Моё наблюдение -

Митрополит Владимир в ясном сознании -

был на литургии 03.03.2012.

На Душе было тепло и события остались в моей благодарной памяти.

+++

Обзор прессы, три источника:

Богатырева обсудила с митрополитом Владимиром духовный кризис

07 марта 2012 | 11:14

[url]http://podrobnosti.ua/society/2012/03/07/824680.html[url]

+++

Вице-премьер по гуманитарным вопросам - министр здравоохранения Раиса Богатырева посетила в больнице предстоятеля Украинской православной церкви (Московского патриархата) митрополита Киевского и всея Украины Владимира, сообщает пресс-служба Минздрава в среду.

"Состоялся искренний, конструктивный разговор. В центре внимания были проблемы поиска путей выхода из духовного кризиса, преодоление бедности, развития диалога между государством и религиозными конфессиями, сохранение православных традиций в украинском обществе", - отметили в пресс-службе.

Богатырева выразила убеждение, что именно сейчас особое значение приобретает новая гуманитарная политика, обеспечивающая общенациональный диалог, взаимопонимание и способствует глубоким преобразованиям в Украине.

По ее словам, уже в марте по поручению президента Украины будет проведена всеукраинская научно-практическая конференция по проблемам гуманитарного развития страны, к участию в которой будут приглашены широкие круги интеллигенции - ученых, художников, преподавателей. "Участие в этом мероприятии представителей духовных кругов является чрезвычайно важным для всех нас", - отметила Богатырева. Вице-премьер с заботой отнеслась к состоянию здоровья предстоятеля, пожелала ему скорейшего выздоровления.

В ответ митрополит Владимир поздравил Богатыреву с назначением на должность, пожелал успехов в работе и отметил, что Украинская православная церковь готова к широкому гуманитарному диалогу, и примет участие в предложенном мероприятии. Он выразил надежду, что такие меры будут способствовать укреплению соборности, достижению согласия и взаимопонимания в обществе.

"Такие встречи и такие разговоры - действительно источник мудрости и духовности. Нам всем необходимо научиться слышать и понимать людей, которые являются безусловным моральным авторитетом в нашем обществе", - отметила Богатырева после разговора с предстоятелем УПЦ.

Подробности

По материалам: Интерфакс-Украина

+++

Журнал "Країна" №111 за 01.03.2012
"Тінь Мазепи тяжіє над російською логікою дій"

+++

[url]http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_tin-ma...rosijskoyu-logikoyu-dij/424675[/url]

+++

21 лютого Священний синод Української православної церкви Московського патріархату відсторонив особистого секретаря митрополита Володимира архієпископа Олександра Драбинка з посад керівника сайта церкви й відповідального за зв'язки з громадськістю та зовнішні зв'язки УПЦ. Драбинка також вивели зі складу синоду. Звинуватили в деструктивних діях і негідній поведінці, хулі на Святого Духа.

Синод у Києво-Печерській лаврі провели попри скасування його напередодні главою церкви. Вранці перед синодом єпископи провідали митрополита Володимира
в лікарні й оголосили, що той благословив їх.

Про ситуацію в УПЦ (МП) розповідає релігієзнавець Андрій Юраш, 43 роки

Відставка архієпископа Олександра Драбинка – це розгром української течії в УПЦ?

– Щонайменше дошкульний удар. Крах ілюзій багатьох, хто дуже хотів бачити в УПЦ українофільську течію. Як тільки її не називали – "групою автокефалістів", "оранжевых попов", як казав диякон Андрій Кураєв (місіонер РПЦ. – "Країна"). Цькували або обожнювали. Але ситуація показала, що не все так однозначно. Звільнили того, кого вважали символом, патроном, промоутером цієї групи. Минуло кілька днів – і жодного голосу на його підтримку не прозвучало.

Час запитати: це був постріл по українській течії в церкві чи просто по особі Олександра Драбинка як фаворита митрополита Володимира? Бо ж фаворитів завжди не любили. Відхід будьякого правителя – це крах усього його оточення. Те, що удар по Драбинку – це виведення з гри самого Володимира, поза сумнівом. Він був єдиною постаттю, яка за останні кілька місяців докладала фантастичних зусиль, щоб створити видимість присутності Володимира в церковному полі.

А нинішній прессекретар Григорій Коваленко – хіба ні?

– Так, але його завжди вважали другою фігурою в "команді автокефалістів". Усім керував Драбинко, бо був наближеним до митрополита. Зараз його зняли з усіх посад, залишили тільки секретарем Володимира. Повернули ситуацію до стану середини 2011 року (торік 14 червня Драбинка призначили київським вікарієм та постійним членом синоду. – "Країна")

І залишили йому Преображенську церкву на столичному житломасиві Теремки?

