Ліна Костенко. Львівські голуби |
Ліна Костенко
Львівські голуби
Тінь чорна стрімко падає униз -
то білий голуб так злітає вгору.
Проспект пташиний, сонячний карниз
вінчає строгі лінії собору.
Строкаті ритми вулиць і юрби,
дахів похилих старовинні плечі.
Над містом розмовляють голуби.
Про що, не знаю. Про цікаві речі.
Про той собор. Про людство. Про війну.
Про білий світ, про небо з далиною.
А може, він голубці каже: - Ну,
як я літав, ти скучила за мною?
https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/photos/a....¬if_id=1477556305278477
Рубрики: | моя краЇна Україна/Львів то є Львів. стихи |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |