"Россия - исчезает мировое государство", - германский институт народонаселения

8
мая
Cергій Мєльнікофф задається питанням: “Навіщо згадувати минуле?” Читайте і насолоджуйтесь…

| Edit | Posted by: santa in О политике, Разное, Статьи
Людина - ніщо, держава - все!
П’ятниця, 06 травня 2011 19:09

Сєргєй Мєльнікофф

Від перекладача: Я не встояв перед спокусою перекласти для українських читачів цю блискучу статтю Сергєя Мєльнікофф. Як завжди філігранно точний і безпощадний у своїх оцінках, Метр дає блискучий аналіз т. зв. феномену російської душі, статус, анамнез і діагноз патології російської людини і російської держави. Для нас - це дуже серйозна пересторога, адже саме такий спосіб світосприйняття і життя (чи пак - існування) сьогодні з печерських пагорбів під дудку москви намагаються нав’язати Україні.

Читаймо, насолоджуймося, думаймо. І зрештою - тримаймося, не даймося!

… Навіщо дратувати народ, згадувати те, що вже минуло? Минуло? Що пройшло? Хіба може пройти те, чого ми не тільки не починали викорінювати і лікувати, але те, що боїмося назвати й по імені. Хіба може пройти жорстока хвороба тільки від того, що ми говоримо, що минуло. Воно й не проходить і не пройде ніколи, і не може пройти, поки ми не визнаємо себе хворими. Для того щоб вилікувати хворобу, треба перш за визнати її. А цього ми і не робимо. Не тільки не робимо, але всі зусилля наші вживаємо на те, щоб не бачити, не називати її. Хвороба і не проходить, а тільки видозмінюється, в’їдається глибше в тіло, у кров, у кості, у мозок кісток … Ми говоримо: навіщо згадувати? .. Як навіщо згадувати? Коли у мене була лиха хвороба або небезпечна і я вилікувався або позбувся від неї, я завжди з радістю буду згадувати. Я не буду згадувати тільки тоді, коли я хворію і так само хворію, ще гірше, і мені хочеться обдурити себе. І ми не згадуємо лише через те, що ми знаємо, що ми хворі всі так само, і нам хочеться обдурити себе … Лєв Толстой, “Ніколай Палкін”

Американські політичні аналітики зійшлися на думці, що наступним президентом Росії злодій і аферист В. Путін призначить свого подільника, академіка і героя Росії, Рамзана Кадирова. Тільки у цьому випадку путінські мільярди, а головне – саме його життя, гарантовано залишаться недоторканними, а російський народ … А от з російським народом все буде чудово. Складеться та структура влади, яка покладе кінець диявольській кривавій імперії зі 100 мільйонами дегенератів, які тероризували половину світу протягом століття. Так званий «російський народ», нарешті-то, зникне з порядку денного. А новоявлений Хан китайської території “Роіся” … Ну кому він страшний, крім власних російських рабів?

Вважається, що не прославляння Сталіна є справжньою метою російських пропагандистів.

“Людина - ніщо, держава - все!” - Ось яку думку нав’язують кожній особі окремо … Це і так, і не так. Ця думка є самою суттю російської душі. Відповідь на її, так звану, загадковість.

Навіть побіжний огляд російських новин переконує нас у смертельній хворобі не суспільства, а кожного індивіда. Хвороби на генетичному рівні.

«Свобода Слова» незліченну кількість разів писала про цю жахливу для світу проблему – величезну популяцію людей з вивернутими навиворіт мізками, яка поголовно страждає тією чи іншою формою імперського синдромом у XXI столітті. Давайте подивимося найближчий прогноз для Росії, а потім поговоримо про методи і право протидії, як з точки зору моралі, так і простої логіки захисту спільних для всього людства цінностей.

Берлінський інститут народонаселення слідом за американським демографом Ніколасом Еберстадом визнав РФ «зникаючою державою».

Зникати ж Росія має, як мінімум, до 2024 року – кінця чергового циклу правління Володимира Путіна (швидше, як максимум – С.М.) Західні експерти вважають, що в Росії створений міцний, африкансько-корупційний режим.

У першій половині квітня Берлінський інститут народонаселення випустив доповідь під кричущою назвою «Росія – зникає світова держава». За його даними, спад населення РФ за останні 20 років склав, мінімум, 20-22 мільйони чоловік. Німецькі демографи також визначили регіони, яким загрожує перетворення на демографічну пустелю протягом найближчих 10 років.

У Камчатському краї, наприклад, чисельність населення впала до 321 тисячі осіб.