– Так, але для архієпископа одна парафія – це зовсім нічого.

Кирило Говорун зараз має якийсь вплив на події в Україні?

– З усієї "української" команди Говорун найяскравіший та найосвіченіший. І до того ж найкращий богослов, дипломат і поліглот. Його вислали в "почесне заслання" з України, дали відносно престижну ділянку в Москві – займатися освітою в Московському патріархаті. Завдання було вирвати його звідси і згодом перетворити на чергового архієрея на російських теренах. Формально він не був помічений у нинішніх подіях. Тут важко гадати. Точно можна сказати лише те, що він чудово розуміє нинішню ситуацію в УПЦ.

Драбинка 2009 року призначили на посаду, яку обіймав Говорун. Зараз на посади ­Драбинка теж призначають його соратників. Намагаються розсварити "українську" команду?

– Московський патріархат організаційно дуже продумано це робить. Якби віддали ці посади привезеним або відвертим русофілам, то це викликало б лють, ненависть і нерозуміння. А попризначали співробітників Драбинка, його найближчих людей: Георгія Коваленка та Антонія Паканича. Це робота на розкол табору. Демонстрація того, що ніякої єдності й не було, і групи як такої немає.

Це дуже нагадує ситуацію в 1991–1992 роках. Тоді всі теж демонстрували повну покірність митрополиту Філарету, а потім тільки два єпископи пішли за ним (єпископ Почаївський Яків та єпископ Львівський Андрій. – "Країна"). Так само зараз. Усі були покірні й Володимиру, і Драбинку. Але щойно митрополит прихворів – усі його кинули.

Може, вони ще не відчувають сили, щоб протистояти?

– Може. Але вражає одна річ, що повторюється: є агресія, послідовність, безальтернативність, непоступливість із боку однієї групи – "русофілів", що весь час щось закидає "українофілам". І повна кволість іншої. Що робив Драбинко ці два роки? Він постійно вибачався, запевняв, що ніякий він не "помаранчевий", нічого в бік автокефалії не робитиме, Москва надала ідеальний статус УПЦ, нічого змінювати не треба.

Митрополит Софроній був присутній на синоді, але його підпису під рішенням немає. Що трапилося?

– Софроній місяць-два тому дав кілька інтерв'ю медіям, де відверто, емоційно, в козацькій манері казав про те, що схвалює автокефалію. А зараз ми жодного разу його не почули. Чому мовчить? Може, Софроній злякався, або йому щось пообіцяли, або пригрозили. Але не думаю, що він просто так замовк. Втрутились якісь чинники – його не лише вивели з гри, а й затулили рота.

У якому стані зараз митрополит Володимир? Чи може він виправити становище?

– Немає жодної офіційної заяви лікарів або документа, що прояснив би ситуацію зі станом його здоров'я. Можна посилатися лише на два джерела. Перше – архієпископ Олександр Драбинко: стан митрополита кращає. І друге – відео його літургії в лікарняній палаті 4 лютого. Кожна людина, яка подивиться це, навряд чи складе собі враження, що митрополит дієздатний, може відповідати за свої рішення.

Кажуть, оприлюднити це відео було помилкою Драбинка.

– Владика Олександр хотів довести, що митрополит живий, рухається, що він не лежить лежма. А люди побачили: Володимир не лежить напівмертвий, але все одно – ­напівживий.

Драбинко використовував цей важіль, щоб проводити свою політику через митрополита. А його переграли члени синоду. Вони самі пішли до Володимира й отримали благословення. Але навіть вони не насмілилися сказати, що митрополит благословив проведення синоду. Цієї фрази не звучало. Отже, із синодом Володимир не погодився. Або його про це не питали. Усе ж відбувалося за зачиненими дверима.

Якими можуть бути кроки Драбинка?

– Зараз він обрав таймаут. Це найлогічніший крок, зважаючи на характер його стосунків із митрополитом – він секретар і права рука Володимира. Драбинко просто не має іншого вибору, як бути з ним аж до смерті. Якщо він зробить якийсь різкий крок…

Здійме галас і вийде з УПЦ Московського патріархату?

– Або перейде в Київський патріархат чи Українську автокефальну православну церкву, під юрисдикцію Константинополя, в монастир, ще щось – то зрадить свого патрона. А він людина моральних принципів. Тому йому треба лишитися при Володимирові, довести його до останнього подиху, і лише потім робити якісь рухи.

Чому Москві було так важливо усунути Драбинка? Чим він такий небезпечний?

