В колонках играет - Željko Joksimović - Nije Ljubav Stvar Вже звично аналізую найпрестижніший міжнародний пісенний конкурс. Розпочати хотілося б, звісно, із переможниці. Loreen однозначно є гідною та безумовною тріумфаторкою змагання. Неперевершений вокал, простота і водночас вишуканість самого виступу підкупили європейців цьогоріч. Хоча, відверто кажучи, особисто мені не імпонує, коли переможця обирають одноголосно чи майже одноголосно - втрачається присмак самого змагання. Десята поспіль "12-ка" пробуджує бажання вимкнути трансляцію, тому що результати стають очевидними. Набагато приємніше спостерігати за конкурсом, коли доля переможця визначається поступово, коли два чи три конкурсанти йдуть рівно, але 2012-й рік став одноголосно переможним для Швеції так, як 2009-й був для Норвегії. До перемоги Швеція за 5 років не була в фіналі лише 2010-го. 2008-го та 2009-го посідала 18 і 21 місця, відповідно. Eric Saade минулоріч був першим у своєму пів-фіналі, але в підсумку посів лише 3-тю позицію.
Перейдімо безпосередньо до конкурсних пісень. Повертаючись навіть до півфіналів, неможливо не зазначити, що такої кількості солідних та потужних треків сцена Євробачення давно не вітала. І якщо перший півфінал більш-менш чітко окреслював попередніх фіналістів, то другий мав серед відвертих аутсайдерів лише одну учасницю - представницю Нідерландів. Далі втручалися політичні та географічні чинники. До слова, наша держава постраждала певною мірою якраз через перші з них. Прикро. Тому що виступ Гайтани (як, між іншим, і Світлани Лободи свого часу) був досить гідним, але про нього пізніше.
Отже, фінал Євробачення-2012. Країни Великої п'ятірки: Великобританія - 12 балів і 25 місце - другий рік поспіль намагається взяти ім'ям представника країни, а не піснею чи шоу. І якщо минулоріч гурт Blue непогано впорався із завданням і посів 11 місце, то легенда британської музики Engelbert Humperdinck не вразив європейську публіку. До цього Великобританія двічі була на почесному першому місці з кінця (2008 та 2010 роки) та мала свій найвищий результат 2009 року, коли Jade Ewen змогла розчулити публіку своєю ліричною композицією.
Ставка Франції (21 бал і 22 місце) на більш-менш імениту на Батьківщині Anggun також не зіграла. Адже до Патрісії Каас, яка виборола найвище за 5 років 8 місце 2009-го, їй ще далеко. Франція також посідала 19, 12, 15 місця.
Іспанія (97 балів), Італія (101 бал) та Німеччина (110 балів) обійняли із 10-го по 8-ме місця, відповідно. В Іспанії це найвищий результат (до того 16, 24, 15 та 23 місця) - виправдав себе шикарний вокал. Італія після тріумфального повернення на конкурс минулоріч (2 місце) тримає марку. На рахунку ж Німеччини є перемога 2010-го і 10-те місце минулоріч від колишньої переможниці Len'и. Результат цієї країни більш-менш вирівнюється, адже 2008-го та 2009-го були 23 та 20 місця, відповідно.
Далі за списком від "переможених". Норвегія - 7 балів та 26-те місце. Другий Eric Saade не виправдав покладених надій. Хоча, відверто кажучи, я була впевнена у його успіху. Малесенька ремарка: віддаючи голоси, я подумала "За нього і так проголосують". Кумедно, але, мабуть, так подумала вся Європа. Ну, або насправді дубль минулорічного секс-символа не справив враження. Норвегія ж в історії конкурсу в межах останнього п'ятиріччя була і переможницею (2009), і аутсайдером, не потрапивши до фіналу (2011). Ще була 5-та сходинка 2008-го та 20-та 2010-го року.
