Стара назва Скелівки - Фельштин. В давнину це село було дуже укріпленим містом-фортецею. Нажаль, від укріплень нічого не лишилося.

Костел св. Мартина з оборонною баштою кінці 15-початку 16 ст. В 1904р костел перебудували, після чого він набув неоготичного вигляду. Костел з потужною оборонною баштою, ровами та валами на краю міста сприяв його обороні і входив до міського фортифікаційного комплексу.Санатории Трускавца,  Під час першої світової війни комплекс було пошкоджено. Відбудовано у 1915-1916рр. (За Орестом Мацюком) За переказами вежа мала бути донжоном замку роду Гербуртів.

звідки ноги вже не ростуть
Містечко Сасів розташоване між трьома пагорбами, чи, як їх місцеві називають, горами - Сторожихою, Божою Горою та Городиськом. Як зрозуміло від назв пагорбів, на першій стояла сторожова вежа, на другій церква, на третій замок. До наших часів збереглася легенда про трьох велетнів, кожен жив на своїй горі. Якось один з велетнів побачив землероба взяв його в долоні ближче роздивитися, прийшла дружина землероба, побачила, що робота не зроблена, чоловіка не має, і промовила "Щоб ти в землю провалився" І провалився чоловік під землю разом з житлом велетня. Зараз на горі Городисько не має жодних натяків на рештки колись існуючого там замку, окрім залишок порослих рослинами валів.

Ще до другої світової війни рештки замку - декілька камінчиків існували. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Та що там казати, тут проводилися дослідження польськими археологами, нажаль війна все припинила.

історія
Містечко Сасів було засновано руським воєводою Іваном Даниловичем (власником Олеського замку) з дозволу польського короля Сигізмунда ІІІ у 1615р. на місці села Комарове. Статус містечка Сасів здобув разом з грамотою на заснування, а разом з тим ще і дозвіл на проведення ярмарок три рази на рік, торги кожної середи та суботи, мешканці були звільнені від податку на 4 роки. Містечко містилося на торгівельному шляху, і купці, що їхали через нього мали не проїжджати мимо - мали обов'язково зупинятися тут, тим самим розвиваючи економіку Сасова.

Назва Сасів походить від надпису на родинному гербі Даниловича "SAS". Саксонська версія походження слова "сас", мало логічно пов'язана з руським воєводою, дослідники більш схиляються перед версією від скорочення імені Сасоній.

Станіслав Данилович був останнім нащадком славного руського роду, він загинув в татарському полоні в 1636р. Після цього Сасів перейшов у володіння Собеських через шлюб Теофілії Данилович, яка стала другою дружиною Якуба Собеського.Санатории Трускавца, В 1637р війтом Сасова став Севастян Буйновський.

Містечко швидко досягло економічно-торгівельного розквіту. В 1648р Сасів оточили татарські загони, король Ян Казимир розбив, і звільнив місто з облоги.

В 1675р турки війська Аджі-Гірея напали на Сасів. Місто та замок були спалені, багато мешканців було вбито. Після цього нападу покровителем містечка став сам король Ян ІІІ Собеський, який частенько разом зі своєю коханою дружиною Марисенькою любив полювати в сасівських лісах. Наказом короля тут було заборонено військовим квартируватися, а будь-яка скарга від мешканців на військових, розглядалася в суді, і часто закінчувалася покаранням військових.

В 1682р. Сасів втрачає свою магдебургію. Рід Собеських володіє Сасовим доки донька Якуба - Марія-Кароліна не продала місцевість польському магнату Радивілу, а від нього містечко перейшло в руки Старженських.

Справжнє друге життя Сасів здобув в 19ст. коли став відомим на всю Австрійську імперію своїми курортами та водолікувальною лікарнею. Яскравий приклад того, що якщо хочеш заробляти гроші, треба перетворюючи ідею на справу, кропітко її виконати. В Сасові не було лікувальних мінеральних чи інших цілющих вод, але сасівські курорти лікували більше своїм повітрям та атмосферою.

За літній сезон лікарня приймала 300-400чол. і це на 3-оє лікарів! Хоча вартує зазначити, що тут більше відпочивали, ніж лікувалися. Золочівська шляхта приїжджала з міста на вечори та концерти, які проходили у палацовій залі.

Ріка Буг, утворювала в околицях Сасова своїми розгалуженими рукавами островці, які сполучалися один з одним місточками. На островках було споруджено лікарню, будиночки для пацієнтів, які прогулювалися зеленою зоною відпочинку, милуючись краєвидами, а на березі великого водосховища був палац. Цей гідропарк був закладений графом Старженським. Санатории Трускавца Цісар Франц-Йосиф під час своєї мандрівки Галичиною мав саме в Сасові стати хрещеним батьком сина Старженського. Але так як будівництво парку не було закінчено до приїзду цісаря, хрестини відбулися не в Сасові, а у Львові.

Нажаль, курорт занепав, причиною тому стала перша світова війна, шкода парк, який під час війни було зруйновано танками.

Після Старженських, Сасовим володів Микола Торосевич, а потім поляки французького походження Вів'єн.

З середини XIXст. Сасів стає виробником паперу. При чому папір експортувався з сасівської фабрикі до Німеччини, Франції, Росії та Туреччини. Не було б так смішно, як гірко, що Львів купляв Сасівський папір не з фабрики, а у віденських посередників, які різали, пакували та ставили віденську або французьку марку.

костел

Римо-католицька парафія була заснована разом з містом. Теперешній костел був побудований наприкінці ХІХ ст. у стилі неоготики. До цього був костел, можливо дерев'яний, побудований в 1631р. Він згорів в 1887р.

Літня жінка, що має ключі від храму, розказує, що приїжджали поляки, все фотографували та обмірювали, обіцяли реставрувати. В напівзруйнований костел залили багато цементу, таким чином його законсервував, та забезпечив структуру від завалення. Будемо сподіватися, що храм таки приведуть в належний вигляд.

В костелі зберігається голова скульптури Іоанна Хрестителя. Маленька трагедія в межах кривавої вакханалії кінця 30-их років минулого століття дивовижно віддзеркалює події двохтисячної давнини. Коли почалися зміни в політичному житті Галичини, ключі від костелу тримала мати пані Анелі. Поляків не любили, над поляками всіляко знущалися, люди, у яких була лише інша гілка християнства, які просто ходили на богослужіння не в церкву, а в костел і молилися глядячи в очі тому ж самому великоокому Ісусу, раптово стали чужими. Стали чужими і їх храми, бо тоді вже скоро треба було спасати свої святині. Мати пані Анелі з пограбованого костелу винесла відтяту нелюдами голову Іоанна Хрестителя і довгий час зберігала її на цвинтарі. Передала заповітом своїй донці, якщо настануть добрі часи, щоб віднесла голову святого до храму. І от час прийшов. Храм потрохи оживає, але ще ой як багато роботи, і невідомо чи воно взагалі закінчиться. В Сасові проживає декілька поляків, таких як старенька пані Анеля, з якою ми разом плакали біля храму, та пара зовсім стареньких, які живуть в страшненькому бідному будиночку на території храму.

