Были ли знакомы генетические Адам и Ева?

 Богдан С. Петров

Читать далее...

ПРЕРВАННЫЙ ПОЛЁТ ЖАВОРОНКА

Эта история тронула меня до глубины души...

 

   Саша Путря умерла в одиннадцатилетней от белокровья. Оставила наш бессильный перед её бедою мир, сделав нам, недостойным, царски - щедрый подарок: полторы тысячи своих рисунков, где улыбается детство, поёт сказка, цветёт красота.

   Говорю – недостойным, потому что не может быть достойным человечество, которое науке уничтожения отдало столько средств, сил, мозгов и пренебрегло науку выживания, науку спасения от фатума.

   С болью и виной в сердце, со слезами на глазах, которые тяжело сдерживать и мужчинам, открывали эту выставку в полтавском художественном музее.

   Сашины рисунки экспонировались и раньше – в клубе книголюбов, в музыкальном училище им. Н.В.Лысенко, в Донецком художественном музее, в городе Резекне в Латвии, но украинское общество открывает для себя художницу Сашу Путрю только теперь.(Кстати, книга отзывов свидетельствует о трогательном, тонком восприятии робот Саши её латвийскими сверстниками»Спасибо за встречу с чудом,- пишут ученики средней школы №2 г.Резекне.- Мы потрясены красотой и чудесностью рисунков». «Какие красивые, какие печальные лица...Инесс Павуле»)

   Она рисовала с трёх лет. Рисовала то, что всегда рисуют дети: животных, героев сказок, папу с мамой, сестричку, себя...В этом, возможно, не было бы ничего особенного, если бы...

   Если бы не удивительная фантазия, которая из собачки Альфы могла сотворить такую чудно-беззащитное творение в оборочках (которое однако осталось Альфой).Или придумать Укротительницу змей, которая могла бы украсить самое роскошное издание восточных сказок. А ещё если бы не музыка линий – ей позавидовали бы и взрослые дяди-профессионалы (она, правда, называла художников, которые приходили к папе, как равная – ребятами)

   А ещё изумительное чувство другой музыки – музыки орнамента. Он поёт на развеселившихся стенах Крестовоздвиженского монастыря, на головных уборах, убранствах прекрасных дам (их имена – и Гадалка, и Графиня, и Ярославна, и Мама, и Сестричка, и подруга Наташа Пасхалова...)Сколько же настойчивости. трудолюбия было у этой маленькой девочки, которая неутомимой вязью красоты покрывала лист за листом!

   Она не любила, чтобы ей подсказывали. «Я сама»,- отвечала папе, когда он предлагал  помощь. Евгение Васильевич и Виктория Леонидовна помогли своему ребёнку в главном; до последнего мгновения не терять надежды и веры в добро. Когда болезнь приковала Сашу к постели, девочка просила читать ей. Читали круглосуточно. Том за томом. Купера, Стивенсона, Вальтера Скотта. Сказки всех времён и народов...

   Отпускало – и услышанное выливалось на новые листы.

   Стою перед портретом Лермонтова. Кажется, сам поэт узнал бы здесь себя настоящего – свою душу печальной, смертельно обиженного ребёнка, на худенькие плечи которой мир свалил непомерный груз разочарований.

   Девочка Саша расправляется с ними с помощью фломастера или кисточки. И вот уже смеётся маленький толстячок Дракоша, и рождается чудненький Объедальчик-заедальчик,и шагает Труффальдино из Бергамо...

   Она рисовала то, что любила. А любила зверей и птиц, книги и музыку, родных и подруг. В этот ряд неожиданно вошла Индия. Саша увлеклась этой страной, её искусством, историей, кинематографом, музыкой. Её индианки – прекрасные женщины с огоньком тайны в глазах. Даже в журнал «Индия» дошли её Бог Шива, Индийские жених и невеста, и чернокосая Индира Ганди молодая...

   Новый 1989 год Саша и её подруга Оксана встречали в индийских национальных костюмах. Всё пошили сами,даже браслеты сами изготовили.22 января Саша нарисовала свой портрет в сари. Он ещё раз подтвердил в девочке ростёт настоящий, большой художник.