Угорщина - 19 балів і 24 місце. Якісна пісня, приємний чоловічий вокал, але "змазали" виконання порівняно з пів-фіналом, а ще.. не дотягнула композиція до рівня, заданого цьогорічними фіналістами. Шкода. Я голосувала за цей колектив. Хочеться вірити, що ця країна тільки розганяється в рамках Євробачення, адже лише цьогоріч та 2011 була в фіналі. Щоправда, минулого року дещо вище - на 22 місці.
Данія - 21 бал і 23 місце. Приємна дівчинка, чимось нагадала мені нашу Alyosh'у. Вокал, щоправда, слабший, хоча композиція сама по собі не найгірша з представлених. Кричущий провал для країни - до цього року за межами 20-ки вона не опинялася і в перспективі піднімалася вище: 15, 13, 4, 5 місця, відповідно.
Мальта - 41 бал і 21 місце. Запальне диско дозволило країні опинитися в фіналі, але не пролунало на біс у якості переможного. Мальта за п'ять років проходила в фінал ще лише 2009-го, де посіла 22 сходинку.
Ісландія - 46 балів і 20 місце. Особисто мені пісня сподобалася: гарний ліричний виступ, в стилі Ісландії. Цей, звичний, стиль вивів країну на друге місце 2009-го, в інші роки країна посідала 14, 19, 20 місця.
Ірландія - 46 балів і 19 місце. Фурор Jedward'ів не повторився. Минулорічне 8 місце стало найвищим результатом країни за період п'ятирічки. До того було 23 місце 2010 року і 2 постріли повз фінал. До слова, і пісня, і номер на цьогорічну композицію харизматичних близнюків відчутно програли минулому рокові.
Боснія та Герцеговина - 55 балів і 18 місце. Ще один провал. Провал за результатом, але аж ніяк не за піснею. Просто було надто багато гідних ліричних композицій, і Korake ti znam не витерпіла конкуренції. Найвищою країна була минулоріч, до того, починаючи від 2010-го назад: 17, 9 та 10 місця.
Греція - 64 бали і 17 місце. Типова композиція для Греції, але нетипово провальний результат. Порівняно з Kalomir'ою 2008-го (3 місце) 2012-го Elephtheria Elephtheriou не змогла повторити успіху співвітчизниці чи майже співвітчизниці - не в цьому суть. Чоловіки ж представляли країну приблизно рівно протягом 2009-2011 (7, 8, 7 місця).
Кіпр - 65 балів і 16 місце. Рекорд для країни. 2010-го було 21 місце, завдяки Jon Lilygreen & The Islanders, і більше жодного проходу в фінал за 5 років. Презентувавши, проте, приблизно однакові концертні номери із сусідньою Грецією, й позиції їхні в фіналі виявилися сусідніми. Але для Кіпру рекорд, а для Греції - регрес.
Литва - 70 балів і 14 місце. Досить непоганий результат з огляду на те, що минулоріч країна посіла лише 19 сходинку, 2009 була 23-тя, а 2008-го та 2010-го ми взагалі не бачили її серед фіналістів. Відносно виступу Donny Montell'а, то, як на мене, у півфіналі було краще.
Македонія - 71 бал і 13 місце. Надзвичайно гідна композиція та фейєричний виступ, а ще це перший за 5 років фінал для Македонії. Побажаємо успіхів цій країні, і так тримати!
Румунія - 71 бал і 12 місце. Після третього місця 2010-го року це найкращий результат. Проте серед інших виконавців цьогорічного свята-конкурсу Євробачення і пісня, і виступ, як на мене, не вирізняються особливо. Хоча, до слова буде сказати, румуни завжди славилися по-справжньому якісною музикою. Минулорічні результати країни: 2008 - 20 місце, 2009 - 19-те і 17-те минулоріч.
Молдова - 81 бал і 11 місце. Найкращий результат наших західних сусідів за період п'ятирічки. Запальна, а головне, хітова композиція, приємний чоловічий вокал і наші співвітчизниці у підтанцьовці. Молдова не була в фіналі лише 2008-го, а далі в хронологічному порядку посідала наступні місця: 14, 22, 12.