До другої світової тут зберігалась срібна дарохранительниця в позолоті з гербом Собєських, що з нею і де вона зараз невідомо. Останнім настоятелем костелу був Антоній Венсецький, який в 1946р разом з деякими польськими родинами перебрався до Польщі. Зараз тільки на свята костел відчиняє для прихожан свої двері.

церква

Але от дійсно заради чого вартує приїхати в Сасів - це заради справжнього дерев'яного дива - Миколаївської церкви.

На одвірках церкви зазначено дату "1731", яку і вважають датою зведення, хоча деякі джерела датують її аж 15ст.!

До нас дійшла легенда. В місті була іудейська громада, звісно що євреї мешкали по сусідству один з одним. Церква стояла тоді на Леваді над Бугом. Якось зайнялася велика пожежа в єврейському кварталі. Тоді один єврей побіг під церкву св. Миколая молитися про врятування своєї хати. Всі будинки згоріли, а його лишився цілим. Дивним залишається й ті факти, що дерев'яна церква лишилася неушкодженою під час пожежі 1887, а також першої та другої світової війни, за часів СРСР церква лишалася діючою.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Можливо і справедливо тоді припустити в супереч думкам дослідника Драгана, про те що не змогла б зберегтися до наших часів церква побудована в 15ст.

Як вже зазначалося раніше церква стояла на Леваді, в передмісті Сасова. Вона була при жіночому монастирі. В середині 18ст. церкву перенесли в центр міста. а за розпорядженням єпископа Льва Шептицького у 1759р монастир був закритий, будівлі продані за 2тис. злотих, монахині були переведені в Словіту. Після свого перенесення церква набула барокові багатогранні бані. Інтер'єр церкви прикрашає семиярусний іконостас, виготовлений до другої половини 17ст. Ікони вражають своєю майстерністю - "Втеча до Єгипту", "Христос і Самарянка", "Георгій-змієборець" датуються 1681р, "Перенесення мощів св.Миколая" датується 1685р. Вдивиться! Вони не були перемальовані. Дослідники вважають, що вони належать до пензля Івана Рутковича з Білого Каменю або його дуже талановитого сучасника. Нажаль в 1977р стан іконостасу був дуже незадовільний, науково-реставраційна виробнича майстерня зі Львова розпочала реставраційні роботи.

В 1910р стару дерев'яну дзвіницю було замінено на нову - муровану. В 1963р. Миколаївську церкву було внесено до реєстру пам'яток архітектури. Після цього куполи та опасання були перекриті бляхою.

З 18ст. до 1944 церква була дочірньою, головною службою була Преображенська. Після того як головну церкву було зруйновано, служіння велися в церкві св. Миколая та костелі. В середині 60-их храм було закрито. З 1990р церква належить до греко-католицької громади.

Валентинове місто
Радісне тепле соняшне місто. Сюда закликають маршрутки вже з Львівського вокзалу. За півгодини і ви вже в цьому затишному райцентрі.

Церква Різдва
На Різдво закоханим треба їхати саме в Самбір, бо там зберігаються мощі святого, що допомогає двом сердечкам битися разом та в унісон. Особисто на Різдво в мене не вийшло і приїхала я сама. Раку з мощами знайти легко , праворуч від вівтаря, біля неї багато жінок різного віку.
монастир... санаторий Женева

   Костел св. Станіслава і будівлі
Монастирський комплекс св. Бернардина тепер приймає в своїх приміщеннях митців музи Евтерпи. Якось незвично бачити біля вівтарю рояль... Орган знаходиться там де і має бути в храмі. Замість ікон та скульптур на релегійну тематику - бюсти композиторів. санаторий Женева Костел тепер органний зал, концерти що суботи об 11. Мені треба було чекати ой як довго, тому просто попросила мене провести і сфотографувати це для вас.
Костел св. Іоана Хрестителя
Мені тут було добре...
Ратуша
Серце міста. Центр головної площі. Все просто і звично як в будь-якому західно-українському містечку.

Рава... Митниця, вікно в Європу, двері до сусідньої Польщі. Містечко, як нагадування нам в якій країні ми є, і куди їдемо. Не вірите? Давайте прогуляємося. Центр містечка повністю перероблений за радянські часи. Поспілкувавшись з мешканцем взнала, що ринкова площа разом з ратушею та прилеглими до площі жидівськими будиночками, а також синагогою (дуже потужна громада була більш ніж половина населення на початок 20ст були іудеї) була повністю знищена. Як наслідок центр набув стандартного типового вигляду. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Неподалік від площі видніються шпилі колишнього костелу, тепер тут аптека, нажаль двері на верх були заварені. Годинник на будівлі "бутафорія", тобто це дійсно старий годинник, але механізму вже давно не існує в природі. На аптеці герб міста. Кажуть, що колись тут давно стояв костел, де повінчалася полька Рава з руським (українським) парубком. Буцімто відтоді і пішла назва селищу - Рава-Руська. Доречи, слід нагадати що саме в Раві-Руській три дні проходили переговори між Августом ІІ з Петром І в 1698.

Будиночки і аптека-костел
Повертаючись на західну сторону міста (це вуличкою від колишнього костелу через центр), бачимо старі нещасні будинки. Йдемо через площу, повертаємо у вуличку і перед нами постає кам'яна барокова будівля костелу св. Йосипа. Храм однонавовий під двоскатним дахом, складається з трьох прямокутних в плані об'ємів (ПГС). Будівля цікавий взірець галицької народної школи. Санатории Трускавца Аналогічні будівлі в Лопатині (ще не була), Берездовцях, Буську.

Через дорогу знаходиться Юріївська церква, яка була побудована в 1846р.

