-Цитатник

ВОСЬМІ РОКОВИНИ ПЕРШИХ СМЕРТЕЙ НА МАЙДАНІ: ПЕРШИМ УБИТИМ БУВ ВЕРБИЦЬКИЙ, А НЕ НІГОЯН – ПОДРОБИЦІ РОЗСЛІДУВАННЯ ... - (0)

Восьмі роковини перших смертей на Майдані: першим убитим був Вербицький, а не Нігоян – подробиці роз...

«ПОВЕРНІТЬ МОГО ТАТА!»: П’ЯТЬ ІСТОРІЙ РОДИН ІЗ КРИМУ ... - (1)

«Поверніть мого тата!»: п’ять історій родин із Криму ...   Кримськотатарськ...

ЧОРНИЙ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ... - (2)

Чорний день української історії ...   3 листопада 1937 рок...

ЗАГИБЛІ ГЕРОЇ ЖОВТНЯ 2021 ... - (2)

Загиблі Герої жовтня 2021 ...   Два українські воїни загин...

ІСТОРІЯ БЕЗ МІФІВ: РУЙНУЄМО МІФИ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ ПРО КРИМ ... / ВІДЕО. - (0)

Історія без міфів: Руйнуємо міфи російської пропаганди про Крим ... / відео. https://www.liveinte...

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Madam_Vesna

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 24.06.2016
Записей: 3944
Комментариев: 8907
Написано: 18173





ВОСЬМІ РОКОВИНИ ПЕРШИХ СМЕРТЕЙ НА МАЙДАНІ: ПЕРШИМ УБИТИМ БУВ ВЕРБИЦЬКИЙ, А НЕ НІГОЯН – ПОДРОБИЦІ РОЗСЛІДУВАННЯ ...

Суббота, 22 Января 2022 г. 21:32 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Восьмі роковини перших смертей на Майдані: першим убитим був Вербицький, а не Нігоян – подробиці розслідування ...

 



Підозрюваними у цих убивствах є "беркутівці"
Вогнехреще. На вулиці Грушевського розпочинається протистояння. Недільне віче євромайданівців переросло у ходу до Верховної Ради. Урядовий квартал перекрив "Беркут". Протистояння тривало 3 дні. 22 січня "беркутівці" пішли у наступ. Того ж дня стало відомо про перші вбивства протестувальників.

"Я з ним сварилася: чого ви там стоїте? Він сказав: я стою за тебе, за твоїх дітей і твоїх внуків!", – каже сестра Героя Небесної Сотні Романа Сеника Леся Лисак.

"Нам постійно розказують як іде слідство. Які величезні перепони щодо розслідування. Ми все-таки сподіваємося, що ДБР і працівники прокуратури подолають перепони і подадуть до суду усі необхідні матеріали", – розповідає дружина Героя Небесної Сотні Олександра Бадери Світлана.


Юрій Вербицький був першим убитим на Майдані / comments.ua

Але поки що про це говорити зарано. Очевидний прогрес є лише в одній справі – убивстві Юрія Вербицького. 22 січня 2014-го року в лісі під столицею знайшли його тіло з ознаками тортур. "У цьому провадженні за результатами розслідування притягнуто 19 осіб. І відповідно встановлені обставини викрадення та катування. Притягнуто до відповідальності низку цивільних осіб, у тому числі організаторів, так званих "тітушок", які спільно працювали з органами внутрішніх справ", – каже заступник начальника управління спеціальних розслідувань Офісу генпрокурора Іван Бабенко.



Рамочка від Наталя_Івушка

 

Рубрики:  история


Понравилось: 1 пользователю

«ПОВЕРНІТЬ МОГО ТАТА!»: П’ЯТЬ ІСТОРІЙ РОДИН ІЗ КРИМУ ...

Воскресенье, 19 Декабря 2021 г. 22:49 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

«Поверніть мого тата!»: п’ять історій родин із Криму ...

 


Кримськотатарський Ресурсний Центр презентує фільм «Поверніть мого тата!»

ЛЬВІВ ‒ Документальний фільм «Поверніть мого тата!» презентує цими днями в українських містах Кримськотатарський Ресурсний Центр. Зокрема, прем’єра відбулась у Львові. Це 5 історій родин із Криму, які втратили батька. Це трагедії дітей, чиїх батьків тримають за ґратами з політичних або релігійних мотивів.

Діти говорять про своє дитинство без батька, діляться своїми думками, як вони переживають жорстоке затримання їхніх батьків, насильне викрадення, зникнення після окупації Криму. 5 історій родин, в яких діти вже роками не бачать тата Це 5 історій чекань, надій, сподівань. Арешти, насильницьке викрадення, суди, ув’язнення ‒ ці слова вимовляють діти, які переживають відсутність тата.

Марк Шаймарданов навчається у 10 класі і половину свого життя він уже живе у Львові. Інші роки хлопця ‒ пов’язані з Сімферополем. Коли приїхав улітку 2014 року з мамою у Львів, то найбільш незвично йому було скрізь чути українську мову. Сьогодні спілкується лише українською. Його тато підприємець Тимур Шаймарданов допомагав українським військовим у Криму.

