приходит мужик к доктору, жалуется на чрезмерную (и постоянную) усталость.
доктор:
- я советую вам вдвое уменьшить сексуальную активность
мужик:
- да, доктор? и что же вы мне посоветуете: перестать говорить о сексе или перестать думать о нем?

http://www.the-next-degeneration.de/flash/joda1.swf

нуетоужаскакойто ікакгаваріца ідажебиць німожет

ну как?
памінял дізайн (да!йопстудей) сайта. єслі он вас нє раздражаєт - значіт, ви раздражаїтє міня

http://www.livejournal.com/users/centralasian/
досить популярний щоденник чювака з купою картінок

а шо? вас ето раздражаєт?
я вот, прімєром, сп"@#$@%... чесно вкрав адну хвоточку.
в блоглайнсі наткнувся

січас якраз пачітую разну кібєрпанк-бєлєтрістіку. от, "кріптаномікон", напрімєр.
і хатя там такіх чюваков нєту, тєма занятная

ааа!
я понял!
прастітє дарагіє салідниє ви маі друззя, но ми уходім на бальшую глубіну.
найбліжчий месіц - тестінг, так шо ні абіжайтєсь

типу натяки на сцилки:
лжеюзер papmums
комуніті verbary_ru

ясна річ, на жж.

LI 3.9.25

blaha, v irpeni hujovyj internet sho pizdetz

читая вчера в очередной (наверное, тысячный) раз Анаис Нин, я задумался: почему, интересно, ее рассказы вызывают чувство гедонизма-эротизма, а вот, к примеру (опустим пример), нет?

И тут я обнаружил одно странное нечто: как бы ни были откровенны слова в рассказах Нин, они всегда исходят из других слов, то есть - если воспользоваться классической терминологией - они отражают не действительность, а только другие слова.
Сама Нин молчит. Говорит ее героиня, которая пересказывает нам свои беседы с другими людьми, их рассказы о чьих-то рассказах, в котрых говорится, что что-то с кем-то происходило (а может быть, и нет).

Де Сад, при всем разнообразии откровения, не эротичен. Его язык есть описание неких, пускай только идеальных (и априори не воплощаемых в реальности) процессов.

Говоря проще, инструкция не вдохновляет.
А так, я вообще поклонник "темного письма".

LI 3.9.25

Как раз недавно я думал о существовании этого, второго по сути, блога. Нужен ли он и зачем? (ну кроме того, почему я его, собственно, завел).
Очевидно, нужен. Как тестовый стенд: тестировать мысли, настроения, состояния.
Также - как некая мультиязыковая платформа.
Еще - как место, где я могу быть другим (хотя бы по сравнению с основным блогом, который функционирует уже по собственным законам. То есть для него существует ряд ограничений, а для этого их пока что нет, он - аморфен по своей сути, и еще неизвестно, чем он станет).

На данный момент активность (т.е. блог-активность, естественно) является неотъемлемой частью познания.
Узнать себя (ну, это понятно), узнать, что такое невезет и как с ним бороться: для чего можно использовать этот дневник, а для чего нельзя, для чего стоит, а для чего не стоит.

живем...

LI 3.9.25

where's fckng rss in this so called blog

but
nevertheless i'm still here (sounds like i'm alive)
so what
it's up to you to decide what's better but as for me it's seems to be disgusting using the literature studies methodology in linguistics

не те, щоби мені було треба -- мені було просто необхідно написати цю книгу. традиційно перша книга -- то завжди книга ночі. місяць над ставом. і вітер -- вітер, що постійно проникав у найтонші шпарини, ходив тут і там, тихо граючи на флейті, або срібним голосом присипаючи молоду панну, що тільки вночі покидала свою самотню кімнату, аби вимитися у білому, як сяйво повного місяця, молоці

LI 3.9.25

відверто роздивлятися
вас?/ви?

згадав одну стару ідею: потрібна модель для nude, and maybe some ugly фото. вийшов у люди, роздивився.
розчарування не дало про себе забути: блінн, йомайо, при тій кількості осіб жіночої статі, які тусуються на територіях довкіл...
така кількість - і абсолютно нікого зняти. як би останню фразу не тлумачити.

LI 3.9.25

lost power
lost place and space
maybe it's more than easier for me to be here because of nobody knows

at last (but not the least, huh;)) we're growing up to disconnection, to the language of silence at and all over the one hidden place of our mind without finding a word to mark a line between sence and consciousness

so i am conscious of unreality of the aim but it does not mean rejection of the way

smile, bodies

LI 3.9.25

it seems pretty that nobody knows me here...

LI 3.9.25

thinking about these diaries (such as @ http://liveinternet.ru) i can always imagine myself hiding (hiding all the way) and also -- maybe, this is a deep aim of the post at all -- i'm trying to find myself between the mystification (i said once i'm a trickster (tricksted?)) and disappointing: sometimes it seems i'm like rhisoma -- being witout any structure, hardly looking for the name same to the ''i'' same to the world

any ideas, and as iggy "no way"

just walking here and there and trying to find something to say "it's me"

LI 3.9.25

у моєї знайомої виникло питання: на якому принтері можна надрукувати листівку? мається на увазі, що папір фактурний і плотний(?), типу картон.

знайому звуть ма... бі... :)


LI 3.9.25

вечеряв і снідав паличками... нічого, нормально виходить
а ще - заспокоює. постійні маленькі стреси вдома і на роботі, результат - можу зірватися в будь-який момент.

п.с. платонічна любов sucks. lbrj [jxtnmcz ctrce

LI 3.9.25

задача дня на сьогодні - боротися з почуттям провини, що виникає то тут то там на маргінальних територіях свідомості, позначуючи її межі - відчуваю спротив до системи, котра нав*язує це почуття всіма засобами: від ненав*язливого (нібито) промоушна через засоби масової інформації аж до індивідуальних контактів (з батьками, наприклад).

блядське пенітеціарне суспільство.

"наглядати й карати"

ВІДЧУВАЄШ БАЖАННЯ РУЙНУВАТИ - ПОЧНИ З СЕБЕ! (в якості tips of the day)

LI 3.9.25

часом трапляється таке, що деякі мої знайомі називають "випадання з контексту"
переживаючи зараз, поспішно пишу в щоденник: надмір інформації породжує відчуття внутрішньої порожнечі

просто хочеться сказати "тупо так" або "нічого. зовсім нічого" (це - з іздрика)

LI 3.9.25