Проаналізувавши свої пости, отримала таку картинку.
Ця схема складається з найбільш вживаних в моєму жж слів. В кожного слова є своя вага і зв'язки з іншими словами (в залежності від того, з якими словами у окремих реченнях чи абзацах вони вживаються).

Нічні переписки. Теж люблю.
В навушниках - Вакарчук, в очах якийсь до цього не знайомий блиск.
Приміряю вишиванку. Це все не просто так.
Не вистачає етносу у житті. Весна дається в знаки.

"Сьоме небо мабудь занизько для тебе" (с)

В колонках играет - Оркестр Че
Що ще можна сказати, коли, наче б то всі слова вже сказані?
Та ж ні. Оркестр Че дивує кожного разу.
Акустичний концерт - це щось з минулого. Це згадування про 2004 рік, про ще молоду групу, про нас, ще молодших.
Я не скучаю за тим часом. Я - ностальгую.

Чому я не можу згадати твого обличчя?
Я ж довго вдивлялася в ці очі у сутінках своєї свідомості.
Я ж ловила кожний рух рук, що ніколи не тримали моєї руки, але ж так цього жагали.
Я ж відчувала той, ледь вловимий запах свободи і своїх же власних обмежень.
Я ж майже була поряд.

Чому я не можу згадати твого обличчя?
Я бачила тебе у сні. Я видумала тебе.