Я піду в далекі гори.....
|
|
Понедельник, 24 Декабря 2007 г. 18:23
+ в цитатник
В колонках играет - Я піду в далекі гори...Настроение сейчас - ....ностальгія....
Про Карпати….
Вже не перший раз я тут була, не перший раз бачила цю красу….але кожного разу це нові відчуття, нові враження…..і теплота на душі. Кожного разу з нетерпінням чекаєш…коли знову побачиш, все це на власні очі…..навіть ще їдучи в електричці….я раділа як маленька дитина, і дякувала матінці природі, за те що все це створила!!!
Свіже і морозне повітря одразу наповнило мої легені…..в очі одразу почало разити зимове сонечко….на якому так по казковому чарівно виблискував сніг. Такого снігу напевно немає ніде…тільки тут у наших рідних Карпатах! Дерева усі закутані ковдрою….зимового інію…..річку вкрила льодяна крига…але де-не-де….ще виривається на волю гірський потічок, в журчанні якого чути пісеньку гір! Йдучи протоптаними стежинами, чуєш як під ногами рипить сніг….а морозець пронизує своїм холодом…але сонце не дає замерзнути….бо вона зігріває душу зсередини.
І ось ти у підніжжя гори…..з нетерпінням чекаєш піднятись, і подивитись на світ з висоти…подивитись на цю красу, яку гори ховають так високо. З невеличким страхом…тебе підхоплює підйомник…і спочатку різко піднімає в гору, а потім вже помаленьку тебе везе…здається до небес. Ти захоплено спостерігаєш за усім навколо…..за біло-зеленими красуннями лісу ялинками….які плавно переходять з одних горбиків на інші. Вони всі закутані сніжком….і по ногам відчувається морозний холод. Поступово…ялинки переходять у звичайні деревця….і чомусь без снігу….їх напевно «роздягнуло» сонечко і вітерець. Внизу, під тобою….постійно кудись біжить річечка….хитромудро оминаючи кригу.
Ти на висотті….ти в небесах, так саме в небесах…..бо таке можна побачити тільки у Карпатах. Затамувавши подих….ти не віриш власним очам…..що справді можна таке побачити….і що це не сон! Ти стоїш…на втрамбованому лижниками снігу….і дивишся що навколо…гори….але в хмарах…..і не віриться що все це насправді! Сонце так ясно світить…що важко дивитись….і ти примружуєшся, і від снігу і від сонця. Навколо багато людей….усі усміхнені, усі радіють…. Сонечко виглядує з-за ялинок….затишні будиночки-кафешки з каміном, де можна погрітись теплим чаєм з гірських трав, а також гарячим вином, з гвоздикою і корицею.А я стою неначе на обриві….не помічаючи нікого….і пишаюсь, що я тут….і що це мої рідні Карпати!!!!
Ось дивіться…..в це не можливо не закохатися!!!!
А за вікном....
Сніжно-зелені красуні...

Річечка...

Виглядає сонечко....

У хмарах....

-
Запись понравилась
-
0
Процитировали
-
0
Сохранили
-