ЛЕЧИМСЯ КОЛОКОЛЬНЫМ ЗВОНОМ!!! |
митинг протеста ПИАНИСТ ФЕДОР АМИРОВ ПРИГОВОРЕН к аресту 10 СУТОК - дикость |
поэзия общественного устройства * психология и улучшения в обществе
ВЧЕРА в 21 ч (судьи работали допоздна) ПИАНИСТ
ФЕДОР АМИРОВ ПРИГОВОРЕН К АРЕСТУ
НА 10 СУТОК ЗА УЧАСТИЕ (!) В МИТИНГЕ (!)
КАК ОН СООБЩИЛ ПО ТЕЛЕФОНУ "ОБВИНИЛИ В ТОМ ЧЕГО Я НЕ ДЕЛАЛ - ОТБИВАЛСЯ ЯКОБЫ РУКАМИ И НОГАМИ"
действительно руки пианиста совсем для другого приспособлены - и обвинение не убедительно
вообще участие человека искусства в любом митинге - это свидетельство очевидца для эпохи
и никак не должно преследоваться т.к. искусство должно свободно рассказывать
современникам и потомкам как мы живем или как мы жили
человек искусства - никак не может быть активным участником политических действий
это всегда только свидетель - как и пресса или радио или телевидение
необходимо срочно освободить пианиста Федора Амирова
и принести ему извинения
=== * ===
ДОКУМЕНТАЛЬНЫЕ - в и д е о - ПОДТАССОВОК ВЫБОРОВ
карусель - получив деньги парень голосовал множество раз - но обманув доверие голосовал за других... посмеявшись над организаторами фальсификаций...
НОВАЯ ГАЗЕТА - 1000 рублей волонтерам за вброс 70 голосов...
|
Cайт-Россия кольцо патриотический ресурсов.Рекомендую |
|
Бібліотека Українця - Украинство как национальная идеология несуществующего народа.Для Лашкевича. |
|
Ветеран НКВД всех их, подлецов украинцев, в Сибирь |
(Цитую сайт)Лучшие комментарии
Оцю наволочь треба живцем на шматки рiзати!
Daickone 4 мес. назад 17
старий дебіл.
majesticlook 4 мес. назад 16
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Просмотреть все
Видеоответы
Это видеоответ на Львів 1941 рік Розстріли Українців органами НКВД
НКВД Часи комуністчного терору -Вінчання зі смертю...
от пользователя taras2802
Просмотров: 3888
+++
+++
Загружено пользователем taras2802 , дата: 22.07.2011
Злочин без кари цей нелюд ветеран каральних загонів НКВД В в якого по локті руки в крові невинних людей получає українську пенсію та сволоч ще по Трускавцям розїжає Цей злочиниць заслуговує на шибиницю а не на курорт Ветеран НКВД рассказал за что депортировали украинцев в Сибирь11 мая на сессии Луганского облсовета ветеран НКВД поделился с депутатами воспоминаниями послевоенных лет: о том, как проводились облавы в Карпатских горах и о депортации задержанных в Сибирь.
? Вы знаете, советскую власть не любили, ? рассказал ветеран. ? Только изберут председателя колхоза ? семью повесили. Только изберут в исполком ? семью повесили. Мы их дивизией с собаками в лесах оцепляли. Ловили, сажали в вагон и всех их, подлецов, в Сибирь! Поэтому они и мстят сейчас и России, и Сталину, и так дальше.
После этих слов в зале прозвучали аплодисменты.
Он также рассказал, как три года назад снова попал на западную Украину ? в санаторий в городе Трускавец.
? Шо я хочу сказать? Вы очень хорошо говорите ? но очень поздно говорите. Я три года назад был в Трускавце, в санатории «Батьк?вщина». Там было 50 процентов наших, 50 процентов националистов. Они «добрый день, доброе утро» не говорили, а только «Хайль живе Украина, Хай живе Украина», ? произнося последние слова, ветеран имитировал рукой приветствие гитлеровцев.
По словам выступавшего, в санатории «Батьк?вщина» не хотели проводить никаких торжественных мероприятий, поскольку опасались, что ветераны передерутся.
