-Рубрики

 -Я - фотограф

Kyiv. Lavra Pecherskaya - Lavra Nebesnaya

Lavra Pecherskaya nebesnaya krasa.Foto Paul Lashkevich_ 05.Mar.2007_ 082.JPGLavra Pecherskaya.All Saints Bell.Foto Paul Lashkevich_14.June.2007_049.JPGLavra Pecherskaya.Lavra Nebesnaya Bell.Foto Paul Lashkevich_20.Sept.2008_DSC08039.JPG

 -Подписка по e-mail

 

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Paul_V_Lashkevich

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 08.09.2009
Записей: 15975
Комментариев: 6591
Написано: 25243

Выбрана рубрика Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА.


Другие рубрики в этом дневнике: Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА(3667), Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА(4483), ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ(9167), ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД(7368), ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ(5303), ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой(5283), ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ(3692), ЧЕЛОВЕК: Божа Істина і Сила - добрі ГУМОР і САТИРА(1053), ЧЕЛОВЕК: БОГУ угодно ли?(1254), ЧЕЛОВЕК: БОГ в храме Души(1729), Человек: БОГ - ВЕРА - НАДЕЖДА - ЛЮБОВЬ(1177), ЧЕЛОВЕК: БИОГРАФИЯ и ПОРТРЕТ(1937), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: УМ разумный(2386), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: НОРМА и экстремизм - нелюди(2179), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: МАТЬ - отец - ближние - РОДИНА(2978), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: ДУХ - ДУША - ТЕЛО(4290), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: БОГ - ВСЕЛЕННАЯ - ИЕРАРХИЯ(2349), УКРАЇНА і Не российский мир(605), УКРАІНА - РОСІЯ - БЄЛАРУСЬ(1651), Слово рідне СЛАВЯНЕ(347), СЛОВО РІДНЕ мова РУСЬКА УКРАЇНСЬКА(343), Слова: ШРИФТ, печатные и виртуальные КНИГИ (492), СЛОВА: ПИСЬМЕННОСТЬ, РУКОПИСЬ, КАЛЛИГРАФИЯ(279), Слова: ОПРЕДЕЛЕНИЯ И ТЕРМИНЫ(773), Слова: КЛЮЧЕВЫЕ ищите(2330), СЛОВА: ИСТИНА-ЗАБЛУЖДЕНИЕ, ПРАВДА-ЛОЖЬ(1201), СЛОВА: Звук - Буква - Цифра - Цвет.(493), СИМВОЛ - ОБРАЗ - РЕЧЬ - ЗНАК (1343), РЕЛИГИЯ - УКРАИНСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ(103), Религия - РАСКОЛЬНИКИ - ЕРЕТИКИ - ИНОВЕРЦЫ(664), Религия - ПРАВОСЛАВНОЕ ХРИСТИАНСТВО(2272), РЕЛИГИЯ - Объект - Служитель - Верный - Обряд(2918), РЕЛИГИЯ - Messe pour la liberté religieus(490), Процесс: ФОРМА ОБЩЕНИЯ В ИНТЕРНЕТЕ?(650), Процесс: УПРАВЛЕНИЕ - ТЕХНОЛОГИЯ - РЕЗУЛЬТАТ(3294), Процесс: СОБЫТИЯ,ФАКТЫ,ПРОГНОЗЫ,ИНФОРМАЦИЯ(3736), Процесс - ТЕЛО - СТРУКТУРА - ВЕРА.(1806), Процесс - ДУША - ФУНКЦИЯ - НАДЕЖДА.(1798), Процесс - ДУХ - ЦЕЛЬ - ЛЮБОВЬ.(1801), ПРОЦЕСС - ГАРМОНИЯ - ХАОС - СИСТЕМА - ФОРМА(3062), ПРОЦЕСС - Времени ход(1849), ПРОЦЕСС - Вектор(2173), Проблемы - Вопросы - Ответы(1981), ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством(2699), МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.(2997), МЫСЛИ: МЕДИТАЦИЯ - РАЗСУЖДЕНИЕ - deep thinking(902), МОЛИТВА(2967), КРЕСТ - ХРАНИТЕЛЬ ВСЕЯ ВСЕЛЕННЫЯ(739), ЗВОН КОЛОКОЛОВ(954), ДВИЖЕНИЕ: ЗВУК - ГОЛОС - ПЕНИЕ - МУЗЫКА - ШУМ(1242), БОГОРОДИЦА - ПРЕСВЯТАЯ - ПРИСНОДЕВА - МАРИЯ(587), БОГ: РАЗУМ-ЖИЗНЬ-ВСЕЛЕННАЯ(2739), БОГ: в единстве - БЛАГОДАТЬ и ЗАКОН(2293), А._МОЛИТВА_Читают-Поют(46), А. Павел В. Лашкевич. МУЗЫКА(56), А. Павел В. Лашкевич. Мои предпочтения.(757), А. Павел В. Лашкевич. Мои инициативы(80), А. Ознакомиться рекомендую - Paul_V_Lashkevich(2100), А. Ключевые ТЕМЫ СПИСКИ Ссылок(20), А. Как читать дневник Paul_V_Lashkevich?(54), TS - КОНФИДЕНЦИАЛЬНО - ИЗБИРАТЕЛЬНО(117), TS(179), Skype: You with Me(14), AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO(4525), All Internet(2229), A. Людська думка і мова(4499)
Комментарии (0)

Богослужебный звон - это не набат - очень важно - понял сейчас

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 03:57 + в цитатник
liveinternet.ru/users/paul_...348018655/

+++

Paul V. Lashkevich Можно найти гитлеровский оккупационный документ - и отрицать СССР - потом найти документ СССР или что постарше - и отрицать Украину..... (((( 
Элина Козельская Раз уж такая пьянка пошла))) Какого роду-племени Ирина Пугачёва - не знаю). А мой дед венчался в православной церкви в русском городе Киеве в 1912 году. И так тому городу и быть русским.2 hrs · редакцией · Как ·2

+++

Элина Козельская Раз уж такая пьянка пошла))) Какого роду-племени Ирина Пугачёва - не знаю). А мой дед венчался в православной церкви в русском городе Киеве в 1912 году. И так тому городу и быть русским.
Фото Элины Козельская-х годов.

+++

Рубрики:  A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (1)

Богослужебный звон - это не набат - очень важно - понял сейчас

Дневник

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 03:52 + в цитатник

 

+++

Paul V. Lashkevich Набат не воспринимается - это утраченная традиция - 

МИхайловский звонил не набатным,

а Богослужебным звоном !!!!!

 

 
Ровно год назад.
11.12.2013, 00:50.
Началось. Звучит набат Михайловского монастыря.
"Киев, вставай!"
Вначале противостояния людей было не более 1000. А уже через час — десятки тысяч. Народ пешком сотнями шел со всех сторон к Майдану, чтобы принять бой с силами тьмы. Тогда оранжевые строительные каски победили черные сферы Беркута.

Броники, берцы, кевларовые каски и русские оккупанты будут только через 3 месяца.

Спасибо за фото Алексей Заика

Ровно год назад.
11.12.2013, 00:50.
Началось. Звучит набат Михайловского монастыря.
"Киев, вставай!"
Вначале противостояния людей было не более 1000. А уже через час — десятки тысяч. Народ пешком сотнями шел со всех сторон к Майдану, чтобы принять бой с силами тьмы. Тогда оранжевые строительные каски победили черные сферы Беркута.

Броники, берцы, кевларовые каски и русские оккупанты будут только через 3 месяца.

Спасибо за фото Алексей Заика

Like ·  · Share

+++

Рубрики:  A. Людська думка і мова
Религия - ПРАВОСЛАВНОЕ ХРИСТИАНСТВО
РЕЛИГИЯ - Объект - Служитель - Верный - Обряд
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (0)

Бог поругаем не бывает - святыни воруют - Ua - DONBASS

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 03:06 + в цитатник
Это цитата сообщения Paul_V_Lashkevich [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Бог поругаем не бывает - святыни воруют

http://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post348014413/

В Киеве выставили иконописную летопись необъявленной войны на Донбассе

+



+++
Paul_V_Lashkevich,

Рубрики:  A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (0)

Бог поругаем не бывает - святыни воруют

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 03:03 + в цитатник
liveinternet.ru/users/paul_...348014413/

В Киеве выставили иконописную летопись необъявленной войны на Донбассе

+



+++
Paul_V_Lashkevich,

Рубрики:  ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
A. Людська думка і мова
Религия - ПРАВОСЛАВНОЕ ХРИСТИАНСТВО
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Религия - РАСКОЛЬНИКИ - ЕРЕТИКИ - ИНОВЕРЦЫ


Процитировано 1 раз
Комментарии (1)

Бог поругаем не бывает - святыни воруют

Дневник

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 02:45 + в цитатник

3418201___2014_12_17_St_NikolaiRojdestvenskyiICON_AVATAR_DSC06167__ (497x503, 139Kb)

+++

 

СРОЧНО: дерзкая кража на Афоне!
Во второй половине дня 22 декабря 2014 г., в греческую полицию поступил сигнал о краже в скиту святой Анны на святой горе Афон, после чего сразу же были мобилизованы все силы, чтобы обнаружить и арестовать виновных. Согласно информации, поступившей из полицейского отдела Кареи, начато предварительное расследование. Между тем отмечается, что в последнее время многие кельи на Афоне, а также обитель Святой Анны и Кавсокаливия подверглись попыткам выноса дорогостоящих предметов и ценностей.
Для справки. Из досье митрополита Варнского Кирилла, известного в ДС как "агент Ковачев": "Архимандрит Авель был направлен Москвой, чтобы разграбить монастырь, - говорится в его отчете. - Рассказывают, что русские даже устроили пожар, чтобы облегчить ограбление. Патриарх Московский Пимен уехал с 300 чемоданами ценных предметов, то же самое говорят о митрополите Никодиме". ДС спланировала самую дерзкую спецоперацию в 1988 г. - кражу оригинального манускрипта "Славяно-болгарской истории" - основополагающего текста для болгарской национальной идентичности, написанного в XVII в. Паисием Хилендарским. По признанию бывшего офицера ДС Бончо Асенова, эта кража остается их "лучшей операцией". ДС удалось заменить оригинальный манускрипт на почти совершенную копию, изготовленную на основе шпионских микрофильмов. Тайные операции спецслужб на Афоне:http://expertmus.livejournal.com/93905.html
Как стало известно, похищена уникальная лампада у чудотворной иконы святой Анны, которой славится афонский скит святой Анны. История этой лампады, подаренной скиту 200 лет назад, такова. Турецкий султан Лимну долго оставался бездетным, а это у му-сульман считается почти проклятием на семью. Султан уже стал стареть, а надежды иметь наследника все не терял. И вот, он услышал, что есть чудотворная икона святой праведной Анны, от которой многие обретают чадородие. Тогда султан послал дары в скит и просил паломников принести ему масло от лампады и святой воды. На обратно пути паломники подумали: «Да ведь он же не христианин! Как же мы дадим ему святыню...» И вылили масло на землю. Но султан продолжал верить и, отпустив следующих паломников, от них с угрозами стал снова требовать масло и воды. Испуганные паломники рассказали монахам скита о своей беде:
- Что же нам делать? Или дать святыню врагу Церкви - или он казнит нас!
- А вот что сделаем! - ответили им отцы скита. - Мы дадим ему простой воды и простого масла!
Так и порешили. Паломники принесли султану простой воды из ручья, и были спасены. А султан выпил ее и по молитвам святой праведной Анны вскоре получил сына. В благодарность султан отправил в скит Святой Праведной Анны эту лампаду с драгоценным камнем. Но воры вскоре украли камень, тогда султан послал еще и серебряное яйцо - на место камня. Именно это яйцо было украдено вместе с лампадой у чудотворной иконы святой праведной Анны Рождественским постом 2014 г.
Афонский скит святой Анны в XVII в. был восстановлен Константинопольским Патриархом Дионисием, который приобрел у малоазийских христиан стопу святой праведной Анны. В 1680 г. там в память успения святой Анны воздвигнут соборный храм. С того времени скит стал носить название «святой Анны». В административном отношении он подчиняется Великой Лавре. Этот афонский скит известен строгостью своего устава (монахи не спят ночью перед причастием, не выезжают в мир в Великий пост, иеромонахи не служат за пределами Афона), и тем, что отсюда вышел целый сонм новомучеников, пострадавших за Христа во время турецкого владычества.
Главная святыня скита – бережно сохраняемая стопа праведной Анны. Можно здесь по-молиться и перед чудотворным образом родительницы Царицы Небесной, святая Анна имеет особую благодать предстательствовать за бесплодных супругов, страждущих мла-денцев. Кириакон был построен стараниями Вселенского патриарха Дионисия III. В 1752 г. он был отреставрирован стараниями старца Филофея Пелопонесского, а в 1757 г. расписан известными иконописцами Филофеем и Афанасием. В 1774 г. была возведена колокольня.

 
Дмитрий Абрамов's photo.
Дмитрий Абрамов's photo.
Дмитрий Абрамов added 2 new photos.