Втім, незважаючи на біологічне вимирання населення, ряд експертів вважає вибудуваний Путіним режим досить міцним. Як пише австрійське видання Der Standard, «стійкість РФ пояснюється зрощенням її еліт, силовиків і їх обслуги в єдину корупційну мережу».

По суті, держава Путіна - це вірус, що проник в організм і замінив його органи.

Видання з посиланням на російського експерта Владислава Іноземцева вважає, що це зв’язало воєдино інтереси правлячих кланів. А тому вони не зацікавлені в яких-небудь змінах. Найкраще їх сподівання висловив сам Путін, виступаючи перед думою, де на 450 чоловік припадає 49 мільйонерів і 6 мільярдерів.

– «Росії потрібні десятиліття сталого, еволюційного розвитку, а не ліберальні експерименти«, – заявив Путін.

Під стійким розвитком тут розуміється продовження схеми жахливого розкрадання національного багатства. За оцінками Der Standart, «електоральна» база Володимира Путіна – це близько 3,5-4 мільйонів чоловік.

Це чиновники, силовики, кагебісти, чиновники-бізнесмени і так далі, що складає до 12 відсотків працездатного населення, які отримують вигоду від знищення власної країни.

У результаті їх діяльності країна, незважаючи на статистично помітний приріст рівня життя в останні 15 років, продовжує вимирати, а тривалість життя населення анітрохи не росте.

На думку Ніколаса Еберстада з Інституту американського підприємництва, такий стан справ є «нонсенсом», властивим лише для Росії, почасти України і ряду країн екваторіальної Африки.

Німецькі партнери Володимира Путіна все ж стурбовані ситуацією в Росії. Формально, їх хвилюють постачання ресурсів та сировини, але в реальності Берлін не бачить у системі Путіна нічого іншого, ніж модель пізньої Візантії.

У Німеччині негласно визнається, що нинішня РФ копіює Візантію першої половини-середини XIV століття, «засинаюча» держава з державним апаратом, який розсипається від іржі, і формальною владою «цезаря», контролюючого лише «град Костянтина» – тобто Москву, і свої резиденції.

Ахіллесова п’ята путінської Росії полягає в трьох факторах. Перший – це необхідність присутності Путіна, який є “татом”, або простіше кажучи, гарантом створеного ним режиму.

Що стане з горезвісною «вертикаллю», яка, загалом-то, і так вже давно живе сама по собі, без «формального» Путіна, запитують експерти? Міліція, спецслужби, чиновники, кадировські нукери перетворяться на неприкриті банди, які будуть тероризувати населення. Медведєв у їхньому середовищі авторитетом ніяким не користується і вважається, що це Промокашкін (лунатик, айфоня і так далі).

По-друге, це зникнення самої держави в РФ. Її вже давно немає. Нема доброго дядька, який у вигляді городового або глави виконкому вирішував проблеми простої людини. Є лише якісь люди, які займаються своїми власними і специфічними справами.

Наприклад, захопленням у заручники дітей багатих бізнесменів. Кришуванням фінансових потоків. Ринків, магазинів, підприємств. Розпилюванням «бюджетних» коштів. Вбивствами, тортурами, знущаннями. У результаті ні одне рішення Кремля не виконується. Виконувати нікому і нічого.

Чиновник на Уралі кладе під сукно запит Генпрокуратури, регіональний ОМОН на Далекому Сході саботує накази МВС. А міліцейський начальник у Москві відкрито ігнорує своє звільнення, підписане айфончиком Медведєвим.

І, по-третє, це ресурсна база. Скорочення обсягів ренти, яка надходять тим самим 3-4 мільйонам «государевих людей», неминуче призведе до конфліктів за їх новий перерозподіл. Причин тут багато – від падіння видобутку нафти до низьких цін на сировину. У 2008 році короткострокове падіння цін на нафту завдало економіці країни гігантської шкоди, але ще сильніше налякало «вертикаль».

Виправити таку ситуацію Кремль зможе, лише задушивши поборами і податками просте населення, чого не робив раніше (вистачало доходів від нафти і газу). З 2008-2009 років Путін і Медведєв взяли саме цей курс (збільшення ЄСП, зростання комунальних послуг, різке зростання транспортних тарифів). Це глухий кут – населення Росії в середньому все одно дуже бідне, і викачати з них багато грошей не вийде. А значить, гниття російської «Візантії» буде веселим і стабільним – саме таким, як того хоче Путін.

Протухла совість нації

Але що ж «совість» нації - письменники, журналісти, філософи?

