Синдром раннього дитячого аутизму найчастіше проявляється у віці від 2-х до 4-х років, хоча окремі його ознаки спостерігаються і в більш ранньому віці. Синдром Каннера зустрічається нечасто, приблизно 2 випадки на 10000 дітей шкільного віку. Основним проявом синдрому є значна нестача чи повна відсутність у дітей потреби спілкуватися з оточуючими людьми, спокійна холодність чи байдужість до рідних, страх перед новим чи перед будь – якою зміною у навколишньому середовищі, одноманітна поведінка зі схильністю до стереотипних рухів, а також розлади мови, характер яких істотно відрізняється при різних варіантах синдрому. У таких дітей у ранньому дитинстві порушена реакція на слухові та зорові подразники, відсутній потяг "на рухи". Розвиток мови затримується, спостерігається відставлена ехолалія, незріла граматична структура мови. Дитина рідко із власної ініціативи звертається до людей, що її оточують, не дивиться співрозмовнику в очі, не прагне контактів, а часто бурхливо протестує проти них, разом з тим, вона може відчувати прихильність до когось із близьких, частіше до матері; не проявляє зацікавленості до спільних ігор і розваг, у неї надовго запізнюється формування здатності до сюжетних ігор. Такі діти граються наодинці, стереотипно, найчастіше неігровими предметами (мотузочки, палички). Рівень інтелекту у них коливається від субнормального до нормального. Інстинктивна сфера послаблена, діти невибагливі до їжі. 

Читати повністю...