Туреччина - 112 балів і 7 місце. Країні не вдалося потрапити у фінал лише минулого року. 2010-го було високе 2 місце, завдяки maNga, 4-те 2009-го та 7-ме 2008-го. Типово літня композиція, хоча не сказала б, що надто вдала. Правду кажучи, я не очікувала побачити Туреччину в цьогорічному фіналі з огляду на високу конкуренцію у другому пів-фінальному відборі.
Естонія - 120 балів і 6 місце. Ліричні композиції краще даються естонцям і приносять більш високі місця. Я досі згадую Urban Symphony та їх Rändahad, яка принесла країні те ж таки 6 місце 2009-го. Хоча Malcolm Lincoln з так само ліричною композицією не зміг 2010-го пройти до фіналу. Панове, лірика буває різною і не завжди вражає - моя думка. Запальні ж пісні 2011-го помістили Естонію лише на 24 місце, а 2008-го взагалі не пропустили в фінал.
Албанія - 146 балів і 5 місце. Найвищий результат цієї країни. Потужність вокалу Ron'и Nishliu, як на мене, взагалі заслуговувала на перемогу. У фіналі за п'ять років ми не бачили Албанію лише минулоріч, з 2008-го по 2010-й були, відповідно, 17, 17 та 16 місця.
Трійка лідерів (наша співвітчизниця та господарка конкурсу-2012 - на десерт):
Сербія - 214 балів і 3 місце. Типово заворожуюча балканська балада зачарувала Європу, майже привела до перемоги і запам'яталася надовго. Željko Joksimović - безумовно, найгідніший представник, маючи солідний досвід написання композицій для конкурсу. Клоунада 2009-го не дозволила сербам вийти в фінал, веселі ритми 2010-го та 2011-го принесли 13 та 14 місця, відповідно. Лірика ж зіграла на користь Сербії 2008-го року (6 місце) і цьогоріч.
Росія - 259 балів і 2 місце. Відключення від проблем будь-якого роду з Буранівськими бабусями стало ліками для всієї Європи. Більш того, забігаючи дещо наперед, маю з упевненістю сказати, що "Паті фо еврібаді" є найхітовішою композицією цьогорічного Євробачення, набагато хітовішою за пісню-переможницю. Росія мала перемогу з Дімою Біланом 2008-го. 2009-го, 2010-го та 2011-го ж абсолютно невражаючі результати з виступами різного характеру - двічі 11 та 16 місця.
Швеція - 372 бали і 1 місце. Запальна пісня, неперевершений вокал і вишуканий виступ в сумі подарували цьогоріч перемогу, яка назріла і відбулася, з чим і вітаємо Loreen.
Україна - 65 балів і 15 місце. Аж надто багато закидів до політичної ситуції нашої держави, надто багато. Про це й говорити не хочеться. Але це стало не єдиною причиною найпровальнішого за 5 років виступу нашої країни. Ми вдруге наступили на ті самі граблі, створивши ажіотаж навколо Євро-2012. Перший раз це сталося з Гринджолами, коли ажіотаж був навколо революції, про яку зараз мало хто в Європі взагалі згадує. Чомусь в успіх чи неуспіх нашої держави час від часу неодмінно втручаються якісь суб'єктивні фактори. Сумно. Про гідний, тим не менш, як мінімум вокально, виступ Гайтани я вже говорила, але сама композиція на рівні з іншими фіналістами була, м'яко кажучи, "не фонтан". Та маємо те, що маємо. Щодо результатів за 5 останніх років, то були як високі (2 місце 2008-го та 4-те 2011-го), так і не дуже (10-те 2010-го року і 12-те 2009-го) результати.