   Через два дня Саши Путри не стало.Её похоронили в том индийском сари. Похоронили художники – её «ребята».

   Спасибо Тебе, Господи, что ты посылаешь нам, людям, таких детей.

   Но за что, Боже, Ты забираешь их у нас – с их рисунками и стихами, с их вышивками и сари, с их ранним прозрением, жаворонковой трепетностью, недоступной безтрепетной взрослости?!

   Склоняем голову перед вашей мукой, родители , - с чувством и своего осиротения.

    А тебя, тихий ангел, покинувший нас, на вечную память зовём в наши сердца.

   За что, Господи?

 

                                                                                        Анна Дениско

 

 

Журнал «Украина» 1991 г.

 

putrya.3dn.ru/

 

Её рисунки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Янукович - послухай Бога! Новий грізний Знак Неба! На 100-й день!..

3 июня
Янукович - послухай Бога! Не йди проти його Знаків!!!

| Edit | Posted by: santa in О волшебстве, О магии, О политике, Разное, Статьи

Сьогодні! В 100-й день правління Януковича прем’єр-міністр України М.Азаров озвучив Закон, який означає Засади зовнішньої і внутрішньої політики України! Озвучив Закон, який спрямований забрати решту українського в житті України! Не прямо. Закамуфльовано.

Але закамуфльовано для кого? Навіть не для світу і для українців!

Але поготів - не для Бога!!!

В момент голосування цього сфальшованого під північного сусіда Закону - Бог! Бог! - послав ще одне, на цей раз Грізне попередження і Президенту, і уряду, і депутатам (залишкам парламенту)!

В верхівку парламенту, ВДАРИЛА БЛИСКАВКА! В пароаменті наступила Тьма! Затемнення мізків!

Знак Бога! Знак і нашого древнього київського Бога Перуна! Знак Бога Кия!

Вслухайтесь, панове в ЗНАКИ НЕБА!

Зробіть Висновки!

Де ви робите Антибожі, Антинебесні помилки???!!!

Как в США убивают семью

Как в США убивают семью...

В Америке понятие семьи почти потеряло своё первоначальное значение. Состояние 60% американских семей находится в плачевном состоянии. Тридцать миллионов или 10% американских семей – однополые, то есть, гомосексуалисты и лесбиянки. Двадцать пять миллионов американских детей живут с одними родителями.

Травля устойчивой, традиционной семьи в США началась ещё в 60-х годах 20-го столетия. Движение феминисток сменилось губительным законом о сексуальном домогательстве, вышедшим далеко за рамки здравого смысла и не имеющим никакого отношения к сексу. Современные американские теории о временных семьях, обменах парами, службе сексуального удовлетворения (сравните с конвейерными линиями быстрого питания, такими, как Макдональдз) – всё это ударило по основе семейных традиций и уже частично извратило общество.

Приглашение на новый сайт

http://ortho-hetero.ru/

Новый интересный сайт, посвященный проблеме экуменизма. Там же есть форум для обсуждения вопросов, куда приглашаются для участия все желающие.

Открытое письмо

Кому: Патриарху Московскому и Всея Руси Кириллу, Священному Синоду Русской Православной Церкви

Патриарху Московскому и Всея Руси
Кириллу
Священному Синоду
Русской Православной Церкви

Ваше Святейшество!

С достоинством к Первосветительскому сану, с болью в сердце, обращаемся к Вам, мы, православные верующие Молдовы. На протяжении года мы ожидали, что Ваши действия пойдут по руслу святоотеческих преданий и Вы поведете вверенную Вам Богом паству по спасительному пути. Но, к сожалению этого не произошло, участие РПЦ МП в экуменическом движении за последний год заметно активизировалось. Вы стали политическим лидером, а не печальником Земли Русской. Ваши встречи в верхах, на всевозвожных конференциях, на международных религиозных саммитах преследуют другую, чуждую православному народу цель, которую Вы выразили еще будучи митрополитом, в 1991 году, на Генеральной Ассамблее Всемирного Совета Церквей в Канберре. Тогда, обозначив роль ВСЦ, Вы сказали: «Всемирный Совет Церквей является нашим общим домом и тот факт что православные воспринимают его как свой дом и хотят чтобы этот дом был колыбелью единой церкви, подтверждает особую ответственность православных за судьбу ВСЦ» и посоветовали при этом участникам «взять с собой и понести к себе, донести до своего народа» то что происходило на ассамблее. Ваше тогдашнее утверждение прозвучало в полном созвучии с миссией ВСЦ, которая призывает «созидать видимое единство Церкви Христовой в единой вере и едином евхаристическом общении». Таким образом, и Ваши нынешние действия и высказывания являются плодом участия Русской Православной Церкви во Всемирном Совете Церквей и претворяют в жизнь провозглашенный Вами тогда принцип, цель которого - создание единой церкви, в нашем понимании церкви антихриста.