Будиночки і аптека-костел

жахи містечка
Далі наш путь лежить по дорозі на Угнів. При виїзді з міста нас зустрічає величезна будівля колишнього монастиря Реформаторів. Він був побудований на місці деревяної каплиці 1725р., за проектом архітектора Фонтана у 1737р. Ви можете, зайти через приватний готель ,щоб поближче роздивитися. Але я цього не раджу... Там тепер стоянка для дальнобійників. Сміття, сморід... ЖАХ! Загадала ось що. Була в Раві я сама. Зайшла на подвір'я, потім хотіла зайти в середину, але стискаючи рукою рота, щоб не вирвався крик, тихенько(щоб не почули) біжу до дороги.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)  В напівзруйнованих келіях на підлозі серед лахів валялася людина, жива чи мертва я не знаю. Але все одно жахливо.

Ось таким мені запам'яталось це містечко на кордоні з Польщею: старовинне, скалічене, нещасне, навести б в ньому порядок і воно би засяяло кам’яними свідками своєї історії.

PS. З Рави-Руської маршрутками або автобусами можна дістатися до цікавого костелу в Угніві та найдавнійшої деревяної церкви в Потеличі

Львівська обл., Жовківський район

Історія
Вздовж річки Телиця розкинулося село відоме з 1262р. як Телич, а зараз Потелич. Про історію напишу пізнійше. Для тих хто горить бажанням побувати там де була я, вказую - зі Львова йдуть маршрутки, а також з Рави-Руської екзотичний автобус (ним я і їхала, оує! селянська екзотика! для тих хто любить комфорт - краще маршрутка) Санатории Трускавца,

Греко-католицька церква (ліворуч) та костел св. Станіслава (праворуч)
церква св. Духа
Населенням у 800 душ це село відоме на всю Україну своїм дерев'яним храмом св. Духа Назва себе виправдовує - бо тільки святий Дух міг зберегти і донести до нас церкву 1502р. народження!Санатории Трускавца

Поморяни чи то море чи то мор? Принаймні існують декілька версій про походження селища Поморяни: нібито в давнину ріка Золота Липа, починаючи від села Коропець до міста Бережани, була одним великим ставом і була такою великою наче море тому поселення, яке зародилося біля цього "моря" отримало назву Поморяни. Друга версія більш готична: на місце Поморян колись було дуже велике поселення, але прийшла хвороба - помор, від якої померло багато мешканців, тому поселення перейменували на Поморяни.Санаторий Весна Трускавец Першим відомим та документально зафіксованим власником села Поморяни та замку був дідич Микола Свинка. Датується документ 1494р. Магдебургію містечко отримало в 1504р., а разом з тим права на ярмарки та торги. Історія села була тісно пов'язана з історією замку. Зараз це велике село зі стандартним галицьким набором: замок, три храми різних христіянських конфесій, ратуша. Сюда можна приїхати машиною з Бережан, або автобусом з Золочова.

забута резеденція короля Польші
Тут збереглися рештки замку, який був побудований за наказом подільського воєводи Яна з Сєнни у XVIст. на місці дерев'яної фортеці, спорудженої в 1340-1350рр Миколою Свинкою за наказом короля Казимира Великого.

костел
Костел будувався доволі довго, навіть дуже довго. В "Пом'янику" зазначається що будівництво розпочалося у 1738р. Ксьондзу було виділено гроші, але завершити будівництво не встиг - помер. Храм лишився небудованим - стіни зведені трохи вище за рівень вікон. В 1803р під керівництвом нового священника розпочалося будівництво на рештакх старого. В 1812 були зведені нави.Санаторий Весна Трускавец Завдяки коштам від Юзефа Прушинського скоро було завершене і внутрішнє оздоблення костелу. Читати далі

крізь століття

Квітуча Весна найвдаліших час для фотографування деревяних храмів.
Деревянна церква була побудована в 1690р, про що сповіщає надпис над дверима.

церкваСанатории Трускавца

Квітуча Весна найвдаліших час для фотографування деревяних храмів.
Якщо хтось знає іфнормацію про цю церкву пишіть

ратуша

Всі протилежні епітети до того яка вона була раніше. Але і нещасною вона є прекрасною.

Заснований був ще в ХІІІ ст., в документах згадується під 1464р. Те, що ми можемо побачити зараз є комплексом, який формувався на протязі XVII-XVIIIст, т.як у 1519р монастир та саме мыстечко було спалене татарами. санаторий Алмаз Споруди монастиря постраждали у 20ст під час воєн та пожеж. На подвір'ї розташована мідна позолочена скульптура на колонні. ЇЇ було зроблено у 1718 г. мастером X. Шобертом, кажуть скульптура очищається сама по собі. Костел в занедбаному стані. В ПА та М. СРСР вказується на реставрацію, що зараз спостерігти не можливо. За радянські часи монастир не минула доля багатьох костелів на теренах західної України - концтабір, склад, крамниця, а от у Петра Власенка прочитала що на території до сих пір діє лікарня для душевнохворих. Щоб рекоструювати храм треба великі гроші, але як мені здається що вже через 5 років потрібна сума може збільшитися вдвічі, якщо нічого не робити.
Оце так каменюка!
Без сумнівів, що саме цей камінь і дав назву містечку. Колись багато тисячоліть тому тут простягалося море за часів міоцену. От такий цікавий рельєф розпочинається від Львівської обл.. і тягнеться він через Тернопілля до Хмельниччини. Самим відомим рифом цього зниклого моря є Товтри. І трапляються такі величезні каменюки. Вартує зазначити, що біля каменя було поганське капище, тепер тут неподалік каплиця і могили з козацькими хрестами.
церква св. Параскви
Знаходиться неподалік монастиря.
  каплиця і цвинтар
Знаходиться на протилежному пагорбі монастиря.санаторий Алмаз Зовсім невеликий цвинтар зі старими та новими похованнями. Що особисто мені подобається в старих сілянських цвинтарях, так це гарні скульптури, і ще... коли дивишься на руїни будівель, думаєш наскільки не вічно навіть каміння, а на цвинтарі думаю, наскільки наше - людське життя мале, як зернятко у всесвіті.

Перша письмова згадка про с. Підгірці з'явилась у 1432 р., коли за наказом польського короля Владислав II Ягайло повернув маєтки землевласникам Олеського повіту, так Підгірці разо з Загірцями переходять у володіння до Івна Підгорецького. В 1633 коронний гетьман Станіслав Конєцпольський купує їх у Підгорецьких.

