Чистим білим цвітом квітнула калина… Мати научала дівчину- дитину: «Іди, доню, в люди – та не довіряйся, Щоб ти не робила – мудрою лишайся. Не люби жонатих – бо не буде дива: Будеш часто плакать, будеш не щаслива»- Мати життя знає, серцем своїм радить: «Кого більше любиш – той найшвидше зрадить!» Мати каже правду… На те й вона – мати… Матінку послухать – долю кращу мати… Мати каже правду... Правди тої сила… «Мамо, ти ж казала… Мамо, ти ж просила!..» Чистим білим цвітом квітнула калина… Мати научала – слухала дівчина: «Жити не можливо, щоб не помилитись: День – щоб одружитись… Вік – щоб розлучитись! Ти любов зустрінеш - там, де не чекаєш… Подруг як не маєш – ворогів не знаєш… Научись мовчати - будь в душі красива, Будеш доню мудра – я не буду сива…