Ваше Святейшество!

Мы, нижеподписавшееся православные верующие, являясь и оставаясь членами Русской Православной Церкви, заявляем, что отмежевываемся от всех Ваших высказываний на религиозных международных ассамблеях, встречах и саммитах в Канберре, Ереване, Москве, Баку и т. д. и от всех предпринимаемых Вами в последнее время шагов нарушающих каноны Святой Православной Церкви.

Мы свидетельствуем, что Вы нас не представляете и все Ваши утверждения на международных встречах не представляют всю полноту Русской Православной Церкви, а являются Вашим личным мнением и тех которые его разделяют.

Поэтому, не желая быть соучастниками в делах тьмы, в созидании «единой церкви», мы требуем:

1. Выхода Русской Православной Церкви из Всемирного Совета Церквей;

2. Прекращения деяний и высказываний нарушающих каноны Святой Православной Церкви Вами и другими иерархами Церкви и Вашего личного покаяния.

Также свидетельствуем, что все те архиереи и священники, которые не поднимают своего голоса в защиту Матери-Церкви от лукавых действий вовлекающих Ее в ересь экуменизма, ведущую в путь погибели, сами являются поборниками этой ереси и ее соучастниками, ибо молчанием предается Бог.

Препровождаем это письмо через Митрополита Кишиневского и всея Молдовы Владимира, постоянного члена Священного Синода РПЦ.

 

P.S. Так как не удалось передать письмо Митрополиту Владимиру до заседания Св. Синода высылаем его заказной почтой DHL и открыто публикуем.

Обращение подписали в день обсуждения данного вопроса, 25 мая 2010 - 24 священнослужителя и 352 мирянина.

Список подписавшихся будет в течение нескольких дней опубликован. Также будет возможность подписаться в интернете.

Часть видео-фото-материалов прилагается. http://toaca.md/?&page=news&row_id=128

http://www.onlinepetition.ru/obrpatriarhu/petition.html

Україною керують громадяни чужих країн! Хто дозволяє це?

"С виду жесткий и непробиваемый режим Януковича на поверку оказывается слабым, карикатурным и зависящим не от железной исполнительской дисциплины и строгости закона, а как часто случается при авторитаризме, от редких и весьма загадочных персонажей, от тех людей, о которых почти не пишут в прессе и ничего не знают политологи. Ключевые решения в Совмине Крыма принимает некий «советник» Василия Джарты, российский политтехнолог Олег Кудинов, Министерством семьи, молодежи и спорта во всю «рулит» опять-таки российский предприниматель, председатель Партии любитель пива России Андрей Пальчевский, которого с чужим паспортом трудоустроили первым (!) замминистра, сирийский шоу-мен Валид Арфуш почему-то ходит в чине вице-президента Национальной телерадиокомпании Украины и формирует общественное сознание миллионов граждан чужого ему государства" /Сайт ОРД -Человек не терпит насилия http://ord-ua.com/2010/05/30/deputat-gritsak-lichno-rukovodit-administratsiej-prezidenta-kopiya-dokumenta/?lpage=1/.

Мирного Майдану вже небуде!..

Новое сообщение от simply_the_grey в дневнике simply_the_grey – «Das zerrissene Licht» 14:46 01-06-2010

simply_the_grey

Аватар simply_the_grey
Мирного майдану вже не буде
здійснила низку різких кроків, які налаштували проти неї велику частину українців. Відбулися перші мітинги й найжорстокіші за всю історію Верховної Ради бійки між народними депутатами від влади та опозиції. Як ситуація розвиватиметься далі та що робити у разі громадянських протестів, розпитуємо досвідчених мітингувальників і міліціонерів.