? В следующий раз ехать туда отказался, ? заключил ветеран НКВД.
Категория:
Фильмы и анимация
Теги:
Ветеран НКВД рассказал за что депортировали украинцев в Сибирь Еврейская революция communism history russia documentary news ukraine kiev lviv moscow ussr belarus georgia army nkwd latvia putin petersburg Jews Луганськ Донецьк georgian vladimir
Лицензия:
Стандартная лицензия YouTube
______________________________Коментарі глядачів окремо в "Коментарях"
|
Кримська Народна Республіка |
Зміст [сховати]
1 Політична історія
1.1 Формування Мусульманського виконавчого комітету
1.2 Поширення впливу Мусвиконкому
1.3 Політизація кримськотатарського руху
1.4 Формування кримськотатарських військових частин
1.5 Скликання курултаю
1.6 З'їзд земств і міських дум
1.7 Проголошення Кримської народної республіки
1.8 Органи влади
1.9 Культурне життя
1.10 Більшовицький переворот
1.11 Кримсько-більшовицька війна
1.12 Більшовицький окупаційний режим
1.13 Звільнення Криму від більшовиків
1.14 Німецький окупаційний режим
1.15 Уряд С. Сулькевича
1.16 Уряд С. Крима
1.17 Наслідки
2 Військо
2.1 Початок
2.2 Основа
2.3 Генштаб
2.4 Офіцерський корпус
2.5 Кіннота
2.6 Піхота
2.7 Артилерія
2.8 Немусульманські частини
2.9 Проблеми
3 Дивіться також
4 Джерела і література
5 Посилання
6 Примітки
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Примітки
↑ http://evpatoriya-history.info/national/tartar_october.php
↑ Боєчко В.Д., Ганжа О.І., Захарчук Б.І. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. - К., Основи, 1994. -. - С. 33.
↑ Державний архів Автономної Республіки Крим. - Ф.-П. 150. - Оп. 1. - Спр. 776. - Арк. 14 – 15.
↑ Державний архів Автономної Республіки Крим. – Ф.-П. 150. – Оп. 1. – Спр. 109. – Арк. 58.
↑ Состав правительств Крыма периода гражданской войны. // Известия Крымского республиканского краеведческого музея. — 1995. — № 11. — С. 12-13.
↑ Зарубин А. Г. К истории Милли-Фирка (Национальной партии). // Крымский музей. — 1994. — № 1. — С. 43.
↑ Губогло М. Н., Червона С. М. Кримськотатарський національний рух. Т.II. М., 1992. С.175-176.
↑ Державний архів Автономної республіки Крим. — Ф.-П. 150. — Оп. 1. — Спр. 109. — Арк. 65.
↑ Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. / Под ред. С. С. Хромова. — М., Советская Энциклопедия, 1983. — С. 308.
↑ Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. — К., Основи, 1994. . — С. 114.
↑ Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. — К., Основи, 1994. — С. 34.
↑ Состав правительств Крыма периода гражданской войны. // Известия Крымского республиканского краеведческого музея. - 1995. - № 11. - С. 13-14.
↑ Надинский П.Н. Очерки по истории Крыма. – Ч. 2. - Симферополь, Крымиздат, 1957. - С. 128.
↑ Симонова Т.М. «Прометеїзм» у зовнішній політиці Польщі. 1919-1924 рр.. / / Нова і новітня історія. 2002. № 4. С.58.
↑ http://www.tatmir.ru/article.shtml?article=592§ion=0&heading=0
↑ http://evpatoriya-history.info/national/tartar_october.php
↑ Папакин А. Татарские воинские формирования в Крыму (ноябрь 1917 – январь 1918 гг.) // Military Крым. – 2010. – № 15. – С. 22-24.
|
Чай - хана це корчма: чаю не буде - шинок в Україні - генделик в Україні |
Дневник |
Вдаримо українським шинком по австріяцькій кнайпі! (І. Соколов, 1864)
++++
На картине реалистически изображно "место невежества" - Корчма - шинок в Україні - генделик в Україні
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Кнайпа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. http://uk.wikipedia.org/wiki/Кнайпа
Вдаримо українським шинком по австріяцькій кнайпі! (І. Соколов, 1864)
Кна́йпа (від нім. Kneipe) — корчма, шинок — гастрономічний заклад, де подають насамперед спиртні напої.