СРОЧНО: дерзкая кража на Афоне!
Во второй половине дня 22 декабря 2014 г., в греческую полицию поступил сигнал о краже в скиту святой Анны на святой горе Афон, после чего сразу же были мобилизованы все силы, чтобы обнаружить и арестовать виновных. Согласно информации, поступившей из полицейского отдела Кареи, начато предварительное расследование. Между тем отмечается, что в последнее время многие кельи на Афоне, а также обитель Святой Анны и Кавсокаливия подверглись попыткам выноса дорогостоящих предметов и ценностей.
Для справки. Из досье митрополита Варнского Кирилла, известного в ДС как "агент Ковачев": "Архимандрит Авель был направлен Москвой, чтобы разграбить монастырь, - говорится в его отчете. - Рассказывают, что русские даже устроили пожар, чтобы облегчить ограбление. Патриарх Московский Пимен уехал с 300 чемоданами ценных предметов, то же самое говорят о митрополите Никодиме". ДС спланировала самую дерзкую спецоперацию в 1988 г. - кражу оригинального манускрипта "Славяно-болгарской истории" - основополагающего текста для болгарской национальной идентичности, написанного в XVII в. Паисием Хилендарским. По признанию бывшего офицера ДС Бончо Асенова, эта кража остается их "лучшей операцией". ДС удалось заменить оригинальный манускрипт на почти совершенную копию, изготовленную на основе шпионских микрофильмов. Тайные операции спецслужб на Афоне:http://expertmus.livejournal.com/93905.html
Как стало известно, похищена уникальная лампада у чудотворной иконы святой Анны, которой славится афонский скит святой Анны. История этой лампады, подаренной скиту 200 лет назад, такова. Турецкий султан Лимну долго оставался бездетным, а это у му-сульман считается почти проклятием на семью. Султан уже стал стареть, а надежды иметь наследника все не терял. И вот, он услышал, что есть чудотворная икона святой праведной Анны, от которой многие обретают чадородие. Тогда султан послал дары в скит и просил паломников принести ему масло от лампады и святой воды. На обратно пути паломники подумали: «Да ведь он же не христианин! Как же мы дадим ему святыню...» И вылили масло на землю. Но султан продолжал верить и, отпустив следующих паломников, от них с угрозами стал снова требовать масло и воды. Испуганные паломники рассказали монахам скита о своей беде:
- Что же нам делать? Или дать святыню врагу Церкви - или он казнит нас!
- А вот что сделаем! - ответили им отцы скита. - Мы дадим ему простой воды и простого масла!
Так и порешили. Паломники принесли султану простой воды из ручья, и были спасены. А султан выпил ее и по молитвам святой праведной Анны вскоре получил сына. В благодарность султан отправил в скит Святой Праведной Анны эту лампаду с драгоценным камнем. Но воры вскоре украли камень, тогда султан послал еще и серебряное яйцо - на место камня. Именно это яйцо было украдено вместе с лампадой у чудотворной иконы святой праведной Анны Рождественским постом 2014 г.
Афонский скит святой Анны в XVII в. был восстановлен Константинопольским Патриархом Дионисием, который приобрел у малоазийских христиан стопу святой праведной Анны. В 1680 г. там в память успения святой Анны воздвигнут соборный храм. С того времени скит стал носить название «святой Анны». В административном отношении он подчиняется Великой Лавре. Этот афонский скит известен строгостью своего устава (монахи не спят ночью перед причастием, не выезжают в мир в Великий пост, иеромонахи не служат за пределами Афона), и тем, что отсюда вышел целый сонм новомучеников, пострадавших за Христа во время турецкого владычества.
Главная святыня скита – бережно сохраняемая стопа праведной Анны. Можно здесь по-молиться и перед чудотворным образом родительницы Царицы Небесной, святая Анна имеет особую благодать предстательствовать за бесплодных супругов, страждущих мла-денцев. Кириакон был построен стараниями Вселенского патриарха Дионисия III. В 1752 г. он был отреставрирован стараниями старца Филофея Пелопонесского, а в 1757 г. расписан известными иконописцами Филофеем и Афанасием. В 1774 г. была возведена колокольня.

+++

Рубрики:  A. Людська думка і мова
Религия - ПРАВОСЛАВНОЕ ХРИСТИАНСТВО
РЕЛИГИЯ - Объект - Служитель - Верный - Обряд
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Религия - РАСКОЛЬНИКИ - ЕРЕТИКИ - ИНОВЕРЦЫ
РЕЛИГИЯ - Messe pour la liberté religieus

Комментарии (0)

Спецназ россии против спецназа Украины 2014 - 2015 годы - Первая Отечественная. Второй фронт

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 06:12 + в цитатник
liveinternet.ru/users/paul_...347896783/

3418201_GoldenCross_cb938ec29c932d10ca097d452e7d9ca8 (100x130, 11Kb)

+++ : (((  http://youtu.be/UL78zWQpenA

 
gruz2012 месяца назад
 
Настоящий русский мир - это вот эти русскоязычные волонтеры,
 
русскоязычные украинцы, проявляющие и христианское милосердие, и
 
сострадание, и великий гуманизм. Не в пример путинским шайкам
 
безмозглых "моторол", позорящих русских, сеющих ненависть и
 
льющих кровь людей в чужой, непонятной им стране. 
Ответить  ·  25

++

Спецназ россии против спецназа Украины 2014 - 2015 годы - Первая Отечественная. Второй фронт 

+++



+++

 
убийцы и предатели

против русских воюете
до чего ж  мрази - удивительно
Ответить
 · 
4
Все ответы (7)
 
 
В Донецьку з’явилися українські партизани-душителі

В підвалі одного з будинків Донецька знайдені тіла трьох задушених кадирівців, колишніх працівників МВС Чеченської республіки

Про це йдеться в повідомленні Військової ради «Народного фронту», передає Еспресо.TV.

«У Донецьку серед російських військових та найманців продовжують розповсюджуватися чутки щодо діяльності в місті проукраїнських партизан», - йдеться в повідомленні.

За даними Військової ради, у одному з підвалів житлових будинків були знайдені трупи трьох «кадирівців» (усі – колишні працівники МВС Чечні), які зникли кілька днів тому. Як виявилося, найманці були задушені.
Свернуть  ·  Перевести
Ответить
 · 
8
Вадим Деменченко
 
2 месяца назад
neromannevasyaneigor : ты прав 100 % да воюем против роССиян (но не против русских) и против предателей всех мастей.....и для меня роССиянин  значит оккупант ,фашист ,моральный урод.........
П.С.
  РоССиянин на голодный желудок думать не может, а на сытый - не хочет  и это аксиома ! ! Я приношу извинения НОРМАЛЬНЫМ россиянам НО ВАС ну ооочень МАЛО
Свернуть
+++++++++
Очень хороший фильм по замыслу и по реализации: в каждый момент просмотра испытываю благодаря фильму живой Украинский патриотизм, - верю в наш справедливый растущий морально народ...... 
Ответить
gruz2012 месяца назад
 
Настоящий русский мир - это вот эти русскоязычные волонтеры, русскоязычные украинцы, проявляющие и христианское милосердие, и сострадание, и великий гуманизм. Не в пример путинским шайкам безмозглых "моторол", позорящих русских, сеющих ненависть и льющих кровь людей в чужой, непонятной им стране. 
Ответить  ·  25
+++
 
Рубрики:  A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (3)

Спецназ россии против спецназа Украины 2014 - 2015 годы

Дневник

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 06:01 + в цитатник

3418201_UkraineMAIDANAVATAR___65663a7c87c3c2a11a5d1f76194dd695__ (162x150, 71Kb)

+++



+++

Рубрики:  AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (0)

Не враг и не повержен - лицам с российским менталитетом - с кривым не Русским умом

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 05:34 + в цитатник
liveinternet.ru/users/paul_...347894535/

3418201_GoldenCross_cb938ec29c932d10ca097d452e7d9ca8 (100x130, 11Kb)

+++

 
 
53 mins · Kyiv · Edited · 
 

Вот такой ужас создают

"под российской маской" -

не русское жестокосердие...
+++
http://youtu.be/t5GO6AaQLWM

Обычный мужик поймал бандеровца и отвез его в лес.
YOUTUBE.COM
Like ·  · Share

+++

 
Родилась 20 марта (1 апреля) 1876 года в семье купца 1-й гильдии Самуила Марковича Залкинда....
YOUTUBE.COM
Like ·  · Share

+++

Рубрики:  A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (2)

Не враг и не повержен - лицам с российским менталитетом - с кривым не Русским умом

Дневник

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 04:46 + в цитатник

3418201_2012_04_03__Kyiv_Pechersk_Lavra_Bell_Tower_Angel_on_facade_under_the_Cupola_Paul_V__LashkevichAVATARRRAGM_46Kb__DSC01726 (209x258, 46Kb)3418201_002__AVATAR_Rappoport_S_27__R__19l__Zn__na_po__s__kirp__Polock__C_nRvy_image018fragm_k_ (203x255, 31Kb)3418201_78929429_1318247718_540458443_1 (160x120, 37Kb)

+

Не враг и не повержен -

лицам с российским менталитетом - с кривым не Русским умом

+

http://censor.net.ua/resonance/316559/dobrovolets_maksim_vakulenko_separy_zastavili_polzti_s_prostrelennymi_nogami_ya_teryal_soznanie_no_dumal

+

 ДОБРОВОЛЕЦ МАКСИМ ВАКУЛЕНКО: "СЕПАРЫ ЗАСТАВИЛИ ПОЛЗТИ С ПРОСТРЕЛЕННЫМИ НОГАМИ. Я ТЕРЯЛ СОЗНАНИЕ, НО ДУМАЛ: "ФИГ ВАМ, Я ХЕР СДОХНУ""

Попадались, конечно, те, которые говорили: "Да я тебя зарежу…", - а были и такие, которые заходили, спрашивали, что нам надо. Общаться было проще с русскими, которые побывали в Афгане, Чечне, Осетии, чем с сепаратистами. Они знают, что такое война. У них даже к пленным отношение совсем другое, чем у этих, так называемых, ополченцев. Русские нам даже сигареты покупали, а осетинам посрать, у них одно понятие: кто больше платит, в ту сторону и стреляют.

Я киевлянин, но родился в Германии. Там служил мой отец. Когда мы оттуда выехали, мне был один год. В нашей семье пятеро детей. И все учились хорошо, кроме меня, я всю жизнь - "оторви и выкинь". После того, как мне стукнуло 18 лет, я через пару месяцев получил права и 4 года проработал в Киеве на грузовых автомобилях. Ездил по Украине.

боец раненый вакуленко
 

Во время Майдана я стал волонтером, а когда появился "Айдар", начал им помогать.

Мы грузили в машины все, что собирали волонтеры и ездили с "Айдаром" в качестве сопровождения. Бывало, что караваны наши обстреливали. Однажды в конце августа перед очередной поездкой я своих ребят поставил в известность, что задолбался тыкаться-мыкаться, поэтому я еду туда и остаюсь. Жене я об этом не сказал, потому что не отпустила бы. Правда, со временем она начала меня поддерживать.

Приехал в Половинкино, а там, что машины, что автослесари - никудышные. Дома я часто занимался ремонтом машин, но туда ехал воевать. Все же пришлось взяться чинить все, что требовало ремонта. Через 3 недели меня сделали начальником гаража. Работы хватало, но поначалу очень сильно рвался на какие-то выезды. А командир сказал мне: "Куда ты рвешься, у тебя есть дело - занимайся своим делом, когда надо будет - поедешь на задание". Мы периодически выезжали куда-то, за боеприпасами, например.

К нам туда со временем начали завозить бронетехнику: танки, БМП. Как ездить на этой технике - приходилось разбираться самим. А БМП - 60х годов. С "Десны" прислали пацанов БМПистов, они 2 недели из этой брони не вылезали, ковыряли там что-то, и из 5 машин - собрали 2. Когда начались морозы, нам на 30 человек привезли 6 бушлатов. Без волонтеров пацаны в караулах бы голыми стояли.

Мое мнение, что Мельничук - это не командир. У него бестолковые операции, где постоянно гибнут люди.

(Сергей Мельничук - командир "Айдара", который стал депутатом от Блока Ляшко, - Ред.)

Например, поехали на задание - натыкаемся на сепаров, а они говорят: "Вы что, придурки? Второй день ездите по этой дороге, а мы вас здесь разбиваем". Когда нас не соединяют с ВВ, с регулярными войсками и "Айдар" сам работает, то и жертв почти нет и операции проходят удачно. Волонтеры оружие где-то пробьют через генералов, через полковников, потому что без их помощи пацаны ездили с двумя рожками на боевые. Из Харькова привезут патроны, боеприпасы, по дороге им колеса обстреляют сепары, наши здесь эти колеса поменяют, а Мельничук приехал и это все увез. Куда оно делось - никто не знает.

За нормальным командиром любой солдат пойдет. Вот мой командир Саня - он был таким человеком, который в бою тебе спину прикроет. Он выгоды ни в чем не искал. Погиб Саня, когда нас взяли в плен.

15 октября подняли боевую тревогу - всех выстроили. От временно исполняющего обязанности Холода поступил приказ, что надо помочь вывести Нацгвардию. Куда ехать - не ясно, только позже узнали, что на 31-й блокпост, а оттуда на 32-й. Нам ночью кто-то прислал Т-4-й автобус на польских номерах, на нем и уехали. В машине было 8 человек. За рулем мой командир Саня, рядом - Ваня Полтава, сзади - Юра Ока ( на Оке ездил) - это местный парень, у него отец то ли судья, то ли прокурор в Старобельске, удивительно, но честный. Еще Русик Змей сзади, Серега Дикий, Грузин, Вася Гуцул и я

Добрались до 31-го блокпоста, а там стоит бронетехника, танки, ребят немерено. А мы на легковых машинах приехали. Там нам рассказали, как на 32-й проехать и забрать Нацгвардейцев. Сказали, что на 2 часа дали зеленый коридор, чтоб вывести 120 человек, за 5 ходок, среди которых есть и 200-е и 300-е. Я с собой взял фотоаппарат, мы едем и по дороге все "хи-хи" да "ха-ха". Отъехали от блокпоста, с горки спустились, смотрим - стоит БМП сгоревшая и БТР. Перед БТРом прокололи левое колесо, и тут, не доезжая до зеленки, с левой стороны начался такой обстрел - видно каждую пулю, осколки, как в каком-то боевике. Саню ранило, он упал на сиденье, и машину занесло к ним на позиции. Полтаву и Юру ранило тоже в машине. Все повыскакивали из нее. Саня начал огонь вести, гранаты бросать. Я когда выпрыгивал - пулю в живот схватил, но у меня был батин офицерский ремень, и она срикошетила от пряжки, попав в мочевой пузырь. Как мне потом сказали, что если бы не ремень, то мой позвоночник высыпался бы мне в трусы. Я выскочил и скрутился оттого, что стало горячо. Перепугался, думал, что могло в паховую артерию попасть. Начал кричать, что Элвис, а это мой позывной, ранен, слышу, что Грузин ранен, Полтава ранен, Саня ранен, то есть всех ранило, кроме Сереги Дикого и Гуцула. Но все старались перестреливаться. Сделали им два двухсотых. Мы от них были на расстоянии метров 10, только они из окопов, а мы за машиной. Полтава крикнул, чтоб все от машины ушли, потому что там 8 мух внутри лежало.

Потом мы заметили, что они вывесили наши флаги и мы подумали, что это Нацгвардия, что мы приехали на этот 32-й блокпост. В этот момент ко мне подбежал чувак, передернул затвор и очередь по ногам дал

Я лицом упал в землю и решил, что мне капец. Честно говоря, в такой момент ты очень быстро вспоминаешь Бога и начинаешь молиться так, как не молился никогда.