"У ментів нюх, як у собак. Якщо боїшся - нападуть"


30-річний киянин. Понад 10 років займається радикальними протестами. Просить не називати його імені. З кінця 1990-х був бійцем УНА-УНСО. Брав участь в акціях "Україна без Кучми" 2001-го та "Повстань, Україно" 2003 року. Неодноразово затримувала міліція. Організовує виступи соціального характеру. Кілька разів брав участь у масових протестах у країнах Євросоюзу та Росії.



- На мітинг треба йти групою з п'яти-семи добре знайомих тобі людей. Разом координуватися, виручати один одного. Весь час підтримувати візуальний контакт.

Візьміть із собою компактний рюкзак. Покладіть туди аптечку, питну воду, носовик. Напередодні купіть дешеву мобілку. Внесіть із десяток найпотрібніших номерів - зазвичай, після затримання міліція переписує всі контакти з телефонної книжки. Потім вони потраплять в оперативні справи. Майте із собою трохи грошей - гривень 50-100 дрібними купюрами.

Не беріть речей, які можуть скомпрометувати. Наприклад, політичну атрибутику, літературу. Викладіть ключі. Бо, якщо затримають - приїдуть з обшуком, підкинуть наркотики або зброю. Поширена практика. На юрфаку викладачі казали нам: "Бажаєш посадити когось - підкинь". Навіть якщо не зброя, то кілька патронів у них завжди знайдуться.

Майте при собі документ, який посвідчує особу. Але не паспорт і не студентський квиток. Оскільки менти можуть одразу дізнатися твою прописку. А якщо отримають студентський - чекай проблем в університеті. Найкраще прихопити посвідчення водія або, приміром, товариства мисливців і риболовів - це точно підозри не викличе.

Одягайтеся максимально зручно й непримітно. Підійде спортивний одяг: кросівки, штани, олімпійка. Має бути міцним, щоб у сутичці не порвали. Деякі активістські сайти пишуть: "одягайте наколінники, пластикові щитки, мотоциклетні шоломи". По-перше, вони не врятують від травм. По-друге, як потім поясните міліції, що це за речі? Не поясните - менти самі запишуть у протоколі: "готувався до вчинення злочину".

Перед виходом обов'язково вигадайте легенду, чому ви знаходитеся в районі мітингу. "В бібліотеку йшов", - не повірять. А наприклад, "побачення тут призначили" - цілком підійде. Тільки домовтеся з людиною, яка б це підтвердила.

І в жодному разі перед акціями не вживайте алкоголь чи наркотики. Тоді втрачаєш контроль над ситуацією, слабко тямиш, що відбувається. І взагалі треба пам'ятати: алкоголь - ворог революції.

Бажано, щоб хтось із групи мав контакти журналістів і юристів. Був недавно в Берліні, перед демонстрацією сиділи в кафе. Бачу: ходить якийсь мужик, роздає візитки. Виявилося - адвокат, який спеціалізується на захисті ліваків та анархістів.

Під час ходи чітко сформуйте ряди й зчепіться ліктями. У міліції не буде можливості висмикувати людей із колони.

На будь-якій акції з'являється чимало неадекватних людей. Серед них можуть бути й міліцейські провокатори. Таких краще виставити за межі колони. Особливо тих, хто закликає до суперрадикальних дій, а сам нічого не робить. Це точно провокатори. Інколи вони, навпаки, збивають рішучий настрій демонстрантів. У будь-якому випадку про них слід одразу повідомити організаторам. На "Україні без Кучми" ми знали штатних провокаторів у обличчя. На кожній акції зустрічали їх, як старих знайомих.

Наприкінці 1990-х їздив на "унсовські" вишколи. Там нас вчили проривати міліцейський кордон. Зчіплялись руками, підпирали передні ряди. А ті, в свою чергу, мали пробити кордон ногами. Практика показала - це неефективно. Сьогоднішній "Беркут" уже не той. Зараз це здорові треновані мужики у важких обладунках. Крізь них важко пройти напролом.

