Він за професією був льотчиком полярної авіації, а за покликанням - жартівником. Першоквітневі розіграші видавав чи не щодня.
Перлиною цих розіграшів став репортаж, опублікований десь на Крайній Півночі газетярем, який летів на Діксон на літаку нашого льотчика і поцікавився, навіщо половина лайнера забита кубами пресованого сіна. Справжнє пояснення було простим і нудним. На острові знаходилася корова. Вона давала молоко дітлахам полярників і потребувала раціону, відмінного від ягелю. Але журналіст отримав шанс прославитися сенсацією. Від льотчика він дізнався, що на Діксоні знайшли живого мамонта, проте не можуть його ні на чому переправити на велику землю. Вирішили пустити стародавню тварину своїм ходом. Авіатори, у свою чергу, повинні забезпечити худобину провіантом по шляху проходження: скинути в тундрі в'язанки сіна через рівні проміжки. Це має націлити мамонта у потрібному напрямку.
З обслуговування пасажирських маршрутів цього льотчика зняли зі скандалом, за супер-жорстокий жарт. Під час рейсу він кілька разів виходив в салон і через ілюмінатор за кріслом якогось солідного пасажира уважно оглядав крило. На здивовані погляди відповідав заспокійливими жестами - мовляв, все гаразд. Але потім пасажир не витримав і за допомогою усного спілкування спробував з'ясувати причини такої уваги до одного з крил. Льотчик довірливо показав на проміжок між крилом і закрилками і попросив уважно за ним стежити: якщо "ось на стільки" розшириться, одразу ж бігти в кабіну і повідомити. При заході на посадку з пасажиром трапився серцевий напад.
— Ты верный, в смысле моногамный?
— Скоріше однозадачний.
— А какая разница?
— Вірний – це від високої моралі, мабуть. А у мене ресурсів не вистачає у закоханому стані помічати інших жінок.
Знаєте, яка різниця між плівкою і цифровою фотографією? Знімати - це все одно що ходити по канату. Коли знімаєш на плівку - канат натягнутий високо-високо. Брякнешся так брякнешся по-справжньому. У цифровій фотографії канат лежить на підлозі.
Воскресенье, 01 Октября 2006 г. 15:12
+ в цитатник
Прямо таки в начале восьмого утра зазвонил мобильный.
– Алло, – говорю – хмурым басом.
– Кто это? – после паузы спрашивает меня растерянный мужской голос.
– А кого вам нужно? – спросонья продолжаю играть в идиота.
– Вообще-то, я жене звоню.
Уточнили номера, я успокоил парня, мол, ошибся номером. Разъединились.
Еще минут пять меня не покидало ощущение, что нужно что-то сделать. Сообразил, набрал определившийся номер.
– Я, говорю, перезвонил, чтобы вы действительно убедились в том, что номера похожи, и не страдали от ревности.
На той стороне кричащая пауза и тихий потерянный голос:
– Поздно...
Я растерялся и ответил:
– Ну и дурак.
И положил трубку, теперь уже навсегда. Ревность, рвение и ревень – определенно, однокоренные слова. Обозначающие одинаково бессмысленные сущности.