Сніжить...Прекрасна пора...Яке душевне задоволення...Світ не наче одівся в цноту...і прикриває своє істинне лице і душу переповнене злом і підлістю...
Чому я сумую треба забити на все і на всіх, занатто я почала всім перейматись...
ВСЕ!!! починаю жити для себе однієї, я ж зі самозакоханої сволочі перетворилась в нещасне маленьке котеня.НЕ ХОЧУ я більше так, я достойна більшого!Будучи сволотою живется легше...
Якось воно все не правильно,я думала, що виросла...всі страхи і обіди залишились у минулому, але з кожною хвилиною, яка приближує 19:00 моє тіло і розум пронизує дике питання "НАВІЩО". Навіщо пертися на цю застріч однокласників... Але хочу їх побачити...Пять років не бачились... Мені нема чого комплексувати я за цей час дуже багато добилась, підвищують на роботі, в мене є кохана людина з якою мені Супер, закінчую інститут... ЧОМУ Я БОЮСЬ???