Веселі, брате, часи настали...
Щось відбувається. Щось змінюється. Якось дивно і незрозуміло.
Чи на найдивнішим є те, що кава почала заварюватися по-іншому. Нє. Не в плані смакових якостей. Ми всі чудово знаємо, що кава роду жіночого (і тільки москалі чогось пхають її то в середній, то в чоловічий). І як справжня жінка, кава стовідсотково залежить від усього: від настрою, напряму вітру, зачіски, сну що наснився - та будь від чого! Несподіванний голуб за вікном може кардинально змінити присмак кави.
Та я не про те.
Я щодня варю собі каву зранку. При чому, коли я її варю, я вже прокинувся.
Тож за цей час я майже підсвідомо відчуваю, що відбувається з кавою. І можу напевно сказати, що була певна послідовність, певні незмінні риси, до яких я звик.
Так от незмінне змінилося. І вода та сама, і кава та сама і турочка та сама - все те саме, а процес змінився.
А ще немає грошей. Ну тобто немає не грошей як таких, немає готівки, немає того, що можна витратити. І з'ясувалось, що я вже звик, що в мене є гроші. В мене не так багато витрат і не такі вже суттєві бажання. І якось так відбувалося, що як мені щось потрібне, я лізу до шухлядки і купляю, що потрібно.
А цей місяць закінчився сильним мінусом (борг батькам, тому що в тебе немає грошей, а не тому, що ліньки міняти іноземну валюту - це дійсно сильний мінус). При цьому кілька останніх днів в кармані лежало лише 5 гривень. І на обід я не ходив не лише тому, що не було бажання, а й тому, що не було коштів.
І ще я знаю, що в цьому місяці я не купив дві важливі речі саме з-за браку грошей. І в жовтні я ці речі теж не куплю. І теж з-за відсутності достатніх надходжень.
Це трохи сумно і дуже дивно.
Ну й до цього досить дріб'язкові, та все ж зміни.
Домашній сир перестав приностити насолоду. Взагалі.
Синій кримський виноград вже непривабливий. Більш за те, білий виноград стає більше до вподоби (я взагалі його не їв).
А ще осінь потихеньку йде повз мене. І це, мабуть, саме прикре. Що робити - не уявляю.
Мабуть просто буду спостерігати. До кінця року. А там будемо діяти за обставинами...