Окремо і дуже голосно хотілося б відзначити країну-господаря Євробачення-2012. Мало того, що Азербайджан стабільно якісно виступає на конкурсі щороку (8, 3, 5, 1 місця), цьогоріч країна гідно зустріла і провела його. Невимовно високий результат ми спостерігаємо і з огляду на місце, яке посіла Сабіна Бабаєва - 4-те. Ліричний красивий номер, прекрасний вокал, досить гарна пісня. Особисто моя думка - Азербайджан ще не один раз готуватиме свій Крістал-хол для Євробачення, у чому бажаємо успіхів!
Загалом щодо цьогорічного конкурсу: рівень якості композицій та концертних номерів вразив надзвичайно! Велика кількість яскравих балад, запальних пісень для літніх дискотек, етнічних ритмів різного характеру від різноманітних країн. Щоправда, варто зазначити ще немаловажливий факт - "клоунів" цього року Європа абсолютно не пропустила в фінал, а це вже величезний плюс! Нарешті вельмишановна європейська публіка знову почала звертати увагу на вокал та якість концертних номерів. Звісно, країни-сусіди, як і раніше, переважно дуже передбачувані, але не все (поки що) вирішують політична та географічна ситуації, тож очікуємо наступне Євробачення у Швеції 2013-го для нових вражень та несподіванок.
Ідея створити дану замітку з'явилася в ту саму мить, коли майже водночас певні обставини привернули мою увагу до двох з (поки що) трьох шалених і талановитих, чиї постаті маю намір представити вам. Звісно, я знаю їх набагато більше, але та більшість - відомі лише мені люди))) Розпочнімо з "найгучнішого" - Олексій Потапенко (він же широко відомий громадськості як Потап). З огляду на назву замітки зазначаю одразу - Шалено талановитий!))
Справжнє визнання Олексій отримав тоді, коли розпочав своє існування його дует з Настею Каменських. Зараз не маю наміру сперечатися з фанами чи кимось іще - я маю на увазі лише власні спостереження та відгуки своїх знайомих (перш за все, відгуки знайомих!). Талановитий музикант, автор музики й текстів, шоумен, ведучий та режисер відео-кліпів - ось він, список, який вражає. І все в нього виходить першокласно!
Відверто захоплююся цією людиною і сподіваюся ще довгий час насолоджуватися його творчістю.
Далі хотілося б згадати двох "театралів", про яких, вірю, ще почує Україна й зарубіжжя.
Перший з них - Денис Мартинов.
Особистість цю я побачила в усій красі, так би мовити, дякуючи своїй подрузі, яка довго вмовляла мене якось побувати на концерті гурту Du-блИN. Все якось не складалося, але нарешті відбулось. Вже побачивши його на сцені, я згадала, що це обличчя мені знайоме - з кількох фільмів, які бачила протягом останніх років. Денис - актор театру та кіно, соліст та автор неймовірних текстів вищезгаданого гурту, грає на гітарі, флейті та губній гармошці, надаючи приголомшуючого звучання й без того чарівним пісням. Без сумнівів - Шалено талановитий!))
Нарешті, постать номер три у моєму списку - Ігор Антонов. Вражаюче чарівний та невимушений, герой одного з моїх "ляпів"...))
З ляпу й почну: моє знайомство з цією людиною відбулося з того, що я... переплутала його з трохи більш іменитою наразі людиною (кумедно, що вона, можливо, навіть була викладачем Ігора!), але було діло й минулося. Згадую це з доброю усмішкою))) Тоді я ще не знала, що він не лише прекрасний актор із особливою харизмою, яку миттєво відчуваєш у театральному залі, а й аранжувальник, автор музики до вистав театру "Київ" та барабанщик гуртів Антре та Switch on the Light, до того ж, володіє грою на гітарі. Згодом виявилося, що в нас із ним ще й чимало спільних знайомих))
Щось підказує мені, що Ігор - один із тих, на кого чекає велике яскраве майбутнє. Тож не виключено, що колись я перечитуватиму цю замітку, радіючи за Шалених і талановитих, за тих, хто змушує серце битися сьогодні!