На Заході ніхто в рукопашну на ОМОН не ходить. Греки використовують специфічні прапорці з короткими й товстими древками - замість палиці. Та переважно поліцію закидають здалеку камінням і коктейлями Молотова. "Зброю пролетаріату", звісно, ніхто з собою не бере, її здобувають на місці. У кількох схованках за маршрутом демонстрації - у під'їздах, біля звалищ - можна покласти інструменти, якими потім довбати бруківку. Так робили 2001-го під час "України без Кучми", так же чинили у 1995-му під час похорон патріарха Володимира.

Пляшки із запальною сумішшю теж ховають у смітниках. Із собою не несуть за жодних обставин. Ще є "червоні шапочки". Йде собі непримітна дівчина, наче прогулюється, а в сумці несе декілька коктейлів Молотова. І в разі чого передає сумку в колону демонстрантів. Це мають бути надійні й добре вишколені товаришки, це досить ризиковано.

Під час сутички дуже важливо втриматися на ногах - у натовпі можуть затоптати. Якщо сусід упав, допоможіть піднятися. Сам так робив, і не раз. Бо інакше і він постраждає, й інші через нього можуть перечепитися.

Б'ють - не панікуйте. У такій ситуації треба моментально згрупуватися в "позу ембріона". Насамперед захищайте голову. Бо таким ударом вбити найлегше. Навіть невелика травма може пізніше мати плачевні наслідки. Закривайте голову навіть ціною поламаних рук. У разі, якщо міліція прорветься далі, спробуйте відповзти на узбіччя - тоді з'явиться шанс уникнути затримання.

Коли "Беркут" йде на штурм, за передовим загоном підтягнуться наступні. Перші, у запалі бою, женуться й тому не завдають важких травм, не затримують. А друга та третя лава роблять це вправно й методично: добивають лежачих, знущаються, тоді пакують. Під час акції "Повстань, Україно" я йшов у перших рядах. Коли почалися сутички, "Беркут" прорвався всередину колони. Ми ж опинилися в них "у тилу". Повертатися було марно й небезпечно. Тому вирішили якомога швидше загубитися в сусідніх дворах. Хто залишився, тих забрали.

Якщо когось затримують, треба будь-що вирвати товариша в ментів. У Києві це не раз спрацьовувало. Після більшості радикальних акцій, в яких я брав участь, нікого не спакували. Бо всіх, кого пробували схопити, вдавалося відбити. Не виходить зробити це силою - нехай підходять жінки й люди солідного віку, обурюються, морально тиснуть на міліцію.

Якщо ведуть у "бобик", опирайтеся, викручуйтеся, кричіть, що це незаконно. Все одно "злісна непокора" неодмінно з'явиться в протоколі - опирався чи ні. Одного разу мені пощастило вистрибнути вже із самого "бобика".

Поранених одразу віднесіть на узбіччя. Зробіть перев'язку, дайте знеболювальне. Якщо рана важка, слід викликати "швидку". Але без зайвої потреби до лікарів не йдіть. Після заворушень в "Україні без Кучми" половину арештованих становили ті, хто звернувся до лікарні. Міліція відстежує, хто поступив того дня та з якими ушкодженнями. Вирахувати учасника акції елементарно.

Після завершення демонстрації варто одразу продумати маршрут відходу. Сусідніми кварталами неодмінно ходитимуть патрулі. Поводьтеся спокійно. У ментів нюх, як у собак. Якщо боїшся - нападуть. Найкраще прикинутися звичайним перехожим. Друг у Мінську якось повертався з маршу "Чорнобильський шлях", переплутав карту й прибув на вокзал з іншого боку. Здалеку побачив посилені патрулі. Побачив якусь бабусю й запропонував піднести важку сумку. Ішов собі, мило з нею спілкувався й проскочив.

Одразу після масових заворушень установлюють контроль за станціями метро, з яких є вихід на міжміське сполучення, - Либідська, Вокзальна, Святошин, Чернігівська. Особливо звертають увагу на молодь. Після "Повстань, Україно" 2003-го моїх друзів "в'язали" на залізничному вокзалі й на автовокзалах. Чимось не сподобався - у наручники, били одразу. Навіть за українську мову затримували. Отже, після акцій краще користуватися маршрутками, а не метро. Якщо дуже ризикуєте - беріть таксі. Ну, й на вокзалах не з'являйтеся в той вечір.