26 травня 2014 року він не прийшов по сина до школи. «Це був останній день. Думаю, що тато живий, не виходить на зв’язок, бо розумію, що є причина на це. Тоді мені було 8 років. Тоді я був малий і не розумів, що сталося, думав, що ми скоро повернемося в Крим. Я сьогодні більше розумію ситуацію, її обсяги і знаю деякі деталі. Тяжче сприймається тепер. Пам’ятаю, що ми виїжджали з татом за місто, на природу, в гори, у Бахчисарай. Тато ходив постійно на мітинги, коли почалась окупація Криму, допомагав українським військовим вийти з Криму і потрапити в Україну. Це робив тато і кілька його друзів. Невідомо про батька нічого, де він і чи живий», ‒ каже Марк Шаймарданов Радіо Свобода.



Понравилось: 1 пользователю

ЧОРНИЙ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ...

Среда, 03 Ноября 2021 г. 21:47 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Чорний день української історії ...

 



3 листопада 1937 року – одна з найтрагічніших дат в історії України. Саме цього дня, у розпал сталінського терору, відбувся найбільш масовий розстріл діячів української інтелігенції в урочищі Сандармох (Медвеж’єгорський район, Республіка Карелія, росія)

9, 10 і 14 жовтня 1937 року Особлива Трійка управління НКВС по Ленінградській області засудила до смертної кари 1116 в’язнів з усього Радянського Союзу, які утримувалися у Соловецькій тюрмі. Кримінальні справи були сфабриковані. Людей засуджували за участь у вигаданих антирадянських організаціях і змовах, надумане шпигунство на користь інших держав, підготовку уявних диверсій і терактів проти керівників СРСР, участь у повстанському русі тощо.


Наказ Матвєєву розстріляти 1116 в’язнів Соловецької тюрми (bessmertnybarak.ru)



Рамочка від Наталя_Івушка

 

Рубрики:  история

ЗАГИБЛІ ГЕРОЇ ЖОВТНЯ 2021 ...

Вторник, 02 Ноября 2021 г. 20:10 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Загиблі Герої жовтня 2021 ...

 

3943621_lol1614196703a (700x468, 299Kb)

Два українські воїни загинули під час бойових дій на Донбасі в жовтні 2021-го. Георгій Халіков із 93-ї механізованої бригади. Віктор Рачугін із 17-ї танкової. 1-ий – від артилерійського обстрілу на Донеччині, 2-ий – від кульового поранення в Луганській області. 51 рік і 36 років. Майстер-сержант і старший солдат



Ще 23 військовослужбовці отримали поранення різних ступенів тяжкості. Втрат за жовтень начебто менше, ніж попереднього місяця. Хоча кількість обстрілів помітно зросла, особливо із заборонених “Мінськом” важких озброєнь. Але це війна, вона рідкісна сука. Ніколи не знаєш, коли, де і як вічний ворог захоче виявити свою “братню любов”. Дати йому відсіч – місія українських воїнів на Сході.





Дякуємо вам, хлопці й дівчата. І після Дня захисників, і щодня. І ми завжди пам’ятатимемо Героїв, які віддали свої життя за нашу незалежність.



Рамочка від Наталя_Івушка

 

Рубрики:  жизнь

ІСТОРІЯ БЕЗ МІФІВ: РУЙНУЄМО МІФИ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ ПРО КРИМ ... / ВІДЕО.

Вторник, 02 Ноября 2021 г. 19:49 + в цитатник
Это цитата сообщения K_Irene [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Історія без міфів: Руйнуємо міфи російської пропаганди про Крим ... / відео.

https://www.liveinternet.ru/community/puteshestvuya_ukrainoy/post487935588/

Історія Криму за російською версією – суційні фейки та маніпуляції. Чимало з них озвучив володимир путін у своїй “кримській промові” 18 березня 2014 року. Ще більше – розкручує російська пропаганда протягом усіх років окупації півострова, марно намагаючись виправдати міжнародний злочин кремля.

Читать далее...
Рубрики:  история


Понравилось: 1 пользователю

ЕЛЕНА КУДРЕНКО: "НЕЛЕПЫЕ ЛЮДИ ..."

Понедельник, 18 Октября 2021 г. 21:26 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Елена Кудренко: "Нелепые люди ..."

 

3943621_37f773d23acdf69cb0dceb7c4016b987 (700x398, 30Kb)

У меня частный дом, и 2 последних дня я занимаюсь таким не романтичным занятием, как покраска забора. Причем получаю от этого истинное удовольствие - если включить рядом с собой Ютуб и слушать полезную информацию, дышать свежим воздухом и допустить мысль, что "пусть весь мир подождёт". Вот сегодня слушала "не нашу рашу" на Прямом, причем в 1-ый раз, если честно. Хохотала, притом что это не юмористическое шоу, а вполне серьезное обсуждение событий на россии. Просто и сама россия, и события в ней такие нелепые,
что не хохотать невозможно.

Так вот. О заборе. Представила себя на месте человека, который все вот это, созданное личным трудом - потерял. На Донбассе. Кому-то этот забор россияне разнесли в щепки. Он ему обошёлся тысяч в 30, кому-то больше, кому-то меньше, но он всё-таки бесценен для этого конкретного человека. Он принадлежал ЕМУ. Каждый кустик, посаженный на участке. Каждое деревце, приносящее плоды. Грядка с зеленью. Бочка с дождевой водой для полива. Плитка, выложенная во дворе. Земля, где бегали босиком его дети... В каждую деталь вложен чей-то труд. Вложены им лично заработанные деньги. Там столько воспоминаний, разнесенных вдребезги!

