Списаний до дір робочий зошит,
Кожен аркуш – сповнений любові.
Я кохаю... я люблю тебе ще досі,
Та не можу заховатися від болю.

Біль мине, повір мені, раптово,
Коли вже не буде сподівання.
Біль мине, та повернеться знову,
Щоб завдати ще мені страждання..

Так завжди, така в нас щира правда.
Біль не може існувати без любові.
Біль – це основна любовна вада.
Головне, щоб закінчилася без крові,

Без ковтань пігулок, без надрізів
Тупим лезом в області зап’ястку,
Без стрибків з дахів будівель різних,
Без повішень у кутку, що зветься п’ятим.

Все мине, повір мені, благаю.
Списаний до дір робочий зошит.
Аркуші я з нього вириваю,
Та кохаю, та люблю тебе ще досі.