В колонках играет - "Run for a Fall" Epica
Настроение сейчас - легкое и немного грустное

Ось і прийшла нарешті моя улюблена пора :)
Так вільно дихається під блактно-прозорим небом, яке немовби тремтить в унісон сумовитій мелодії. Сонце вже не так гріє. Щодня все довкола більше і більше затоплює жовтий колір. Трава тьмяніє, а її вкриває опале листя.
Мені так радісно на душі ,легко, ніби я нарешті вирвалася з нестерпного полону на свободу. Кожною клітинкою відчуваю, що ось воно, моє...
А ночі такі загадкові... Зірки, далекі крапочки, ніби зіщулились на небі від свіжості, а небесне полотно потемніло. Але таїна від цього не зникла...

Переглядала свої вірші. Мені в око впали два, про осінь.
Тепер я так не напишу... Навіть так :)

Духм’яна квітка осені, духм’яна
Сторінка пам’яті, напоєна стражданням,
Яке водночас тихе й полум’яне,
По вінця втоплене у чаші із коханням.

На крилах безміру злітає небо вгору,
І за собою кличе, за собою.
Душа б полинула, та серце вже не моє.
Давно гніздечко звило в грудях твоїх.
18\10\2002


Осінь одягає
Золоте намисто...
Мої крила – вітер.
Моє пір’я – листя.
Полечу далеко,
Через Україну,
І тобі розкажу,
Як в душі радію,
Що скінчилось літо,
Падають каштани,
Що сивіють роси
На пожовклих травах.
Що гойдає віти
Вже не літній легінь,
А осінній вітер
Дме без попереджень.
Що у сонний ранок
В парку посидіти б,
Усміхнутись сонцю,
З ним погомоніти.
Ех! Люблю я Осінь!
Як же не любити?!
Мати б тільки крила –
Знятись й полетіти...
21\09\1999