Или же туда заехала саранча из какой-нибудь Читы, выставила на пороге чемоданы - прямо как на знаменитой советской картинке с уже современной надписью: "хорошо, что хозяев расстреляли". Или ещё вариант - та же саранча выкрутит лампочки, выковыряет унитазы, вывезет мебель, заберёт все ценное, что осталось после бегства семьи от войны, попутно раздавив скрепной подошвой упавший на пол портрет твоего ребенка. Они смеются над украинцами, которые те унитазы моют в Европе - но сами обязательно их растащат по своим домам, дай им возможность войти в чужой дом.

От таких мыслей накрывает волной гнева. Боли. Сожаления. Сочувствия. Обиды, что большинство и не задумывается о существовании реальной войны. Сотни тысяч семей УЖЕ потеряли свое имущество. Я горько шучу иногда в ответ на заявления риелторов, что лучшие вложения - в недвижимость. Говорю, пообщайтесь с дончанами и луганчанами. Спросите их про вложения. Все относительно.

Я крашу свой забор и слушаю о том, как 2-х дурачков с российскими паспортами по пути в наш Крым украл водитель автобуса и продал в Дагестан, в рабство. Ну разве не хохма? Слушаю о том, что Поклонская клянётся, что очень хотела быть сосланной в Африку. Из "сытой"москвы или теплого Крыма. Ага. Смешно ведь? Смешно слушать и про обожающих путина бабушек, живущих в российских глубинках без капремонта со дня своего рождения. Им штукатурка на голову сыпется, дом валится, а они без путина жить не могут. Умора.

Нелепые люди. Им так легко оказалось разрушить чужую жизнь. Особенно, если она в Украине. Ведь Украина - это некий их фетиш, это их слабое место. Это источник чего-то созданного, облагороженного, вкусного, красивого, куда обязательно нужно припереться на всё готовое.

Автор: Елена Кудренко

 

Рубрики:  жизнь


Понравилось: 1 пользователю

МНЕ НЕ СМЕШНО... Я ИХ НЕНАВИЖУ...

Понедельник, 18 Октября 2021 г. 21:24 + в цитатник
Это цитата сообщения K_Irene [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Мне не смешно... Я их НЕНАВИЖУ...


 

https://www.liveinternet.ru/users/miledi1950/post487568832/

_____________________________________

Боль... Обида... Сколько уже людей уехало, бросив ВСЁ СВОЁ...

 

Моя соседка, продала за копейки квартиру, купленную в 13-ом году. В 14-ом начала ремонт и не закончила. С одной сумочкой уехала в Киев, когда начала "российская гуманитарка" свистеть над головой.

Вещи ей помогала собирать я...

"ВСЁ... У тебя новые соседи... А у меня на душе ПУСТОТА..." " Вот приехала вещи собирать". Окинув растерянным взглядом квартиру, произнесла: "И с чего начинать?" Сказала и села на краешек стула... 

И начали мы вместе перебирать её прошлую жизнь...

"Это мамина вазочка..." " А это мне папа подарил..." Так мы потихоньку упаковывали посуду, книги, картины... Утром я встретила её на площадке с огромными пакетами вещей, выносила к мусорным контейнерам. "Вчера, ты ушла, а я фотографии перебирала... Рвала на мелкие кусочки. Рву, плачу и думаю, что же я делаю?!!! Это же доченька моя!!!"............

 

БОЛЬНО....

 

Так в моей квартире, в пустующей комнате сложены сумки, коробки моей бывшей соседки и ещё одних знакомых. Скоро к ним присоединятся ещё вещи, ждущие переезда к своим хозяевам.

Собрать всю свою жизнь в коробки - это ещё не всё... Как их перевезти?!!! Линия разграничения перекрыта, проехать  в Украину можно только через рф..., нарушая все законы и испытывая череду унижений.

Обвожу взглядом свою квартиру... Это вазочку мне дети подарили... Эту старшенький из Чехии привез, когда ездил на соревнования... Это любимая чашка моего младшенького... Фотографии... Грамоты... Кубки... Медали на жовтоблакитных лентах... 

Как-то где-то я прочитала высказывание. "Человек не дерево, может взять и переехать, куда он хочет" А я вот ДЕРЕВО... с огромными корнями...

Обвожу взглядом свою квартирку и мысленно собираю свою прошлую жизнь в коробки...


 

Рубрики:  жизнь

КНИГА ПЯМ'ЯТІ...

Суббота, 16 Октября 2021 г. 17:18 + в цитатник
Это цитата сообщения K_Irene [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

КНИГА ПЯМ'ЯТІ...

Станом на 16 червня 2021 р. в книгу внесено 4420 загиблих.
В Книзі враховані всі бойові та більшість не бойових втрат, яких зазнала Україна в зоні проведення АТО/ООС.
Заснована 22 липня 2014 р.

https://memorybook.org.ua/index.htm

 

Рубрики:  история


Понравилось: 1 пользователю

14 ОКТЯБРЯ — ПОКРОВ ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ ...

Четверг, 14 Октября 2021 г. 21:08 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

14 октября — Покров Пресвятой Богородицы ...

 



Праздник Покрова Пресвятой Богородицы
14 октября православный мир празднует Покров Пресвятой Богородицы. И хотя Покров не является двунадесятым праздником, украинцы настолько уважают его, что объединили с Днем защитника Отечества и установили общегосударственный выходной.

