Без заголовка |
орошуючи слиною все довкола
і весь час кудись поспішаючи,
крізь розбиті рожеві стекла,
ми прогавили свою зупинку.
і захлинулися байдужістю
холодних лавок з порепаною фарбою.
хоча нас чекають вдома
запилені полиці з дешевими сувенірами
і брудні сорочки на розстелених ліжках.
і ми у вічному поспіху
маримо наявністю щастя, запиваючи з горла його .
Рубрики: | слюни |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |