Отак-то друзі, хтось сказав: є тавке кохання що вбиває, але я скажу інакше: кохання не вбиває, вбиває потреба робити вибір. Скільки людей ми скривдили, зробивши свій вибір? Найгірше те що ми не винні. Але образи й болю не уникнути. Кохати вибирати-знати , що хай ти як стараєшся-ти не досягнеш того, чого хочеш. І це безсилля, ця безпорадність просто нестерпні. Але ж неможна ходити кругами з дзвоником у руках і кричати: Цей чоловік(жінка) мій геть руки від нього(неї). Якщо неможна бути з ним(нею), треба змиритися і рухатися вперед. Мрії, ілюзії-це рутії. Нам постійно потрібно щось, що примусить би нас рухатися.