Покров символизирует "тайную духовную защиту" Пресвятой Богородицы, спасает тех, кто искренне просит ее помощи.



История праздника Покров Богородицы
В 860 году наши предки — русины Аскольд и Дир — решили ограбить православную Византию. Когда греки поняли, что им не одолеть захватчиков, они собрались во Влахернском храме на окраине Константинополя, где хранилась великая святыня — риза Пресвятой Богородицы, и начали молиться.

Во время молитвы местный святой — Андрей Юродивый и его ученик Епифаний — увидели, как из алтаря появляется образ Пресвятой Богородицы в свете небесного света. Окруженная ангелами и святыми, она сняла с головы омофор и покрыла им народ, стоявший на коленях в молитве. Крестным ходом верующие обошли город 3 раза (по давним традициям), а затем погрузили ризу в море. В это же мгновение на море начался такой шторм, что корабли Аскольда и Дира вынуждены были отступить и вернулись домой едва живыми.

Рубрики:  история


Понравилось: 2 пользователям

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ У ФАКТАХ ... / ІНФОГРАФІКА. У ФАКТАХ ... / ІНФОГРАФІКА.

Четверг, 14 Октября 2021 г. 21:05 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

День захисника України у фактах ... / Інфографіка.

 



14 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць,
згадуючи всіх, хто в різні часи обороняв та боронить нині наш суверенітет і територіальну цілісність незалежно від роду діяльності та статі. День захисників і захисниць України нероздільно пов’язаний із розвитком українського війська та військових традицій. Сучасні воїни примножують їх, шанують військове побратимство і взаємовиручку, схиляють голови перед полеглими і віншують героїзм живих.

Історія українського воїнства – це героїчний літопис, кожна сторінка якого сповнена звитягами різних поколінь оборонців рідної землі. Вони сформували особливий характер та образ сучасних захисників і захисниць України. Їхніми провідними рисами є патріотизм і відчайдушність, відвага і честь. Високою відповідальністю, рішучістю і незламним бойовим духом сьогоднішні герої довели всьому світові, що українці – незламна нація, здатна захищати свою свободу та незалежність.

Історія цього свята має давню традицію. Покрову Пресвятої Богородиці відзначали козаки, за що свято отримало другу назву – Козацька Покрова. Українське військо 1917–1921 років зберігало козацькі військові традиції в назвах військових частин, структурі, прапорах, одностроях, тощо. 14 жовтня 1942 року є символічним днем створення Української повстанської армії.





Рамочка від Наталя_Івушка

 

Рубрики:  жизнь


Понравилось: 1 пользователю

Є ТАКА ПРОФЕСІЯ “РОДІНУ” ЗАХИЩАТИ… НА ЧУЖИХ ЗЕМЛЯХ?

Четверг, 23 Сентября 2021 г. 18:56 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Є така професія “родіну” захищати… на чужих землях?

 



Думаю, цю соціальну рекламу бачив майже кожний. Вона закликає йти служити до Нацгвардії зі слоганом “Є така професія – Батьківщину захищати”. Усе б нічого, якби не цей слоган. Хоч слова й правильні, і ніби зараз актуальні, але що вони транслюють? Ідеї радянського фільму “Офіцери”? Бо вони ж саме звідти. Повторюсь: слова правильні. Але… сказані брехунами. Це якби Ганнібал Лектер сказав: “Треба любити людей”. Фраза з “Офіцерів” давно стала фразеологізмом, українські ЗМІ тиражували її до війни з тими, у кого “є така професія”, й далі, як бачимо, тиражування триває.

Згадаємо, що то за твір. В основу чорно-білого фільму “Офіцери” (1971) лягла однойменна повість Бориса Васильєва. Створив його режисер Володимир Рогов на Центральній кіностудії дитячих і юнацьких фільмів імені М. Горького. Тільки в прокаті його побачили більше 53 млн глядачів. В анотації до картини сказано: “Дія цього фільму охоплює досить великий період – з 1920 до 1970 років. У центрі уваги авторів – життя однієї родини – Олексія Трофимова (в перших кадрах фільму – юного курсанта, а в кінці – сивочолого генерала), дружини його Любаші, їх сина Георгія і, нарешті, онука Івана. Але фільм не можна назвати просто сімейною хронікою. Крім належності до однієї сім’ї, у героїв є ще одна особливість, що ріднить їх один з одним. Усі вони – військовослужбовці. І військовослужбовці не просто через потребу, за збігом обставин, а й за покликанням, якому вони вірні до кінця і яке, як естафету, передають своїм дітям і онукам. Є така професія – Батьківщину захищати”.

Скільки хлопчиків після перегляду пішли до військових училищ. І багато щиро вірили, що є така професія. Бо ж і справді: яка чудова фраза, прекрасна гра акторів, і взагалі – фільм вийшов яскравим. А потім тим хлопчикам теж, як і персонажам фільму, довелося захищати “родіну” на чужих землях. А після виходу іншого фільму-реклами “В зоні особливої уваги” всі хотіли бути десантниками: “Захоплююча кінострічка про еліту військових сил – повітряно-десантні війська… Фільм… багато в чому ґрунтувався на секретній інформації про ВДВ… Це фільм про справжніх офіцерів і простих пересічних солдатів, які разом борються за одну справу”. Я теж хотів у десантники, але не судилося. Опинився у військовому оркестрі.