У німецькомовних країнах означає перш за все пивну (пивницю). Подекуди окрім напоїв подають також і страви, тому межа між кнайпою і рестораном не є чіткою, щоправда у Німеччині, згідно з регіональними законами про заборону куріння у ресторанах, ознакою кнайпи вважається відсутність кухні.
В Україні цей термін найчастіше вживається у Галичині, особливо у Львові, де нерідко маючи на увазі кафе говорять кнайпа або також кав'ярня (каварня). Історична назва перших кав'ярень — цукерня, пов'язана також зі Львовом — це були кондитерські, де до кави пропонували випечені свіжі тістечка. Декілька десятиліть тому в Галичині досить часто вживалося слово пивниця — заклад, де, насамперед, можна було випити пива. В домашньому господарстві термін пивниця (деколи вимовляли півниця) вживався тільки в одному зі своїх значень, а саме — підвал, погріб, льох. Цікаво, що у Львові багато кнайп, пивниць розміщено в підвалах і напівпідвалах.
Іншою важливою відмінністю кнайпи від ресторану є її традиційна роль як місце зустрічей та спілкування громадськості. Особливо на вихідні та у свята, коли вона стає місцем відпочинку у колі друзів та знайомих. В залежності від місцевих особливостей різних країн світу такі заклади називаються по різному:
у англомовних країнах подібний заклад історично називали таверною, проте сьогодні цю роль здебільшого перейняли паби (англ. public house);
кафе в Італії, Франції, також Австрії і багатьох інших країнах;
чайхана в країнах Середньої Азії;
ідзакая (яп 居酒屋) у Японії;
шинок в Україні;
Генделик в Україні.
|
Вікімедіа Україна |
Дневник |
Вікімедіа Україна
http://ua.wikimedia.org/wiki/Вікімедіа_Україна
Вікімедіа Україна • Програма дій • Справи в роботі • Підтримайте нас • Вступ до організації • Члени • Керівні органи • Офіс • Звіти • Ідеї • Документи: (Статут/Bylaws • Розмір членських внесків • Протоколи Загальних зборів • Рішення Правління • Регламент • Листування) • Партнери • Публікації в медіа • Посилання • Блог
«Вікімедіа Україна» — українська громадська організація, яка сприяє розвитку Вікіпедії — вільної енциклопедії, флагманського проекту «Фонду Вікімедіа» та інших проектів цього Фонду. «Вікімедіа Україна» з 2009 року має статус відділення «Фонду Вікімедіа» в Україні.
Наша місія — надати кожному можливість вільно створювати інформацію і знання, обмінюватися і мати доступ до них. У нас є програма дій на 2010/2011.
Для реалізації наших конкретних справ ми потребуємо допомоги.
Загальні збори — 2011
Згідно зі Статутом Громадської організації «Вікімедіа Україна» та рішенням Правління організації оголошується проведення Загальних зборів Громадської організації «Вікімедіа Україна» в суботу 17 грудня 2011 року в приміщенні Всеукраїнського товариства «Просвіта» о 12:00 за адресою, Київ, вул. Хрещатик 10-Б, 7-й поверх.
Проект порядку денного, реєстрація учасників та інші питання на сторінці Загальні збори №3.
21 жовтня — 9 грудня проходить конкурс «Французька осінь» на написання статей французької тематики в Українській Вікіпедії та статей української тематики у Французькій Вікіпедії. Долучайтеся до корисної справи та вигравайте цінні призи! Подробиці — на сторінці конкурсу.
Попередній запис за цим посиланням.
Як діє організація?
Переважно, члени організації втілюють свої власні ідеї. Організація може при необхідності надати:
Матеріальну підтримку (за наявності).
Юридичне ім'я на випадок, коли треба офіційне звернення (бланк, підпис директора, печатку).
Рахунок у банку (якщо йдеться про спонсорів, готових допомагати грішми).