Потом они нас начали затягивать к себе. Первыми Саню и Полтаву потащили, а Гуцула ногами побуцали, по голове дали. Когда всех затянули, я остался один. Меня от машины сепары немного в сторону оттянули и начали пихать ногами, чтоб сам полз. А у меня обе ноги простреляны, кровь течет, от бессилия даже аптечку достать не мог. Я пальцами закрываю рану на правой ноге, и на левой пытаюсь пережать артерию. И в таком состоянии пытаюсь ползти до их окопов. Проползаю метра три-четыре, наблюдая картину, как от машины идет тропинка моей крови. В ноге кусок мяса вылетел и немного малоберцовую надломало. А левую раздробило так, что 7 сантиметров кости не хватало. Ползу - состояние шоковое, ни боли, ни страха уже не ощущаешь. Страх вообще появился через пару дней, когда осознал что произошло. Пока я пытался ползти, ко мне подошел их командир - дядька такой здоровый, высокий, метра 2 ростом, седой. Пошарил по моим карманам - вытащил фотоаппарат, но там ничего такого не было информативного из фотографий. Потом вытащил из аптечки эластичный бинт и жгут, перетянул мне ноги. Достал шприц с колбой, сказал, чтоб я себе уколол и показал куда ползти. Я еле-еле дополз до горбика, а за ним - их окопы. Попросил воды и мне ее, честно говорю, дали. Я чувствовал, что от потери крови почти сознание терял, но сам себе говорил: "фиг вам, я хер сдохну". И тут кричат, что танки. А их пустили за нами следом. Я - лицом в землю. Слышу, лупят. Земля за шиворот, начинает трава гореть и так горячо, ощущение, что горит вместе с землей. Так припекает, что у меня открывается второе дыхание - и я заползаю за горбик. А там лежат Грузин, Серега и Гуцул. За ними дальше лежит Юра Ока, уже покойный. А тогда, когда я полз от машины до окопа, слышал, как сепары командира искали. Саня сказал, что он командир. Ему в ответ: "Слышишь ты, козел, у нас двое двухсотых и один трехсотый. Ты братишек наших завалил". И слышно было звук глухой, словно молотком по дровам. Крик такой начался, я никогда не слышал, чтоб человек до такой степени кричал. Меня аж передернуло. Я думал, это Ваньку Полтаву забили. А когда подполз, оказалось, что командира нашего. Увидел его в конвульсиях. Ванька рассказывал, что Саню начали прикладом бить по голове, и били до тех пор, пока мозги не потекли. В тот момент, когда отлупашили, я уже переполз за горбик. Кто-то крикнул "отстрели его, чтоб он не мучился". И застрелили его.

Потом опять танки, обстрелы, нас начали вглубь зеленки тянуть. И мне опять "повезло", самому пришлось ползти

А Ваньке ухо осетин отрезал. Он ему сказал: "Что тебе отрезать, выбирай: яйца, сердце, ухо?

Я на Полтаву глянул, а он лежит в кустах и просто смотрит. Я к нему подполз, спрашиваю: " Ваня что случилось?" А он не шевелится, просто глаза вывалил. Я не могу понять, дышит он или нет. И тут ополченец Ване по ногам хрясь: "Ты что развалился тут, ползите давайте". Ваня в себя пришел. Потом меня под руки взяли - потянули. Позакидывали нас в УАЗик 469-й. Нога болтается, ощущение, что оторвется нафиг. Везут по этим кочкам. Все в крови. Привезли куда-то, повыкидывали. Начали ногами бить, мол, мы сволочи

На месте, где нас оставили, было человек от 30 до 40, разного возраста. И осетины были, и русские и ополченцы. Помню, я снова воды попросил, а мне расстрелом пригрозили.

Затем на какой-то газельке нас отвезли в военно-полевой госпиталь, он располагался в библиотеке какого-то института. Там у нас увидели берцы и говорят: "ни фига себе, какие у вас берцы", - и штык ножом их с ног срезать, а оно болит. У меня обувь - дорогая, форма - дорогая. Там все были в шоке от того, как мы одеты. Волонтеры наши постарались. Правда, с меня одного не сняли часы, отцовский подарок, и цепочку. Я попросил, чтоб оставили. А вообще хотели пристрелить, потому что сознание терял. И тут за меня заступилась женщина, как потом, оказалось, - это начмед военно-полевого госпиталя. Сама - русская. Она сказала, что спасет меня. А мы им нужны, чтоб обменять на своих. Потом помню операционный стол. Мне сделали операцию на животе - и я выжил.

Вообще впечатлений от плена у меня мало. Там у нас была отдельная комната. Одно окно, заложенное мешками до самого верха. Две двери. С одной стороны - операционная, с другой - больные лежали. Двери закрываются, свет выключается. Питание - пять раз в день; все приносят, всех кормят, никто никуда не ходит. В туалет - под конвоем. Но отношение - нормальное. Попадались, конечно, те, которые говорили: "Да я тебя зарежу…", - а были и такие, которые заходили, спрашивали, что нам надо. Общаться было проще с русскими, которые побывали в Афгане, Чечне, Осетии, чем с сепаратистами. Они знают, что такое война. У них даже к пленным отношение совсем другое, чем у этих, так называемых, ополченцев. Русские нам даже сигареты покупали, а осетинам посрать. У них понятие одно: кто больше платит, в ту сторону и стреляют. Через дня 3-4 нас отвезли в больницу. Это была, кажется, Областная клиническая больница в Луганске. Стояла на краю Луганска, в одну сторону - пустыри. В другую - частный сектор. Ипподром, кони бегали. Кормежка была ужасная, иногда забывали завтрак завезти. Я, когда ногу отрезали, изучал территорию. Куда бежать, если придется. К Ваньке заходил и шутил, что пути отступления нарисованы, если что, будем бежать: он на коляске, я на костылях.

Мне сначала ногу прооперировали, осколки вытянули. В больнице на вытяжку положили. Потом за нами какие-то дядьки приехали - полковники якобы, забрать хотели в одностороннем порядке. Нас с вытяжек сняли, в шины в бинты замотали и опять в госпиталь отправили, когда мы отказались с ними ехать

В госпитале у меня начали синеть пальцы, я попросил снять шину, потому что чувствовал, что что-то не то, когда сняли - нога уже позеленела перед стопой

Началась гангрена. Мне сделали перевязку, из ноги осколки костей вытащили, там дырка была большая, гноиться все начало.

Но отрезать не спешили. Обратно примотали ногу к шине и на следующий день нас с Ванькой обратно в больницу отвезли. Там доктор глянул и сказал, что если такая фигня началась, надо ампутировать, пока не поздно. Ее отрезали - и я начал жить без ноги

Вообще у меня ранения были в паховую часть и ноги. Дырки на обеих были немаленькие. Просто, в правой ноге кости не задели, в нее вставили сухожилие и еще там куска мышцы не хватало. Потом на себе начал замечать какие-то вавки непонятные, оказалось - осколки от гранат. И контузии поначалу не ощущал, сейчас ощущаю - уши закладывает, кратковременная память хромает, головные боли.

Когда нас должны были первый раз менять, а это было в госпитале после операции, оказывается, что на Юдаева, есть такой человек в харьковской колонии. И кто-то из них дал мой телефон и сказал: "На, звони жене и читай все, что было написано на листике". Я прочитал, что меняют нас на Юдаева, он - инструктор снайперов. В плен попал намного раньше, чем мы. У него - перебит позвоночник. Он лежачий. Но когда мои друзья-товарищи начали заниматься тем, чтоб меня обменять, то им с нашей стороны сказали, что мы - не такие уж важные, чтоб на Юдаева обмен делать. Ему дали 12 лет

В целом мы в плену провели 28 дней. Мне и Полтаве повезло - однажды нас просто забрали. Зашла в палату женщина и сказала, что поедете домой, в Украину. Я сказал, что без Полтавы никуда не поеду. Мы в основном: койка к койке жили. И нас отвезли в Счастье в госпиталь. Самого обмена я не видел

На следующий день мы съездил на могилу к Юре Оке. А потом отправились в Киев. Я тут был немного ошарашен: волонтеров много, пища нормальная, куча фруктов. Когда только приехал, помню, спросили у меня: "Ты что хочешь?" Я решил пошутить и сказал: "Икры красной желаю". А мне говорят: "Без проблем". Я был в шоке

Сейчас занимаюсь документами участника АТО - это такой капец. Я, учитывая свое положение, пытаюсь их сделать, потому что, когда ты мужик, а висишь на шее - это так бьет по самолюбию. Мне друзья помогают все оформить, но с подачи Мельничука сейчас ребят почему-то не оформляют. Пацаны уже торчат в штабе неделю и почему-то не могут никак пропечатать один документ, форму 5, - это заключение расследования, где объясняется, при каких обстоятельствах я получил ранение. В "Айдаре" я был начальником гаража, имел людей в подчинении, а оформили меня сторожем. С месячным окладом в 304 гривни, потому что рабочее время было 2 часа в сутки. Это сейчас так оказалось. А ведь через нас куча техники проходила, кучу работы переделали. Обидно это.