І я, як багато однолітків, вірив у щирість тих крилатих нині слів, і персонажів, коли дивився цей фільм. І лише потім зрозумів багато про що. А скільки людей вірить у радянські міфи й досі. Історію знають із радянських та російських фільмів. Тобто – не знають зовсім, бо дивляться на неї “через призму радянсько-російської пропаганди”, щедро замішаної на багатоповерховій брехні. І для них Жуков – “маршал перемоги”, Радянська Армія – “визволителька народів”. Вона несла усім біле й пухнасте звільнення. Про це можна багато писати. І вже чимало написано. Але достатньо лише згадати книгу Габі Кьопп “Навіщо я народилася дівчинкою. Сексуальні “подвиги” радянських визволителів”. (Переклад з німецької Юлії Горбач. – К.: Гамазин, 2011. – 160 с. – серія “Нетабачна історія”) – і багато що стане зрозумілим. Бо насправді все було не так, як про це горлала пропагандистська машина.

 

Рубрики:  история


Понравилось: 2 пользователям

ПАВЛО БОНДАРЕНКОПАВЛО БОНДАРЕНКО: "ПРО «ДИКИХ» РУСИНІВ" ...: "ПРО «ДИКИХ» РУСИНІВ" ...

Вторник, 21 Сентября 2021 г. 21:18 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Павло Бондаренко: "Про «диких» русинів" ...

 

3943621_0000000000aaa0a (700x350, 163Kb)

Онука Володимира ІІ Мономаха Євпраксія-Добродея 1122 року стала дружиною спадкоємця візантійського престолу Олексія Комніна й одразу серед «освічених» греків набула (на повному сер'йозі) слави чаклунки. А все чому? Тому, що вона була професійним медиком. Причому не просто медиком, а медиком-науковцем. Вона займалася дослідженнями в царині фармакології й спілкувалася з найіменитішими лікарями того часу.

У знаменитій бібліотеці Медичів зберігся її трактат під назвою «Алімма», що в перекладі значить «Мазі», написаний Євпраксією - зауважте, нерідною для неї грецькою мовою. Це перший достеменно відомий у світі медичний трактат, написаний жінкою.

А ще був Кирик Новгородець - видатний філософ і математик Середньовіччя, постать якого співставна з постатями Ейнштейна і Ньютона. А Володимир Мономах знав 4 мови. А його батько Всеволод - 5. Його донька Янка заснувала 1098 року школу для дівчат - одну з небагатьох у тогочасному світі. У Європі - так точно, бо тоді там дівчат мордували в монастирських «школах».

Київ у ХІ ст. був удесятеро більший за Париж і у 50 разів за Лондон. А на місці Берліна ліс віковічний стояв. А на місці москви - болото булькало.

Євангеліє (40-і роки XI ст.), написане в майстернях Києва, Анна Ярославна привезла до Франції. Тепер воно називається «Рейнське». До речі, вона вміла читати й писати, на відміну від свого чоловіка короля Франції Генріха. Великокнязівська бібліотека нараховувала колосальну як на ті часи кількість книг та сувоїв - понад 1000.

І це лише те, про що збереглося в анналах. Така ось «дикість» наших пращурів, про яких фашисти від історії вигадують різні небилиці включно з паскудною Норманською теорією. У тогочасній Європі благородні лицарі навчалися на коні скакати, складати примітивні любовні віршики, плавати, полювати із соколом та рубатися на мечах. А от уміння читати, писати та рахувати серед «семи лицарських чеснот» не значилися.


 



Понравилось: 2 пользователям

НАШ РІД ІДЕ З ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ...

Воскресенье, 13 Июня 2021 г. 18:52 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Наш Рід іде з Трипільської культури ...

 




Наш Рід іде з Трипільської культури,
Від Києва і Хортиці й Дніпра,
Від писанки, веснянок і бандури,
Від Лесі, від Тараса, від Франка…

Джерельно-чиста наша рідна мова,
Чарівна пісня, лагідна душа,
Високе небо, зірка вечорова
І Русь-Вкраїна – Богом нам дана…

Знає Дніпро, знають ліси в Карпатах,
Січ Запоріжська, трави степові,
Що отчий край ми вмієм захищати –
Наш гордий князь казав “ІДУ НА ВИ”.

Ми давній Рід, ми мали Велес-книгу,
Писемність і культуру Древніх Вед…
Ми перші стали засівати ниву
Й навчали щедро цьому цілий світ.

Крокуйте гордо у житті, нащадки,
Без користі любіть, без нагород…
І захищайте, завжди захищайте
Свою культуру, землю і народ!

Автор: Світла Білояр

aramat_0X2 (15x15, 1Kb)

Рамочка від Beauti_Flash

 

Рубрики:  поэзия


Понравилось: 1 пользователю

МАРИУПОЛЬ ОТМЕЧАЕТ 7-Ю ГОДОВЩИНУ ОСВОБОЖДЕНИЯ ОТ РОССИЙСКИХ БОЕВИКОВ ... / ФОТО И ВИДЕО.

Воскресенье, 13 Июня 2021 г. 18:17 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Мариуполь отмечает 7-ю годовщину освобождения от российских боевиков ... / фото и видео.

