Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мі́хал Клео́фас Оґі́нський (Ogiński Michał Kleofas, 7 жовтня 1765, Гузув, Мазовецьке воєводство — 10 жовтня 1833, Флоренція) - польський композитор, державний діяч Речі Посполитої і Росії, граф.

Надзвичайний королевський посол в Нідерландах (1790-1791).

1794 - брав участь у повстанні Костюшка, потім в еміґрації.

У 1810-1812 рр. був у близьких відносинах з російським імператором Олександром I, запропонував йому план створення автономного Великого герцогства Литовського у складі Російської імперії.

З 1823 р. жив в Італії.

Написані ним марші та бойові пісні були поширені серед повстанців 1794 року. Автор популярних полонезів, у тому числі полонеза «Прощання з батьківщиною»файл (Pozegnanie Ojczyzny, відомий також як "Полонез Огінського"), фортепіанних п'єс, романсів, опери «Зеліда і Валькур, або Бонапарт в Каїрі» тощо.

Іноді Огінському також приписують авторство "Мазурки Домбровського" (Jeszcze Polska nie zginęła), яка згодом стала гімном Польщі (автором слів був Юзеф Вибіцький).

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B3%D1%96%D0...%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D1%81