"Найагресивніший натовп можна вгамувати за хвилини - без автоматів і пістолетів"
26-річний киянин Олександр вісім років служить у Внутрішніх військах. Одне із основних завдань його підрозділу - забезпечення порядку під час масових акцій: мітингів, футбольних змагань, концертів. За умови анонімності погодився розповісти про особливості своєї роботи.

- Нема й не буде ніколи такого мітингу, якого не можна буде контролювати чи вгамувати.

У Києві порядок під час масових акцій забезпечують спецпідрозділи Внутрішніх військ "Барс", "Тигр", "Гепард", "Ягуар", "Омега" й загони військової частини N3030.

Щоб провести мітинг, треба подати заявку. Організатори вказують очікувану кількість людей. Відповідно, ми - кількість солдатів. Зазвичай це 10 відсотків від мітингантів, але може бути більше. Частина з них - розвідники, переодягнені в цивільне, які йдуть усередині, передають інформацію начальству. Інші - по периметру натовпу. Ще частина - сидять у автобусах на сусідніх вулицях. У повному обмундируванню - касках, бронежилетах, із газовими балончиками, гумовими кийками. Якщо є потреба, то неподалік чергують КамАЗи з водометами, можуть бути бронетранспортери зі щитами. Решта чекають у частинах напоготові.

Народ - вівці. Вони нічого не роблять самі. Усе вирішують лідери натовпу, крикуни. Ми за ними стежимо. Попереджаємо, щоб не сильно випендрювались, не дуже кричали. Тільки бачимо, що хтось дозволяє собі забагато, висмикуємо й відвозимо в райвідділ. А без них народ не знає, що робити. На акції "Україна без Кучми" 9 березня 2001 року зібрали пару сотень таких.

Оточуємо натовп монолітом - щільною стіною солдатів зі щитами. Вони тримають. Якщо треба - відтискають. Покричать-покричать і заспокояться. За стіною моноліту чергують наші спецпідрозділи - група вилучення та група пожежогасіння. Група вилучення - це кілька солдатів із собаками. Приміром, бачимо: забагато крикунів. Моноліт на мить розкривається, у натовп клинком вискакує група вилучення, хапає крикуна й затягує назад у моноліт, до нас. Так можемо висмикати всіх.

Без розпорядження солдат нічого не зробить. Все вирішує командування. Бачимо, що дуже агресивні - передаємо інформацію. Бити людей - це команда президента. Президент, міністр внутрішніх справ, командуючий внутрішніми військами - наші командири. Так само заливати натовп водою - усе вирішує головнокомандуючий.

Переважно б'ємо крикунів. Не можна чіпати дітей, вагітних. Хоча якщо на моноліт лізе одна вагітна, то не чіпаємо, а з десяток - це вже натовп, можна.

Солдатів стільки, що моноліт мітингувальники не прорвуть. А як прорве якась купка, то її затиснуть, а решту натовпу оточать, заспокоять. Палаючі колеса не поможуть - на це є група пожежогасіння.

У кожній організації є наша розвідка. Бо можуть сказати: нас буде 100 людей, плануємо мирну ходу. А насправді збирають кілька тисяч і планують штурм. Через своїх ми знаємо це наперед, готуємо техніку, солдатів. А ще розвідка може шугнути активістів: щось утнете, сидітимете у в'язниці.
Водомети стріляють їм під ноги. "Торнадо" сильно валить. Якщо попаде в голову - скалічить. Тому б'ємо по ногах. Можна зверху дощем полити. Методів купа. Але пістолетів і автоматів у солдатів немає ніколи. І без них найагресивніший натовп можна вгамувати за хвилини.


"Під час обшуку одразу піднімайте руки"
Лідер громадянської кампанії "Пора" Євген ЗОЛОТАРЬОВ, 37 років:

- У нас нечасто трапляються сутички мітингувальників із правоохоронцями, бо українці занадто спокійні. Подивіться, що робиться в Греції, Латвії, Киргизії.