 



7-я годовщина освобождения Мариуполя от пророссийских боевиков
Хронология событий

Сегодня, 13 июня - 7-я годовщина освобождения Мариуполя от пророссийских боевиков. Об этом сообщил на своей странице в соцсети Фейсбук глава МВД Арсен Аваков. Он напомнил свой пост 7-летней давности, в котором ранним утром информировал об активной фазе АТО в Мариуполе. По словам Авакова, операция началась в 4.50 утра. Ее целью было ликвидировать укрепрайон террористов "ДНР" во главе с уголовным авторитетом по кличке Чечен. Район проведения операции в центре Мариуполя был оцеплен. В операции принимали участие подразделения Национальной гвардии Украины, Спецподразделения МВД "Азов" и "Днепр-1".

"Все ключевые опорные пункты террористов были взяты под контроль. Подбита бронетехника, уничтожены снайперские точки террористов... По состоянию 10.08 13 июня 2014 года были задержаны 11 террористов, обезврежены две фугасные мины. На блокпосту в сторону Донецка задержан автомобиль, пытавшийся прорваться в сторону Донецка - автомобиль, который был полностью загружен вооружением. По состоянию на 10.34 над городским Советом Мариуполя вывешен украинский флаг!", - вспоминает Аваков хронологию тех событий.


Рубрики:  история


Понравилось: 2 пользователям

ЛЮБОМИР ГУЗАР: "ГОЛОДНОГО МОЖНО КУПИТЬ, А СВОБОДНОГО — ТОЛЬКО УБИТЬ» ...

Воскресенье, 06 Июня 2021 г. 13:53 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Любомир Гузар: "Голодного можно купить, а свободного — только убить» ...

 



Любомир Гузар как-то сказал, что религия – это встреча с Богом, которая может быть только личной. 31 мая 2017 года кардинал, лидер УГКЦ отправился в это путешествие, оставив после себя не только память и наставления.

Любомир Гузар родился в 1933 г. во Львове. Его родители Ярослав и Ростислава были очень набожными, поэтому семья радовалась, когда Любомир еще в школьные годы сказал, что хочет стать священником. Во Львове он окончил народную школу и первый класс гимназии.

ПЕЧАЛЬНАЯ "ВОЗМОЖНОСТЬ УВИДЕТЬ МИР"
Детство перестало быть безоблачным в сентябре 1939-го – немцы начали бомбить Львов. Как вспоминал Гузар позже: "Я – ребенок войны. Я видел, как богатые люди в одно мгновение теряли все".

НКВД сменилось Гестапо – и снова возвращались советские спецслужбы. В 1944-м Ярослав Гузар попал в списки НКВД на ссылку в Сибирь. Поэтому, впопыхах собрав вещи, ночью семья уехала в Австрию.


Жизнь Любомира Гузара в фотографиях. facebook.com/olexandr.homenyuk



Рамочка от Наталья_Ивушка

 

Рубрики:  история


Понравилось: 2 пользователям

ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСЬКОГО СПІВАКА Й КОМПОЗИТОРА В’ЯЧЕСЛАВА ХУРСЕНКА ...

Вторник, 01 Июня 2021 г. 20:40 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Пам’яті українського співака й композитора В’ячеслава Хурсенка ...

 

3943621_00000aaa (700x492, 73Kb)

З 1-ого червня починається літо. І скільки б тобі не було років – радієш цьому факту, як дитина. Стільки сонця, тепла і світла буває тільки о цій порі. Про Героя нашої оповіді – теж хочеться згадувати, як про одне безмежне тепле літо. А якою б не була затертою метафора про сонце, що однаково щедро світить усім, вона єдино правдива про В'ячеслава Хурсенка – співака із особливим голосом та неповторним авторським почерком у піснях. Можна згадати лише одну з них – “Соколята”, і не знайдеться людини, чиє б серце не зворушила ця музична історія. А подібних їй у В’ячеслава Хурсенка було багато, майже вдвічі більше, ніж нині – представлено на 5 випущених альбомах.

Звісно, що пісні В’ячеслава Хурсенка люблять і пам`ятають меломани у віці 50+, коли його можна було почути наживо лише на фестивалях, по радіо, а ще – на аудіокасетах. Набагато менше – на телебаченні, а в кіно – лише “за кадром”. Та і цього вистачало, аби почувши В'ячеслава Хурсенка раз – запам`ятати назавжди… Він народився 1 червня 1966 року в Дніпрі, але його юнацькі роки й подальше життя минали на Волині, в Луцьку.

Маючи з дитинства абсолютний слух, В’ячеслав чудово грав на віолончелі, фортепіано та гітарі, а вже у 14 років почав писати власні пісні. Щоправда, соромився зізнатись у їхньому авторстві, і коли виконував, видавав їх за маловідомі пісні популярного тоді співака Юрія Антонова, якого, насправді, дуже вдало пародіював. Коли настав час обирати життєвий шлях, В’ячеслав, вже маючи медичну освіту (він закінчив Ковельське медичне училище), вирішив для себе, що його життя буде пов’язане тільки з музикою! І перший крок у своїй, вже “професійній” кар’єрі, зробив у місцевій філармонії – у якості… вантажника. Час визнання для В’ячеслава Хурсенка настав на початку 90-х, коли він з’явився на естрадній сцені зі своїми піснями “Тато”, “Моє село”, “Сповідь”, “Соколята”, “Панує ніч”, “Шалений час” та “На острові чекання”. 1991-го року В’ячеслав Хурсенко увійшов до числа переможців другого музичного фестивалю “Червона рута”, а 92-го – фестивалю “Оберіг”.