А на погибшего Саню хотят списать сейчас все пропавшее оружие и технику, но я знаю, что это был тот человек, который приехал сюда не деньги зарабатывать и вокруг себя держал точно таких же единомышленников. Это человек, которого уважали, пока он был жив, и уважают после смерти

После того, что случилось, я начал больше верить в Бога. Я считаю, что Библия - это элементарные правила для жизни. И если каждый будет соблюдать 10 заповедей, у нас будет рай

Я думал, что после того, что со мной случилось, не пошел бы воевать, но без этого уже не могу. Хотел бы помогать людям, то есть быть волонтером. А еще пытался бы наших ребят вытаскивать из плена и хотелось бы заниматься контрразведкой: искать вот этих крысаков, которые, блин, изнутри в нашей армии портят все отношения. Которые за деньги продаются.

Это бестолковая война. Я вспоминаю деток в ожоговом отделении Луганской больницы. Это ужас. Ребенок - 5-6 лет, а у него одни глазки только торчат из-под этих бинтов, доктора срезают бинты, а они кричат, плачут… Стоит бедная мать и с трудом сдерживает свои слезы. В этот момент меня туда закатывают - и я, наблюдая это все, вспоминаю своего трехлетнего сына,- это очень тяжело. Поэтому мне бы хотелось мира во всем мире.

Для помощи Максиму Вакуленко: Карта Приватбанка 41494978 24118170
Вакуленко Юлия Юрьевна (жена)

Текст и фото: Вика Ясинская, Цензор.НЕТ

+

 

+

Рубрики:  A. Людська думка і мова
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (0)

Венгры против СССР - 1956 - 2014 россия против Украины

Дневник

Пятница, 26 Декабря 2014 г. 03:28 + в цитатник

3418201_GoldenCross_cb938ec29c932d10ca097d452e7d9ca8 (100x130, 11Kb)3418201_UKRAINE___78929429_1318247718_540458443 (160x120, 37Kb)

+

Венгры против СССР - 1956 -

2014 россия против Украины

+

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/chi_viriti_kremlyu_shibenitsya_dlya_ugorskogo_preme_ra_2004510

+

Чи вірити Кремлю? Шибениця для угорського прем'єра

  • Чи вірити Кремлю? Шибениця для угорського прем єра

Українці - не перші, кого в Росії охрестили фашистами за прагнення до свободи. До цього були народи Балтії. А ще раніше - поляки, чехи, словаки і угорці, що намагалися вирватися з табірного Совка.

На одному російському сайті знайшов фото подій 1956 року в Будапешті: угорський підліток, з рушницею на плечі. Один з тих, хто піднявся проти радянської окупації. Під фотографією підпис: «Малолітній фашистський гад». Підпис не архівний,датований осінню 2013 року. В Україні саме розгортався Євромайдан. Текст, проілюстрований знімком, - смакування досвіду "успішної" боротьби з майданами. «Коли б не своєчасне втручання наших військових, Угорщина стала б жертвою першої помаранчевої революції», - повчально пише автор статті. У Рунеті він не самотній. Навіть на офіційних сайтах можна прочитати, наприклад, про маршала Жукова: «за придушення угорського фашистського заколоту отримав 4-у зірку Героя Радянського Союзу».

Якщо угорські політики, на кшталт прем'єр-міністра Орбана, сумніваються у присутності російських військ в Україні, то вони мають, заради справедливості,  визнати, що й 1956 року радянських військ в Угорщині не було, а 25 тисяч угорських патріотів було вбито на вулицях чи пізніше страчено винятково самими угорцями - як переконують російські "історики".

Що пильніше вчитуєшся в історію тих трагічних днів, то виразніше бачиш їх схожість з тим, що відбувалося і відбувається у нас. З єдиною, сподіватимемося, відмінністю, що тоді Кремлю вдалося, а зараз не вдасться.

Имре Надь

1. Мрія про Європу. Десять років радянської окупації понівечили угорський народ. «Найкращий угорський учень Сталіна» диктатор Ракоші прославився тортурами, що викликали захват московських кадебістів, заміною білого хліба російським житнім в традиційному раціоні угорців, а з кінця сорокових років - ще й антисемітизмом. Надія з’явилася після антисталінського ХХ з'їзду КПРС і початком виведення радянських військ з Австрії. Щемливо повіяло вітром свободи і швидким поверненням в європейську сім'ю.

Власне кажучи, як і наш Майдан, народні виступи в Будапешті почалися з підтримки «європейського курсу» влади. Кривавий Ракоші був усунений Хрущовим, що керував тоді КПРС. Проте замість демократа Імре Надя угорцям спробували підсунути ще одного вірного ленінця - Ерне Гері. Угорці вирішили, що причина в «труднощах перекладу» і вийшли на вулиці... з червоними прапорами!

 2. Студентський «майдан». У кожної революції гідності є своя «могилянка», свої студенти, що чекають, за рецептом Цоя, на зміни. В Угорщині таким штабом став університет в Сегеді. 16 жовтня його студенти відродили  розігнаний прокремлівським урядом Союз Студентів. ЛИше кілька днів знадобилося, аби студентський рух охопив країну, сформулював 16 вимог до влади і анонсував на 23 жовтня марш протесту в Будапешті.

Площі Ясаі Марі і П'ятнадцятого березня стали угорським Майданом. Спочатку мирним.  Вони випромінювали радість і щиру віру в те, що їх «відпустять» до Європи, варто лише пройти по вулицях багатотисячним маршем. (Адже для нас це відчуття знайоме - наївна і світла надія, що гвоздики в дулах автоматів  переможуть смерть?) До студентів приєдналися десятки тисяч людей. Прапори - лише лояльні, транспаранти  - із запевненнями в угорсько-радянській дружбі. Вони вірили, що росіяни, які розвінчали Сталіна, не залишать угорський народ наодинці з їхніми сталіністами.

І росіяни не залишили

З вікна радянського консульства Володимир Крючков, тоді дрібний клерк дипвідомства, а пізніше, вже як голова КДБ СРСР, - один з керівників ДКНС у 1991 році, бачив  зовсім іншу картинку. «За годину-півтори місто змінилося до невпізнання. На вулицях з'явилося багато п'яної молоді. Почалися погроми магазинів, подіяв закон натовпу...»,- гидливо розповідає він в 2006-му, за  50 років після  подій. У молодих людях, що йдуть під червоними прапорами він розгледів грізне обличчя «фашизму».

Чого ж такого ці «фашисти» вимагали? Вони, - оце жах!- хотіли відновлення старого угорського національного герба, старого угорського національного свята замість Дня звільнення від фашизму, скасування уроків російської мови. Але найстрашніше: вони хотіли вільних виборів, уряд на чолі з Імре Надем, і - щоб  радянські війська забиралися з Угорщини...

