19 вересня 1976 року народився фронтмен гурту "МЕРІ" Віктор Винник. Вони починали із сатирики та іронії. У 2006 вони зайшли у музичний простір з піснями “Меридіани”, “Бандити”, та “Kiss на біс”, а у 2008 році вони його “розірвали” з “Не Віталік”. Водночас як склад гурту дорослішав за віком, так і серйознішали їхні тексти. Мова йде про український рок-гурт “МЕРІ”.

Якось, наприкінці 90-х, студент Віктор Винник та старшокласник Тарас Ших, як то кажуть “від нічого робити”, створили музичний гурт. Тоді він не мав навіть назви. Проте, хлопці вже активно докучали сусідам своїми співами на кухні. Вперше назва “МЕРІ” прозвучала на фестивалі авторської пісні у Тернополі. Тоді, ведучий запитав у молодиків: “Так, як вас оголошувати?”, на що вони відповіли спонтанно: “Хай буде МЕРІ”. Як зазначив колись Віктор Винник, була на той момент у дуеті така пісня – “Мері second-hand”.





У 1998 році до гурту приєдналися “бас-гітара” Іван Бондарчук та “клавішні” Міша Стець. І “МЕРІ” зазвучали по-новому. У цьому ж році Винник бере участь ще в одному музичному проекті – “Немо”. З ним він записує свої перші професійні фонограми. Співпраця Вінника і “Немо” тривала до 2003 року. З початків і до 2017 року гурт зазнавав змін у складі. Додалися клавішні та ударні. Водночас у 2010 році “МЕРІ” покинув співзасновник Тарас Ших.

За свою історію музичний колектив випустив 4 студійники: “Мерідіани”, “Війни в прямому ефірі”, “Кулями Любов…” та “Я z України”. Кожен з них є харизматичним та самостійним. А в останніх 2-х з’являється соціальна тематика, яка не була притаманна гурту раніше.





Наразі творчий колектив “МЕРІ” випустив 5 альбомів. Поряд з діяльністю у гурті, Віктор Винник має і самостійні проекти. Зокрема цьогоріч він записав спільну композицію “На схід” з бійцем FM (позивний), а також до дня прикордонника Винник заспівав з українськими спортсменами – Василем Вірастюком та Олександром Усиком пісню “Наш кордон”.





Текст пісні “Я z України”:
Мені казали "прівєт", мені казали "здравствуй"
І "давай до свіданія" казали мені
І все б це було нормально, все б це було нестрашно
Якби це було у Пітєрі або у Москві

Але такими словами мене стрічає столиця
Жовто-блакитної країни, що чекає на транш
Вона чомусь не розуміє моєї мови
Коли я кажу привіт, мене питають: "Ти со Львова?"

Ні, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Ні, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто

Так, я з України
Так, я з України

І на стіні колгоспник каже: "Все пучком"
І кожен день розпочинається кіном
І сорочина біла, і мова солов'їна
На усіх каналах: "Добрий вєчєр, Україна" (Україна)

І як тут бути, на що чекати?
Одна земля — і Донбас, і Карпати
Але не чує мене країна
Моя мова просто класна, а не солов'їна

Так, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Так, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто

Так, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Так, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто

Так, я з України

Так, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Так, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто

Так, я з України: це навпроти Європи
Це там, де Хрещатик; це там, де Дніпро
Так, я з України, проти вас я не проти
Але мені треба знати, хто тут хто

Так, я з України



Фото: 357951.sumno.com
Автор: Катя Пташка