замок санаторий Алмаз

Розташований на високому пагорбі старовинний замок, вже з траси привертає увагу. На місце більш давнього укріплення, в 1635-1640 під керівництвом архітекторів Андрея дель Акви та Боплана побудовано замок, фундований Станіславом Конєцпольським. Підгорецький замок - це одне з вдалих поєднань палацу і бастіонних укріплень.
Підгірців, та що ще можна побчити в цьому містечку, дивитися тут

замок

Розташований на високому пагорбі старовинний замок, вже з шосе привертає увагу. На місце більш давнього укріплення, в 1635-1640 під керівництвом архітекторів Андрея дель Акви та Боплана побудовано замок, фундований Станіславом Конєцпольським. Підгорецький замок - це одне з вдалих поєднань палацу і бастіонних укріплень. Санатории Трускавца, виллы Тр

В 1646р палац відвідав польський король Владіслав IV, на честь якого було влаштовано феєйрверк.

Бойові дії в період визвольної війни завдають руйнівні пошкодження замку, так що в 1656р починається відбудова замку. Внук коронного гетьмана Станіслав Конєцпольський дарує Яну ІІІ Собеському Підгірці та Загірці, за те щоб він наглядав за бродівською фортецею, яку відписав Якубові Собеському, доки останній не досягне свого повноліття. Санатории Трускавца

Замок постійно реставрується так реставрація тривала в 1680р. Переживши напад турків і татар в 1688р, підгорецький замок знову реставрується аж в 1728 вже новим власником Вацлавом Жевуським, якому замок дістався в спадщину від батька - Станіслава Жевуського (він купив його за 201тис злотих). Саме під час цієї реконструкції замок-палац набув сучасного вигляду.

Ранійше він був двоповерховим, по боках і вцентрі знаходилися триповерхові павільйони і вежа. Тепер між павільйонами і вежею було споруджено додаткові приміщення, між павільйонами будівля покривається дахом, що перетворює її в трьохповерхову., добудовані сходи та портики. Підйомний міст і павільйон було розібрано. Замок-палац став більш масивним. Від 17 ст. лишилася в'їздна брама, вона побудована в стилі пізнього ренесансу. Замок в плані квадрат стороною в 100м,по рогах п'ятикутні бастіони. Взагалі замок-палац вражав своєю архітектурною витонченістю, стилем, продуманістю над кожною деталлю. санаторий Алмаз

Інтер'єр палаца не відставав від екстер'єру. Просторні зали мали свої назви "Китайська", "Золота", "Лицарська", "Зелена", "Дзеркальна" відповідно інтер'єру. Підгорецький замок вражав своєю колекцією картин. Як зазвичай в замках,на портретних картинах були власники замку. Але зберігалася велика кількість копій Рафпеля, Тіціана, Рубенса, Караваджо, також тут знаходилися картини видатного поляка Чеховича. Картини на біблейські сюжети, на міфологічні теми, пейзажі та побут, а також баталії. Декілька історичних картин належали пензлю Яна де Баана - "Облога Смоленська", "Прийом шведських і бранденбурзьких послів Владіслав IV". Приміщення прикрашали мармур та цінні породи дерева, каміни та старовинні меблі, скло, дзеркала, кришталь, тканини, фарфор, срібло та золото, збірки холодної та вогнепальної зброї 16-17ст. В замку знаходився архів та бібліотека. Відгуки про палац ми можемо знайти у поляка Станіслава Освенціма (1651), француза Де Алейрака (1699р), росіянина Федора Глінки (1805р). Поштові листівки 1914р просто вражають - це дійсно палац - королевський палац.

Вацлав Жевуський пішов з життя як чернець-капуцин у 1779р. Відбулося три аукціона по продажу замку та його наповнення. На останньому Підгірці викупає його ж син - Северин. санаторий АлмазЗамок вже зазнавав пошкоджень за життя Вацлава, коли той знаходився в турецькому полоні. Після смерті Северина замок стоїть пусткою, такий же стан продовжується і за спадкоємця його сина - Вацлава (от у людей традиція називати синів на честь дідів). В замку живе лише управитель Ремішевський, який розпродає добро з замку. Він після загибелі у 1831р Вацлава стає фактично власником замку. Подальший управитель поступає так само. Замок занепадає, поступово руйнується. Але такий огидний стан речей тривав до приїзду Леона Жевуського в 1833р. Він і врятував замок, зірваний дах було встановлено і покрито залізною бляхою, встановлені двері і шибки, та взагалі приведено замок до ладу. Але Леон був бездітним, він його передає князю Євстахію Сангушку за умовою, що той реставрує замок. Слово князя - справа честі На період 1867-1903 було проведені великі серйозні реставраційні роботи в замку. До 1939р тут діяв приватний музей князя Сангушко, на той час це був один з найбільших закладів такого типу.

Після 1939р музей стає власністю совєтської держави... тут продовжує діяти музей. Дві світові війни завдали серйозних пошкоджень замку. В літературі я знайшла факт, що в жовтні 1945р замок, в якому діяла філія Львівського історичного музею, був пограбований радянськими військовослужбовцями Золочівського гарнізону. Було викрадено картини, меблі, люстри та інш. старовинні предмети.Санатории Трускавца, виллы Тр Через два роки тут музей було закрито, і ще через два роки в 1949 тут відкрито санаторій-туберкульозник.

Велика трагедія сталася в 1956р - пожежа, яка виникла через недбальство, знищила все внутрішнє убранство замку. Відтоді розпочалися реставраційні роботи, тривали вони три роки. І знову замість, того щоб перетворити пам'ятку на музей, в ньому розміщається санаторій для хворих туберкульозом.санаторий Алмаз Хоча тут постійно знімалися фільми, і вітчизняні і іноземні. Мабуть для багатьох підгорецький замок назавжди лишиться Версалем в "Трьох мушкетерах". Крім цього тут знімалися і "Богдан Хмельницький", "Потоп", "Дике полювання короля Стаха", "Помилка Оноре де Бальзака". Але це все не надало належної допомоги замку. Лише в 1988р було порушено питання про відселення хворих і передачу замку Львівській картинній галереї для створення музею. Через рік вже збирали підписи. Не пройшло і 10 років, а "всього" сім , як санаторій було ліквідовано.

Перша згадка про с. Передільниця, що розташоване в Старосамбірському районі на р. Вирва, відноситься до 1437р. За останнім переписом в селі проживають 577 осіб.

церкваСанатории Трускавца
Церква св. Миколая являє собою яскравий приклад народної архітектури галицької школи. Дерев'яна трисрубна одноповерхова церква блистить новенькою бляхою та показує свої недавно пофарбовані дошки. Неподалік також деревяна одноповерхова квадратна в плані дзвіниця. Церква та дзвіниця були побудовані в 1736р

В історичній літературі Олесько згадується у 1327 як вже оборонний центр з замком. Але перші поселення, які відносяться до висоцької та черняхівської культур, датуються ІІ-Ітис. до н.е. санаторий ЖеневаВисокий пагорб серед болот, можливо в 13ст був форпостом давнього Пліснеска. Історія міста безпосередньо пов'язана з історією його замка.

Замок

Замкове марево осені - ранок 28 жовтня 2007 р.
Складна, але цікава історична доля випала Олеському замку і, можливо, без праці однієї талановитої людини, ймовірно посланної Богом? щоб творити та відроджувати, ми б сьогодні спостерігали б руїни Олеської твердині. Ім'я цієї людини Борис Возницький.санаторий Женева Історія Олеського замка постає з сивих століть. Замок вже існував на 1327, коли вперше було згадано Олесько, а його точне заснування невідоме. На пагорбі серед болот був розташований форпост ще у 13 ст. Читати про історію та легенди замку докладнійше тут

Монастир Капуцинів 

Фундований монастир Северином Жевуським, його вибір заснувати монастир саме капуцинів був зумовлений тим, що вони найкраще вплинуть на місцеве населення, схилене до бунтарства. Для спорудження був запрошений архітектор Мартін Добравський, який потім став ченцем в цьому монастирі. Будівництво закінчилося в 1737. Центральною будівлею виступає костел св. Антонія, перед яким було розміщено три кам'яні скульптури св. Марії, Антонія та Онуфрія. Інтер'єр костелу був прикрашений роботами Симона Чеховича.санаторий Женева

Трьох метровий мур оточував територію монастиря, на якому містилися ще п'ять мурованих капличок, два ставки, та сад. В 1755р тут був похований Северин Жевуйський. В монастирі містилася архів та бібліотека , які зникли в період закриття монастирю і перетворення його австрійською владою на військовий шпиталь у 1785р, тоді ж було пошкоджено і живопис костелу. В 1788р монастир був повернений капуцинам, завдяки втручанню цісаря Йосифа ІІ.

Костел був діючим до 1939р, коли радянська влада влаштувала тут табір для польських війсковополонених. А доля повернулася так, що вже через два роки у 1941, тут вже діяв німецький табір для радянських полонених. Потім тут було гетто, а потім розміщалися війскові склади. Через деякий час після звільнення від фашистів, тут розміщалося сільськогосподарське училище з гуртожитком та іншими атрибутами навчального закладу.

У 80-ті роки будівлі монастиря було передано музею "Олеський замок", проведені ремонтні роботи, відбудовано дві каплички, насаджено нові дерева. Зараз тут знаходиться фондосховище та виставочні зали Львівської галереї мистецтв. Але на територію об'єкта попасти мені в 2004р не вдалося, рівно як і в самий костел.

фото квітень 2006
собор св. Трійці  санаторий Женева
Побудований в 1545р на місці старого. В часом перебудовувся, як наслідок доволі незвична архітектура. Цей храм ви побачите прямо по дорозі на повороті до замку, зупиниться, не шкодуйте уваги!

Село з назвою Нове Місто насправді має дуже старе коріння, перші письмові згадки датовані аж 1361р. Історично герб Нового Міста походить від родового знака "ПрусІІ" власників містечка. Санатории Трускавца,На лівому низькому березі р. Вирви, в пів км від Нового міста, в лісі виявлено поселення ранньозалізного часу . Наприкінці 19ст. в селі проживало 1000 мешканців, серед який більшу частину складали поляки, інші іудеї.

З Нового Міста походить галицький філософ, педагог Лукаш. Він навчався у Яґеллонському Університеті, який був заснований в 1364 в Кракові королем Казіміром ІІІ. Лукаш закінчив його як доцент філософії та магістр вільних мистецтв. В 1522 р. опублікував перший у Європі підручник з епістолографії, написав також філософський трактат, який залишився неопублікованим. Мистецтво епістолографії — вміння писати листи — було для гуманістів дійовим засобом популяризації своїх поглядів, відстоювання соціальних, релігійних, національних прав і свобод. Санатории ТрускавцаУ лекціях з філософії Лукаш пропагував вчення Арістотеля.

Мета нашого візиту до Нового Міста - це, безумовно, стародавній костел св. Мартіна. Римо-католицька парафія походить 1463. Польські джерела стійко вказують, що костелу вже за 550р. Але йомовірно від першого костелу нічого не лишилося після військ волоського воєводи Стефана в 1498р. Костел було остаточно відбудовано у 1522р. Після цього напротязі столітть він неоднаразово змінював своє архітектурне обличчя. Санатории Трускавца,Так, наприклад, у XVII-XVIII він набув барокових рис, в ті ж часи було прибудовано капличкі родини Добриниціьких. Наприкінці XIXст. костел набув готичних форм, які і наблизили його до початкового вигляду, як і ззовні так і в середині. Костел оточений ще старими валами, це вказує на його минуле оборонне значення. В костелі зберігалась копія Матері Божої Ченстоховської. Санатории Трускавца

Власні відчуття. Храм реставрований ідеально. Ніби і не відчувається зовсім його вік. Урочисто тихо, чисто, світло, і мій улюблений різновид вівтарю, притаманний тільки римо-католицьким готичним храмам. Сподобалось.

замок
На сьогодні від Мурованого замку залишилася в "живих" частина стіни. За архівними фотографіями видно що в 20-их рр. минулого століття замок ще мав доволі нормальний кістяк, а на початку 20ст мав дах. Залишки замку знаходяться в парку.

Побудований замок був Андрієм Тарлом в 16ст в стилі Відродження. Був зруйнований в 1559р, потім відбудований. Власниками замку були після родини Тарло Мнішки, з 1602р - Другети-Гомоної, наприкінці 17ст знову Мнішки.

Санатории Трускавца,

"Історія цього замку тісно пов'язана з Дмитром Самозанцем є який прибув сюди 25 травня 1604р.. За переказами, на другий день він упав на коліна перед батьком панни Марини Мнішек і попросив її руки. Підлога, на якій Дмитро колінкував, дубова, перекладена для взору іншим деревом, при розбиранні замку 19ст. перевезена в Угерці біля Ліска. Чи знав тоді Дмитро про наміри Вишневецького та Мнішка - невідомо. У цьому замку у 18ст. діяв театр - на зразок італійського чи французького, з окремим залом. Під час Першої світової війни командування російських військ, які табором стояли біля села, довідавшись про те, що в замку перебував Лжедмитрій, наказало випустити по ньому декілька артилерійських снарядів.Санатории Трускавца "(Орест Мацюк "Замки та фортеці Західної України") Як я зрозуміла, палац був напівзруйнований, далі свою руйнівну справу доложили ще одна війна та самі мешканці.