3.Перші жертви. Переляканий Гере в ефірі національного радіо назвав протестантів «націоналістами» і «шовіністами». Ті забажали озвучити свою думку. Але біля входу в радіокомітет їх чекав спецназ угорської держбезпеки - AVН. І зустрів вогнем на ураження. О 9 годині 23 жовтня 1956 року на холодну бруківку площі пролилася кров перших героїв, загиблих за свободу Угорщини. Міф про мирне реформування країни розвіявся туманним осіннім вечором. Маніфестація перетворилася на повстання. До ранку в лавах повстанців з'явилася зброя.

4. «Наколоті апельсини». В Росії і сьогодні, заднім числом, відмовляють угорському народові в можливості  самому вирішувати власну долю. Скрізь бачиться пазуриста лапа ЦРУ. Найбільш популярною є версія про так звану «ядерну змову». В США, мовляв, побоювалися атомного посилення СРСР за рахунок розробки уранових копалень в Угорщині. А рокову роль відіграли ... повітряні кульки, сотні тисяч яких «за намовою Америки», нібито запускалися через кордон з території Австрії. А в кульках - підривні антирадянські листівки! Ці кульки і зіпсували угорську молодь! І щоб повернути її в щасливий соціалістичний рай, Хрущову і компанії довелося, згнітивши серце, після довгих сумнівів стріляти в блудних дітей.

У Кремлі завжди любили видати себе за бідну жертву. Хоча сценарій угорської трагедії і був розписаний заздалегідь, ще до будь-яких колотнеч. У книзі Віктора Суворова «Облом» є один факт, що заслуговує на увагу: «Командир Особливого корпусу генерал-лейтенант Лащенко ще в червні 1956 року отримав наказ Жукова розробити план надання інтернаціональної допомоги братньому народу Угорщини та наведення в разі потреби порядку в чужому домі. План приборкання отримав умовне найменування «Хвиля». 20 липня 1956 Жуков цей план затвердив».

Приборкувати Угорщину зібралися задовго до того, як з'явився привід!

«Ніхто не міг допустити виходу Угорщини з Варшавського договору, покликаного захищати післявоєнний устрій Європи», - каже Крючков. Навіть заїкатися про це було неможна. І Микита відправляє до Будапешта танки, не чекаючи офіційного прохання угорського керівництва (його швиденько сфабрикують заднім числом - до розгляду "угорського питання" на Раді Безпеки ООН 28 жовтня).

Об одинадцятій вечора 23 жовтня маршал Соколовський наказав окупаційним військам почати операцію «Компас» - взяття угорської столиці. Військам, слід зазначити, чималим. На території «суверенної» Угорщини на той час перебувало 5 радянських девізій загальною чисельністю 30 тисяч людей, 1100 танків, 380 БТР. Каральну операцію підтримували 300 винищувачів. Окупанти увірвалися до  Будапешта до 4 години.

Саме до цього часу закінчив роботу пленум ЦК УПТ(партії угорських комуністів), що висунув Імре Надя головою уряду. Першим секретарем був обраний Янош Кадар, що в запалі дискусій пообіцяв особисто спалювати радянські танки на вулицях Будапешта.

5. Небесна сотня з площі Кошута. В четвер 25 жовтня до 11 години ранку на площі Кошута зібралося близько 30 тисяч людей, що чекали виступу новопризначеного прем'єра. Тут також скупчилися танки і десант Радянської армії. Ситуація загострена, і промова Надя могла б її пом’якшити.

Але далі відбувається дещо несподіване. З дахів довколишніх будинків невідомі відкривають автоматний і кулеметний вогонь по щільному натовпу. За спогадами очевидців, стріляли снайпери-професіонали. Замертво падають і демонстранти, і радянські солдати. Після цього вже ніхто не з’ясовує, де чия провина... Підсумок кривавої бійні, що тривала півтори години, за радянськими даними - 61 людину вбито, по угорськими - від 250 до 750!

6. Невідомі снайпери. Тим, хто вимагає негайно знайти і покарати снайперів, що влаштували полювання на людей на вул. Інститутській, варто знати, що в Угорщині ці пошуки тривали 55 років!

Одну з останніх версій оприлюднив в  2011 році російський Комерсант.   Дві угорські жінки-історики Едіт Кері і Терез Керемі, переривши архіви угорської держбезпеки, зробили висновок: з дахів стріляли члени так званого «військового комітету» таємно сформованого з консервативної частини угорських комуністів. Їх метою було введення в країні надзвичайного стану і зміна «ліберального» партійного керівництва. Підготувалися заздалегідь і грунтовно - затягнувши на дахи кулемети та інше військове спорядження...

Чи правда це? Чи всього лише спроба відвести підозри від радянського КДБ (адже версія оприлюднена в російському виданні) - невідомо... Так чи інакше хтось вів країну до війни.

Як могли відреагувати на це революціонери? Лише штурмами: спочатку вони захопили радіоцентр, потім редакцію головної комуністичної газети, потім - склади зі зброєю. На сторону народу переходять військові частини з важким озброєнням. Формуються  загони Національної гвардії,  її очолює Пал Малетер. Владу  в країні беруть в свої руки робочі ради.

 9. Кремлівська щедрість. Склалося враження, що в Москві нарешті зрозуміли: угорський народ налаштований рішуче. 28 жовтня угорський уряд видав наказ про припинення вогню. Імре Надь в зверненні по радіо (погодженому, до речі, з Москвою) оголосив, що домовився з радянським про виведення військ з Будапешта. Негайне! До того ж, обіцяно, що загони самооборони увійдуть до складу регулярної угорської армії. І справді, до 30 жовтня радянські війська були виведені із столиці. Все! А держбезпека - розпущена.

Перемога!? Все, здається, свідчить про це. 30 жовтня з'явився один з найзагадковіших документів хрущовської епохи - Декларація уряду СРСР. Події в Угорщині в ній оцінювалися як «справедливий і прогресивний рух трудящих». А «радянський уряд, стверджувалося в декларації, готовий вступити в переговори... з питання про перебування радянських військ на території Угорщини».

Зраділий Імре Надь вирішив кувати залізо поки гаряче і оголосив про повернення багатопартійності. Угорщина звернулася в ООН з проханням про допомогу в захисті свого нейтралітету. І завірення в підтримці були отримані...(теж свого роду «будапештський меморандум»).

10. Посварити світ. Сучасний Російський філософ і військовий історик Сергій Переслегін пише, що Кремль завжди готовий почати світову війну. Але лише за двох умов: військового союзу з Китаєм і розбіжностей між Європою і США.

Для їх створення потрібно було викроїти час. А отже, вдати, що угорцям дали спокій.

30 жовтня Хрущов терміново викликає до Москви представників КНР на чолі з Лю Шаоці. Головна тема: чи пригнічувати повстання в Угорщині військовою силою. Кінцевий результат перемовин різні джерела трактують протилежно. За однією з версій Мао Цзедун наполягав на вторгненні, за іншою - він був проти, і Хрущову великих зусиль вартувало злякати його поширенням «фашистської чуми». Так чи інакше згода Китаю була отримана.

Друга умова виникла разом з війною між Ізраїлем і Єгиптом за Суецький канал. Якщо вірити Віктору Суворову, то почалася вона зовсім не спонтанно. Президентом Єгипту у той час був друг Радянського Союзу Гамаль Абдель Насер. І саме перший секретар ЦК КПРС Хрущов з міністром оборони маршалом Жуковим «нашептали» йому, що захопити канал в особисте користування, перекривши дорогу через нього європейцям, дуже навіть комільфо!

