В. Запотічний.

Нас гнобили та ми мовчали, Нас дурили – ми не кричали. Нас кидали та ми не казали, Нас лякали та ми пробачали. Нас згинали та ми стояли, Нас топтали – ми не стогнали. Нас ламали та ми виростали… Кров пролили – тоді ми повстали! Ми повстали і вже не мовчали, Ми всім серцем своїм закричали. Один одному клич ми подали, І збагнули, як довго ми спали! Ми повстали і духом і ділом, Бо впекло нас і нас заболіло. Кров тече молодим мирним тілом, І не змити її, хоч би як їм хотілось! Ми народ, ми велика є сила, Нас розправа ще не зломила. Клич народу небес досягає, Воля і єдність по вік не згасає! Ти живи Україно, як вільна держава, І Героям Твоїм віковічная слава. І Донбас Твій, і Крим Твій і гори Карпати, Це народне усе і це треба всім знати! «Ще не вмерла України і слава і воля Ще нам браття українці, усміхнеться доля» Ще наш прапор синьо-жовтий високо злітає Ще наш тризуб вільний, сильний волю прославляє okc-ana

В. Запотічний.