-я - фотограф

ћо€ похвастушка) ¬ышиванка дл€ брата

¬ышиванка дл€ брата
1 фотографий

 -ѕоиск по дневнику

ѕоиск сообщений в karsone

 -ѕодписка по e-mail

 

 -»нтересы

icq inet vkontakte... молодость и креатив.... искренность море. солнце. лето. дождь... небо. звезды. гонки.

 -—ообщества

”частник сообществ (¬сего в списке: 2) ¬ышивка_крестиком –џ∆»…_ ќЌ№

 -—татистика

—татистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
—оздан: 22.06.2011
«аписей:
 омментариев:
Ќаписано: 10160


ћистецька в≥тальн€

—реда, 12 ќкт€бр€ 2011 г. 00:20 + в цитатник
—ѕќ√јƒ ѕ–ќ ’”ƒќ∆Ќ» ј-√–ќћјƒяЌ»Ќј

–одина художника —тепана јндр≥йовича  ириченка чекала на кол€дник≥в. «а дверима заграла соп≥лка:
Ч ќй чи Ї чи нема
ѕан-господар дома...
ƒвер≥ в≥дчинилис€, ≥ ватага кол€дник≥в ≥з незм≥нним своњм кошовим Ћеопольдом ященком заповнила коридор ≥ першу к≥мнату. ¬исока б≥л€ва ж≥нка у кв≥тчаст≥й хустц≥ (јлла √орська) ≥ огр€дна молодиц€ (переод€гнеђний ¬≥ктор «арецький) одразу привернули увагу гостей, €к≥ вже зав≥тали на св€твеч≥р 1963 р. в гостинну оселю. ј попереду надзвичайно рухливий, ≥з виразним обличч€м парубок. ¬≥н огл€нув товариство, задоволено зв≥в брови, скинув капелюха, грац≥йно схиливс€ перед господинею Ќад≥Їю √ригор≥вною, в≥дрекомендувавс€:
Ч ¬ен≥ам≥н  ушн≥р.
≤ прокол€дував:
Ч —лавим “ебе, Ѕоже, славим “ебе нин≥ Ч
ƒаруй долю, верни волю наш≥й неньц≥ ”крањн≥.
ќстанн≥ слова п≥дхопили спочатку поодинок≥ голоси, а пот≥м заклично повторило все товариство.
Ч ј зв≥дки, козаче, ти знаЇш повний текст ц≥Їњ кол€дки? Ч запитав —тепан јндр≥йович.
Ч Ѕо њњ сп≥вали у ƒунањвц€х, де минало моЇ дитинство, так сп≥вали моњ д€дьки. Ч ≤ додав стишеним голођсом, Ч во€ки ”ѕј.
“о хто ж був художник ¬ен≥ам≥н  ушн≥р, автор славнозв≥сних полотен "“ремб≥та", "„ервон≥ маки", " обза", один ≥з керманич≥в ≥ засновник≥в  лубу “ворчоњ ћолод≥ ( “ћ) 60-х рр., що очолював секц≥ю художник≥в?
Ќародивс€ ¬ен≥ам≥н ¬олодимирович  ушн≥р 7 с≥чн€ 1926 р. на ’мельниччин≥ в сел≥  упин. ƒитинство ≥ юн≥сть минали на ѕод≥лл≥, природа ≥ звичањ п≥сенного краю спричинилис€ певною м≥рою до пробудженн€ в душ≥ юнака непереборного бажанн€ в≥дтворювати бачене й пережите в художн≥х образах за допомогою фарби й пензл€. ѕрофес≥йну осв≥ту здобув у Ћьв≥вському ≥нститут≥ прикладного й декоративного мистецтва в майстерн€х –.—ельського, ≤.√уторова, ….