Ввімкнено світло, задуті свічки,
Скрипка не плаче більше за мною,
Звичне життя оточило стіною,
Доля знову грає зі мною.

Буденність оточує - хочеться вити,
Неначе на місяць ... вовк,
Хто скаже, навіщо так жити,
Навіщо робити повітря ковток...

Навіщо... просто щоб дочекатись,
Щоб не змінитись, собою зостатись,
Коли скрипка заграє, і вимкнеться світло,
Запалять свічки… і життя стане вітром.