– Цей крок патріарха Кирила можна пояснити лише ментальними, психологічними особливостями мислення росіян. Драбинко докладав безліч зусиль, щоб переконати Москву в своїй надійності. Як, до речі, і гетьман Мазепа до останньої хвилини твердив, що він – вірний слуга московського царя. А Драбинко не раз на запитання про Мазепу відповідав: ставлюся до нього як до будівничого й патрона церкви. Чи може Москва до кінця довіряти йому? Звичайно, ні. Ось ця тінь Мазепи тяжіє над російською логікою дій.

Можливо, Драбинко зовсім не проти Москви і щиро їй відданий. Розповідають, що він молиться до "імператора-мученика Ніколая ІІ", до Ксенії Петербурзької та цілого ряду подібних персонажів. А це лакмусові папірці належності до "русского мира", що пропагує патріарх Кирило. Але паралельно Драбинко дозволяв собі прихильно говорити про Мазепу й український традиціоналізм. Кирило не міг допустити навіть найменшої часточки того, що не вкладається в його ідеологію. А каталізатор очевидний: митрополит ­Володимир не контролює ситуації, отже, треба скористатися з цього. Хтось сказав фразу, що митрополит Агафангел у ролі бульдозера абсолютно незамінний. Він зараз розчищає дорогу.

І претендує очолити УПЦ?

– Ні, Агафангел не може на це претендувати. Це було б самогубство й для нього, і для всіх "русофілів". Він уже не радий, що став такий публічний зі своєю місією. Зараз йому теж краще мовчати, пересидіти цей період. Бо розворушили старі історії, почали піднімати його старі гріхи – він у цьому геть не зацікавлений. Але мусив виконувати місію бульдозера "русского мира". Щоб і духу українського в УПЦ не було. І вже потім у Москві вирішуватимуть, хто її очолить.

А митрополит Павло (Лебідь), настоятель Києво-Печерської лаври?

– Абсолютно реально. Він досить проста, прогнозована фігура. Цілком лояльний до Москви, має сильні зв'язки в Києві, україномовний. А те, що не дуже мудрий і ніякий богослов,– то кому це потрібно? Головне його завдання – просувати не богослов'я, а тримати церкву під контролем. У цьому він випробуваний боєць.

А в чому не дуже мудрий?

– Поводиться малокультурно й недипломатично. Згадайте телесюжет про "мерседеси" і лаврські гроші, де він облаяв журналістів. А після синоду митрополит Павло вийшов з кімнати засідань, журналісти просять: прокоментуйте. А він: "Ми вас не запрошували". Чи може адекватний претендент на митрополичий престол спілкуватися так необачно й непродумано?

А єпископ Митрофан (Юрчук)? Він коментував перебіг синоду.

– Це, мабуть, ідеальна кандидатура для Кирила. Якби я був Московським патріархом, то порадив би саме його. Чудовий управлінець, який не раз у всіх коментарях продемонстрував повну відданість Москві. Прекрасно розмовляє українською. І на нього нема компромату, що дуже важливо. По суті, другий Володимир.

Але, кажуть, Кирило хоче перетворити УПЦ на просто екзархат, як було до 1991-го.

– Думаю, Москва не наважиться на це. Бо ситуація зі статусом УПЦ Московського патріархату дуже пікантна й невизначена. Томос (спеціальний документ, що підтверджує статус церкви. – "Країна") каже, що вона "самостійна в управлінні". Але не існує такого статусу! Це 1990-го нашвидкуруч його вигадали. Вважали, що це – більше, ніж автономія, але менше за автокефалію. Зараз навіть формальної автономії дати не хочуть, не кажучи вже про автокефалію. Думаю, цей статус заморозять на тривалий час.

Шансів перейняти владу в УПЦ "українська" команда не має?

– А вона там є? Не можна вважати українофілами всіх, хто розмовляє українською. Митрополит Павло он говорить, і що? Питання відкрите – чи є взагалі ці українофіли, чи їх вигадали. Дуже хочеться вірити, що вони просто зачаїлися.

записав: Ігор ЛУБ'ЯНОВ
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_tin-mazepi-tyazhie-nad-rosijskoyu-logikoyu-dij/424675">Gazeta.ua</a>

+++

07.03.2012 10:02
Митрополит Владимир рассказал

о взаимоотношениях православных церквей в Украине

+++

[url]http://gazeta.ua/ru/articles/life/_mitropolit-vlad...lavnyh-cerkvej-v-ukrain/426032[/url]

+++

Митрополит Владимир (Сабодан) выразил благодарность верующим Украинской православной и Русской православной церквей за молитвы о его выздоровлении, и объяснил ситуацию межцерковных отношений в Украине.

"Церковь помогает всем и хочет, чтобы все пришли к истине, но остается вопрос, который нас разделяет. С так называемой Украинской православной церквой (Киевского Патриархата), отношения очень обострились из-за того, что произошел разрыв. Не хотелось бы углубляться в политические подробности , но политика не может быть далека от нас - мы должны ее понимать ", - пояснил митрополит Владимир в интервью телеканалу "Эра", сообщает "Український тиждень".

Митрополит также рассказал, что УПЦ МП несколько раз пытались устроить встречу с УПЦ (КП), с целью "приблизить время взаимопонимания", однако эти встречи не имели эффективного результата.

"Будем надеяться, что в грядущие времена единоверных и единокровных народ поймет суть Церкви до конца, ее цели и задачи на этой грешной земле", - отметил митрополит Владимир.

На вопрос журналистов о причине предательства друзей не только в светских, но и в церковных кругах, митрополит ответил, что это - природа греха, который тяготеет над миром и с которым каждому христианину необходимо бороться.

Напомним, 21 февраля, на заседании Священного Синода УПЦ (МП) под председательством митрополита Одесского и Измаильского Агафангела, архиепископ Александр (Драбинко) был уволен с должности председателя Отдела внешних церковных связей УПЦ и с поста главного редактора официального сайта УПЦ за "распространение смуты".

Український тиждень
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/ru/articles/life/_mitropolit-vladimir-rasskazal-o-vzaimootnosheniyah-pravoslavnyh-cerkvej-v-ukrain/426032">Gazeta.ua</a>
Если вы увидели ошибку в тексте, выделите её мышкой и нажмите 

liveinternet.ru/users/40616...210039723/ макошь311, статейка "Жена Медведева в Италии сняла шикарный отель целиком" http://www.liveinternet.ru/users/4061666/post210039723/. Ограниченніе люди ошибочно связівают таких людей с Православнім Христианством. Такие "семьи косолапіх появляются в Церкви обічно в смутное время или перед смутнім временем". Бога нужно благодарить, что их лживое недостоинство проявляется прилюдно в начале именно в Церкви, точнее сказать, если им кажется. что они "Бога за бороду ухватили". У них иллюзия Церкви, но ещ' более неадекватная иллюзия Вері и самого Бога.
Богослові не имеют сил и желания поставить вопрос о том, что такое поведение єто "Хула на Святого Духа". Такой вопрос должен ставить перед собой каждій верующий. "Косолапіе мишки - топтігині своей страні" успокаивают свои остатки совести интерпретациями фразі "всякая власть от Бога". И младенцу понятно, что вс', что мі видим - от Бога для управления миром и для поддержания жизни. Ни одна власть не вечна, но они думают "о безсмертии власти": то есть, передать власть детишкам и близким. Даже подхалимі сравнивают главу их семьи с зверски убитім императором Николаем 2 Романовім, которго убили после отречения от власти. Топтігині сделали вівод - и не собираются никогда и никому власть отдавать, но есть Бог.
+++
В Украине меньшие масштабі, но тенденция такая же.
+++
Подобную оценку можно дать и описанному в статье "Путин накормил журналистов из золотых тарелок" http://www.liveinternet.ru/users/4061666/post210039307/
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Слаборазвитіе люди не понимают, что принимая в пользование, владение и распоряжение что - либо, созданное за сч'т несчадной єксплуатации людей и природі, человек топит себя Духовно.
"деньги не пахнут для тех, кто нажил насморк совести".
+++
Некоторіе состоятельніе люди надеются "откупиться от воздаяния Бога" и от презрения трудящихся пожертвованиями в Церковь и на "благотворительность".
+++
Есть особій род "горделивого аскетизма", как у Сталина: не хотеть признать свою ограниченность, не понимая Божественного замісла и масштаба мироустройства; узурпировать всю возможную власть; создать и принять от себе подобніх конвейер убийства сограждан; уничтожать и искривлять жизнь в громадной стране; и при том ходить в простой одежде до ее износа.
Самое страшное последствие авторитарного режима имперского или диктаторского - создание слоя трусливіх паразитов чиновников с карательніми функциями.
+++
Не оправдіваю людей - бездельников, которіе не делают того, что могут и что должні делать.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Власть начала наступление на свободу народа под разными предлогами и насаждает в интернете "писателей", которые много кричат об угрозе от Америки: сами хороши.
Внедряемая система учёта ресурсов и персональных данных фашистская



В Грузии уничтожили базары, что ограничивает натуральный обмен и покупку товара за наличные; на закрытом базаре не обмениваются информацией, далее уничтожение наличных денег сделает людей не жизнеспособными при несогласии с преступной властью. При такой перспективе только враги своего народа и невежды могут осмеивать борцов против кодов и электронно карточной системы (чипирование плпнируют очень скоро). Такие борцы в основном - Православные Христиане. +++
Комментарий в дополнение
http://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post210064524/
+++