сакральне...к
В селі збереглася оборонна церква 1700р. Думала побачити один храм - а тут їх цілих два!

Стара назва Бощ. Влавнину це місто-фортеця мало сильно укріплений замок, рештки якого (земляні бастіони на півночі) служать тепер трибунами стадіону... Місто було оточене валами, на них зводилися деревяні частоколи з вежами, які закріплювалися за окремими міськими цехами. Вода , що омивала його з трьох сторін, робила місто майже неприступним (Мацюк) санаторий Шахтер

Римо-католицька парафія з'явилася тут в 1399, тоді ж було побудовано дерев'яний костел. Мурований обороний Костел був фундований Гербуртом Одновським у 1538р мав копії картин Гіотте та Тициана та інші картини італійського походження, також реліквію від Яна ІІІ (за Орловичем) або Папою Климентієм XI. мощі св. Вікторії. На 1836р костел мав декілька вівтарів: головний Пресвятої Трійці, та бічні Серця Господа Ісуса, Матері Божої, св. Миколи та св. Вікторії. Після війни костел використовували як склад пекарні. Зараз храм св. Миколая надежить Жовківський парафії римо-католицької церкви, на сайті якоїстверджується, що внутрішній ремонт було завершено в 2002р.санаторий Шахтер Нажаль на мій приїзд (червень 2006) храм було зачинено і переконатисяв цьому я не мала змоги. Ззовні храм виглядає облупленим, але сподіваюсь реставрація дійде і до екстрер'єру цієї пізньої справжньої готики.

замок

Вперше місто згадується біля 1442р., власником його був Ян з Сієни. На цей час це було економічно розвинуте поселення, бо йому заборгував сам король Владіслав Варненьчику 300грн (на той час величезна сума!). Магдебурзьке право Золочів отримав 15 березня 1523р. На той час місто було власністю Станіслава Сенинського, він у 1532р "продає місто разом з фортецею" магнату познанському каштеляну Андрію Гуркові. У 1598 Золочів та околиці купує люблінський воєвода Марко Собеський.
Зі зміною власників замок модернізувався перероблявся. Але замок опинився в руках родини справжніх колекціонерів замків: Жовква, Поморяни, Підгірці, Олесько - це все були їх володіння! Собеські взялися і за Золочівський замок. Так у 1664р батько польського короля Яна Собеського - Яків перебудував замок, додавши до нього чотири бастіони.санаторий Янтарь
Собеські рідко бували в Золочові, Ян Собеський частіше всього проживав або у Яворові, або Жовкві чи Варшаві. При згасанні роду Собеських Золочів за спадщиною перейшов у власність родини Радзівілів. Нові власники теж не часто відвідували Золочів, тому замок часто здавався в оренду. Під час австрійського панування, в 1772р замок зайняло австрійське військо. І далі життя замку пішло по колу - нові господарі - родина Комарницьких (початок ХІХст), оренда, військові казарми. В період 1870-1954 замок в різних державних був у розпорядженні війсткових і часто служив в'язницею. Зараз в одному з приміщень замку існує музей, прсвячений жертвам НКВД.
Ульріх Вердум в своїх щоденниках описав замок так:" ... Замок на високому горбі, добре укріплений валом із землі та бастіонами з кам'яних плит і ровом".
Замок був побудований на найвищому пагорбі Золочева за неоголанським бастіонним типом, але який архітектор виконував замовлення Собеських невідомо. В плані фортифікація у формі чотирикутника, по кутах якого бастіони. Побудовані з каменя мури, з середині укріплені земляним насипом, що не давав гарматним ядрам пробивати стіни. Бастіони та стіни були обладнанні гарматами. санаторий Янтарь Н а подвір'я фортеці можна було попасти через браму по підвісному мості, а також коли міст піднімався і закривав браму через підбрамний вхід.
Золочевський замок будувався як оборонно-житловий комплекс, хоча саме ці властивості він виконував до 30-их рр. XVIIIст. Палац Собеських мав все для нормального в нашій сучасній уяві проживання. Система опалення була продумана так, що втрат тепла практично не було, стіни тримали тепло, яке подавалося в кімнати по чотирьом димовим каналам, що велися від камінів та печі. На XVIIст. замок відрізнявся справжньою розкішшю, без якої уявити сучасний побут неможливо: в той час коли решта, навіть більш великих за площею замків мали по одному-два туалету, цей замок мав шість(!) - в кімнаті кожного члену родини. санаторий Янтарь Перший поверх мав декілька житлових та господарських приміщень, скарбницю, тут розташовувався і вхід до льоху. Він був великий за площею - 1000кв.м і поділявся на чотири частини. Другий поверх мав покої членів родини власників. Подружжя мали окремі спальні, які були з'єднанні між собою. А одна з цих двох спалень мала потайний хід на горище, та вихід через перекидний міст на вал. Палац мав великий зал для прийомів та родинну капличку.
З 1870 до 1954рр на території замку розміщувалася фортеця. Саме в приміщенні головного палацу розміщувалася в 1939-1941рр в'язниця НКВД, де було страчено дуже багато ні в чому не повинних людей: простих мешканців Золочева та околиць, та духовних осіб. В пам'ять про це в декількох приміщеннях палацу (з правої сторони) розташовано музей жертвам в'язниці, а за замком капличку-пам'ятник. санаторий Янтарь Перше приміщення правого входу має камін стіл, фортепіано, стільці, всі інші приміщення замку реставруються.
Перше, що ми бачимо при вході в замок - це дивної архітектури рожевий палац, відомий під назвою Китайський, хоча нічого від китайської архітектури він не має. Опис замку 1768р називає цей палац Китайським, а опис 1738р до цього називав його "галереєю". Над дверима другого поверху ротонди є зображення королівської корони та родинного герба Собеських "Яніна". Балкон, вихід на який з ротонди, раніше був навколо цілого палацу, а спеціальний місток з'єднував балкон з валом. Під час використовування Золочевського замку в якості в'язниці, в Китайському палаці була пральня, лазня, в ротонді капличка. Зараз тут розміщується музей, де зберігаються дари музею від послів Індії, Китаю та інших країн.

Винники (село, назва від профілю мешканців - винороби), Жолква (з 1598р.,вже місто - від прізвища магната Станіслава Жолкевського), Нестерів (місто мало таку назву з 1951 по 1991 на честь відомого летчіка Петра Нестерова, відомого своїми "мертвими" петлями, тараном, загинув він неподалік тому і була така назва ), Жовква(з отриманням незалежності місту повернули у 1991р його історичну назву). Вперше село Винники згадується в літописах під 1368р.