На мітинги обов'язково треба приходити в тверезому стані, щоб не скомпрометувати себе й команду. Не брати колючі, ріжучі предмети, напої в скляних пляшках і легкі наркотики.
Якщо провокатор починає виголошувати якісь лозунги, треба звернутися до правоохоронців із вимогою забрати його.

Не можна вибирати для мітингу вузькі місця. Категорично не варто проводити акції під вікнами. Уявіть, ви постійно голосно щось вимагаєте. Комусь це може набриднути, й він скине з вікна на вашу голову горщик із квітами.

Коли забирають вашого колегу, варто втрутитися й з'ясувати: чому? куди? Перепишіть службові посвідчення правоохоронця. Обов'язково дізнайтеся номер телефону та ім'я й прізвище учасника мітингу, якого забрали, щоб узнати подальшу долю людини.

Беріть хустинку й пляшечку з водою - якщо будуть використовувати сльозоточивий газ, намочіть носовик і накрийте обличчя.

Під час обшуку одразу піднімайте руки, нехай самі копирсаються у ваших кишенях. Так їм важче буде щось підкинути. Ні в якому разі не торкайтеся лома чи ще чогось, якщо вас просять потримати. Щоб не залишити на цих речах відбитків своїх пальців.
Коли біжить велика кількість правоохоронців, одразу лягайте чи сідайте на землю й беріться за руки. Таких не посміють вдарити - лежачих не б'ють.


"Дії кожного активного учасника акції протесту знімаються на відео"


Володимир ДМИТРЕНКО, 42 роки, заступник керівника ЦГЗ МВС у Києві.


Чи правда, що головна відеокамера, яка фіксує всі мітинги на столичному майдані Незалежності, знаходиться там поблизу годинника?

- Не буду відповідати на це питання. Не заперечую, але й не підтверджую.

В Україні міліція - одна з найлояльніших. У Польщі чи Німеччині при найменшому зіткненні використовують сльозоточиві гази, щоб мітингуючі якомога швидше розбіглися. Закордонні колеги нам не раз казали, що ми діємо по старинці, тобто дуже гуманно.

На Заході вже давно відійшли від "фізичного контакту". Своїми тілами вони не закривають вулиці й не перешкоджають проходженню колони. Там правоохоронці виганяють кілька машин із водометами й учасники мітингу самі розбігаються. І ніхто не кричить, що порушуються демократичні норми.

Найбільше правоохоронці постраждали в сутичці 9 березня 2001 року (акція "Україна без Кучми". - "Країна" ). Тоді натовп продирався в Адміністрацію президента. Кидали у вікна пляшки із запальною сумішшю, каміння, розібрали турнікети, якими була огороджена будівля. Постраждали 74 працівники міліції.

Під час кожного мітингу правоохоронці отримують наказ оберігати та всіляко допомагати журналістам. Але коли міліція обчіплює територію, журналісти намагаються потрапити туди - і виникає конфлікт двох законів. Мало хто знає, що закон міліції домінує над законом про ЗМІ. Так, журналіст має право отримати інформацію, але якщо воно не заважає реалізації інших прав.
Дії кожного активного учасника акції протесту знімаються на відео, потім цю людину розшукують і викликають у відділок. Ніхто одразу не ловить і не виводить її, якщо вона не представляє загрози в даний момент. Щоб не спровокувати паніки й сутички.



"Мирного Майдану вже не буде. Буде жорсткий протест"

Сергій ГАЙДАЙ, 44 роки, політтехнолог


Що нинішня влада має зробити, щоб люди вийшли на масові протести? Коли це може статися?

- Вона вже все для цього робить. Просто хай продовжує в цьому дусі антиукраїнської політики.

Люди вийдуть на Майдан, але точно не в цьому році, бо нема найголовнішої передумови - відсутня системна опозиція. Це буде років через п'ять. Усі інші фактори для масових протестів уже є. Соціальний запит на реформування суспільства тільки посилюється. Неповага, брутальне ставлення до звичайних людей, до Конституції, до закону зараз ще сильніші, ніж при Кучмі. Цинізм присутній у всіх кроках влади.