У 1994 році його пісня “Соколята” на “Пісенному вернісажі” була названа “Найкращою піснею року”. А у 1998-ому році Хурсенко отримав гран-прі “Пісенного вернісажу”. Згодом упродовж кількох років його пісні ставали переможцями Міжнародного телефестивалю “Шлягер року”. Усі ці успіхи та перемоги дали співакові відоме ім’я і репутацію висококласного музиканта. Проте всеохоплюючої слави й популярності він не нажив, можливо тому, що був занадто скромним і вимогливим до себе, більше любив писати і співати, аніж займатись само-піаром. Та це за нього робили його пісні, в більшості – автобіографічні. Так сталося і з його “магнум опус”-піснею “Соколята”.

Ще за життя автора історію її створення оточували легенди й вигадки. Насправді ж, в ній сплелися 2 мотиви. Перший: давнє бажання В`ячеслава написати пісню не гіршу за світовий шлягер “Пам`яті Карузо”. А другий: це власна історія легендарного українського співака Василя Зінкевича, для якого власне і були написані “Соколята”. І яких він так і не зміг заспівати, бо від емоцій і спогадів перехоплювало дихання… Отже виконувати “Соколят” довелося автору, і вона назавжди залишилася його пісенною візиткою...



Автор: Оксана Логачова


0_9c78b_b08106dc_S (15x17, 0Kb)

Рамочка від Наталя_Івушка

 

Рубрики:  жизнь


Понравилось: 3 пользователям

KOZAK SYSTEM ПРИСВЯТИВ КЛІП 15-РІЧНОМУ ДАНИЛУ ДІДІКУ, ЩО ЗАГИНУВ У ТЕРАКТІ В ХАРКОВІ ...

Вторник, 01 Июня 2021 г. 20:26 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

KOZAK SYSTEM присвятив кліп 15-річному Данилу Дідіку, що загинув у теракті в Харкові ...

 


Дідік Данило (Даня) Андрійович / Джерело: uk.wikipedia.org

Український гурт KOZAK SYSTEM випустив кліп, присвячений 15-річному громадському активісту Данилу Дідіку, який став жертвою теракту під час Маршу єдності в Харкові в лютому 2015 року. Кліп з фотографіями з сімейного архіву родини Данила опублікований на офіційному YouTube-каналі групи. Як наголошується в супровідному тексті, ролик вийшов у рамках проєкту "Так працює пам'ять" і присвячений всім, хто віддав життя за незалежність України.

“Він мав мільйон варіантів цікаво прожити своє життя, однак загинув за те, щоб такий шанс був у нас”,
– йдеться в описі до відео.



Нагадаємо, що 22 лютого 2015 року, в річницю перемоги Революції Гідності, у Харкові розпочалася хода на підтримку єдності України, в якій брав участь Данило. Біля Палацу Спорту активісти вишикувалися в колону та рушили до майдану Свободи, однак встигли пройти лише 100 метрів, коли пролунав вибух.

Хлопець ішов попереду колони, перебував поблизу епіцентру вибуху й отримав тяжку черепно-мозкову травму. Данило впав у кому. Наступного дня, 23 лютого 2015 року, не приходячи до тями, Данило помер. Тоді від вибуху загинули ще троє учасників ходи: Микола Мельничук (18 років), Вадим Рибальченко (37 років), Ігор Толмачов (52 роки).

©

 

Рубрики:  история


Понравилось: 1 пользователю

КИЄВЕ МІЙ!Люблю тебе мій Київ! Всім серцем люблю!

Понедельник, 31 Мая 2021 г. 19:35 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Києве мій!

 



Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій…
Як тебе не любити,
Києве мій!
Як тебе не любити,
Києве мій!



aramat_0X2 (15x15, 1Kb)

Рамочка від Beauti_Flash

 

Рубрики:  жизнь


Понравилось: 2 пользователям

ПРО ВНЕСОК У ПЕРЕМОГУ І ЦІНУ ПЕРЕМОГИ ...

Четверг, 06 Мая 2021 г. 18:17 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Про внесок у Перемогу і ціну Перемоги ...

 



Про внесок у Перемогу і ціну Перемоги
16 грудня 2010 року володимир путін під час прямого ефіру заявив, що росія перемогла би у німецько-радянській війні навіть без допомоги України, “потому что мы страна победителей”. Мовляв, саме росія зазнала понад 70% втрат Радянського Союзу, і саме тому війну було виграно за рахунок людських та індустріальних ресурсів росії. Відеозапис заяви російського керманича можна легко знайти в Інтернеті. Про відсутність логіки в словах путіна годі й казати. Бо який може бути зв’язок між кількістю людських втрат у війні та обсягом індустріальних ресурсів, використаних для здобуття Перемоги? Та й взагалі, яким чином великі втрати можуть свідчити про великий внесок у Перемогу?

Ось простий і очевидний приклад: Китай у Другій світовій війні також зазнав колосальних втрат – до 20 мільйонів осіб. Але про вирішальний внесок Китаю у перемогу над Японією чомусь не говорять. Всі знають, що вирішальний внесок у перемогу над Японією зробили Сполучені Штати Америки, які при цьому втратили у кількадесят разів менше людей, ніж Китай.