Також організація може сприяти в пошуку однодумців-помічників. Однодумців радимо також шукати через Кнайпу Вікіпедії.
Усі проекти попередньо узгоджуються з Правлінням.
Наша діяльність
Оперативна інформація про основні події та проекти публікується у блозі Вікімедіа Україна.
З основними подіями, минулими і поточними проектами ознайомтесь на сторінці Діяльність Вікімедіа Україна.
Проекти Вікімедіа Вікіпедія
Вільна енциклопедія Мета-Вікі
Координація всіх вікі-проектів Вікіcховище
Медіа-файли для спільного користування Інкубатор
Для нових мовних версій
Фонд Вікімедіа
Сайт Фонду для зв'язків з громадськістю Вікісловник
Багатомовний словник Вікіцитати
Вікіцитати Вікіпідручник
Книги на вікі
Вікіджерела
Вихідні тексти Вікіновини
Джерело вільних новин Віківерситет
Вільні навчальні матеріали Віківиди
Довідник біологічних видів
Регіональні відділення Фонду Вікімедіа в інших країнах
Австралія · Австрія · Аргентина · Бразилія · Велика Британія · Данія · Ізраїль · Індонезія · Італія · Македонія · Нідерланди · Німеччина · Норвегія · Польща · Португалія · Росія · Сербія · Тайвань · Угорщина · Філіппіни · Фінляндія · Франція · Чехія · Швейцарія · Швеція · Нью-Йорк (США) · Сянган (Китай)
|
Етимологія та історія української мови - укр. мова в імперські часи |
Дневник |
Етимологія та історія української мови
http://ua-etymology.livejournal.com/
++++++++++++++++++++++++++++++++++
укр. мова в імперські часи
http://ua-etymology.livejournal.com/271550.html
shtangist1 (shtangist1) пишет в ua_etymology
@ 2011-09-22 02:06:00
Метки данной записи: Різне
укр. мова в імперські часи
Доброго дня. Підкажіть, коли ваша ласка, імена та роботи вчених, які у часи Рос. Імперії підтверджували існування укр. мови як окремої від російської (українські, зарубіжні, особливо цікавлять російські)
Дякую.
+++
(2 комментария) - (Добавить комментарий)
conservator_85
2011-09-22 07:28 am (local) (ссылка)
Наприклад, Олексій Шахматов та Ян (в укр. та рос. виданнях його називають Іваном Олександровичем) Бодуен-де-Куртене.
(Ответить)
maksymus
2011-09-22 08:11 am (local) (ссылка)
Це дуже складне питання у такому формулюванні. Тому, що питання зводиться до того, коли в науці почали чітко розрізняти мову, діалект, говірку, наріччя, піднаріччя. Чим ближче до початку XIX ст., то частіше один і той же автор міг вживати означення взаємозамінно.
Тому, з одного боку, на ваше запитання можна відповісти так, що будь-які вчені, з самого початку XIX ст., згадуючи про руську (ruthenishe), південноруську, малоросійську, українську, підтверджували її існування, як окремої. А з другого — були політичні обставини, які нерозривно зв’язані з визначенням мови. Бо за визнанням окремої мови в східноєвропейській традиції, що бере початок з німецького романтизму, слідувало визнання окремішності народу, а це одразу ставало політичною заявою.
Наприклад, хоч кого з західноукраїнських діячів початку XIX ст. взяти, висловлювання про свою руську мову починають з підкреслення її окремішності. (Наприклад, І. Могильницький.) А от те, коли австрійська влада звертає увагу на окрему українську мову, можна датувати до року. На розгляд цензора В. Копітара (один з відомих філологів того часу) 1834 року потрапив рукопис альманаху «Зоря», і він у своєму цензорському висновку помічає, що «малоросійська майже так само відрізняється від великоросійської, як чеська від польської», називаючи мову то руською мовою, то русняцьким діалектом. Після «весни народів» 1840-х за межами Російської імперії, та після відлиги кінця 1850-х в самій імперії (і наступних обмежень саме на мову), питання про окремішність української уже було розв’язане.
|
Они используют психотронное оружие! (видео) |
|