Здрастуй, чудова моя українська дівчинка Яночка!

Пише тобі ні хто інший, як справжнісінький Дідусь Мороз. Причому не якийсь там московський, який, як ти і сама розумієш, неабияк халтурить у виконанні найважливіших замовлень, а Твій Рідний Український Дід Мороз, той самий, який власноруч з року в рік клав тобі подарунки під ялинку в твоєму насиченому харківському дитинстві . А потім довго і мерзенно хихикав дивлячись на те, як ти виколупувати їх з під ялинки і, матюки на споконвічно українській мові, виколупувати з попи голки.
Знаєш, адже дідусь дуже засмутився, коли ти поїхала в Москву і довелося передати спостереження за тобою столичному колезі. Я старанно напучував цього дармоїда, щоб він поставився до твоїх побажань максимально відповідально. Але ти ж прекрасно знаєш цих москвичів! Якщо в столиці тобі передали на Новий рік ведмедика, якого ти просила 6 років тому, треба порадіти, що, по-перше, про тебе в принципі не забули, по-друге, що ведмедика ти все-таки отримала, ну і до того ж в Новий рік, а не до квітневої відлиги - теж привід для радості.
І все ж я щиро вірив, що москвичі старанно виконують бажання такої гідної представниці мого обожнюваного Харкова - а я ж теж родом звідти ... Тільки це - тссссс - великий секрет. Ех, пам'ятаю мамка мене ганяла рано-рано вранці вигулювати моїх оленят ("Сам завів, значить, сам тепер і гуляй з ними ")... І ось щоранку гуляли ми по милим моєму серцю харківським доріжках і провулках, від вулиці Отакара Яроша, до 23 серпня і далі по Балакірєва до самого кінця, дихаючи морозним повітрям ... Краса, Янка, ти ж мене розумієш ... І в Новий рік ще не треба було влазити в упряжку з оленями, це був обов'язок мого діда. Ех, хороші були деньки ...

Ну щось дідусь заглибився в спогади. А тим часом пишу я тобі ось чому. Розповіли мені нещодавно, що на цей Новий рік ти ніяк, ну от взагалі ніяк не можеш приїхати до Харкова. Я як почув, навіть борщем подавився, добре деруни під рукою були, швиденько закусив, начебто легше стало. Хотів вже дідусь з цього приводу зовсім піти в депресію, як раптом мій вірний олень Тарасова - між іншим дуже досвідчений розвідник, перевірений часом - доніс мені, що Яночка придумала, як вирішити цю проблему. І для повного щастя їй потрібен лише телепорт. Почухав дідусь лисинку і вирішив, що таку відповідальну справу ну ніяк не можна довіряти москвичам, неодмінно щось наплутав.
Тому дідусь все взяв в свої руки. Не повіриш, навіть від вареників відмовився з такого приводу, щоб все швидше виконати.
Так що, трах-тібідох-тібідох, Яночка. Це чарівне заклинання, до речі, а зовсім не та вульгарність, про яку ти подумала. Нехай твоє бажання здійсниться ))))))))
Щасливого Нового року і до швидкої зустрічі в Харкові )))))