Пишатися великими втратами свого народу у війні – найгірше, що можна робити. Втрати – це не внесок у Перемогу. Це – страшна ціна Перемоги. Нагадаємо нашим читачам про внесок України у Перемогу і ціну, яку Україні довелося за неї заплатити. За роки німецько-радянської війни було мобілізовано від 6 до 7 мільйонів жителів України, а це становило від 20 до 25% тих, хто воював у лавах Червоної Армії. Представники України становили значну частку вищого командного складу Червоної Армії – серед генералів та адміралів їх близько 300. Маршали й генерали українського походження очолювали більше половини радянських фронтів. У тилу німецьких військ на території України воювали понад 50 тисяч радянських партизанів, численні підпільні організації, збройні формування українських націоналістів.

За мужність та відвагу, виявлені у боях, українці та вихідці з України тільки від СРСР отримали 2,5 млн. орденів та медалей (із загальної кількості 7 млн.). Близько 2100 українців стали Героями Радянського Союзу, 32 – двічі Героями, а льотчик-ас Іван Кожедуб – тричі Героєм.
Загальні безповоротні втрати військовослужбовців українського походження становлять від 3 до 4 млн. осіб (вбитих, загиблих у полоні, зниклих безвісти, померлих у шпиталях у перші повоєнні роки). Кожен другий з тих, хто вижив, залишився на все життя інвалідом.

У зоні окупації загинули від 4 до 5 млн. мирних мешканців. Були знищені 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тисяч сіл, що позбавило домівок 10 млн. осіб. На території України було створено понад 250 концтаборів і таборів примусової праці; 2,4 млн. вихідців з України вивезли на примусові роботи до Німеччини. Протягом війни Україна втратила близько 40% свого економічного потенціалу, було знищено 419 тисяч виробничих об’єктів. Це на довгі десятиліття вплинуло на характер розвитку промислового виробництва, сільського господарства, на матеріальне становище людей.

Стисло наведемо також дані про внесок деяких інших радянських республік та ціну Перемоги для них. Окрім українців і росіян, найбільше у лавах Червоної Армії воювало вихідців із Узбекистану, Білорусі, Казахстану, Грузії, Азербайджану і Вірменії.


Військовий парад у Києві на Софійській площі (тогочасна назва – площа Богдана Хмельницького). Травень 1945 року. Фото: pravlife.org



Рамочка від Наталя_Івушка

 

Рубрики:  история


Понравилось: 2 пользователям

РАНЫ СТАРОГО ГОРОДА ...

Пятница, 30 Апреля 2021 г. 19:22 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Раны старого города ...

 

3943621_cooltext382812153576025 (469x75, 17Kb)
3943621_cooltext382812187283299 (640x62, 17Kb)


Мы ходим по улицам своих больших и малых городов и часто не предполагаем, что в том или ином месте был храм, где собирались христиане и молились Богу. Можно тысячу раз проходить рядом с каким-то домом или административным зданием и не знать, что место это свято.

Конечно же, многие знают о разрушенных при большевиках православных святынях, но знания эти ограничиваются несколькими известными и крупными храмами. А сколько таких храмов и часовен находилось только в одном Киеве! Какой же интересный был город, пока его не стали целенаправленно уничтожать.

В определенный момент мне самому пришлось испытать некий шок, узнав о том, что моя дочь учится в школе, которая построена на месте разрушенного прекрасного киевского храма. Это подвигло меня заглянуть в прошлое и вдохновило сделать подборку, где фотографии прошлого века совмещены с фотографиями современных улиц столицы. Разумеется, что здесь представлены не все храмы, а также не соблюдены в идеальности пропорции храмов, однако они максимально приближены к реальности и сделаны на основе свидетельств и имеющихся данных.


Рубрики:  история


Понравилось: 3 пользователям

НЕ ЗАБУТІ: ЧОРНОБИЛЬСЬКІ ЛІСНІ МЕМОРІАЛИ ВІЙНИ ... / ФОТОРЕПОРТАЖ.

Понедельник, 26 Апреля 2021 г. 17:22 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Не забуті: Чорнобильські лісні меморіали війни ... / фоторепортаж.

 


Чорнобиль сьогодні / Джерело: kava.ua

ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА
— Тарас Петриненко

Все зійшло нанівець, ось і казці кінець,
Що народу нема переводу.
Хто в своєму дворі позасіював смерть, дочекався таки врешті-решт
Відповідного сходу і плоду.

Білокровий наш страх, чорнокровий наш сміх
Ані спасу нема, ні заслону.
За який же такий незамолений гріх
Увійшла в нашу плоть Чорнобильська Зоно?

©


Фото:Darmon Richter (Courtesy Image)

Через 35 років після сумнозвісної ядерної катастрофи в радянській Україні фотограф виявив западаючі у пам'ять та часто ретельно підтримувані пам'ятники Другої світової війни, що існують у лісах зони відчуження Чорнобиля.

Коли Дармон Ріхтер та троє друзів вирушили у закриту пустелю навколо Чорнобиля влітку 2018 року, вони взяли 2 необхідні предмети: карту радянських часів, на якій були перелічені всі меморіали Другої світової війни в цій області, та бензопилу.

Рубрики:  история


Понравилось: 3 пользователям

Поиск сообщений в Madam_Vesna
Страницы: [146] 145 144 ..
.. 1 Календарь