Не впізнаю себе... |
Де поділась та колишня, позитивна дівчинка,яка твердо крокувала вперед, і нічого не боялась???
Хто її заховав, і куди?На душі кішки шкребуть.....нічого не хочеться, тільки десь заховатись, і нікого не бачити!Всі радіють літу, сонцю.....а я себе не впізнаю......мене навпаки все це виводить з себе!Хочу щоб йшов дощ, як у мене в душі.Хоч на стінку дерись....від всіх цих думок!!!А головне в тому ,що я боюся.....того всього, хто зі мною таке зробив.Обставини, люди.....?Всі навкруги, просто радіють......та й навіщо їм зважати на людину,яка зараз немає чому радіти.....а отже думки в них не сходять((((((
Поверніть назад....мене справжню!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!Я хочу знову по справжньому посміхатись......а не прикидатись,що у мене все ок.,.....і боятись когось нагрузити своїми проблемами(
Рубрики: | Думки |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |