улюблений вірш Ліни Костенко. |
Розкажу тобі думку таємну,
Дивний здогад мене обпік:
Я залишуся в серці твоєму
На сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, понизавши
Сотні вражень, імен і країн, -
На сьогодні, на завтра, назавжди! -
Ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
На яку ти мене прирік.
То все разом, а ти - окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
Рубрики: | поэзия, проза |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |