В основі реактивних психозів лежить реакція особистості на психічні стресові ситуації. Розрізняють гострі реактивні психози, підгострі та затяжні.

Етіологія – поліфакторна, розрізняють: біогенні чинники (стать, преморбідні та інтеркурентні захворювання), психологічні (конституційно-типологічні, екзогенно-психотравмівні), соціальні (мікро-, макросоціальні.). Патогенез складають ланки різного рівня: нейрохімічного (дисбаланс катехоламінів, вичерпання синтезу ендогенних опіоїдів), патопсихологічного (виникнення гострого або хронічного психологічного конфлікту, який дана особистість не здатна залагодити) та ін. Загальні закономірності клінічних проявів реактивних станів відповідають тріаді Карла Ясперса:

1) захворювання розвивається внаслідок психічної травми; 

2) в психопатологічній симптоматиці відбивається зміст психотравмівного чинника; 

3) регрес психопатологічної симптоматики залежить від завершення психотравмівної ситуації.

До гострих реактивних психозів відносять: гострий присмерковий стан; гострий реактивний ступор, гостру реактивну сплутаність, гострий реактивний параноїд.

Читати повністю...