Мандала (санскр. मण्डल, «коло», «диск») - сакральний символ, що використовується при медитаціях в буддизмі, ритуальний предмет.
Мандала символізує сферу перебування божеств, чисті землі будд. Мандала - це геометричний символ складної структури, який інтерпретується як модель Всесвіту, «карта космосу», вираження усього. Типова форма мандали - зовнішнє коло з вписаним у нього квадратом, куди поміщено внутрішнє коло (часто сегментоване), або ж представлене у формі лотосу. Зовнішнє коло виявляє Всесвіт, внутрішнє - вимір божеств, бодгісаттв, будд; іноді - навпаки. Серединний квадрат у момент творення та руйнування орієнтований за сторонами Світу.
Мандала може бути понад як двовимірною. Технічне виконання не обмежене: тканина, піщані малюнки, метал, камінь, дерево; рідше - вода. Мандалу подекуди відтворюють з різнокольорових порошків для проведення ритуальної практики (наприклад, у посвяченні Калачакри). На завершення ритуалу виготовлену мандалу прийнято руйнувати.
Мандала є настільки священною, що її творення відбувається у супроводі особливих ритуалів, і навіть акт її творення може вважатися об'єктом поклоніння по суті. Мандалу часто зображають на підлогах, стінах і стелях храмів, килимах, інших об'єктах.
Карл Густав Юнг ідентифікував мандалу як архетипічний символ людської досконалості - нині вона використовується в психотерапії як засіб досягнення повноти розуміння власного «я».
Аналогічну повторюваність графічних об'єктів у рамках одного твору можна прослідкувати у т. зв. фракталах.