Та немає ніяких журналістів і письменників. Натовп великих і дрібних пройдисвітів із задоволенням і наступні сто років буде писати про те, як погано живеться на Русі середньостатистичній людині - не їм! Ні, боже мій! Вони з задоволенням смакують «новини», як президент гігантської за масштабами країни шастає по підворіттях, заглядає через паркани … Інший, мега злодій і національний лідер суспільства дегенератів, між злодійськими справами, перевіряє розтяжку у спортсменок, пестить чорну суку і рудого пса … А населення із захватом задихається від щастя, стежачи на блакитному оці за шмиганням дворової собачки.

Коротко відповімо на два основних питання.

Якби Німеччина перемогла в Другій світовій війні, яким би став післявоєнний світ? Чи несла ця перемога шкоду для російського народу?

Ні. Як виявилося, це був єдиний шанс росіян на злам згубної, в першу чергу, для самих себе, цивілізації, замішаної на крові і кримінальних поняттях.

Чи здатна російська нація самовідродиться, організуватися і морально очиститися?

Ні. Люди населяють цю територію втратили право називатися суспільством, і являють собою абияк організовані банди за інтересами. Оскільки вплив цих банд поширюється усе більше на зовнішній світ, – їх необхідно знищити.

Ти краще помрій про те, як будеш лежати на вулиці без свідомості з приступом, і щоб «добрі російські люди» не переступали через тебе, як через бомжа. Нюхни герича через газету “На варті Батьківщини” і заспокойся.

Так пишуть розумні на російських форумах, протиставляючи себе «квасним патріотам». Всього розуму найсором’язливішої частини російського народу не вистачає навіть на те, щоби визнати бомжа людиною!

Ось така нація утворилася на одній сьомій частині суші.

Великим провидцем виявився нейрофізіолог Павлов, сказавши про російський громадянина, що у нього не все гаразд зі сприйняттям дійсності, і винен у цьому «слабкий мозок російської людини».

Як показали експерименти нейрофізіологів із факультету когнітивних наук, лінгвістики та психології при Університеті Брауна (США), результати яких опубліковані в квітневому випуску журналу Journal of Neuroscience, наполегливе ігнорування досвіду та втрата почуття реальності, яка його супроводжує, є не когнітивним збоєм, а частиною стародавнього, еволюційно закріпленого в житті громади і генетично регульованого механізму адаптації.

Спритне і навіть не завжди помітне пересмикування інформації, що поставляється особистим досвідом, відповідно до подання, якою ця інформація повинна бути, – давно і добре відомий феномен людського сприйняття дійсності. Але найбільший розвиток він отримав саме в російської нації, підміняючи їй совість, а часто і адекватне мислення.

І от знаючи все це, ми повинні зробити якісь висновки.

Російська нація незмінна в принципі. Навіть потрапляючи в нормальне суспільство, російська людина найчастіше виділяється алогічною поведінкою. Гарним прикладом служить російський учений, що отримав посвідку на проживання в США, і який мочився під двері американського колеги через неприязнь до його відкриттів.

Російська земля з завидною регулярністю постачає світові не тільки величезну кількість Буданових. Будь-який росіянин, піднесений у владу – незалежно, виборно чи прийнятим в цій країні національним способом – методом відстрілу конкурентів, – це ущербна особистість за усіма людськими параметрами.

Населення Росії таких індивідуумів називає «чинуші», відразу відокремлюючи їх від поняття «народ».

Виходить, що поки Ванька з сохою чи на тракторі, то він «народ російський». А як тільки Ванька став депутатом, він відразу виноситься за дужки цього поняття і стає «вони». А «вони» у Росії, це вже не народ.

Ось так забита російська голова.

Однак, якщо росіян таке фантасмагоричне влаштування їх нації цілком влаштовує (бо немає совісті і розуму визнати власну націю генетично ущербною), то для всього іншого світу ця картина маслом вже давно не є загадкою поганенької російської душеньки.

Не посмішку ми бачимо на обличчі російського народу, а смертельний оскал скаженої собаки, яка за шматок ковбаси порве будь-яку націю, знищить будь-який лад і нав’яже (якщо дозволять) свої кримінально-дебільні цінності.

Звідки ж з’явилася така злість і кристалізоване людиноненависництво? Де коріння цього феномену?