Ѕокша€. ёнак наполегливо працював, торуючи св≥й шл€х у мистецтв≥. ѕерењздить до  иЇва, створюЇ широкомасштабн≥ полотна "Ћ≥соруби", "ѕлотогони", "„ервон≥ маки". Ќац≥ональну св≥дом≥сть ¬ен≥ам≥на  ушн≥ра виховало не лише родинне середовище, а й льв≥вська громада ≥ пле€да нац≥онально активноњ кињвськоњ ≥нтел≥генц≥њ початку 60-х. ” 1954 р. його приймають до —п≥лки художник≥в ”крањни. ≤ врешт≥ в 1961 р. ¬ен≥ам≥н  ушн≥р завершуЇ полотно "“ремб≥та", €ке зађсв≥дчило високий профес≥онал≥зм майстра.  артина кликала п≥двестис€ з кол≥н ≥ боронити своњ нац≥ональн≥ права. ÷е було своЇр≥дне св≥дченн€ епохи 60-х, романтичноњ ≥ траг≥чноњ доби воскрес≥нн€ украњнськоњ душ≥.
ќтже, до пле€ди нац≥онально активноњ кињвськоњ ≥нтел≥генц≥њ уже потрапив зр≥лим художником-громад€нином, дл€ €кого дол€ ”крањни була найсв€т≥шою молитвою. ≤ одразу ж за€вив себе найактивн≥шим членом  “ћ. Ѕув скр≥зь, де вир≥шувалис€ важлив≥ або, на перший погл€д, незначущ≥ питанн€. …ого можна було побачити серед кол€дник≥в, на л≥тературних ≥ мистецьких заходах. –омантичний злет поЇднувавс€ у нього з тверезою розсудлив≥стю. ¬≥н ум≥в бачити ≥ розп≥знавати фальш у стосунках, п≥дступн≥сть випадкових людей, €к≥ "затесалиђс€" до ш≥стдес€тник≥в.
Ќезабутньою под≥Їю дл€ катеем≥вц≥в була мандр≥вка 1963 р. по ѕрикарпаттю з в≥домим арх≥тектором √ригор≥Їм Ћогв≥ним, €кий опов≥дав про пам'€тки старовини, про велич ≥ тањну забутих нап≥взруйнованих храм≥в. “ређба було бачити, €к сприймав душею т≥ опов≥д≥ ¬ен≥ам≥н  ушн≥р, щоб п≥зн≥ше оживити њх у своњх полотнах " обза", "јркан" та ≥н.  он≥, що часто були д≥йовими особами у його картинах, н≥би уособлювали незбориме прагненн€ украњнського народу до розкутост≥ й свободи.
„ервон≥ вершники, червон≥ кон≥,
 уди ви, нащо, де сп≥тка вас б≥й?
” ковиловому степу стодзвонн≥м
¬ам каже путь спасенний бард сл≥пий.
≤ мчать гриваст≥ кр≥зь в≥ки полинн≥,
√уркоче гр≥м, об землю б'ють копита.
≤ падають, ≥ падають всесильн≥,
≤ корчитьс€, сичить олжа несамовита.
” манер≥ художника владно сп≥в≥снують та взаЇмодоповнюютьс€ романтичне й реал≥стичне начала. ≤ тод≥, коли в≥н звертаЇтьс€ до животвор€щого образу матер≥ ≥ тод≥, коли зображуЇ певн≥ побутов≥ реал≥њ. ≤нколи здаЇтьс€, що його героњ вийшли з украњнськоњ п≥сн≥ чи думи. ≤ це не випадково, адже музика надихала його, супроводжувала п≥д час роботи. ” майстерн≥ художника пост≥йно звучали мелод≥њ Ѕаха, Ѕетховена чи украњнськоњ народноњ п≥сн≥.
