Як же іноді буває добре! На вулиці темнота і спека, Пиво смачне, Життя Прекрасне! Спілкування з друзями, сміх і радість... Так хочеться щоб це було завжди! І треба прикладати всі зусилля, щоб щастя було вічним! Боротися за кожну його краплину, забивши на погоду і життєві складнощі!

Всім Щастя!!!

Прислали тут мені вчора скан обкладинки книжки... І ніфіга на мене не схоже! Я добрий і пухнастий! Чесно!

32 просмотров

буде ще - викладу ще!

38 просмотров

29 просмотров

є ще 2 ролики. потім викладу.

15 просмотров

Жестяк! Виносить мозок нахрєн!!!

Зовсім недавно повернувся з глухого села в полтавській області. Вражень море! Офіційний звіт з перебування на окраїні цивілізації можна прочитати тут: http://izzwerg-kr.livejournal.com/1690.html
Враження, шо не ввійшли до звіту, буду потім поступово публікувати

Якось було запитання: Як у мене справи з прозою? Ну що ж, дивіться і обов'язково коментуйте! http://izzwerg-kr.livejournal.com/1351.html

39 просмотров

Дикий мульт! Тупо ржав!

В колонках играет - Земфира - Спид
Настроение сейчас - Як це часто буває, суцільна філософія.

Подивився "Deadmen". Не так вже й часто зустрічались мені фільми, які дійсно приємно дивитись. Цей один із таких.
В умовах близької неминучої смерті відбувається повна зміна світосприйняття людини. Простий бухгалтер починає вбивати. Вбивати вже не роздумуючи. Не особливо розуміючи що ж навколо нього діється.
Особливої уваги вартий також інший персонаж - рідкісно альтруїстичний індіанець зі складною долею, що допомагає головному герою підготуватись до смерті. Причому, так і залишається незрозумілим, навіщо це йому потрібно.
Взагалі, дивіться! Жалкувати не будете!

Міністерство освіти і науки України вважає що на написання диплому студенту необхідно близько півроку. Я вважаю інакше! Достатньо трьох днів! Детальну інформацію можно побачити тут: http://izzwerg-kr.livejournal.com/1082.html
Обов'язково коментуємо як на ЖЖ, так і тутечки!
Приємно Вам провести час за прочитанням цього поста!

Представляємо наступну ситуацію: Ніч. Хочеться вже спати і як остання лінива сволота я з легкістю підкорююсь цьому бажанню. Йду натикаючись на всі гострі кути, шо їх тільки можна знайти у квартирі, звичним рухом вимикаю світло, падаю у кровать і закутуюсь в ковдру...
Раптово нічну тишу прорізає зловіщий звук - зі страшним скрипом відкриваються дверцята шафи і з неї вилазить... Так, мій котяра дійсно має схильність до театральних ефектів. Ця руда пухнаста потвора вже не раз доводила до сказу мене, моїх родичів та багатьох моїх знайомих. І ще б нічого, коли б він просто зненацька на всіх вискакував (взагалі-то він і так робить), так ні - по-справжньому він полюбляє лякати у темряві і при щонайменшій кількості свідків. Такий собі котячий персонаж японських фільмів жахів...
Та що й казати, котяра справді трохи ненормальний. В першу чергу під сумнів варто поставити саме його котячість - з радістю приносить апорт, а останнім часом ше й гавкати навчився (без жартів)... А чого лише варта його звичка вилизувать усіх хто йому хоч трохи подобається - все б нічого, але його язик більш за все нагадує наждачний папір. Доводиться терпіти, це ж мій котяра =^_^=
Взагалі, абсолютно не жалкую, шо завів собі таку тварюку. З ним веселіше!

З.І. Фотки кошака не викладаю, бо фотєґа нема, а під сканером полежати він не погоджується.

Чому птахи співають уночі,
Коли їх чують тільки лиш дерева?
Кому несуть вони свої пісні?
Можливо, зорям, що упали з неба?

Хто їх почує? Хто вночі не спить?
В чиїй душі солодкий біль страждання?
В чиєму серці музика звучить?
Хто відповість мені на ці питання?

До сходу сонця припинився спів,
Повисла тиша, ледь шепоче вітер...
І лиш у душах, що не сплять вночі
З пісень птахів вже виростають квіти...

Зимовий довгий шлях додому,
Немає вогника ніде...
І не потрібен вже нікому
Той, хто один крізь ліс іде.

Холодна дика завірюха
Збиває з ніг, краде тепло.
Нема нікого, ти послухай...
Лиш тиша і морозу скло...

Ще крок, ще два... Нема вже сили,
Немає волі далі йти.
І накриває саван білий
Всіх, хто лишивсь насамоті...

Ця смерть як сон... В полоні снігу
Серед нічної темноти
Закрились очі. Тіло - крига.
Все з волі тихої зими...

Подивився "Сладкий Ноябрь". Дякую Тобі. Ти була права. Дійсно заряджає лірикою, оптимізмом, романтикою...
А ще приносить розуміння важливості кожного дня, кожної хвилини... Необхідності жити, а не існувати. Дарувати радість. Відчувати.
Ще раз дякую.

За особливим проханням писати російською мовою, вирішив дублювати кожен запис. По-перше, мені подобається українська мова. По-друге, має вийти цікавий приклад перекладу!

По особой просьбе писать на русском языке, решил дублировать каждую запись. Во-первых, мне нравится украинский язык. Во-вторых, должен получится интересный пример перевода!

Ну ось і почалося... Завів собі щоденника... Зобов'язуюсь про нього не забувати і при всякій нагоді дописувати шось нове і цікаве!

Ну вот и началось... Завёл себе дневник... Обязуюсь не забывать о нём и и при каждом удобном случае вписывать в него что-то новое и интересное!

Поток подсознания, обременённый грузом интеллекта (надеюсь). Если делать будет нефиг, буду выкладывать стихи...