Чи збіглися два конфлікти за часом чи це ще одна диявольська інтрига Кремля? Хто знає, хто знає... Але конфлікт на Близькому сході посварив США з Англією і Францією і відсунув загрозу російського вторгнення до Угорщини далеко на задвірки євроатлантичної політики.

11. Не ходіть в гості до росіян! В той час, коли в Будапешті раділи перемозі, в Кремлі в обстановці секретності була прийнята резолюція про вторгнення. «Було б непростимим для СРСР не надати допомоги робочому класу Угорщини в його боротьбі проти контрреволюції», йшлося в ній. На  день пізніше на засіданні Президії ЦК КПРС Хрущов був відвертішим: «Якщо ми підемо з Угорщини, це підбадьорить американців, англійців і французів, імперіалістів. Вони зрозуміють це як нашу слабкість і будуть наступати». За іншими джерелами він додав: якщо вони нам спробують перешкодити, СРСР відповість ядерним ударом.

1 листопада Ради величезними силами вторглися до Угорщини. На протест Імре Надя радянський посол (а ним тоді був майбутній голова КДБ і генсек Юрій Андропов)  відповів: не варто хвилюватися, йдеться про звичайну ... «ротацію». Під її прикриттям 3 тисячі радянських танків перетнули кордон і безперешкодно йшли «зеленим» коридором. Тим, що був залишений для виведення радянських військ, - згідно з домовленістю, підписаною Надем і представниками СРСР.

Паралельно розгорталася спецоперація з обезголовлення повстання. 3 листопада на аеродром Текель був запрошений міністр оборони Угорщини Пал Малетер і його найближчі помічники. Причина: узгодження виведення окупаційних військ. Генерал, що розслабився, дав команду своїм: по радянських військах не стріляти, хай собі пересуваються «зеленим» коридором. Потиснули один одному руки, підняли фужери і обмінялися тостами... Але ледве допили вино, як на фуршет заявилися кадебісти і наділи на міністра і його замів наручники. «Нам тоді довелося піти на воєнну хитрість», - хвалиться коментатор в одному з російських інтернет-ресурсів.

Надь, що залишився на самоті, вже зрозумів, що відбувається, і відкрито звернувся в ООН по допомогу. Це був голос волаючого в пустелі.

12. «За Угорщину і за Європу». 4 листопада під командуванням двох знаменитих маршалів Жукова і Конєва, почалася кривава каральна операція радянської армії - «Вихор». З боку СРСР, Чехословаччини і НДР до багатостраждальної Угорщини рушили, знищуючи все на своєму шляху, 15 танкових, механізованих, стрілецьких, авіаційних і повітряно-десантних дивізій. Проти 50 тисяч повсталих було кинуто 30 тисяч озброєних до зубів регулярних військ, плюс 27 тисяч угорських колаборантів-комуністів і співробітників держбезпеки. Будь-які спроби зупинити їх придушувалися нещадним вогнем.

«Штурм Будапешта був лютим, - пише Віктор Суворов. - Чотири дні боїв цілком нагадували штурм Берліна в 1945 році. Схожість була ще й в тому, що й Берлін штурмували війська Жукова і Конєва. Радянська артилерія гатила нещадно. Лише після її ударної роботи в атаку йшли танки і самоходки, що прикривалися піхотою і бронетранспортерами з зенітними кулеметами».

Рішучіше за всіх чинили опір робочі передмістя Будапешта. Артвогнем їх зруйнували вщент.

Угорське радіо замовкло на півслові, так і не встигнувши звернутися по допомогу до міжнародного співтовариства. І лише один репортер, що стріляв по карателях з вікна свого кабінету, відривався від рушниці, аби збігати до телетайпу і передати світові всі подробиці трагедії, що розігралася. Його колега, директор Агентства новин, узявши на себе роль диктора, встиг передати в ефір послання, яке завершувалося словами «ми вмираємо за Угорщину і за Європу». Його змусив замовкнути десяток 152 мм снарядів, що рознесли будівлю.

... Що ми знаємо про цю трагедію, що забрала життя тисячі патріотів? У багатьох містах України - і навіть в Києві! - вулиці досі носять імена кривавих катів угорського народу  - Жукова і Конєва...

13. «Кремлівська гарантія». Імре Надь спробував знайти притулок в югославському посольстві. Два тижні тривали переговори і, нарешті, йому дали найнадійнішу, на найвищому рівні письмову гарантію життя і свободи, якщо  покине стіни посольства. «Мене завжди дивувала довірливість вождів Угорської революції», - гірко пише Суворов. Автобус, в якому Надь повертався до рідного будинку, був перехоплений радянським спецназом, і бунтівного прем'єра відправили до кадебістської катівні.

Але й без своїх вождів народ продовжував боротися. Аби  зламати народ Кремлю довелося будувати концтабори й створювати надзвичайні суди (з правом лише на один вердикт - страту). Було ухвалено понад 300 смертних вироків. Десятки тисяч повстанців, членів робочих рад і національних комітетів, діячів партійної опозиції, письменників, журналістів виявилися у в'язницях і таборах.

У червні 1958-го Імре Надя засудили до смерті. 15 червня він виголосив останнє слово: «Смертний вирок я, зі свого боку, вважаю несправедливим. Мотивування його вважаю необгрунтованим, тому не можу його прийняти... Я вірю, прийде час, коли в цих питаннях і в моїй справі можна буде розібратися справедливо... Про помилування не прошу».

Герой Угорщини був повішений в кадебістських катівнях, на мотузці, перекинутій через укопаний в землю стовп. Сталося це 16 червня 1958 року. Та ж доля спіткала і його славного соратника генерала Пала Малетера.

Х  Х  Х

Чи добре ми вивчили урок минулого?

А Путін вивчив. Надто вже ті події нагадують сьогоднішній день. З розгоном Майдану, анексією Криму, з перемир’ями і Мінськими домовленостями. З ким домовляємося?

Не полишає відчуття того, що Путін довгими ночами сидів над архівами КДБ, вивчаючи «угорський» досвід. І передчуваючи. Не лише дії російських карателів і спецслужб, але й більшість месиджей його прес-конфренцій немовби взяті просто з далекого 1956-го. І  1968-го. І часів радянського вторгнення до Афганістану. Та ж брехня і підступність. Та ж «воєнна» хитрість. Ті ж танки, гаубиці і безсловесне солдатське м'ясо. Ті ж погрози атомною бомбою. І - та ж ненависть до країн і народів, що не бажають жити в загальному бараку, під командуванням головного вертухая Росії.

Скільки чесних людей, що повірили Кремлю, зустріли свою смерть в російських катівнях. Скільки обдурених народів  було жорстоко покарано долею за необережну віру в те, що Росія зрозуміє і пробачить їхнє прагнення до свободи і демократії. Історія невблаганна у вироку: в будь-якому разі - ворог ти Кремлю чи друг - йому ніколи не можна вірити.

Євген Якунов. Київ.

 
17:26 23.12.2014

+++

Рубрики:  A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
УКРАІНА - РОСІЯ - БЄЛАРУСЬ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА
УКРАЇНА і Не российский мир
Русский - ИСКОННОЕ + российский: нео - имперское, стремящееся поглотить Русское и Украинское и прочая, и прочая, и прочая......


 Страницы: 227 ... 112 111 [110] 109 108 ..
.. 1