 ороткочасним ви€вивс€ романтичний спалах розкутост≥: 1965 р≥к ударив морозом по незм≥цн≥лих паростках украњнськоњ ≥дењ. ”дарив, але не знищив прагненн€ до свободи. ѕочалис€ арешти. ярослав √еврич, брати √орин≥, ѕанас «аливаха, ћихайло ќсадчий, десь близько тридц€ти молодих людей, частина з €ких торувала шл€х у "—иб≥р не≥сходиму"...јрештовували, але не вс≥х. „омусь поза увагою лишилас€ јлла √орська, ¬≥ктор «арецький, ¬ен≥ам≥н  ушн≥р ≥ багато ≥нших. “а хто ж тод≥ м≥г передбачити, що њм була уготована ≥нша дол€. јктивна вдача јлли √орськоњ кликала до д≥њ. ≤ вона поњхала на зустр≥ч ≥з своњми побратимами у царство одв≥чноњ мерзлоти. Ќе м≥г сид≥ти склавши руки ≥ ¬ен≥ам≥н  ушђн≥р, €кий перебував у €комусь пригн≥ченому стан≥, в≥д-чуваючи н≥би провину перед засудженими: адже вони за іратами, а в≥н на вол≥. ≤ коли повернулас€ √орська, в≥н, розпитавши ѓѓ про розставлен≥ владою дл€ мандр≥вник≥в вовч≥ €ми, вирушаЇ в далеку дорогу.
... олючий др≥т, ворота ≥ двер≥ з над≥йною глухон≥мою охороною. ј там, за тим дротом ступають по сн≥гу люди в арештантському од€з≥. ј серед них...
Ч ѕанасе, √ориню! ’лопц≥, € з вами!
ќхоронц≥ схопили в≥зитера ≥ повели за огорожу, щоб не галасував, охолов:
Ч ≈то вам не м≥т≥нг≥ в  ≥ЇвЇ, хохли бЇзмозглиЇ...
„ерез три доби ¬ен≥ам≥на випустили ≥ наказали неђгайно залишити ѕотьму. ”сю зворотню дорогу його супроводжувало недремне око. ÷ин≥чно в≥дверто. ” ћоскв≥ ¬ен≥ам≥н вир≥шив в≥д≥рватис€ нарешт≥ в≥д чолов≥чка в темђних окул€рах. «аб≥г у метро, став на сходи ескалатора:
Ч √раждан≥н! ќстанов≥тЇсь!..
¬ен≥ам≥н встиг ускочити у вагон. ј розлючений чолов≥чок б≥г уздовж перону, вимахував руками ≥ посилав навздог≥н своЇму п≥доп≥чному "руск≥й" мат.
ј дал≥ були н≥мотн≥ дн≥, роки, дес€тил≥тт€ "в≥длученн€" художника  ушн≥ра в≥д мистецького процесу. ѕро нього "забули", викреслили, щоб ≥ знаку не лишилос€. ∆одноњ виставки. ∆одноњ згадки в прес≥.  ер≥вники —п≥лки художник≥в добре знали свою справу. ≤нколи нав≥ть не з примусу, а з переконанн€... ј в≥н зц≥пивши зуби працював. "ѕрометей", "ѕортрет Ўевченка", " озак ћамай", "√.—коворода", "ѕоц≥лунок ≤уди", "’ристос у терновому в≥нку", "јвтопортрет ≥з св≥чкою" ≥ найтрагед≥йн≥ше Ч "—керцо" ("•валтована ”крањна").
“а все ж дол€ згл€нулас€ над ¬ен≥ам≥ном ≥ подарувала йому к≥лька годин радост≥. ѕам'€таю: площа перед будинком ¬ерховноњ –ади. ўойно проголосили вердикт про незалежн≥сть ”крањни.  р≥зь багатотис€чний натовп пробиваЇтьс€ рухлива постать  ушн≥ра ≥з розпростертими руками, мовби в≥н хоче об≥йн€ти увесь б≥лий св≥т, б≥жить ≥ кричить: "—вобода! Ћюди, ми Ч в≥льн≥!"
ј вже 19 червн€ 1992 р. художник в≥д≥йшов у в≥чн≥сть, дорого заплативши за свою романтичну мр≥ю.
√анна ≤√Ќј“≈Ќ ќ.

«а матер≥алом журналу "ƒивослово"



 

ƒобавить комментарий:
“екст комментари€: смайлики

ѕроверка орфографии: (найти ошибки)

ѕрикрепить картинку:

 ѕереводить URL в ссылку
 ѕодписатьс€ на комментарии
 ѕодписать картинку