Герб австрійського періоду має вигляд розділеного навпіл щита, на якому зображені половини гербів родин, які в свої часи володіли містом - Собеських і Радзивілів. А на сьогодні герб міста має такий вигляд:в золотому полі Святий Іван, що тримає в правій руці золоту чашу, в лівій - чорну змію. Одежа синя, плащ червоний. Щит обрамлений декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Сюда їхати потрібно! Провінційна Жовква, відрізняється від Львова, але по своєму унікальна. Ще б пак! На таке невелике місто: 55 пам'яток архітектури світового, національного та регіонального значення, 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 15 пам'яток історії! Це про щось та говорить! Для захоплених архітекторую ці імена скажуть багато, але ж вони приймали безпосередню участь у формуванні обличчя міста: Пєтро Сперендіо, Бернардо Морандо, Павло Римлянин, Петро Барбон, Авреліо Пассароші.

Отже, не гайте часу, але зауважте що на огляд всіх памяток вам потрібно цілий день. В мене було лише дві години ;( Нажаль погода та подальші плани не сприяли подальшому перебуванню, але сприяли бажанню повернутися ще раз. Дістатися в Жовкву просто - зі Львова маршруткою з АС-2, які курсують майже кожні 15 хвилин.

замок
Історія Жовкви як міста розпочалася з бажання коронного гетьмана Станіслава Жолкевського побудувати "ідеальне місто" (ідею запозичив у П'єтро Катаніо).санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Сердцем міста був замок, побудований у 1594р при участі архітектора Щасливого. Розташований замок, як і багато століть тому у центрі міста. Расположен в центре города. Наприкінці 17 ст будівництво замка було завершено, але з 1674р замок перебудовується. З часом, за непотребою він втрачає свій оборонне значення. До його східної та північної веж велися міські оборонні мури, на сьогодні лишилася дві брами.

Замок разо з містом був оточений мурами. Брам було чотири: головна Глинська (або Краковська) брама, Львівська, Зверинецька, Туринська. Мури були оточени валом та глибоким рвом.

Замок, доречі, був один з не багатьох житлових замкових будівль на середину XXст. Як це?? Дуже просто! Тут виділили квартири для військових, без всяких зручностей, "живіть як хочете". Таке ставлення, що до людей, що до пам'ятки світового значення, особисто я, зустрічала тільки в російському містечку Рязані.

15/07/2006

костел св. Лаврентія санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Побудований в 1604-1618рр за проектом архітекторів А. Прихильного та П. Щасливого. При реконструкції костелу у 1862-1867рр роботою керував скульптор П. Філіппі.

Троїцька церква (при василіянському монастирі)

Домініканський монастир

синагога
Зведення іудейського храму розпочалося в 1692р, можливо архітектором був П. Бебер. Пізнійши було прибудовано західну частину разом з контрофорсами. Пожежа у 1833рр пошкодила будівлю, але храм було відновлено. Під час оккупації синагогу було спалено, лишилися лише стіни.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) В середині минулого століття було проведено консерваційні-реставраційні роботи. Але не дивлячись що пам'ятка выдноситься до рідкісних вивторів архітектури, розміщення коло неї базару, дуже негативно впливає на її стан. Місцеві дуже недбало ставляться до неї. Підозрюю, що в ній робітники базару влаштували туалет.

Місто відоме ще за Київського князівства. Наприкінці кінця 11 ст. тут існувало поселення Бич, воно було спалене, а на його місці постав "другий Бич". Звідси і пішла назва - Дрогобич. В 16 ст. місто було одним з найбільших центрів солеваріння на Прикарпатті. У 17-18 ст тут існували братські школи, де дітей навчали рідною мовою. 1880р у місті було 36 фірм по добуванню та переробці нафти.
Про фортифікаційне минуле Дрогобича свідчать рештки оборонних валів та численні городища навколо нього. На жаль одне з давньоруських городищ біля Дередичу було повністю знищення при будівництві в 50-х р 20ст нафтопереробного заводу. Колись тут був і давньоруський замок, який був укріплений валами, дерев'яними стінами з баштами, та оточений ровами, які наповнювалися водою з навколишніх джерел.
На передмісті Задвірне тут знаходився замок, який згадувався в 1504р., а остання згадка про нього датується 1786р

Костел св. Бартоломея санаторий Карпаты
1392-1541р Споруджений на місці давньоруського терему княжего воєводи. Реставрований наприкінці 80-хр. 20 ст. Зараз це діючий римо-католицький костел.

Церква св. Юра
Спорудження у стилі українського Відродження в 16-17 ст. в с Надієво, в 1657р перевезена до Дрогобичу. В інтер'єрі іконостас 1659р. та розписи 17ст. Тут знаходиться частина експозиції історико-краєзнавчого музею. санаторий Карпаты

Церква св. Трійці
Колишній оборонний монастир Кармелітів, фундований наприкінці 17 ст. дрогобицьким старостою Мартином Хоиентовським і Яном Станіславом на Ксьорках Косьорським-Бекерським-Мозирським скарбником. Для підсилення обороноздатності Вишенським сеймиком виділено йому у 1710р 300 злотих. У 1790р на основі Патенту австрійського імператора Йосефа ІІ конвент Кармелітів скасовано, а у 1807 р монастир і костел передано магістратові, який у 1813р, у свою чергу , передав його Василіянам з умовою утримання монастирем 3-класної нормальної школи. у випадку потреби монастир мав бути знову у віданні магістрату. (за О. Мацюком) Зараз це греко-католицька церква. санаторий Карпаты

Церква Воздвиження Чесного Хреста
Дерев'яна 16 ст, в 1661р перебудована і не зберегла свого первісного вигляду. В церкві розписи 18ст та унікальні зразки іконопису 15-18ст. Реставрована в 1970р.

Вознесенський костел санаторий Карпаты
1520-25рр , дзвіниця була зведена пізніше 1551р. Костел побудований на місці давньоруського замку. Укріплення замку були розібрані наприкінці 18-19ст. На середину 16 століття одна з оборонних башт була цегляною.

Вперше Добромиль згадується в 1374. Тут і досі відчувається старовинність. Центр невеликий, замок знаходиться в передмісті. Нажаль до нього я так і не потрапила - заблукала. Цікава стаття рос. тут

замок
Замок Гербуртів, точніше його руїни знаходяться за 4км від міста, серед лісу на горі Сліпа.

