Только что убила в себе еще одно чувство. Да, без чувств мне проще. Опять плюнули в душу. Ну ничего, не привыкать) У меня есть много книг и любимый дождь. Вот кого я точно люблю - так это Его. А любить человека - неблагодарное дело. Если нужен будет парень - надо будет только поманить рукой. Я СОЛДАТ!!! Я солдат этого тупого мира! Я сражаюсь, всю жизнь сражаюсь. И я выбью себе награду. Сама, коли не хотите давать. Завтра позову Лауру. Научит меня делать нормальный арт. Мне достало каждый день пускать кровь на обереги. Я не настолько сильна, что бы каждый день пытаться прикрываться. А они меня достанут. Иногда они пробивают меня - не сильно, они только прощупывают. Когда они касаются меня - у меня схватывает сердце. И я могу валяться с приступом минут пять на полу в ванной, но никто не увидет даже слезинки. Я не дам всем это видеть, знать.

Пишу в виде исключения по-русски, так как хочу, что бы весь смысл дошел до более широкой публики.

Все мы, индивидуальные души, вечны, но наши тела меняются, поэтому мы страдаем, проходя через рождение, смерть, старость и болезни... Мы должны задаться вопросом: "Если я вечен, то как мне достичь неизменного положения?" Все хотят жить вечно, никто не хочет умирать. Если я направлю на вас пистолет и скажу: "Я тебя убью", вы тотчас начнете звать на помощь, потому что не хотите умирать. Это не очень-то приятно - умирать и рождаться вновь. Мы все подсознательно понимаем, что это грозит нам ужасными мучениями. Мы знаем, что, умерев, должны будем вновь войти во чрево матери, а в нынешние времена матери убивают своих детей во чреве. Стало быть, придется переселяться во чрево новой матери... Процесс смены тела очень долог и мучителен. В подсознании у нас сохранилась память о всех перенесенных муках, и потому мы не хотим умирать.

 

Найкрасивіше, що у нас є - це наша душа. Але більшість в якийсь момент плюють на неї.. Якщо узагальнити, то будь-яка дівчина хоче собі забезпеченого супутника життя - це майже інстинкт, оскільки при такому розкладі вона може бути упевнена в майбутньому своїх дітей. Але дружини олігархів просвящаются тільки у сфері космітічеських процедур і зарубіжних дизайнерів, А ЯК ЖЕ ЦЕЙ ВНУТРЕНІЙ ГРЕБАНИЙ СВІТ? Будь-якому чоловікові в своїй ізбраніце хочеться бачити красиву жінку, яка була б непогана в ліжку, але так само йому хотілося б бачити в ній цікавого співбесідника, адже секс без взаєморозуміння - ніщо, якщо вас, звичайно, не цікавлять випадкові статеві зв'язки. Я просто хочу, що б що всі читають цей запис на губили своє внутрішньо я, слідуючи сучасним стереотипам, а продовжували розвиватися і досягати нових висот в саморозвитку.

 

Ті крихти тепенія, які ми тримаємо в собі, рано чи пізно пригнічуються небажанням чекати, і тоді в твоїх бажання з'являється брехня, від якої неможливо позбавитися. "Навіщо ж брехати самому собі" - запитаєш ти у мене. А я тобі відповім: "Так простіше. Тобі сподобатися. Спробуй!" І ти спробуєш. І тобі сподобається. І однією людиною, що помиляється, стане більше..
Що? Не брехати собі? Не учити нікого брехні? Ви не до тієї обернули)  Я не ангел, я відьма. І не збираюся себе перевиховувати.

 

Я створила цей щоденник, тому що мій старий став дуже популярний.. Я боюся популярності. Я хочу повернутися до тих радісних моментів, коли твій ник ще всім невідомий, а ти вдаєш із себе загадку, радієш кожному новому ПЧ і симпатії, виписуєш всі думки так, як вони є, нічого не прикрашаючи і не прибріхувавши..
Вести цей щоденник я буду на українському, оскільки ніхто і не підозрює, що я його так добре знаю, хоча мої пізнання в нім все ще далекі від досконалості.. Може, через месяц-другой я зможу краще виражати свої думки?..)

Розумна, скромна, спокійна, руда і смішна... єдиний мінус - утомлена. Хочу почати все з чистого листа.