Дерево крові

П’ятдесят років здобутків радянської влади

Дані професора І. А. Курганова

ЛЮДСЬКІ ЖЕРТВИ (у круглих цифрах)

Громадянська війна в Росії (1917-1921) 3.000.000 (очевидно, разом із війною проти УНР – прим. перекладача)
Війна проти Фінляндії (1918) 50.000
Війна проти Балтійських країн (1918-1919) 110.000
Війна проти Польщі (1920) 600.000
Війна проти Грузії (1921-1922) 20.000
Війна проти Японії (1928-1931) 30.000
Війна проти Польщі (1939) 3.000
Війна проти Фінляндії (1939) 400.000
Друга світова війна (за свідченням Хрущова) 20.000.000
Червоний терор (1917-1923):
академіки, професори, письменники, художники вчителі, студенти 160.000
чиновники, офіцери, фабриканти, торговці 170.000
поліцейські і жандарми 50.000
духовенство 40.000
селяни і робітники 1.300.000
Друга хвиля чекістського терору (1923-1930) 2.000.000
Перший голод (1921-1922) 6.000.000
Другий голод (1930-1933) 7.000.000
Убиті “куркулі” 750.000
Третя хвиля чекістського терору (1933-1937) 1.600.000
Єжовщина (1937-1938):
інтелігенція, робітники, селяни 635.000
члени комуністичної партії 340.000
чистка червоної армії 30.000
Передвоєнні та повоєнні роки (1937-1947) 2.700.000
Знаходилися в концентраційних таборах і, якщо не загинули від непосильної праці, знущань і голоду, то були приречені на вірне вмирання після звільнення 20.000.000
Всього, через радянську владу, населення Росії зменшилося на 67.558.000

Тут не вистачає мільйонів 25 - Друга світова, Афганістан, Чечня, Грузія …

Сьогодні всі гріхи російського народу знову звалюють на єдиного козла відпущення Йоську Сталіна.

Особистість, що й казати, вонюча. Смердить кров’ю і дебілізмом за версту. Безумовно, це один з головних винуватців того, що сталося з російським народом, але не можна забути сказати «спасибі» і доброму дідусеві Леніну.

Зовсім недавно, згідно чергового курсу верткості кремлівських «мозковитих» дядьків, НТВ сфабрикувало фільм «Переможець переможців».

Уже в самій назві фільму знову піднімається прапор величі російського народу, який на пил розтер … один чоловічок з сухою рукою і кримінальних складом характеру. Автори не задаються питанням – чому, знаючи який виродок ними керує, не знайшлося в його оточенні жодного сміливого, хто рубонув би чим-небудь важким по вусатій голові? В оточенні Гітлера таких справжніх офіцерів виявився віз і маленький візок. Муссоліні пережив дюжину замахів на своє життя з боку генералітету і офіцерів. Франко, Салазар …

На цей рахунок є гарна східна мудрість: будучи навіть двічі горбатим, серед верблюдів можна виглядати абсолютно повноцінно.

Не дивлячись на те, що у фільмі робиться обілити ім’я Жукова, – найзапекішого мародера всіх часів, і навіть не піднімається питання відповідальності російського народу за розв’язання Другої світової війни, ми рекомендуємо подивитися цю саморобку. Бо навіть у ній, крізь гори пропагандистського лушпиння і відвертої брехні, покликаної обілити СРСР, яскраво проступають деталі кримінальної сутності радянського ладу.

Щоб зрозуміти справжній зміст цієї пропагандистської жуйки для російського бидла, після кожного озвученого факту у фільмі задавайтеся питанням: – чому це стало можливим у цьому суспільстві? І тоді ви відкриєте для себе багато нового в «загадковій» російській душі.

Всі народи світу люблять і влаштовують масові народні гуляння, паради, фестивалі, які так чи інакше розкривають душу нації, коли маси людей святкують і радіють життю:

Британія – королівські весілля та бали,

Бельгія – секс-паради,

Іспанія – бої биків та фестивалі помідорів,

Німеччина – Октоберфест,

Бразилія – карнавал,

США – Санта-Клаус паради,

Ну і так далі – скрізь більш-менш однакове прагнення до веселощів і свята душі.

Але.

Півн. Корея, Росія – два рази на рік військові паради – іржаві танки здирають асфальт столиць.

Велич тисне.

Ведемо війну вже 90 років. Нам твердили, що життя – це бій. За новими даними розвідки, ми воювали самі з собою. Росія в XX столітті – ВЕЛИКИЙ концтабору з рабським народом, який все своє життя працював на війну. Такою ця країна продовжує залишатися і в першій чверті століття наступного – XXI.

http://www.youtube.com/embed/jDYflKg1V-c?rel=0

http://www.youtube.com/embed/736SRJVn2yQ?rel=0

http://www.youtube.com/embed/oA0NCprJuck?rel=0

Переклав за: http://ipvnews.org/stump_article30042011_2.php

Юрко Антоняк

(С) http://maidan.org.ua/lviv/mai/1304463769.html

Джерело: “Слово і діло”

Дополнение:

Жены-мироносицы.

Цитата сообщения комбатант

Жены-мироносицы.

Дневник

Воскресенье, 18 Апреля 2010 г. 05:19 (ссылка)редактировать