Для реального масового протесту залишилася тільки з'явитися новим фігурам опозиції. Бархатного, мирного Майдану вже не буде. Буде жорсткий протест із серйозними масовими потрясіннями. Вийде покоління молодше, а значить радикальніше.


Економічні негаразди, яких очікують восени, прискорять протести?

- Навряд. Нині є соціальна втома, люди не бачать ефективності протестів. Та й влада налаштована рішуче. Якщо масові протести для неї будуть небезпечними, то мітинги придушуватимуть ще у зародку. Людей розганятимуть. Майдан їм дав дуже хороший урок.

Влада спроможна запобігти масовим протестам?

- Теперішня влада вже нічого не зробить. Це неминуче, як стихійне лихо.

Але сьогодні ні Тимошенко, ні Ющенко, ні Яценюк не можуть бути лідером. Це мають бути люди не заплямовані, які не розчарували українців. Зараз їм років по тридцять, вони тільки починають свій шлях. Активно стежу за респонсистами. Вони вже сьогодні дають точні відповіді, що має робити влада, щоб жити в Україні було краще. І підтримують мою теорію, що років через п'ять треба бути готовим.



Респонсисти закликають утворити два класи


Респонсисти закликають до утворення двокласового політичного устрою.

"Вільний клас" має всю повноту прав і свобод, може вести бізнес, обирати місцеву владу, але не має права обирати чи бути обраним до вищого державного керівництва.

"Відповідальний клас" може обирати й бути обраним до керівництва державою. Але позбавлений частини цивільних прав. Зокрема не має права займатися бізнесом. А у випадку корупційних дій його судить військовий трибунал без участі адвоката.
Можливість переходу з класу в клас закріплена за кожним громадянином країни й регулюється законодавчо.






18 липня 1995 року

Похорони першого Патріарха Київського та всієї Руси-України Володимира (Василя Романюка. - "Країна").

Біля входу до Софійського собору відбулася масова бійка між учасниками похоронної процесії та міліцією. УПЦ КП хотіла поховати патріарха не на Байковому кладовищі, як вирішив уряд, а на території Софії Київської. Зрештою, поховали на площі, перед входом до заповідника.


9 березня 2001 року

У Києві пройшли акції протесту "Україна без Кучми".
Зіткнення демонстрантів із міліцією сталися біля будівлі Адміністрації президента.

Із березня по травень були заарештовані 19 членів УНА-УНСО. 18 із них засудили до 2-5 років ув'язнення.


28 червня 2004 року

Близько тисячі студентів, їхніх батьків та викладачів провели мітинг в Сумах проти об'єднання в один навчальний заклад державного університету, державного педагогічного університету ім. Макаренка і національного аграрного університету.

Студенти вирішили розпочати піший похід на Київ. Близько півтори сотні міліціонерів приїхали на п'яти автобусах і 10 патрульно-постових машинах, побили і затримали частину студентів.

Журнал "Країна" N22 від 28 травня 2010 року

православие запретят по суду - по 282-й статье как пропаганду исключительности и экстремизма

Ширится борьба с экстремизмом на полях нашей Родины! Вот руки борцов с ксенофобией и мракобесием дотянулись и до Православной Веры - Прокуратура решила запретить её в городе Владимире в судебном порядке.

Я бы и сам не поверил - однако с судом не шутят:

Вывод эксперта: Пропаганда исключительности Православия содержится в словосочетаниях «Истинная вера» и «вселенская вера»

ЯВЛЯЕТСЯ ЛИ ПРАВОСЛАВИЕ ИСТИННОЙ ВЕРОЙ?
ПИСЬМО К ПАТРИАРХУ КИРИЛЛУ

 

Читать далее...

Информация «Славянских Вед» ДНК-генеалогия !

КАК СОЧЕТАЕТСЯ ИНФОРМАЦИЯ В СЛАВЯНСКИХ ВЕДАХ С ПОСЛЕДНИМИ ИЗЫСКАНИЯМИ В ОБЛАСТИ ДНК-ГЕНЕАЛОГИИ. «ВЕЛЕСОВА КНИГА» — ВЕДЫ СЛАВЯН.

далее ...