Замок спочатку був дерев'яний і побудував його у 1450р Микола Гербурт. Татари в 1497р напали і спалили його. На цьому місті вже в 1566р Ян Гербурт зводить мурований замок. Вартує зауважити, що замок не був пристосований для постійного житла, він завжди носив оборонний характер (товщина стін від 1,4 до 4м) У 1614р замок розбудовує Ян Щасний (на таблиці над брамою було вказано рік перебудови), а його син Ян Лев у 1622р продає цей замок. Після цього замок починає занепадати. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Замок мав невелику площу - він займав гребень гори (його довжина 85м, ширина 25). Побудована твердиня була з цегли та каменю. Дослідники припускають, що замок мав всього одну залу та 4 кімнати. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Збереглися фрагменти стін. В руїнах знаходиться вежа діаметром в 17м Над порталом двоярусної вежі видно слід від таблиці. На ній був герб Гербуртів та напис "oborona nasza" та літери SHKL - Станіслав Гербурт, каштелян львівський. На першому ярусі ми можемо побачити в два рівня бійниці, що призначалися для перехресного вогню, на другому ярусі прямокутні вікна.

Василіанський монастирсанаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
У 1883р тут розпочинав свій шлях Андрій Шептицький

історія
Сюди я потрапила в понеділок зранку. Чула про костел, але не знала в якому він стані: чи діючий він чи його вже зовсім і не має. В Україні старих справно діючих костелів мало.

Варяж одне з польських містечок, яке як і Белз було обміняне з Польщею на інші бувші українські міста. Поляки були виселені, українці заселені. При радянській владі назву Варяж було змінено на Новоукраїнку. Санаторий Весна Трускавец

Відомий Варяж з 1482р, в 16ст. отримав магдебурзьке право.

Один із старших храмів міста дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці була побудована в 1677, мабуть дожила б і до наших днів, але її розібрали в 1952р.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

В рисах церкви вгадуються риси костелу. І справді, зведений храм був 1784 як костел, а в 1818р дідич Джевицький перебудував його на церкву. Зараз церква відреставрована і відремонтована. А на протилежній стороні...

...Костел св. Марка Санаторий Весна Трускавец

ОГО! Який великий! Мій шлях після Варяжу лежав на Угнів, я почала сумніватися чи справді в Угніві самий великий костел. Побудований храм був у 1688-1693р за проектом В. Ленартовича в стилі барокко, названий на честь покровителя містечка св. Марка, який зображений на старому гербі Варяжа. Зараз костел стоїть пусткою, даху не має. Видно, що мав оборонний характер. Костел горів у 1796р, верхи було відновлено в більш низких об'ємах. Дві вежі мають барочне завершення, їх яруси завершені визирунковим атіком. Бокові фасади складені так, що їх ступінчата композиція тільки підсилює нарощування у висоту об'єми. В середину під вікрите небо, я не полізла, інтер'єр декорований був пілястрами іонічного ордеру, також збереглися фрески другої половини 18 ст., які разом з вівтарем складали єдину композицію вдало поєднуючи архітектуру з живописом.Санаторий Весна Трускавец В храмі зберігався портрет фундатора храму - Матзинського (Matczynski) Фрески руки С. Стройнського (Люди, хто там буде, повідомте чи вони збереглися?!). Мур, про який пише Орлович не зберігся, а от дзвіниця є. Храм був один з самих найкращих барокових споруд Сокальщини.

На фото з ПГС він ще виглядає більш менш. Час і люди не шкодують каміння.

Шкода, що з відселенням поляків-католиків, храм почав повільно помирати, ще трохи і ми побачимо скелет. Я дуже сподіваюсь, що при відновленні поляками своїх храмів в Україні, Варяжський костел дочекається своєї черги.

Від Варяжу пішки йти до Несмичів. Деревяна церква Успіння Пресвятої Богородиці, фундована дідичкою Терезою Скутною-Ненеговою, нажаль декілька років тому згоріла. Санаторий Весна Трускавец

Як їхати? дуже просто маршруткою Львів-Варяж, або від Сокаля тією ж маршруткою..

Перша згадка про місто в літописі "Повість временних літ " датується 1097р. Місто знаходиться на р.Західний Буг в 53 км від Львова та за 5 кв від зал ст. Красне. Колись тут було давньослов'янське місто, зараз залишилося городище. Пізніше Буськ був містом-фортецею, з доволі могутніми укріпленнями та оборонним замком. У 150рр тут була заснована папірня, тісні зв'язки з якою наприкінці 16ст. підтримував Іван Федоров.санаторий Алмаз
Місто славиться і тим, що тут встановлений перший в Україні монумент незалежності на честь Акту про державну незалежність України 24 серпня 1991р.

Що подивитися
Онуфріївська церква та Дзвіниця
Дерев'яна церква зведена в 1680р, є зразком галицької народної архітектури. Реставрована в 1970р. Дзвіниця зведена пізніше в 18ст.
Церква св. Параскви санаторий Алмаз
Дерев'яна церква зведена в 1708ррозписана живописом Леонтовича (1889) та Сірського (1890). Реставрована в 1983 р.

Перша згадка про місто датується 1084р. З 1584р. до 1629р місто називалося Любич від назви родинного гербу "Любич" Станіслава Жолкевскього
17-22 липня 1944р. тут відбувся бій української дивізії "Галичина" з військами Червоної армії. Декілька тисяч українських воїнів з обох сторін загинуло в цьому бою. санаторий Алмаз

Рештки замку та Каземати
Споруджені архітектором Андре дель Акве за участю Боплана в 1630-1635рр. Становлять основну частину укріплень на території колишнього замку. На той час місто було фортецею, збудованою за зразками нового голландського фортифікаційного мистецтва. Тут можна оглянути земляний оборонний вал, простежуються і два п'ятикутні бастіони та рештки замку-палацу 16-18ст. 

Фото Сергія Поліщука санаторий Алмаз

Юріївська церква
Зведена в 18ст., хоча деякі джерела датують її основу 1625р., реконструкція в 1865. Стиль галицька народна архітектура. Заходиться за адресою вул. Поштова 11.

фото квітень 2006
що ще є
Церква Пресвятої Богородиці
Оборонного типу, зведена в 1600р
Троїцька церква та дзвіницясанаторий Алмаз
Зведена в 1726р.
Костел
Оборонного типу, зведений в 1662р.
Синагога
Споруджена на місці колишньої дерев'яної в 1742р. Реставрована в 1777. Синагога оборонного типу. Сказати, що споруда вмирає це не сказати нічого, стіна, де був вхід, розвалена, а поруч вирує життя на дитячому майданчику..