягком травяном ковре белеет крест, высеченный из цельного камня. Серый лишайник с каждым годом все плотнее, все шире покрывает его поверхность с неровными буквами контррельефа: «Сие знамение креста сооружа раб божий...», а на обороте - «Року Божого 1786 мца мая дня 30». Любопытная деталь: по давней привычке резчик вытесал первую цифру года в виде буквы «а», а не единицы. Форма креста обусловлена технологией изготовления, учитывавшей как наименьшие затраты труда, так и требования заказчика: прочность и максимально насыщенный текст, в котором нужно было сообщить множество сведений и для которого нужна была большая площадь.

Наведений вище опис Печери належить Дмитру Васильовичу Малакову. Він ще з дитинства неодноразово відвідував Немирів і сусідню Печеру, часом - із старшим братом Георгієм. Заслужений художник України Георгій Васильович Малаков (1928-1979) залишив чимало акварелей і рисунків мальовничого Поділля, зокрема, і Печери, де малював скелі, пороги на Південному Бузі, дерев'яну церкву, мавзолей Потоцьких роботи архітектора Городецького в колишньому панському маєтку.
Малюнки публікуються на нашому сайті з дозволу Д.В.Малакова.

Річка Південний Буг біля села Печера. Акварель Георгія Малакова, 1956 рік

Печера. Церква Різдва Богородиці 1764 року. Акварель Георгія Малакова, 1955 рік

Цены Трускавец путевка В одному з листів з Немирова 1957 року Георгій Малаков пише: "Було свято Покрови і нам пощастило здійснити давнє бажання - побувати всередині дерев'яної церкви. Церковця, що переступила за друге сторіччя, всередині дуже цікава - стіни цілковито гладкі і тільки розписані під ліплені прикраси: вікна всередині обрамовані намальованим об'ємним орнаментом, у центральній бані - теж розпис, що передає декоративні касети. Іконостас являє собою безліч ікон, які ми часто бачимо в хатах у красному куті. Всі вони прикрашені вишитими рушниками. Йшла відправа, і були ми помазані миром, додержуючись всього ритуалу".

Гога ("домашнє" ім'я Георгія) на етюдах у Печері.
Рисунок Георгія Малакова. Туш, перо. 1956 рік

Берег Південного Бугу. Акварель Георгія Малакова, 1956 рік

[ПГА, т.2, с.32,34]: Церковь Рождества богородицы 1764 г. и колокольня, 1865 г. Находятся на месте замка, построенного здесь в период 1682 - 1685 гг. В 1838 г. к церкви с запада, а в 1869 г. к центральному срубу с юга пристроили кирпичные притворы, акцентированные четырехколонными деревянными портиками с треугольными фронтонами. Трускавец санатории

Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Все срубы восьмигранные в плане со значительным наклоном стен внутрь, перекрыты шатровыми главами на восьмериках с одним заломом, увенчаны декоративными главками. В интерьере эффект высотного раскрытия внутреннего пространства иллюзорно усиливается благодаря резкому залому, очень узким боковым граням восьмерика и наклону стен внутрь. Бабинец соединяется с центральным объемом двухъярусной аркой-вырезом. Верх украшен альфрейными росписями XIX в.
Компоновкой масс с преобладанием вертикальных членений, строгим силуэтом, совершенными пропорциями памятник относится к характерным произведениям подольской школы народной деревянной архитектуры.
В ансамбле с церковью сооружена кирпичная, двухъярусная, восьмигранная в плане колокольня, не имеющая завершения.