Візьми мене в гори - я ніколи ще там не бував...
Вони манять мене до нестями. я б впав
У високу зелену траву, обіймаючи небо руками...
Візьми мене в гори - до тієї гірської вершини...
Як далеко! немов би до мрії! я йтиму,
Мабуть, ціле життя, поки серце, мов ранок, жевріє...
Візьми мене в гори - на широкі карпатські простори...
Хочу дихати вітром крилатим. знаю, хворий,
Та маю ще крила! хто мені заборонить літати?
Візьми мене... хай нап’юся з гірського струмка...
Хай пройдуся росою над ранок, доторкнуся зорі
І відчую, що поки живий. і зустріну з тобою світанок...
Візьми мене в гори
|
|
|
|

|
|
|
|